|
|
Арон Раймонд
(1905-1983 рр.)
“Мир і війна”, “Основні течії соціологічної теорії”
| Заперечував принципи марксизму. Один із перших аналітиків індустріального суспільства. Аналізував типи політичних еліт. З’ясовував сукупність цінностей, які властиві політичним акторам. Вивчав значення політичного чинника у міжнародних відносинах.
|
Боден Жан
(1529/30-1596 рр.)
“Шість книг про республіку”, ”Метод легкого вивчення історії”
| Першим сформулював і обґрунтував поняття суверенітету. Прихильник насильницької теорії походження держави. Поставив виникнення різних форм держави у залежність від географічного середовища, природних умов країни. Найкращою формою правління вважав монархію, обмежену законами.
|
Вольтер (Аруе) Франсуа-Марі
(1694-1778 рр.)
“Досвід про звичаї і дух народів”, “Історія французького парламенту”, “Республіканські ідеї”
| Вважав, що на людську свідомість впливають три обставини – клімат, уряд і релігія. У всесвітній історії вирізняв дві помилки – фанатизм і політичний деспотизм. Його ідеалом була “просвітницька республіка”.
|
Дюверже Моріс
(1917 р.н.)
“Політичні партії”, Соціологія політики”, “Демократія без народу”
| Запропонував класифікувати політичні партії на “кадрові” та “масові”. Вивчав питання суспільної та політичної інтеграції, взаємозв’язку регіональних політичних проблем з глобальними, міжнародними.
|
Монтеск’є
Шарль Луї де Секондат
(1689-1755 рр.)
“Перські листи”,
“Про дух законів”
| Розглянув три форми правління – республіку, монархію, деспотизм. Ввів поняття “природа правління” та “принцип правління”. Виступав з ідеєю поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову.
|
Прудон П’ер Жозеф
(1809-1865 рр.)
“Що таке власність”, “Система економічних суперечностей, або Філософія злиденності”
| Один із засновників теорії анархізму. Виклав програму, яка заперечувала будь-яку політичну боротьбу і державу взагалі. Змінити суспільство вважав за можливе шляхом реформування законодавства. Висунув ідею класового примирення.
|
Руссо Жан Жак
(1712-1778 рр.)
“Про суспільний договір, або Принципи політичного права”, “Розмірковування про походження та основи нерівності між людьми”
| У своїх поглядах на суспільство виходив із уявлень про природний (додержавний) стан. Ядро його політичної програми – це принцип рівності та свободи й ідея належності суверенітету народові. Заперечував доцільність поділу влади на законодавчу та виконавчу. Виступав з концепцією егалітаризму. Вважав шкідливим існування в державі різноманітних асоціативних утворень (церква, політичні партії тощо).
|
Токвіль Шарль Алексіс де
(1805-1859 рр.)
“Демократія в Америці”, “Старий порядок і революція”
| Проаналізував американську політичну систему. Розглянув проблеми співвідношення свободи і рівності. Наголосив на парадоксі демократії яка встановлює “тиранію більшості”.
|