Визначення кризи легітимності , її причини ,ознак та можливі засоби подолання

Отже, що ж таке криза легітимності? Якщо мислити логічно – то кризою легітимності можна назвати втрату владою довіри та суспільного визнання, тобто процес втрати легітимності. Науково-навчальні джерела подають нам такі визначення кризи легітимності: Криза легітимності – це зниження реальної підтримки органів державної влади чи правлячого режиму в цілому, яке впливає на якісні зміни їхніх ролей і функцій. Криза легітимності (legitimacy crasis) – ситуація, в якій правомірність існуючого соціального порядку піддається сумніву та відкрито висловлюється недовіра до існуючої влади. Вона свідчить про те, що політична влада не здатна переконати суспільство в необхідності і оптимальному функціонуванні існуючих державних інститутів і влад. Звичайно розрізняють наступні характерні ознаки кризи легітимності: відсутність згоди в суспільстві стосовно політичної влади, невизнання громадянами процесу прийняття політичних рішень, невідповідність цих рішень домінуючим у суспільстві уявленням про право та справедливість, надмірна конкуренція у боротьбі за владу, політична пасивність мас, які не звертають уваги на заклики влади, неспроможність владної еліти посилити своє політичне панування. Зараз немає однозначної відповіді на питання – чи існують абсолютні покажчики кризи легітимності або це суто ситуативна характеристика політичних процесів?

В цілому врегулювання кризи легітимності повинно будуватися з розрахунком конкретних первопричин зниження підтримки політичної системи в цілому або його конкретного інституту, же також виду і джерела підтримки. В якості основних шляхів і засобів виходу з кризисних ситуацій держави, можна назвати такі:

· Підтримка постійних контактів з населенням.

· Проведення роз`яснювальної роботи відносно своїх цілей.

· Врівноваженість гілок влади.

· Посилення ролі правових методів по досягненню цілей і постійного поновлення законодавства.

· Організація влади з боку організованої громадськості.

· Зміцнення демократичних цінностей в суспільстві.

· Подолання законного нігілізму населення тощо, насадження правової культури.

· Розвиток у населення почуття справедливості, «почуття права».

· Піднесення національного духу, формування почуття національної, державної вартості, значущості, патріотизму.

· Задоволення соціально-економічних потреб населення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: