ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Структура педагогічного процесу
Ефективність педагогічного процесу залежить і від того, наскільки успішною є реалізація таких його принципів: цілісність підходу до виховання; неперервність виховання; цілеспрямованість у вихованні; інтеграція та диференціація спільної діяльності педагогів і вихованців; природовідповідність; культуровідповідність; виховання в діяльності; єдність та адекватність управління і самоуправління; оптимізація (відповідність методів і прийомів діяльності меті й змісту педагогічного процесу, реальній психологічній ситуації); єдність вимог і поваги до особистості дитини. Особливе значення має цілісність педагогічного процесу — єдність мети, змісту, методів виховання і навчання, виховання і самовиховання, процесів, етапів та дій. Педагогічний процес є внутрішньо вмотивованим, цілісним феноменом, структурні компоненти якого перебувають у стійкій взаємодії і взаємозалежностях. Компонентами його структури є: — мета (те, до чого прагнуть педагог і вихованець; у педагогіці мета постає в сукупності концептуальних ідей, на яких вибудовується педагогічний процес); — діяльність суб´єктів, які організовують педагогічний процес і беруть у ньому участь; — відносини, породжені цією діяльністю, а також освоєне суб´єктом середовище; — управління, яке забезпечує інтеграцію компонентів у цілісну систему, розвиток цієї системи. За іншими підходами, структуру педагогічного процесу утворюють такі компоненти: — цільовий (окреслює мету і завдання, що її конкретизують); — змістовий (визначає сукупність ставлень, ціннісних орієнтацій, досвіду діяльності та знань); — діяльнісний (характеризує форми, способи, засоби виховної взаємодії, спрямованої на реалізацію мети і завдань, освоєння змісту педагогічного процесу); — результативний (уособлює досягнуті результати та ступінь ефективності педагогічного процесу); — ресурсний (відображає соціально-економічні, морально-психологічні, гігієнічні умови перебігу педагогічного процесу). Безперечно, педагогічний процес не варто розглядати лише як вплив педагога на вихованця, оскільки він є складною системою їхніх взаємовпливів, у якій педагог і дитина фігурують одночасно як суб´єкт і об´єкт. Такий погляд на структуру педагогічного процесу є найближчим до гуманістичних засад навчання і виховання. Згідно з ним складовими педагогічного процесу є: 1. Цілеспрямована педагогічна діяльність, носієм якої є педагог як системоутворювальна ланка педагогічного процесу. 2. Дитина, яка як об´єкт педагогічного впливу є індивідуальністю, що розвивається і змінюється відповідно до педагогічних цілей; як суб´єкт педагогічного процесу дитина є особистістю, що розвивається, прагне творчого самовияву, задоволення власних потреб, інтересів і прагнень, здатна до активного засвоєння або неприйняття педагогічних впливів. 3. Зміст педагогічного процесу, завдяки якому здійснюється соціалізація дитини, формуються система знань, ставлення до світу, мотиви, стимули і форми поведінки, духовні потреби та ціннісні орієнтації. 4. Організаційно-управлінський комплекс, у межах якого відбуваються всі педагогічні події й факти. 5. Педагогічна діагностика (визначення стану та життєздатності педагогічного процесу в цілому й окремих його частин). 6. Результат педагогічного процесу, який є критерієм його ефективності. 7. Організація взаємодії із суспільним і природним середовищем. Те, під яким кутом зору і в яких вимірах розглядає педагог структуру педагогічного процесу, значною мірою залежить від його професійної зрілості, внутрішньої культури, усвідомлення ним своєї місії. Педагогічний процес у дошкільній педагогіці характеризується певними особливостями. Його головними структурними компонентами є гра, праця, навчальна діяльність, і підпорядкований він таким вимогам: — вирішення завдань виховання і навчання в їх єдності; — врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей; — гуманістична взаємодія вихователя і вихованців; — опора на потреби й інтереси дітей; — єдність різноманітних видів діяльності дітей; — створення розвивального середовища для дитини та ін. Організація життя і діяльності дітей залежить від їхніх індивідуальних особливостей, складу групи, в якій виховується дитина.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|