Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Активізація уваги слухачів

Правила поведінки при полі логічних виступах

1. Кожен має право висловити свою думку. Якщо у тебе є що сказати слухачам, нехай вони дізнаються про це.

2. Говори, що думаєш, думай, що говориш! Висловлювався ясно і чітко. Чи не затверджуй того, в чому не розібрався сам.

3. Постарайся, як можна більш переконливо викласти свою точку зору. Спирайся тільки на достовірні факти.

4. Не повторюй того, що до тебе було сказано.

5. Поважай чужу думку. Постарайся зрозуміти його. Умій вислухати точку зору, з якою не згоден. Будь витриманим. Не перебивай виступаючого. Не давай особистісних оцінок. Правоту доводь доводами, а не криком. Намагайся не нав'язувати своєї думки.

6. Якщо доведено помилковість твоїй позиції, май мужність визнати свою неправоту.

7. Нехай головним підсумком диспуту стане твоє просування по нелегкому шляху осягнення істини.

 

Композиція виступу

Назви частин виступу Завдання
Вступ 1.Викликати інтерес до розмови. 2.Встановити контакт зі слухачами. 3.Підготувати слухачів до сприйняття. 4.Обгрунтувати постановку питання.
Основна частина 1.Послідовно пояснити висунуті положення. 2.Довести їх правильність. 3.Підвести слухачів до потрібних висновків.
Висновки 1.Підсумувати сказане. 2.Пожвавити інтерес до предмета виступу. 3.Підкреслити значення сказаного. 4.Поставити завдання. 5.Закликати до безпосередніх дій.

Активізація уваги слухачів

Як би нецікава була тема, увага аудиторії згодом притупляється. Його необхідно підтримувати за допомогою наступних ораторських прийомів:

• Питально-відповідний прийом: оратор ставить питання й сам на них відповідає, висуває можливі сумніви й заперечення, з'ясовує їх і приходить до певних висновків;

• Перехід від монологу до діалогу (полеміці): дозволяє прилучити до процесу обговорення окремих учасників, активізувати тим самим їхній інтерес;

• Прийом створення проблемної ситуації: слухачам пропонується ситуація, що викликає питання: "Чому?", що стимулює їхню пізнавальну активність;

• Прийом новизни інформації, гіпотез: змушує аудиторію припускати, міркувати;

• Опора на особистий досвід, думки, які завжди цікаві слухачам;

• Демонстрація практичної значимості інформації;

• Використання гумору (якщо він доречний): дозволяє швидко завоювати аудиторію;

• Короткий відступ від теми: дає можливість слухачам "відпочити";

• Уповільнення з одночасним зниженням сили голосу: здатно привернути увагу до відповідальних місць виступу (прийом "тихий голос");

• Прийом градації - наростання значеннєвої й емоційної значимості слова. Градація дозволяє підсилити, додати емоційну виразність фразі, сформульованої думки;

• Прийом інверсії - мовний зворот, що як би розгортає звичний, загальноприйнятий хід думок і виражень на діаметрально протилежний;

• Прийом апеляції до власних думок.

Промова– це публічний виступ із певного приводу.

Види промов: політична, мітингова, інформаційна, агітаційна, судова,офіційна, євхаристична.

Найпоширеніші мовні помилки, яких слід уникати ораторові:

1.Невірний голос.

2.Не правильна вимова окремих звуків.

3.Не правильне вживання слів за семантикою.

Виражальні засоби:

Троп— слово або вираз, вжитий у переносному, образному значенні.

Порівняння — троп, який полягає у зіставленні одного предмета з іншим для того, щоб глибше розкрити, яскравіше змалювати його.

Епітет — образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їх суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: сонце золоте; ясні зорі; тихі води.

Метафора — один з основних тропів: образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.

Уособлення — різновид метафори: зображення неживих предметів або абстрактних явищ із наданням їм властивостей живих істот.

Персоніфікація — вид метафори: уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям, олюднення їх (а уособлення — оживлення їх).

Алегорія — троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу.

Метонімія — це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою.

Синекдоха - один із тропів, для якого характерне вживання назви частини замість цілого, видового поняття замість родового, однини в значенні множини або навпаки.

Гіпербола — різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.

Літота - один із засобів підкреслення виразності мови, побудований головним чином на применшенні якої-небудь ознаки предмета; протилежне гіпербола.

Каламбур - Дотеп, в основі якого лежить використання різних значень якогось одного слова або кількох різних слів, схожих звучанням.

Типи мовлення:

Розповідь: зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка

Опис: вступ (заг. враження), ознаки описуваного, оцінка

Міркування: вступ, теза, аргументи (доведення), висновок

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | Гражданско-правовой

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных