Показники і інтерпретація

Для роботи найкраще взяти білий або світло-кремовий неглянце-вий аркуш паперу; олівець - середньої м'якості; ручкою та фломас­тером малювати не можна.

Розташування малюнка на аркуші

Як норма, малюнок розташовується на середній лінії стандартно­го вертикально поставленого аркуша.

Положення малюнка ближче до верхньої межі аркуша (чим більше, тим виразніше) трактується як висока самооцінка та невдоволеність становищем в соціумі, нестачею визнання з боку оточуючих, як пре­тензія на просування, визнання, тенденція до самоствердження.

Розташування малюнка в нижній частині аркуша - зворотний по­казник. Невпевненість у собі, низька самооцінка, депресивний стан, нерішучість, незацікавленість у своєму соціальному становищі, виз­нанні, відсутність тенденцій до самоствердження.

Центральна змістовна частина фігури (голова чи деталь, що її змінює).

Голова, повернена праворуч, - стійка тенденція до діяльності: май­же все, що обмірковується та планується, здійснюється або принаймні починає реалізовуватись (навіть якщо не доводиться до кінця).

Голова, повернена ліворуч, - тенденція до рефлексії, до міркуван­ня; не є «людина дії», лише незначна частина задумів реалізується

або хоча б починає реалізовуватись; нерідко трапляється також не­рішучість, відчувається страх щодо активної дії. (Варіант -відсутність тенденції до дії або страх щодо активності слід виріши­ти додатково).

Розташування у фас, тобто голова спрямована на того, хто малює (на себе), трактується як егоцентризм.

На «голові» розміщені деталі, що відповідають органам відчуттів (вуха, рот, очі) і мають своє значення.

Вуха - зацікавленість в інформації, значимість думки оточуючих про себе (додатково, за іншими показниками та їхніми сполучення­ми, чи робить той, кого тестують, що-небудь задля завоювання пози­тивної оцінки або тільки емоційно реагує на оцінки оточуючих -радість, гордість, образу, смуток, не змінюючи своєї поведінки).

Нестулений рот у поєднанні з язиком (при відсутності вима­льовування губ) трактується як мовленнєва діяльність (базікан­ня), поєднання з вимальовуванням губ - чуттєвість; іноді і те і інше водночас. Відкритий рот без вимальовування язика та губ, особ­ливо затемнений (чорний), трактується як схильність до виникнення побоювань і страхів, недовіри. Рот із зубами - вербальна агресія, у більшості випадків захисна (лаятись у відповідь на звернення нега­тивного змісту та забарвлення, на судження чи непогодження). Для дітей та підлітків характерний малюнок затемненого рота округлої форми (у випадку побоювання, тривожності).

Особливе значення надається очам. Це є символ властивого лю­дині переживання страху (згадайте японські малюнки після Хіросі-ми та Нагасакі). Це значення особливо підкреслюється різким вима­льовуванням райдужки. Необхідно звернути увагу на наявність чи відсутність вій. Вії - істероїдно-демонстративні манери у поведінці, для чоловіків - жіночі риси характеру; з вимальовуваними зіницями та райдужками вії збігаються рідко. Вії трактуються також як заці­кавленість захопити оточуючих зовнішньою красою та манерою вдя­гатися, надання цьому великого значення.

Збільшені порівняно з фігурою в цілому розміри голови свідчать про те, що той, кого тестують, цінує раціональне начало (можливо й ерудицію) в собі та оточуючих.

На голові можуть бути розміщені додаткові деталі: роги - захист, а у поєднанні з іншими ознаками агресії (кігті, щетина, голки) ви­значають характер цієї агресії (спонтанна чи захисно-відповідаюча); пір 'я - тенденція до самоприкрашання та самовиправдовування, до

демонстративності; грива, шерсть, зачіска - чуттєвість, підкреслен­ня своєї статі та іноді орієнтація на свою сексуальну роль.

Опорна частина фігури (ноги, лапи, іноді постамент). Розглядається «ґрунтовність» цієї частини (по відношенню до розмірів всієї фігури і по формі):

• вагомість, обміркованість, раціональність прийняття рішення,
шляхи висновків, формування суджень, посилання на положен­
ня, що існують, та значущу інформацію;

• поверховість суджень, легковажність у висновках та суджен­
нях, інколи імпульсивність прийняття рішення (особливо при
відсутності або майже при відсутності ніг);

• звернути увагу на характер з'єднання ніг (лап) з корпусом:
з'єднані точно, ретельно, недбало, слабко, не з'єднані зовсім;
це характеризує контроль за своїми міркуваннями, висновка­
ми, рішеннями.

Однотипність та односпрямованість, а також повторення форми ніг (лап), будь-яких елементів опорної частини визначає конформність суджень та установок у прийнятті рішення, їх стандартність, ба­нальність. Різноманітність у формі та положенні цих деталей свідчить про своєрідність установок і суджень, самостійність, інколи (відпо­відно до незвичності форми) - навіть творчий початок (у нормі) або інакомислення (ближче до патології).

Частини, що піднімаються над рівнем фігури, можуть бути фун­кціональними або прикрасами; крила, додаткові ноги, щупальця, де­талі панцира; пір'я, бантики, щось на зразок завитків, квітів.

Функціональні - енергія охоцлення різних областей людської діяль­ності, впевненість у собі, самовизначення з неделікатним, нерозбір­ливим утиском оточуючих, або ж допитливість; співпраця у якомога більшій кількості заходів, завоювання собі місця під сонцем, захоп­лення своєю діяльністю, сміливість заходів - відповідно, значення символу (крила або щупальця) і т.п.

Прикраси - демонстративність, схильність до привертання уваги до себе, манірність (наприклад, кінь або його неіснуючий аналог- у сутані з пір'я пави).

Хвости виявляють ставлення до особистих дій, роздумів, вис­новків, до своєї вербальної продукції, судячи з того, куди повер-

нуті ці хвости (вправо чи вліво). Позитивне або негативне забарв­лення цього відношення висловлене у напрямі хвостів догори (впев­нено, позитивно, жваво), униз (незадоволення собою, засмученість, жаль, сумнів із власного приводу, жаль про зроблене, сказане, каят­тя та ін.). Хвости, що складаються з кількох ланок, які часто повто­рюються (особливо пишні хвости, довгі та рідше розгалужені): по­вернені вправо - виявляють ставлення з приводу власних дій або поведінки, вліво - з приводу думок, рішень, втраченого моменту, власної нерішучості.

Контур фігури аналізується згідно з присутністю чи відсутні­стю частин, що виступають з власне контуру (на кшталт щитів, панцирів, голок, вимальовування та затемнення лінії контуру). Це захист від оточуючих: агресивний - гострі кути; острах і тривога - якщо є затемнення, вихід за контурну лінію; з підозрою - якщо поставлені щити, заслони, лінія подвоєна та ін. Спрямованість такого захисту відповідно до просторового розташування: верхній контур - проти осіб, що реально мають можливість накласти за­борону, обмеження, здійснити примус (проти старших за віком, вчителів, батьків, начальників, керівників); нижній контур - за­хист проти глузування, неприйняття, відсутності авторитету в підлеглих, молодших, побоювання бути засудженим; бокові кон­тури - недиференційоване побоювання і готовність до захисту і самозахисту будь-якого порядку і в різних ситуаціях. Це ж сто­сується елементів захисту, що розташовані не по контуру, а в се­редині контуру на власне корпусі тварини. З правого боку більше в процесі діяльності (реальної), з лівого боку - здебільшого за­хист своїх думок, переконань і смаків.

Загальна енергія оцінюється кількістю зображених деталей -чи тільки необхідна кількість, щоб дати уяву про придуману тва­рину, що не існує (тіло, голова, кінцівки, хвіст, крила, і т.п.): із заповненим контуром, без штрихування і додаткових ліній час­тин, просто примітивний контур, - або ж має місце щедре зобра­ження не тільки необхідних деталей, а й таких, що ускладню­ють конструкцію. Відповідно - чим більше складових частин і елементів (окрім найнеобхідніших), тим вища енергія, і навпа­ки: економія енергії, астенічність, органіка, хронічне соматичне захворювання. (Те ж саме підтверджується характером виконан-

ня певних деталей й символів, що дозволяє з'ясувати об'єкт при­в'язки тривоги).

Оцінка характеру ліній.

Дубляж лінії, недбалість, неакуратність з'єднань, «острівці» з ліній, що перетинаються одна одною, закреслення частини малюнка (забруднення, відхилення від вертикальної осі, стереотипність ліній і т.п.) розцінюються так само, як при аналізі піктограм.

Це стосується фрагментарності ліній і форм, незакінченості, обі-рваності малюнка...

Тематично тварини поділяються на тих, що погрожують (тих, яким погрожують), нейтральних (подібно до лева, бегемота, вовка або птаха, мурахи, білки, собаки, кішки). Це відношення до власної персони, до свого «Я», уявлення про свою позицію в світі, щось на зразок ідентифікації себе за значимістю (із зайцем, комашкою, сло­ном, собакою і т.п.). Тварина, яку малюють, - представник автора.

Уподібнення тварини до людини, починаючи з постановки тва­рини у положення прямоходження (на дві лапи замість чотирьох або більше) закінчуючи одяганням тварини в людський одяг (штани, спіднички, пояси, плаття), включаючи подібність морди до обличчя, ніг або лап - на руки, свідчать про інфантилізм, емоційну незрілість (відповідно до ступеня виявленості «олюднення» тварини). Механізм є схожим і паралельним алегоричному значенню тварин та їх харак­терів у казках, притчах, інших фольклорних формах.

Ступінь агресивності, виражений кількістю, характером і роз­ташуванням гострих кутів у малюнку незалежно від їх зв'язку з тою чи іншою деталлю зображення. Особливо вагомими в цьому відно­шенні є прямі символи агресії - кігті, зуби, дзьоби. Акцентування статевих ознак (вимені, грудей при людиноподібній фігурі і т.п.) -це ставлення до статі, аж до фіксації на проблемах сексу.

Фігура кола (особливо незаповненого) символізує тенденцію до приховування, замкнутості свого внутрішнього світу, небажання да­вати відомості про себе оточуючим, піддаватися тестуванню. Такі ма­люнки дають зазвичай дуже обмежену кількість даних для аналізу.

Вмонтування механічних частин в живі тканини тварини, поста­новка фігури тварини на постамент, тракторні або танкові гусениці, постановка на триногу, прикріплення до голови пропелера, гвинта;

вмощування в око електролампи, проводів у тіло і кінцівки тварини, а також рукояток, клавішів, антен і т.п. зустрічається головним чи­ном у хворих на шизофренію та глибоких шизоїдів (рідко).

Творчі можливості виражені зазвичай кількістю елементів фігу­ри, що поєднується. Банальність, відсутність творчого початку прий­має форму «готової» тварини, що вже існує (коня, собаки, риби, свиніХ до якої лише «додається» також «готова» деталь, що вже існує, щоб намальована тварина стала такою, що не існує (кішка з крилами, риби з пір'ями, собака з ластами і т.п.). Оригінальність виражається у формі фігури з елементів, а не з цілих заготовок.

Назва може виражати, по-перше, раціональне з 'єднання частин («заєць, що літає», «бегекіт», «муходор»), а по-друге, словотворення з «книжково-науковим», іноді латинським суфіксом або закінченням («реталетіус», «напліолярія», «лямникецинія», «паргалорій»). Пер­ше - раціональність, конкретна установка при орієнтації і адаптації, друге - демонстративність, спрямованість головним чином на демон­страцію власного розуму, ерудиції, знань. Зустрічаються назви по­верхово-звукові, без будь-якого осмислення («ліошама», «грятекр», «лаліо»), що знаменують легковажне ставлення до оточуючих, не­вміння враховувати сигнали небезпеки, присутність афективних кри­теріїв в основі мислення, перевага естетичних елементів судження над раціональними.

Зустрічаються іронічно-гумористичні назви («ріночурка», «дево-щур» «бульбашкоїд») - при відповідно іронічно-поблажливому став­ленні до оточуючих; інфантильні назви мають зазвичай елементи, що повторюються («тру-тру», «люлюка», «кус-кус»).

Схильність до фантазування, частіше захисного характеру, ви­ражена надмірно подовженими назвами («аберосинотіклірон», «гу-лобарінклетомнешинія» і т.п.).

МЕТОДИКА «НАМАЛЮЄМО СВІЙ ХАРАКТЕР»

Ви, мабуть, звернули увагу, що останнім часом ми всі частіше ста­ли звертатись до екстрасенсів, магів і чаклунів. Запитання одне -чого нам чекати від самих себе, від власного характеру, організму? Які ми? Спробуємо самостійно відповісти на це запитання, а для цього візьмемо в руки фломастер або олівець і на декілька хвилин дамо

волю своїй фантазії, заповнивши 12 запропонованих квадратів, до­повнюючи зображення на свій розсуд. І лише потім звернімося до запропонованого коментарю.

Аналіз

1. У першому квадраті ви змалювали своє дійсне відношення до себе і уявлення про себе. Якщо ви намалювали усміхнене або кумедне личко, фігурку, то це свідчить про хороше почут-

тя гумору, дипломатичність і миролюбивість натури. Гротескна карикатура - ознака неуважності, замкнутості. Сонце озна­чає, що ви часто на себе берете роль лідера. Квітка - ознака жіночості, ви приділяєте багато уваги своїй зовнішності і своє­му оточенню. Око означає, що ви володієте гордим і недовірли­вим норовом, прагнете керувати формуванням своїх взаємо­стосунків з людьми і свідомо будуєте своє життя.

2. Другий квадрат. Якщо ви намалювали щось таке, що виходить
за межі внутрішнього квадрату, то ви маєте бентежний харак­
тер і сиднем вас не назвеш. І навпаки, одинокий будиночок або
символ домівки - ознака того, що ви сумуєте за домашнім теп­
лом. Якщо ваш малюнок розташований у внутрішньому квад­
раті і поза ним, то в такому випадку ваші інтереси у правильній
пропорції діляться між родиною і навколишнім світом.

3. Якщо ви намалювали стрілу, що летить до певної цілі, тобто у
мішень, то у вас розвинуте самолюбство і ви здатні напорис­
то працювати для досягнення своєї мети. Якщо ви доповнили
малюнок іншими лініями або стрілами, то ви честолюбиві,
але не впевнені у своїй меті. Якщо ви намалювали щось інше,
не схоже на символи стріли і мішені, то в такому випадку, мож­
ливо, ви некерована, бунтівна людина.

4. Найчастіше в цьому квадраті розташовують множину фігурок
або малюнків. Велика кількість малюнків означає, що у вас ба­
гато друзів. Якщо ви провели лише одну лінію, то ви насамперед
таємнича, стримана, замкнута людина. Якщо ви намалювали цег­
лину, то ви схильні до меланхолії і вередування, дивакуваті.

5. Якщо ви використали малюнок, намалювавши якийсь замкну­
тий простір, ліхтарний стовп, шию тварини і так далі, то ви веде­
те гармонійне, здорове, регулярне статеве життя. Якщо ви зали­
шили незаповненим простір між двома вертикальними лініями,
а малюнок, подібний до наведеного прикладу, змістили або спот­
ворили до невпізнання, то це свідчить про вашу сором'язливість,
зайву скромність-у питаннях статі; ви взагалі неохоче займає­
тесь питаннями статі, в усякому разі, не любите про це говорити.
Якщо дві вертикальні лінії навели вас на думку про стовбур де­
рева, то статеве життя ви поєднуєте зі шлюбом. Якщо ж на де­
реві ви намалювали плоди, то ви дуже любите дітей.

6. Якщо ви підкорюєтесь малюнку, то це означає, що ви маєте
рідкісну здатність швидко і легко схиляти на свій бік чужих

людей. Якщо ви не сприймаєте малюнок і, наприклад, у вас вийшов незграбний геометричний візерунок, то ви залишає­тесь поза компанією, у ваших відносинах з оточенням перева­жає прагнення до влади, диктату; ви дуже ревниві.

7. Якщо ви намалювали щось над розміщеною хвилястою лінією,
то ви себе почуваєте впевнено, у безпеці. Якщо навпаки, то
ви мало вірите у свої сили. Намалювавши потопаючий або
тонучий предмет, ви показали, що вас турбує ваше майбутнє.
Якщо ж ви намалювали ланцюжок, або який-небудь лінійний
орнамент, то ви, без сумніву, здатні завзято працювати, дуже
свідомі і зрідка припускаєтесь помилок.

8. Те, що ви намалювали в пустому квадраті, означає коло ва­
ших інтересів. Якщо ви залишили квадрат пустим, то, ймові­
рно, вам сумно жити і тому не зашкодить підшукати собі яке-
небудь хобі.

9. Якщо ви підкорилися малюнку, доповнивши його квадратами
або іншими геометричними фігурами так, що зробився си­
метричний візерунок, то ви дисципліновані і вмієте організо­
вано працювати в колективі. Якщо ви заштрихували квадра­
тик чорного кольору і у вас вийшла картина з кривими лінія­
ми, не симетрична і не подібна на правильну геометричну
побудову, то це говорить про те, що ви несхильні визнавати
авторитети, вперті і наполегливі.

10. Якщо ви просто замкнули кільце, то ви постійно потребуєте
захисту і підтримки, волієте нічого не вирішувати самі. Крім,
того, на вас мають великий вплив уявлення, прищеплені з ди­
тинства. Якщо ви не замкнули кільце, то ви незалежна люди­
на, яка має в своєму житті певні цілі. Якщо ж ви намалювали
людське вухо, то у вас прихований характер. Якщо малюнок
навів вас на думку про ручку чашки, то ви маєте розвинуте
батьківське або материнське почуття.

11. Якщо ви сприймаєте малюнок як елемент якоїсь настільної
гри, то це вказує на наявність у вашому характері духу зма­
гання, деякої напористості. Жінки часто домальовують при­
ведену схему до квадрата або зображають який-небудь сим­
вол будинку. Це зазвичай свідчить про їхню хазяйновитість.

12. Розміщені на малюнку крапки збуджують у людей фантазію.
Якщо ви використали ці крапки як складову частину картин­
ки (мурашки, хвіст зайця, зерна, які клюють пташки і т.д.), то

це показує, що у вас відповідна уява. Якщо ви затушували крапки і з'єднали їх у коло, то це вказує на логічне мислення і практичний склад розуму.

Завдання №21

«Організація праці керівника за критеріями важливості і терміновості»

Менеджеру часто доводиться працювати з великим напруженням. Багато керівників перевантажені від того, що обсяг роботи, яку їм необхідно виконати, занадто великий *.

Основною причиною перевантаженості керівника є почасти не­ефективність використання робочого часу в умовах, коли необхідно одночасно виконувати багато справ.

Для оптимізації робочого часу менеджера можна організувати працю за наступними принципами:

• принцип американського вченого Парето, згідно з яким кон­
центрація зусиль менеджера на життєво важливих справах прак­
тично повністю визначає кінцевий результат;

• принцип колишнього президента США Ейзенхауера: визначення
пріоритетів на основі важливості та терміновості. Ейзенхауер,
ділячи завдання за їх важливістю і терміновістю, прийшов до
так званих завдань А, В, С (див. рис. 59).

А-завдання: дуже важливі і термінові, виконувати які потрібно

негайно; В-завдання: важливі, але нетермінові; необхідно визначити, в

які терміни їх виконати; С-завдання: менш важливі, але термінові, вирішення яких слід

делегувати підлеглим.

Справи, які не є ні важливими, ні терміновими, не повинні відво­лікати уваги керівника, у якого і так безліч невідкладних справ і стіл захаращений паперами. Інколи це вимагає певного ризику, але такі справи слід відразу викидати в кошик для паперів.

* Умову завдання взято із книги: Уткин 3. А. Сборник ситуационньїх задач, деловьіх и психологических игр, тестов по курсам «Менеджмент», «Маркетинг»: Учебное пособие. - М.: Финансьі и статистика, 1996. - 64 с.

В-завдання

А-завдання

визначити

терміни

виконання

виконати

негайно

самому

викинути в кошик

Т^Г"* *ч

С-завдання

делегувати підлеглим

рИііії-^;

терміновість

Рис. 59. Завдання А, В, С на основі важливості і терміновості

Завдання (для студентів)*

Накладіть вашу просторово-часову та ділову ситуацію на приве­дену схему. Для цього:

1. Зробіть якомога повніший довільний перелік навчальних та по­
бутових справ, які вам необхідно завершити до кінця навчаль­
ного циклу (семестру; триместру).

2. Викресліть (викиньте в кошик) те, що не є ні важливим, ні тер­
міновим.

3. Виберіть у списку ті справи, які ви можете попросити зробити
за вас інших (С-завдання). Наприклад, хтось збирається зро­
бити ксерокопії чи придбати літературу. Попросіть зробити
заодно для вас, це зекономить час.

4. Складіть графік виконання завдань, які є важливими, але «не
горять» уже (В-завдання). Наприклад, виконання розділів кур­
сової роботи тощо.

Розроблено нами. — Авт.

5. Підкресліть у списку червоним кольором А-завдання (негайно
виконувати самому).

6. Ще раз перегляньте свій розподіл завдань і підкорегуйте його.

7. Розпишіть свої завдання (А, В, С) по квадратах приведеної схе­
ми з метою візуалізації.

8. Якщо ви навчаєтесь і працюєте, то можете зробити це завдан­
ня на прикладі своєї виробничої діяльності.

9. Покажіть всі записи викладачу і аргументовано «захистіть» свій
проект.

Завдання №22

«Складання психологічного «автопортрету» та визначення стратегії самореалізації особистості» *

1. У збірці поезій доктора психології Валентина Моляко («Кри­голами», 1972) є такий вірш (хоку):

«Ось я, значить, який!

Але ж скільки часу

я про себе був зовсім іншої думки!»

Задумаємось над цими словами і візьмемо їх за епіграф для на­шого завдання.

2. Із курсів теоретичних занять, практичних вправ, самостійних робіт ми набули знань, які дали змогу іншими очима глянути на ото­чуючих та по-іншому оцінити себе.

Ми знаємо: який у нас характер і темперамент, наскільки уважні ми і якою пам'яттю наділені від природи, як сприймаємо інших і як інші сприймають нас, які стереотипи мислення нам притаманні, як розслабитися і відновити свої сили, як підібрати собі персонал на ос­нові професіограми; якими рисами особистості наділені ми, як по­тенційні менеджери, і якого хотіли б мати керівника «над собою» і т.д.

Отже, перегляньте свої зошити для практичних занять і самостійні роботи із названих дисциплін і опишіть свій психологічний «пор­трет». Якщо за змістом він буде не тільки набором цифр і характери­стик, а наближатиметься до науково-популярного есе чи оповідання, то оцінка за цей пункт завдання буде вищою.

Розроблено нами. -Авт.

3. Далі робите «в колонку» довільний і якомога довший перелік
рис і властивостей власної особистості (свої).

4. Із перечислених рис і властивостей вибираєте ті, яких ви хочете
позбутися, а також ті, які вам подобаються, і заносите в таблицю З,
подану нижче. В цій же таблиці є також третя графа, в якій ви називає­
те риси і властивості особистості, які ви хочете набути - «Ідеал - Я».

Таблиця З

5. На основі таблиці зробіть про себе такі висновки:

• морально-вольовий (соціально-позитивний), аморально-во­
льовий, слабкий чи «нейтральний» є ви тип особистості;

• творчою, нетворчою чи просто пересічною є ви людиною;

• чи здатні ви в найближчій перспективі чи в майбутньому успі­
шно керувати людьми;

• чи наділені ви педагогічним тактом і відчуттям;

• адекватне чи деформоване у вас сприйняття оточуючого соціуму.

6. Розробіть стратегію самореалізації особистості, тобто як до­
сягнути «ідеалу - я» на найближчих 20 років життя. Бажано, щоб ця
стратегія складалася із системи завдань, необхідних для досягнення
оперативних і стратегічних цілей (див. табл. 4)

Таблиця 4

Віднесення цілей до оперативних, тактичних чи стратегічних бу­демо визначати за двома критеріями, а саме:

• час (тривалість реалізації);

• важливість (особистісна диспозиція).

Ці критерії вам необхідно визначати самим, але орієнтовно три­валість реалізації (досягнення) оперативної цілі від 1 міс. до 1 року; тактичної - від 6 міс. і не більше як до 5 років; стратегічної- від З до 10 років, (див. мал. 60).

1 рік

ОПЕРАТИВНА

ціль _тіг

1 міс.

1 рік

тривалість

ТАКТИЧНА ціль

тш

1 р. 2 р. Зр. 4 р.

• міс.

5 років

тривалість

Шах

СТРАТЕГІЧНА ціль

0 3 роки 10 років

Мал. 60. Орієнтовна тривалість досягнення життєво важливих цілей

Розділ 4 ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕСТИ

Психогеометрія для менеджерів

Психогеометрія * - унікальна практична система аналізу особис­тості. Вона дозволяє:

1. Миттєво визначити форму (чи тип) особистості людини, що
вас цікавить і, природно, вашу власну форму.

2. Дати детальну характеристику особистих якостей та особливо­
стей поведінки будь-якої людини на мові, що зрозуміла кожній лю­
дині.

3. Скласти сценарій поведінки для кожної форми особистості у
типових ситуаціях.

Психогеометрія розроблена у США, її автор Сьюзен Деллін-гер - спеціаліст із соціально-психологічної підготовки управлін­ських кадрів. За останні роки цю систему вивчали більш ніж 100 тис. слухачів шкіл менеджменту. Існують прихильні відгу­ки 500 «кадровиків» американських компаній, які вважають, що психогеометрія могла б використовуватися замість традиційно­го тестування нових службовців. І це не дивно, тому що точність діагностики з допомогою психогеометричного методу дося­гає 85%.

Адаптацію психогеометричного тесту до вітчизняних умов про­вели кандидати наук А.А. Алексєєв та Л.А. Громова.

«Знак Скорпіона» (стилізований) розробив і ввів у практику В. С. Лозниця (КНЕУ) на основі спеціального дослідження.

* Тест, крім доповнень, що стосуються «Знаку Скорпіона», взято із книги: Щокін Г.В. Практична психологія менеджменту. - К.: Україна, 1994. - 399 с. -Рос. мовою.

Рис. 61.

ІНСТРУКЦІЯ

Подивіться на шість фігур, що зображені на рис. 61. Виберіть з них ту фігуру, по відношенню до якої ви можете сказати: це - я! Тільки не займайтеся ніякими непотрібними роздумами. Це ні до чого не приведе. Просто намагайтеся відчути свою форму. Якщо ви відчуваєте сильне утруднення, виберіть з фігур ту, яка першою привабила вас. Запям'ятайте її назву під № 1. Потім проранжуйте п'ять фігур, що залишилися, відповідно до вашої переваги і за­пишіть їх назви під відповідними номерами. Остання фігура, яку ви запишете під номером 6, буде явно не вашою формою, тобто тією формою, яка підходить вам менш за все.

Перший, найважчий етап роботи закінчено. Перед вами впо­рядкований ряд геометричних фігур, у яких відлиті ваші суб'єк­тивні пристрасті. Яку б фігуру ви не поставили на перше місце, це - ваша основна фігура, чи суб'єктивна форма. Саме вона дає можливість визначити ваші основні домінуючі риси характеру та особливості поведінки. Решта чотири фігури - це своєрідні модулятори, які можуть забарвлювати провідний фон вашої по­ведінки. Сила їх впливу зменшується із збільшенням порядково­го номера. І якщо деякі характеристики фігури, яка стоїть на дру­гому місці, ви, ймовірно, зможете виявити у своїй поведінці, то фігура, що займає шосте місце, проявляє себе тоді, коли ви явно не в собі (і, вочевидь, собі не подобаєтесь). Більш важливим для вас є інше значення останньої фігури - вона вказує на форму людини, взаємодія з якою буде викликати у вас найбільші труд­нощі (їх ви успішно зможете перебороти за допомогою психогео-метрії).

А тепер приступимо до розшифровки психогеометричної мови.

Якщо більшість якостей, що перерахована у характеристиці ва­шої основної форми, відповідає вашій реальній поведінці, то ваш

випадок найпростіший (звичайно, тільки з точки зору діагностики). Залишається лише запам'ятати свою чисту форму (Квадрат, Трикут­ник, Знак Скорпіона, Круг, Зигзаг, Прямокутник) і перейти до по­дальшого вивчення та застосування психогеометрії на практиці. Однак, ймовірно, що ви «не знайшли себе» серед наведених фігур. Це трапляється, як ми вже згадували, у 15% тих, хто проходить психо-геометричний тест. Якщо ви потрапили у ці 15%, то можуть бути декілька причин, чому ви вибрали «не свою» форму:

• негативна установка чи насторожене відношення до тесту­
вання;

• у даний період ви стурбовані розходженням між тим, що ви є, і
вашим ідеалом. Тому ви обираєте ту форму, якою бажаєте бути,
замість тієї, якою ви зараз є;

• ви знаходитесь у незвичайному для вас психічному стані, що
викликаний значущими змінами у вашому житті (дуже збуд­
жені, втомлені, засмучені і т.д.).

Можуть бути і інші причини помилкового вибору основної фор­ми. Але, незалежно від причини, зробіть наступне. Прочитайте уваж­но опис всіх шести фігур і просто виберіть для себе ту з них, яка найбільше відповідає вашій особистості та поведінці. Вона і буде вашою основною формою.

Нарешті, може виявитися, що жодна з фігур вам повністю не підходить, скоріше, вас можна описати комбінацією з двох чи навіть трьох форм (краще, все ж, обмежитись двома). У цьому випадку намагайтесь вирішити для себе, яка з них є домінантною, а яка -підлеглою. Тоді ви зможете наочно змалювати вашу форму особис­тості, вписавши підлеглу у домінантну. При цьому, якщо доміную­чою формою є Зигзаг, то його хвильова лінія перекреслює підлеглу форму; у якості підлеглої форми Зигзаг наче проникає в домінант­ну, порушуючи її контур.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: