Сутність, теорії та типологія політичного лідерства.

політичне лідерство - це влада, яка здійснюється одним чи кількома індивідами з метою пробудження членів нації до дій; Ознаки політичного лідерства: • лідерство передбачає постійний вплив на оточуючих; • політичний вплив повинен бути всезагальним і розповсюджуватися на усіх членів керованої спільноти; • лідерство закріплюється у певних нормах, правилах, привілеях, повноваженнях.

У системі політичного лідерства виділяються три головні компоненти: 1) соціальні умови і чинники, які впливають на політичного лідера; 2) індивідуальні соціально-психологічні особливості лідера; 3) ресурси чи засоби, якими володіє лідер для здійснення політичної діяльності.

Теорії політичного лідерства. Теорія рис (Е. Богардус, Ф. Гальтон} пояснють природу політичного лідерства видатними індивідуальними рисами людини, які рано чи пізно приводять її до влади. Серед цих специфічних рис - розвинений інтелект, сила волі, цілеспрямованість, організаторські здібності; компетентність та ін. Перелік та ієрархія соціальних якостей лідера змінюються. Ситуаційна теорія (Р. Согділл, Т. Хілпюп та ін.) обґрунтовує ідею залежності поведінки лідера від соціальних умов. Лідерство конкретної особи є функцією ситуації. Особа, що с лідером в одній ситуації, зовсім необов'язково буде ним в іншій. Саме конкретні обставини зумовлюють необхідність у політичному лідерстві, визначають його функції та поведінку. Марксистські теорії виходять із соціально-класових основ суспільства. Політичні лідери з'являються як реакція на об'єктивну суспільну потребу. Якщо соціальна та історична ситуація потребує лідерів, то вони нєзмінно з'являються. Політичні лідери завжди виступають як представники певних класів.

М. Вебер у залежності від способів легітимізації влади виділяє гри типи лідерів:традиційний, раціонально-легальний і харизматичний. В основі традиційного лідерства є віра підлеглих у те, що влада є законною, оскільки була завжди. Влада правителя пов'язана з традиційними нормами, на які він посилається. Харизматичне лідерство засновується на вірі підданих у винятковий талант, здібності лідера, який покликаний виконувати певну місію. Раціонально легальне лідерство здійснюється через демократичні процедури шляхом надання лідеру повноважень, які обмежуються законодавством і контролюються виборцями.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: