![]() ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Теорія й практика вільного вихованння Л.ТолстогоКритикуючи сучасну йому школу, Л.М.Толстой протиставив їй свою систему виховання, пооудовану на принциш свободи, поваги до особистості дитини, розвитку п активності та творчості. Л.М.Толстой підкреслював, що вільне виховання повинно сприяти розвитку природних задатків дитини, допомагати самостійно формувати світогляд і моральні переконання. Високий моральний ідеал, на його ду^треба шукати у поглядахселянських мас. Школа при невтручанні у виховання, на думку Л.М.Толстого, ставить собі за мету передачу відомостей, знань без намагання вплинути на м^ральну область переконань, вірувань і характеру; мета її одна - наука, а не результати її впливу на людську особистість. Школа не повинна намагатися передбачити наслідки впливу науки, а передаючи її, має надавати повну свободу її застосування Говорячи про свободу в справі організації народної освіти, Л.Толстой вказував, що неможливо насаджувати в країні систему шкіл, яких не бажає народ, не можна нав'язувати школі теоретично надуманого плану навчальних занять,яКиймаєскладатися природним шляхом,зіснуючого кола знань у відповідності до вимог народу. Порівнюючи між собою погляди Л.М.Толстого на роль виховання у 60-ті роки з тими, що він писав з цього приводу в середині 70-х років, можна прийти до таких висновків: у 70-ті роки він значно уточнив свою постановку питання про свободу у педагогічному процесі і прийшов до висновку, що, поки в суспільстві немає єдиної думки про зміст і методи навчання, питання про те, чому і як навчати в народній школі, повинні вирішувати не діти, а їх батьки, тобто народ, якому треба надати право свободи в організації школи. Свобода у вихованні та навчанні не є правилом. межі п в пжолі визначаються вчигелем, його вмінням керувати дітьми. Вважаючи релігію основою виховання та навчання, ЛЛолстой вказував, що вона не повинна обмежувати свободу дітей. Єдиний шлях для покращення освіти, на думку Л.МТолстого, полягає у тому. щоб вчителі і учні мали спільну основу, яка б визначала вибір предметів, що вивчаються в школі. Такою основою, за ЛЛолстим, мала бути релігія в дусі істинного християнства. Л.МЛолстой стверджував, що необхідним є моральне виховання на основі релігійної моралі, бо не може бути моралі без релігії. Він пропагував теорію "неопирання злу насильством", доводив важливість таких якостей характе^у особистості, як незлобливість, смиренність, любов до ближніх.
42.) ОСВІТНЯ Й ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Т. ЛУБЕНЦЯ
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|