Облік витрат на поліпшення та утримання основних засобів

ТЕМА 9. ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Оцінка і класифікація основних засобів

Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів; надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Рис. 9.1. Способи оцінки основних засобів, що використовуються в бухгалтерському обліку, відповідно до П(С)БО № 7

Первісна вартість — історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання необоротних активів.

Первісна вартість включає:

· суми, сплачені згідно з договором постачальнику (продавцю);

· суми, сплачені організаціям за здійснення робіт за договорами будівельного підряду та іншими договорами;

· суми, сплачені організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів;

· реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

· сплачені мито, податки та інші платежі, пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів, що не відшкодовуються підприємству;

· винагороди, сплачені посередницькій організації, через яку було придбано об’єкт основних засобів;

· витрати з страхування ризиків, пов’язаних із доставкою основних засобів;

· витрати на установку, монтаж, настройку та налагодження основних засобів;

· інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів та приведенням їх у робочий стан.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісна вартість основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається як справедлива вартість, погоджена засновниками.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів.

Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта із включенням різниці до витрат звіт­ного періоду.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, переданого в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їхніх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби поділяються на такі групи: земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель; будинки, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади та інвентар; інші основні засоби.

Для обліку основних засобів у плані рахунків передбачено рахунок 10 «Основні засоби».

Основні засоби, які мають специфічні особливості і не підпадають під жодну з вищенаведених груп, відображаються в обліку на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи». До них відносяться бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси, інвентар­на тара, предмети прокату, інші необороті матеріальні активи.

На рис. 9.2 наведено зміст записів за дебетом і кредитом рахун­ка 10 «Основні засоби».

Рис. 9.2. Зміст господарських операцій, що відображається
за рахунком 10 «Основні засоби»

Аналогічні записи здійснюються і за рахунком 11. На кожну групу основних засобів на рахунках 10 і 11 відкрито окремий субрахунок:

2. Облік надходження основних засобів

Надходження основних засобів здійснюється в результаті:

· придбання за плату;

· будівництво (підрядним і господарським способами);

· внесення засновниками до статутного капіталу;

· безоплатне одержання;

· отримання в обмін на неподібні об’єкти.

При передачі кожного об’єкта основних засобів в експлуатацію комісією, яка створена за наказом керівника підприємства і здійснює приймання об’єкта, складається Акт приймання пе­редачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (Ф № 03-1). В цьому документі вказується первісна вартість об’єкта, місце експлуатації, його відповідність технічним умовам.

Кожному об’єкту надається інвентарний номер, який наноситься на об’єкт і в подальшому проставляється у всіх документах, на підставі яких відбувається внутрішнє переміщення об’єк­та, або його вибуття, а також в інвентарній картці (Ф № 03-6).

Інвентарна картка — регістр аналітичного обліку основних засобів. У ній містяться такі дані: інвентарний номер, назва об’єк­та, коротка технічна характеристика, місце експлуатації, дата вве­дення в експлуатацію, рік випуску або будівництва, норма амортизації, дата вибуття з експлуатації, відомості про переоцінку, реконструкцію, модернізацію об’єкта та інші.

Придбання об’єктів основних засобів за плату, а також їхнє будівництво являють собою капітальні інвестиції підприємства, для обліку яких призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції» (рис. 9.3).

Рис. 9.3. Зміст господарських операцій, що відображаються за рахунком 15 «Капітальні інвестиції»

Кореспонденція рахунків з обліку надходження основних засобів відображена за схемами на рисунках 9.4—9.7.

Рис. 9.4. Облік придбання основних засобів

Пояснення:

1. Відображена заборгованість за отриманими рахунками постачальника об’єкта основних засобів за договірною ціною.

1а. Відображена сума ПДВ, нарахована на ціну об’єкта.

2. Відображена заборгованість за консультаційні, інформаційні, посередницькі витрати, пов’язані з придбанням основних засобів. 2а. Відображена сума ПДВ, нарахована на ціну послуг.

3. Введено в експлуатацію за актом приймання-передачі придбаний об’єкт.

Рис. 9.5. Облік внесків засновників до статутного капіталу
(внески здійснюються основними засобами)

Пояснення: 1. Відображено внесок за вартістю, що вказана в установчих документах.

2. Одержані та введені в експлуатацію прийняті за актом від засновників основні засоби.

3. Відображена заборгованість за транспортні послуги, монтаж об’єктів, внесених до статутного капіталу.

3а. Нараховано ПДВ на вартість транспортних послуг і монтажу.

4. Списана і включена до первісної вартості внесених об’єктів вартість транспортних послуг і монтажу.

Рис. 9.6. Облік безоплатного одержання основних засобів

Пояснення: 1. Відображена вартість безоплатно одержаних основних засобів.

2. Відображена заборгованість за транспортні послуги і монтаж безоплатно одержаних основних засобів.

2а. Нараховано ПДВ на вартість транспортних послуг і монтажу безоплатно одержаних основних засобів

3. Списана і включена до первісної вартості безоплатно одержаних об’єк­тів вартість транспортних послуг, монтажу.

Рис. 9.7. Облік отримання основних засобів в обмін на неподібні об’єкти

Пояснення: 1. Одержані основні засоби в обмін на готову продукцію.

2. Передані за актом в експлуатацію одержані основні засоби.

3. Відвантажена готова продукція.

9.3. Нарахування та облік амортизації

Об’єктом амортизації є основні засоби (крім землі).

Амортизація (знос) нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, який визначається підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконструк­ції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Фактори, які впливають на визначення строку корисного використання:

· очікуване використання об’єкта з урахуванням його потужності або продуктивності;

· фізичний та моральний знос, що передбачається;

· правові або подібні обмеження використання об’єкта.

Строк корисного використання може переглядатися у разі зміни очікуваних економічних вигод від об’єкта.

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання, за одним з методів, наведених на рис. 9.8.

Сутність кожного методу така:

¾ за прямолінійним методом річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкту основних засобів;

¾ за методом прискореного зменшення залишкової вартості річна сума амортизації розраховується як добуток залишкової вартості на початок звітного року та норми амортизації, обчис­леної, виходячи з очікуваного періоду часу, використання об’єк­та основних засобів, яка подвоюється;

Рис. 9.8. Методи нарахування амортизації, рекомендовані П(С)БО № 7

¾ за кумулятивним методом річна сума амортизації визначається як добуток вартості об’єкта, який амортизується, та кумулятивного коефіцієнта:

;

¾ за виробничим методом річна сума амортизації визначається як добуток фактичного річного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації:

¾ за методом зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Метод амортизації об’єкта переглядається, якщо змінюються очікувані способи отримування економічних вигод від його використання. Амортизація за новим методом починає нараховуватись, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни методу амортизації.

Нарахування амортизації:

· починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів визнано активом;

· припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта з основних засобів;

· призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови (дообладнання) та консервації об’єкта основних засобів.

Для накопичення інформації про амортизовану вартість необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, передбачено у Плані рахунків рахунок 13 «Знос необоротних активів» (рис. 9.9).

Рис. 9.9. Зміст господарських операцій, що відображаються
за рахунком 13 «Знос необоротних активів»

Кореспонденція рахунків з нарахування амортизації основних засобів наведена на рис. 9.10 і 9.11.

Рис. 9.10. Облік амортизації основних засобів (для підприємств,
що не використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»)

Пояснення:

1. Нарахована амортизація основних засобів виробничого призначення.

2. Нарахована амортизація основних засобів, що забезпечують збут.

3. Нарахована амортизація основних засобів, що використовуються для досліджень і розробок.

4. Нарахована амортизація основних засобів загальногосподарського призначення.

5. Нарахована амортизація основних засобів ЖКГ і соціальної сфери.

Рис. 9.11. Облік амортизації основних засобів (для підприємств,
що використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і методи нарахування амортизації.

Облік витрат на поліпшення та утримання основних засобів

Поліпшення основних засобів відбувається в результаті:

· модернізації;

· модифікації;

· добудови;

· дообладнання;

· реконструкції.

Витрати, пов’язані поліпшенням основних засобів, являють собою за економічним змістом капітальні інвестиції і призводять до збільшення первісної вартості основних засобів.

На рис. 9.12 відображена кореспонденція рахунків з обліку витрат на поліпшення основних засобів.

Рис. 9.12. Облік витрат на реконструкцію та модернізацію основних засобів

Пояснення: 1. Відображена заборгованість підрядчикам за реконструкцію, модернізацію та дообладнання об’єктів основних засобів.

1а. Нараховано ПДВ на вартість прийнятих за актом робіт.

2. Списані витрати з реконструкції, модернізації та дообладнання на збільшення балансової вартості основних засобів.

Утримання основних засобів у робочому стані вимагає їхнього поточного обслуговування, а також проведення поточного і капітального ремонтів.

Витрати на обслуговування і ремонт основних засобів відносяться на витрати діяльності підприємства.

9.5. Облік вибуття основних засобів

Вибуття основних засобів відбувається в результаті:

· реалізації;

· ліквідації;

· безоплатної передачі;

· внеску до статутного капіталу інших підприємств;

· невідповідності критеріям визнання активом.

При вибутті основних засобів комісія, створена за наказом керів­ника підприємства, складає Акт на списання основних засобів, в якому вказуються такі дані: первісна вартість об’єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу за час експлуатації, залишкова вартість, причина вибуття, витрати, пов’язані з вибуттям об’єкта, а також сума отриманого доходу. На підставі акта здійснюються відповідні записи в аналітичному і синтетичному обліку основних засобів.

Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їхньої залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних із вибуттям основних засобів.

На рис. 9.13—9.16 відображена кореспонденція рахунків з обліку вибуття основних засобів.

Рис. 9.13. Облік реалізації основних засобів

Пояснення: 1. Зарахована виручка від реалізації об’єкта.

2. Списано знос, нарахований за час експлуатації об’єкта.

3. Списана залишкова вартість реалізованого об’єкта.

4. Відображені витрати, пов’язані з реалізацією основних засобів.

5. Відображена сума податкового зобов’язання з ПДВ (у разі реалізації виробничих основних фондів).

Рис. 9.14. Облік безоплатної передачі основних засобів

Пояснення: 1. Списано знос, нарахований за час експлуатації переданого об’єкта.

2. Списана залишкова вартість списаного об’єкта.

3. Нарахована сума податкового зобов’язання по ПДВ на залишкову вартість переданого об’єкта.

Рис. 9.15. Облік ліквідації основних засобів

Пояснення:

1. Списано суму зносу, нараховану за час експлуатації з ліквідованого об’єкта.

2. Списана залишкова вартість ліквідованого об’єкта.

3. Нарахована заробітна плата робітникам за демонтаж ліквідованого об’єкта.

4. Нараховані відрахування на соціальні заходи.

5. Оприбутковані матеріальні цінності, отримані від ліквідації об’єкта.

Рис. 9.16. Облік передачі основних засобів як внеску до статутного капіталу іншого підприємства

Пояснення: 1. Списано знос, нарахований за час експлуатації переданого об’єкта.

2. Списана залишкова вартість переданого об’єкта.

3. Відображена різниця між залишковою вартістю переданого об’єкта і справедливою вартістю інвестицій.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: