VI.3.1. Привабливість і взаємовплив

Міжособистісні стосунки охоплюють широке коло явищ, але головним регулятором сталості, глибини, непов­торності міжособистісних стосунків є привабливість однієї людини для іншої. Тому стан задоволеності-незадоволеності виступає основним критерієм оцінки таких стосунків. При­вабливість складається з почуттів симпатії та притягання.

Якщо симпатія-антипатія — це переживання задоволення та незадоволення від контактів з іншими людьми, то притя­гання-відштовхування — практична складова цих пере­живань (М. Обозов).

Міжособистісна привабливість-непривабливість може на­бувати характеру сталих зв'язків між людьми й переходити у взаємну прихильність або неприхильність. Прагнення бути разом може стати потребою, і тоді ми говоримо про певний тип міжособистісних стосунків: приязних, дружніх, това­риських, подружніх. У регуляції стосунків беруть участь три мотиваційні аспекти: «я хочу», «я можу» і «треба». Осо­бистого бажання («я хочу») недостатньо для виникнення стосунків. Необхідне узгодження взаємних бажань і мож­ливостей («я можу»). А «треба» — найважливіший аспект утворення, розвитку або руйнування стосунків. Так, дружні стосунки можуть зайти в суперечність із виробничими, мо­ральними. Суспільні відносини або стимулюють, або руйну­ють міжособистісні стосунки. Суспільство прагне привести міжособистісні стосунки у відповідність до суспільних від­носин.

Існує зв'язок між діловими та міжособистісними стосун­ками. Незбіг близьких міжособистісних стосунків та ділової активності очевидний, але не може бути суспільних від­носин у «чистому» вигляді, без особистісного компонента. У будь-яких взаємодіях завжди присутній компонент при-вабливості-непривабливості. Питання полягає лише в тому, де присутність цього компонента виправдана. На вироб­ництві результат спільної діяльності — економічна ефек­тивність, це головний критерій оцінки користі або шкоди міжособистісних стосунків.

Потрібно визначити ступінь близькості міжособистісних стосунків та прийнятність до тих чи інших обставин. За умов, коли вимагається дотримуватися виробничих та еко­номічних норм, близькі, інтимні стосунки заважають. З ін­шого боку, перетворення міжособистісних стосунків у функ­ціональні може призвести до їх руйнування або втрати задо­волення від них. Неадекватні прагнення у стосунках, як і їхній прояв у поведінці, спричинюють виникнення напру­женості та конфліктів.

Взаємний обмін думками, почуттями, вчинками в про­цесі взаємодії викликає в людини зміну поведінки, устано­вок, оцінок. У цьому разі йдеться про феномен взаємо­впливу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: