Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Порівняльний аналіз поглядів на політичне лідерство і необхідні якості політика Макіавеллі та Вебера.




Правила політичного мистецтва за Макіавеллі. Якості політика за Вебером: почуття відповідальності, небайдужий до спари, пристрасть, окомір. Пристрасть — себто орієнтації на суть справи. Потрібен також окомір, здатність з м'якою внутрішньою зібраністю і спокоєм піддатися впливу реальностей, іншими словами, потрібна дистанція стосовно речей та людей. Якості політика за Макіавеллі: повинен бути хитрим, сильним, має здійснювати надзвичайні вчинки і подвиги, має бути бойцем, воєначальником, авторитетним, відважним. Правила політичного мистецтва: потрібно бути схожим на лисицю, аби обійти капкани, та на лева – аби відігнати вовків.


Проаналізуйте зміст понять «політика», «легітимність влади», охарактеризуйте типи легітимного панування викладені в статті М.Вебера «Політика як покликання і професія». Наведіть і охарактеризуйте типології та якості політиків, наведені М.Вебером в ній

Політика – регулятивна і контрольована сфера суспільства в межах якої здійснюється соціальна діяльність спрямована на досягнення, утримання та реалізацію влади індивідами та соц.. групами задля задоволення власних потреб. та інтересів. Легітимність влади – порядок виникнення і функціонування влади, який робить можливим досягнення згоди у владних структурах та їх взаємодії з суспільством. Як писав Вебер, «панування означає шанс зустріти послух певному наказу». Крім цього, панування передбачає взаємні очікування того хто наказує і ще, хто підкоряється цьому наказу, очікуючи що наказ матиме той характер, який ними сприймається. Вебер виділяє три різновиду підпорядкування ставлячи їм у відповідність три типу підпорядкування. Перший тип панування Вебер називає легальним. Тут у ролі мотиву поступливості розглядаються міркування інтересу, тобто цілерациональної дії. До такого типу, на його думку, ставляться сучасні йому європейські держави: Англія, Франція та. У цих державах підпорядковуються не особистості, а чітко встановленим законам, яким підкоряються і керовані та управляючі. Найбільш чистим типом легального панування Вебер вважав бюроктратію. Правління бюрократії - це панування у вигляді знання, й у цьому полягає його специфічно раціональний характер. Другий тип легітимного панування Вебер позначає як традиційний. Цей тип обумовлений мораллю, звичкою до якогось поведінці. У цьому вся відношенні традиційне панування грунтується на вірі у законність, але у священність здавна існуючих порядків та позиції влади. Найчистішим типом такого панування є, за Вебером, патріархальна держава. Це суспільство, що передували сучасному буржуазному суспільству. Тип традиційного панування за своєю структурою подібний зі структурою сім'ї. Саме ця обставина робить особливо міцним і стійким цей тип легітимності. Третім типом панування є, за Вебером, харизматичне панування. До харизматичних якостей Вебер відносить магічні здібності, пророчий дар, видатну силу духу, і слова. Харизму, по Веберові, мають герої, полководці, маги, пророки і провидці, засновники світових релігій та ін. Харизматичний тип легітимного панування є пряму протилежність традиційному. Основний базою харизматичного панування є афективний тип соціальної дії. Вебер розглядає харизму як велику революційну силу у традиційному типі суспільства, здатну внести зміни у позбавлену динамізму структуру цих товариств. Проте слід відзначити, що з всім відмінності і навіть протилежності і харизматичного типів панування з-поміж них є договір щось спільне саме: той і той спираються на особисті стосунки між господином та підлеглим. Типологія політиків: 1.політики по випадку – всі пі час виборів чи ін.. політичних діях. 2.політики по сумісництву – займаються у випадку необхідності, це для них не є справою життя. 3.професійні політики – ті, що живуть заради політики і за рахунок неї. За рахунок – пребендарії, що мають нерегулярні доходи (взятки, чайоті тощо), оплачувані чиновики, котрі мають заробітну плату. Якості: пристрасть, почуття відповідальності, окомір. Пристрасть — себто орієнтації на суть справи. Потрібен також окомір, здатність з м'якою внутрішньою зібраністю і спокоєм піддатися впливу реальностей, іншими словами, потрібна дистанція стосовно речей та

 


71. Проаналізуйте зміст понять «політична культура», «громадянська культура», охарактеризуйте типи політичної культури викладені в праці Г.Алмонда «Громадянська культура»

Політична культура — це єдність політичної свідомості та політичних знань, а також політичної поведінки й політичних дій. У свою чергу, політична свідомість та політична поведінка громадян теж мають свою внутрішню структуру. Поняття ввів у науку І. Г. Гердер.

Громадянська культура — це політ культура участі, в якій політ культура і політ структура знаходяться у злагоді і відповідають один одному (саме за Алмондом); а також – різновид політичної культури, її вищий щабель. Вона передбачає, що суб'єкти політичного процесу в своїй діяльності керуються насамперед інтересами всього суспільства і саме йому підпорядковують свої часткові, корпоративні цілі, що дії цих суб'єктів спрямовуються на дотримання громадянського консенсусу і здійснюються в межах правової держави. Можна вважати, що це політична культура громадянського суспільства, яка передбачає єдність громадянських прав і обов'язків. Громадянська культура визначається не тільки правовими, а й етичними (моральними) чинниками політичної діяльності. типи політичної культури: патріархальна, підданська і активістська. Патріархальна політична культура – повна відсутність інтересу до політики. Для членів таких товариств політ орієнтації щодо цих ролей невіддільними від релігійних або соц орієнтацій. Члени ПК нічого не очікують від політ системи Підданська культура характеризується відсутністю інтересу до участі в політиці, пасивним ставленням до влади. Хоча в цій культурі громадяни вже усвідомлюють себе членами політичного співтовариства, але їх роль у політичній системі зводиться до ролі підданих (об‘єкту), які лише підкоряються владі. Активістська (учасницька) політична культура - культура в которой члены общества ориентированы на систему вообще, а также как на полит, так и админ структуры и процессы. Ориентация на "активную" собственную роль в политике (за Алмондом); а також – це зацікавленість як результатами діяльності політичної системи суспільства так і механізмами її функціонування, при власній активній участі у житті суспільства.

 




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных