Сприйняття. Закономірності сприйняття.

Сприйняття— це психічний процес відображення предметів та явищ у всій сукупності їх властивостей та ознак при безпосередньому їх впливі на органи відчуттів.

Залежно від ведучої ролі того чи іншого аналізатора існують такі види сприйняття: зорові, слухові, нюхові, смакові, кінестетичні. Виходячи з організації процесів сприйняття виділяють навмисне (заплановане) та випадкове (довільне) сприйняття. Залежно від діяльності одного чи кількох аналізаторів сприйняття буває простим і складним.

До загальних властивостей сприйняття у психології відносять — вибірковість, цілісність, константність, предметність, структурність та усвідомленість.

Вибірковість сприйняття полягає у тому, що людина помічає в об´єкті те, що її найбільше цікавить.

Цілісність проявляється у тому, що сприйняття частини об´єкта залежить від того, в яке ціле дана частина включена (наприклад, людина середнього зросту здається вищою поряд з низькорослими людьми; місяць біля горизонту здається більшим, оскільки ми одержуємо можливість порівняти величину його диску з величиною будівель, дерев та ландшафтом місцевості).

Константність виражається у тому, що предмет сприймається людиною більш менш однаковим, незважаючи на те, що фізіологічні умови сприйняття змінюються. Для прикладу, книга зберігає для нас свій розмір на відстані як одного, так і трьох, п´яти метрів від неї, хоча в останніх випадках її відображення на сітківці ока має значно менші розміри. Це пояснюється тим, що на сприйняття предмета впливає уява про нього, що зберігається в пам´яті людини.

Предметність сприйняття означає, що відомості, які одержуються із зовнішнього середовища, відносяться до цього середовища.

Структурність сприйняття одержує свій вираз у тому, що сприйняття не є простою сукупністю відчуттів. Людина сприймає абстраговану від цих відчуттів систему предмета, явища, події.

Усвідомленість сприйняття означає, що людина розуміє суть предмета, явища, події, що нею сприймаються.

Залежність сприйняття від професійних знань та минулого досвіду називається аперцепцією. Люди різних професій по-різному сприймають один і той же предмет. Так, розглядаючи зірвану в полі квітку, художник зверне увагу на поєднання в ній кольорів; ботанік подивиться на квітку як на представника певного класу рослин.

Неправильні, помилкові сприйняття називаються ілюзіями.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: