Демократія як форма і спосіб організації супільно-політичного життя.

Демократія - влада народу, народовладдя, що виходить з організації та

функціонування державної влади на засадах визнання народу її джерелом і

носієм, грунтується на прагненні забезпечити справедливість, рівність і

добробут усіх при розв’язанні при розв’язанні проблем і питань суспільного

врядування. За формою і способом здійснення демократія поділяється на

безпосередню (референдум, пряме голосування) і представницьку, коли рішення

приймаються через депутатів та інших народних представників. Демократія

насамперед означає форомальне визнання народу джерелом влади, її

сувереном, тобто суб’єктом визначення її характеру і змісту владних

функцій, стосовно яких влада відіграє обслуговуючу роль. Ознакою демократії

є визнання права всіх громадян на участь у формуванні органів державної

влади, контроль за їхньою діяльністю, вплив на прийняття спільних для всіх

рішень на засадах загального, рівного виборчого права у процедурах виборів,

референдумів тощо. Ознакою демократичних порядків при прийнятті рішень

вважається чітке визначення проведення всіх процедур та процесів за

допомогою регламентів. Справжня демократія є альтернативою як тоталітарно-

авторитарному централізму, так і анархістському децентралізму. Це такий

стиль соціальних взаємин, коли їхні учасники здатні свідомо і відповідально

покладати на себе функції центру, долати відчуженне ставлення до

всезагального інтересу; коли авторитет сили чи майна витісняється

авторитетом людяності, освіченості, компетентності. Легітимна влада

демократичного суспільства залежить від волевиявлення народу. Демократія -

це не тільки справедливі закони, а ще й демократично настроєне суспільство.

Демократичні закони та установи не діятимуть демократично, якщо відсутня

демократична свідомість громадін. За сучасних умов політичний демократизм

означає: особисту, індивідуальну свободу людини; спосіб управління

суспільними справами, певний режим, порядок здійснення влади; соціальну

активність, участь громадян у житті держави, у розв’язанні суспільних

проблем. Демократія дає окремій особистості певну міру свободи, право дяти

на власний розсуд в особистому житті, свободу вибору і обрання

представників влади, свободу слова.

30.Політична ідеологія. Основні ідеологічні течії сучасності (лібералізм,

консерватизм, соціал-демократизм, фашизм, комунізм, націонал-соціалізм та

ін).

Політична ідеологія - система концептуально оформлених уявлень, ідей і

поглядів на політичне життя, яка відбиває інтереси, світогляд, ідеали,

настрої людуй, класів, націй, суспільства, політичних партій. Політична

ідеологія може розглядатися як форма суспільної свідомості і як явище

культури. Лібералізм - об’єднує прихильників парламентського ладу, вільного

підприємництва і демократичних свобод (Д. Локк, Ш. Монтеск’є, Кант, Гегель,

Джеферсон, Драгоманов). Консерватизм - політична ідеологія і практика

суспільно-політичного життя, що орієнтуються на збереження і підтриманняя

існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-

правових засад. Соціал-демократизм - виступає за здійснення ідей

демократичного соціалізму в усіх сферах життя суспільства; важлива складова

політичних лівих сил сучасності, впливова серед робітничих і демократичних

кіл перусім Західної Європи. Фашизм - сформувався як політична течія в 1919

році на базі категоріального синтезу концепту нації як вищої і одвічної

реальності та догматизованого принципу соціальної справедливості (Дж.

Джентіле); екстремістський політичний рух, що виник в Італії на початку 20-

х років. Ідеологія фашизму передбачає усунення всіх чинників, які

загрожували здійсненню принципу колективної етно-культурної ідентичності;

індивідуалізму і лібералізму; абстрактних демократичних цінностей,

асоціальних проявів. Комунізм - вчення і теорії, які стверджують ідеал

суспільного устрою, заснованого на суспільній власності в різноманітних

формах, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матеріальних благ

і духовних цінностей в залежності від затраченої праці, на основі соціально

забезпеченої свободи особистості. Націонал-соціалізм (нацизм) - для нього

характерні расизм, шовінізм, антидемократизм, елітизм, зовнішньополітичний

експансіонізм, марення про світове панування.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: