Сутність, ознаки та типи політичного режиму.

Політич­ний режим - це сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин, засобів і методів реалізації вла­ди, наявних стосунків між державною владою і суспільством, панівних форм ідеології, соціальних і класових взаємовідно­син, стану політичної культури суспільства. Критеріями виділення політичного режиму у окремий тип є: спосіб формування органів влади; співвідношення між гілками влади; становище і роль політичних партій та громадських організацій; правовий статус особи; рівень економіко-господарського розвитку; рівень політичної стабільності суспільства; порядок функціонування правоохоронних і каральних органів; встановлена правова система, її особливості та характер; історичні, культурні традиції, звичаї народу тощо. Демократичний режим – 1. виборність предст.органів влади та органів місцевого самовряд. 2. юрид.рівність громадян 3. гарантії прав меншості та запобігання свавілля більшості; Авторитарний – 1. широке законодавче повноваження виконавчих органів держави(през., уряд) 2. звуження принципу гласності у діяльності органів політ. влади та реальної відповідальності їх керівників за зміст і наслідки своєї роботи; Автократичний – 1. Обмеженість кола осіб що здійснюють реальну пол.владу 2. Відокремлення абсол.більшості народу від процесу здійснення влади; Тоталітарний – 1. Впевненість значної частини політиків і амін.кадрів у власній непогрішимості. 2. Нетерпимість до політ.інакомислення 3. Антиінтелектуалізм у сфері гуманітарних знань 4. Догматизм; Анархічний – 1. відсутність системи ефективного нормативного регулювання суспільних відносин, свавілля сильнішого, відсутність гарантій безпеки населення та представників влади 2. конфронтація владних структур, відсутність ефективних форм координації їхніх дій, 3. втрата вищими органами пол.влади монополій та організоване застосування насилля Охлократичний – 1. владним структурам притаманні некомпетентність, презирливе ставлення до знань, до досвіду світової організації; 2. відсутність у представників органів пол.влади почуття відповідальності перед народом своєї держави та світом; 3.поповнення й оновлення рядів правлячої еліти з середовища соц.низів і маргінальних верств сус-ва, представники яких прагнуть до підвищення свого статусу та росту матеріального рівня життя.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: