Основні політичні партії в Україні.

Політичне життя України характеризується нестабільністю і своєрідністю. Досить динамічна ситуація в партійному житті: утворюються нові партії, розпадаються існуючі, виникають несподівані блоки і коаліції. Правові основи діяльності партій в нашій країні закріплені в ст.36 Конституції України і Закони України “Про об’єднання громадян”.

Не дивлячись на відносну чисельність (нараховується близько 128 партій членами яких є всього 2% дорослого населення) та широту політичного спектру, партії України не стали центрами, де акумулюється потенціал суспільства, не стали справжнім елементом системи влади. Жодна з них не має достатнього впливу у загальнонаціональному вимірі.

Перехід від тоталітарної однопартійності до цивілізованої багатопартійності в Україні відбувається через “дрібнопартійність”.

Серйозною перешкодою на шляху до багатопартійності є відсутність у суспільстві консенсусу з приводу базових цінностей, ідеалів і цілей суспільного розвитку. Нормальне функціонування багатопартійності можливе лише на базі визнання і підтримки таких цінностей основними силами суспільства.

На сьогодні можна визначити наступні спрямування політичних партій України:

· Національно-радикальне Пора, УНП, ПП «Україна соборна», КУН, УКП, УНКП, ОУН в Україні, УНА, УНСО та ін. –головним чинником їх діяльності є розбудова незалежності Української держави, їх ідеологія - інтегральний націоналізм; головне гасло – “Українська держава і нація – понад усе!”.

· Національно-демократичне НРУ, УРП «Собор», ДПУ, ХДПУ, ПЗУ, СДПУ, СДПУ(о), РПУ та ін. – основною є розбудова незалежності Української держави; виступають за гармонійну єдність національних і особистісних інтересів.

· Ліберально-центристське (прагматичне) ПР, П «Батьківщина», ЛПУ, ХДС, НДП, ППУ, УПССС, АПУ та ін. Зосереджують зусилля на проблемах соціально-економічного розвитку, підтримують всі форми та види підприємницької діяльності, усунення адміністративного диктату державно-бюрократичних структур.

· Соціал - комуністичне КПУ, СПУ, Сел. ПУ, ПСПУ П «Русько-український союз (Русь)»– їх діяльність переважно зорієнтована на пріоритет колективних форм власності і господарювання в економіці; послідовно намагаються зберегти наступництво у соціально-політичному житті України з її недалеким минулим.

Взагалі ж у становищі українських партій чимало спільного:

Ø у більшості з них відсутній свій електорат;

Ø спостерігається втрата інтересу громадян до всіх партій;

Ø вкрай слабкі ідеологічні засади;

Ø переживають розколи, скорочення лав, втрату впливу і авторитету;

Ø відірваність програмних гасел партій від повсякденних інтересів населення;

Ø спостерігається активне зрощення партій та їхнього апарату з бізнесом, часто з тіньовим;

Ø відсутність сталого співробітництва партій в головному – побудові незалежної процвітаючої України.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: