ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Загальні критерії оцінки навчальних досягнень учнів
3. Покомпонентний аналіз навчальної діяльності Закінчення табл. 6
Доцільність тематичного оцінювання зумовлена психологічними закономірностями засвоювання навчального матеріалу, що передбачають реалізацію послідовних його етапів, які не можна здійснювати на одному уроці. З огляду на це поточне оцінювання на кожному уроці в традиційному розумінні (виставляння оцінок у класному журналі) не є обов'язковим, хоча й може здійснюватися за бажанням учителя чи з урахуванням особливостей того чи іншого предмета. Крім того, таке оцінювання не узгоджується з індивідуальним для кожного учня темпом засвоювання навчального матеріалу, а це нерідко спричинює психологічний дискомфорт у навчанні значної частини школярів. Перед щоденною загрозою опитування й виставленням оцінки учень націлюється не стільки на осмислення, скільки на просте запам'ятовування навчального матеріалу. Тому поточне оцінювання в разі застосування його вчителем повинно відігравати допоміжну роль, виконуючи, зокрема, заохочувальну, стимулюючу й діагностично-коригуючу функції. Його результати не обов'язково відображаються в балах і фіксуються в журналі. Під час оцінювання засвоєння учнем теми поточні оцінки не можуть негативно впливати на тематичне оцінювання. Принцип тематичності забезпечує одночасно систематичність і об'єктивність в оцінюванні та обліку навчальних РОЗДІЛ З ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ досягнень учнів. Тематичному оцінюванню навчальних досягнень учнів підлягають основні результати вивчання теми, що визначає вчитель на основі вимог навчальної програми і доводить до відома учнів із самого початку вивчання її, що слугує орієнтиром у процесі роботи над темою. Перед початком вивчання чергової теми всіх учнів треба ознайомити з тривалістю вивчання її (кількість занять); кількістю та тематикою обов'язкових робіт і строками їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію, якщо атестація проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; строком і формою проведення тематичної атестації та з умовами оцінювання. Якщо темою передбачено виконання учнями практичних, лабораторних робіт та інших обов'язкових практичних завдань, то виконання їх є обов'язковою умовою допуску учнів до тематичної атестації. Тематичну атестацію можна проводити у різних формах. Головною умовою при виборі їх учителем є забезпечення об'єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів. Кожну оцінку вчитель обов'язково повинен аргументовано вмотивувати, довести до відома учня й оголосити перед класом (групою). З метою не допустити перевтоми учнів і не завдати шкоди їхньому здоров'ю строки проведення тематичної атестації визначає вчитель за погодженням із керівником навчального закладу. Перед учнями, які не засвоїли матеріалу теми чи одержали бали на початковому рівні, ставиться вимога обов'язково його доопрацювати. Для цього їм надається необхідна допомога, визначається строк повторної атестації. Учень має право на переатестацію й для підвищення атестаційного бала. Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру або навчального року. Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичних оцінювань. Важливо підкреслити, що зазначені види оцінювання, будучи сприйнятими дитиною, засвоюються нею у відповідному контексті педагогічних ситуацій. А надалі стають домінуючими чинниками її самооціночної активності, створюючи авторегулюючі ефекти самопідтримки, заохочення себе при виборі загальнопозитивного тла самооцінки, або ж, навпаки, 3. Покомпонентний аналіз навчальної діяльності самоприниження й аутоагресії при орієнтації на зразки переважно негативного оцінювання навколишніх. У розгорнутому перебігу процесу навчальної діяльності виконуються, по-перше, власне навчальні виконавські, орієнтувальні й контрольно-оціночні операції у їхньому специфічному складі та змісті; по-друге, предметні дії, які засвоюються, з їхнім специфічним складом і виконавськими, орієнтувальними й контрольно-оціночними операціями. У результаті кожна ситуація навчання стає складним процесом із чергуванням і паралельним здійснюванням компонентів дій, які засвоюються в навчальній діяльності, та компонентів власне навчальних дій. Розрізнення цих двох процесів необхідне для адекватного аналізу діяльності учіння й для повноцінного формування самостійних навчальних дій учнів з метою подальшого розвитку їх шляхом засвоювання соціального досвіду. Важливу роль у цьому відіграють психологічні характеристики соціального досвіду, закарбованого у змісті навчання. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|