Класифікація за метою діяльності

Залежно від того, чи людина ставить перед собою мету сприй­няти предмет, розрізняють мимовільне та довільне сприймання.

Мимовільне сприймання, або ненавмисне, виникає тоді, коли людина не ставить перед собою мети щось сприйняти і не прикла­дає для цього зусиль волі. Таке сприймання спричиняється особли­востями навколишніх предметів: їхньою яскравістю, розташуван­ням, незвичністю, а також особистим інтересом до них людини. На­приклад, відпочиваючи, студенти проглядають цікаві фільми, чита­ють книжки, однак спеціальних зусиль для цього не докладають.

Довільне сприймання, або навмисне, характеризується тим, що людина ставить перед собою мету щось сприйняти і докладає для цього вольові зусилля. Прикладом може бути слухання лекції, розглядання креслення з наміром якнайкраще зрозуміти і за­пам'ятати. Найрозвинутішою формою довільного сприймання є спостереження. Під час спостереження в єдиний процес об'єдну­ються сприймання, увага, мислення та мовлення. Успіх спостере­ження залежить від чіткого формулювання завдання та минулого досвіду людини. Якщо людина систематично вправляється у спо­стереженні, вдосконалюючи його культуру, то в неї розвивається така риса особистості, як спостережливість — вміння відзначати характерні, проте малопомітні особливості предметів та явищ. Во­на набувається у процесі систематичних занять і тому пов'язана з розвитком професійних інтересів особистості.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: