Наприклад: Оптимізація маршрутів перевезення пасажирів.

2.3. Документальні - інформаційне моделювання, досліження документів, камеральні перевірки, нормативно - правове регулювання.

2.3.1. Інформаційне моделювання - це інформаційна сукупність, яка представляє контрольний об"єкт у вигляді моделі. Метою моделювання є одержання необхідної інформації про об"єкт для вивчення його стану, при цьому контролюють обєкти Основних фондів, товарно матеріальних цінностей, кошти та інші засоби.

2.3.2. Дослідження документів - прийоми документального контролю достовірності, доцільності, ефективності господарських операцій, відповідності їх законодавчим і нормативним актам.

2.3.3. Камеральні перевірки - прийоми документального контролю проектно-кошторисної документації по капітальним вкладенням, які подають установі банку, що здійснює контроль за фінансуванням капітальних вкладень із держбюджету. Застосовуються податковими службами для контролю звітності, до проведення контрольної перевірки її на підприємстві.

2.3.4. Нормативно - правове регулювання - система прийомів, що використовується в аудиторському контролі для вивчення порушень нормативних і правових актів у процесі здійснення господарських і фінансових операцій.

2.4. Узагальнення і реалізація результатів контролю - сукупність прийомів синтезування результатів контролю і прийняття рішень щодо усунення виявленних недоліків і запобіганню їх у майбутньому. До таких прийомів відносять:

3.4.1. Групування недоліків - систематизація і узагальнення недоліків і порушень нормативно-правових актів за економічною однорідністю, часом проведення і важливістю.

Групування передбачає хронологічну послідовність, систематизований і хронологічно - систематизований способи.

3.4.2. Хронологічна послідовність - спосіб групування недоліків і порушень виявленних в процесі дослідження документів. При цьому документи перевіряють у такому порядку, в якому їх було згруповано при бухгалтерській обробці і зброшуровано у папки за звітними періодами.

3.4.3. Систематизований спосіб групування дає змогу виявити недоліки при дослідженні однорідних документів за весь період. При цьому спочатку перевіряють документи, що відображають касові операції, потім - товарні, розрахункові.

3.4.4. Хрнологічно - систематизований спосіб - це мішане групування, яке полягає в тому, що аудитор виявляє недоліки в хронологічні й послідовності, систематизує їх за хронологічною однорідністю операцій (касові, банківські, товарні, розрахункові).

3.4.5. Документування результатів проміжного контролю - це спосіб оформлення результатів контрольних дій напроміжних стадіях аудиту (наприклад - складання акту, вибіркова інвентаризація товарно - матеріальних цінностей).

3.4.6. Аналітичне групування - це сукупність прийомі статистичних групувань за однорідністю ознак підконтрольних об"єктів та виявленних недоліків (складання таблиць аналізу факторів, які впливають на випуск, реалізацію продукції, аналіз факторів збитковості).

3.4.7. Слідчо - юридичне обгрунтування включає способи одержання доказів аудитом недоліків і попрушень законодавства, розміри завданих матеріальних збитків і відповідальних за них конкретних осіб (опитування і розгляд письмових пояснень складання позовної заяви у арбітражні органи).

3.4.8. Систематизований виклад недоліків в акті аудиторського контролю - комплекс прийомів узагальнення результатів проведеного контролю відповідно до правил Єдиної державної системи діловодства (при складанні актів аудиторського контролю, тема перевірок, доповідних записок).

3.4.9. Прийняття рішень за результатами аудиту - спосіб впливу суб"єкта на об"єкт контролю, що забезпечує його функціонування у заданих параметрах і режимах (Застосовують при розробці і виданні наказів, розпоряджень, службового листа за результатами аудиту, тематичної перевірки тощо).

3.4.10. Контроль за виконанням прийнятих рішень - прийом реалізації пракитчних рішень, який передбачає встановлення фактичного стану об"єкта і його поведінки відповідно до управлінської ідеї (наприклад - перевіряють виконання розпорядчих документів за результатами аудиту щодо відшкодування заподіяного збитку підприємству).

Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним або може даватись відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства. У двох останніх випадках в аудиторському висновку може наводитися короткий перелік аргументів, які підштовхнули аудитора видати висновок, який відрізняється від позитивного. За необхідності докладного опису цих аргументів аудиторський висновок може містити посилання на інформацію, що наводиться в додатку.

При підготовці негативного аудиторського висновку доречні такі висловлювання: "не задовольняє вимог", "перекручує дійсний стан справ", "не дає справжнього уявлення", "не відповідає", "суперечить".

Якщо аудитор дає відмову від надання аудиторського висновку, він говорить про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.

Рекомендується такий зміст розділу аудиторського висновку, в якому наводиться ставлення аудитора до фінансової звітності залежно від виду аудиторського висновку.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: