ГРОМАДСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Передбачена законом самоорганізація гр-н за місцем проживання, роботи, навчання або за ін. ознаками. В Україні найпоширенішим видом Г. с. є тер. самоорганізація населення. Відповідно до Конституції (ст. 140) і Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997) сільс, селищні, міські, районні у містах ради можуть дозволити за ініціативою мешканців створювати будинкові, вуличні, квартальні та ін. органи самоорганізації гр-н і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна. Правовий статус, порядок організації і діяльності органів самоорганізації населення визначаються законом. Згідно з ним органи самоорганізації гр-н є складовою частиною системи місцевого самоврядування.

САМОВРЯДУВАННЯ

Тип соціального управління, за якого суб'єкт і об'єкт управління збігаються, тобто самі люди управляють своїми справами, спільно приймають рішення та діють з метою їх реалізації. Як одна з форм організації люд. співіснування С. базується на принципах свободи, рівності та безпосеред. участі в управлінні. Ідеї та практика С. беруть свій початок від первісної, общинно-род. демократії.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Одна з форм держ. управління на місцях, що полягає в праві місцевих представницьких органів розв'язувати справи в межах, встановлених для них державою. Виникає з її утворенням. Початок широкого розвитку М. с. поклали бурж. революції 17— 19 ст. в Європі. З ліквідацією феодалізму органи М. с. увійшли до системи бурж. держави, зокрема, в Австро-Угорщині, в Росії (діяли до Великої Жовтневої соціалістич. революції), в т. ч. на Україні. М. с. формувалося тут на основі куріальної системи, яка позбавляла трудящих можливості брати участь у місцевому самоврядуванні. В різних капіталістичних країнах форми М. с. мають свої особливості, але вони були й залишаються знаряддям класового панування буржуазії. Виходячи зі значення М. с. в питаннях поліпшення життєвих умов трудящих, комуністичні й робітн. партії в капіталістичних країнах борються за демократизацію системи М. с, добиваючись обрання своїх кандидатів до складу місцевих представницьких органів і на керівні посади в них. Значних успіхів у цьому досягли в 70-х рр. 20 ст. комуністи Франції, Італії та Іспанії. Дійсно демократичне М. с. створено в соціалістичних д-вах (див., зокрема, Місцеві Ради народних депутатів).

МІСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Дем. форма управління сусп. життям у містах, заснована на принципах розвитку самоорганізації міськ. населення. За Конституцією і законами України М. с. є правом тер. громади міста самостійно вирішувати питання загальноміського значення. Здійснюється безпосередню тер. громадою міста, а також через міську раду, її викон. органи, міського голову і органи самоорганізації населення. Тер. громада міста безпосередню або через утворені нею органи міського (місцевого) самоврядування управляє майном, що є в комунал. власності міста. До встановленої Конституцією та законами України компетенції М. с. належать також розробка і затвердження програм соціально-екон. та культур, розвитку міста, контроль за їх здійсненням і затвердження бюджету міста та забезпечення контролю за його виконанням, встановлення місц. податків і зборів відповідно до закону; проведення у місті місц. референдумів та реалізація їх результатів; утворення, реорганізація та ліквідація комунал. підприємств, організацій та ліквідація установ міського підпорядкування, а також здійснення контролю за їх діяльністю; вирішення ін. питань місц. значення.

Члени тер. громади міста мають право у встановленому порядку організовувати і брати участь у зборах гр-н за місцем проживання, ініціювати у міській раді та її викон. органах розгляд будь-якого питання місцевого самоврядування, створювати органи тер. самоорганізації населення. Рішення, які приймають органи М. с. у межах повноважень, визначених законом, обов'язкові до виконання на тер. міста.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: