Отрицательное воздействие судов на гидросферу

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

з дисципліни «Екологія та охорона навколишнього середовища» на тему:

Экономическая эффективность проведения водозащитных мероприятий

Варіант № 71

Виконав курсант 112 групи

Жданов Дмитро Володимирович

Перевірив професор, д.т.н.

кафедри управління судном

Лєонов В.Є.

асистент кафедри управління судном

Пустова С.М.

м. Херсон 2015 р.

СОДЕРЖАНИЕ

Введение …………………………………………………………………...3 стр.

1. Цель работы …………………………………………………………...4 стр.

2. Теоретическая часть …………………………………………………4 стр.

3. Практическая часть ………………………………………………….8 стр.

Выводы ………………………………………………………………….11 стр.

Контрольные вопросы …………………………………………………12 стр.

Список рекомендованной литературы ……………………………...19 стр.

Введение

Рациональное использование природных ресурсов, снижение или частичная нейтрализация вредного действия на окружающую среду антропогенных нагрузок возможные при умелом планировании и осуществлении комплекса природоохранных мероприятий, которые должны обеспечивать:

- соблюдение требований к качеству окружающей среды, с одной стороны, которые отвечают интересам здоровья людей и охраны естественной среды, а из другой, - что учитывают перспективные изменения, обусловленные развитием производства и демографическими процессами;

- получение максимального народнохозяйственного эффекта от стана окружающей среды, сбережения и более полного использования природных ресурсов.

Загрязнение окружающей среды предоставляет отрицательное действие на население, объекты жилищно-коммунального хозяйства, сельскохозяйственные угодья, животный и растительный мир, разные природные ресурсы (реципиенты). Целиком понятно, что человек в своей трудовой деятельности и все общество в целом должны стремиться к уменьшению загрязнения окружающей среды, улучшение условий жизнедеятельности. А это требует определенных затрат в народном хозяйстве.

Затраты направляются на

- предупреждение действия загрязненной среды на реципиентов. Эти затраты связанные с проведением природоохранных мероприятий (установкой пылеуловителей, нейтрализаторов, построением очистительных сооружений и потому подобное);

- реабилитацию следствий действия загрязненной окружающей среды на реципиентов. Эти затраты возникают лишь в том случае, когда полное предупреждение отрицательного действия невозможное.

Чаще всего оба вида затрат имеют место одновременно. Общая сумма затрат на природоохранные мероприятия называется экономическим убытком, который причиняется народному хозяйству загрязнением окружающей среды. В целом комплекс природоохранных мероприятий должен оцениваться показателями общего экологического и общего социально- экономического результатов.

Общий экологический результат заключается в уменьшении отрицательного действия на окружающую среду и улучшении ее стану и оказывается в снижении объемов загрязнений, которые поступают в среду, и уровня ее загрязнения (концентрация вредных веществ в среде, ровня шуму, радиации и так далее), увеличении количества и улучшении качества пригодных к использованию земляных, лесных и других ресурсов.

Общий социально-экономический результат заключается в повышении уровня жизни населения, эффективности общественного производства, увеличении национального богатства. Он определяется рядом конкретных социальных и экономических результатов.

Социальные результаты - это улучшение физического развития населения, сокращение заболеваемости, увеличение продолжительности жизни и периода активной деятельности, поддержка экологического равновесия (включая сохранение генетического фонда, сохранением естественных и антропогенных ландшафтов, памятников природы, заповедных зон и др.).

Экономические результаты природоохранных мероприятий заключаются в экономии или предотвращении потерь природных ресурсов, живой и овеществленной работы в продуктивной и непроизводительной сферах народного хозяйства и сфере личного потребления, которые достигаются благодаря осуществлению этих мероприятий.

Цель работы

- приобрести курсантами (студентами) практических привычек выполнения расчетов с определением экономического убытка от сбрасывания вредных веществ в водные объекты;

- самостоятельно провести расчеты экономического эффекта и общей экономической эффективности защиты водохранилища от загрязнения сточными водами;

- освоить методику расчета экономического убытка от сбрасывания вредных веществ у водоема;

- рассчитать экономический эффект и общую экономическую эффективность защиты водохранилища от загрязнения сточными водами.

Теоретична частина

2.1. Оцінка економічного збитку від забруднення водоймищ

Економічний збиток У (грн./рік) від скидання шкідливих речовин у водогосподарську ділянку до деяких джерел визначається за формулою:

У = j*σ_к*М,

де j - множник, чисельне значення, яке рівне - 400 (грн./умов.т.);

σ_к - константа (безрозмірна), залежна від водогосподарської ділянки (деякі значення приведені);

М - зведена маса річного скидання домішок (умов.т./рік).

Величина М визначається за формулою:

де і - номер домішки, що скидається;

N - число домішок;

А; - показник відносної небезпеки скидання і-го речовини у водоймище (умов.т./т.);

m_i - фактична маса річного скидання і-ой домішки (т./рік).

Чисельне значення величини А, для кожної забруднюючої речовини визначається за формулою, умов.т./т.:

A_i = ,

де ГДК_і - ГДК і-го речовини у воді водних об'єктів рибогосподарського, господарського, питного і культурно-побутового призначення.

Викладений метод укрупненої оцінки збитку від скидання домішок у водоймища не застосовується у випадках, коли скидання носять залповий характер.

2.2. Розрахунок економічної ефективності природоохоронних заходів

При економічному обгрунтуванні природоохоронних заходів необхідні:

- можливо повніший облік всіх позитивних і негативних соціально- економічних наслідків реалізації різних варіантів природоохоронних заходів як в найближчій, так і у віддаленій перспективі;

- можливо повніший облік витрат, пов'язаних із здійсненням різних варіантів природоохоронних заходів;

- облік чинника часу при оцінці витрат і результатів;

- міжгалузевий підхід до вибору тих або інших природоохоронних заходів з урахуванням необхідності економії витрат на поліпшення стану навколишнього середовища і забезпечення ефективнішого використання, природних ресурсів в масштабах даних територій.

Економічне обгрунтування природоохоронних заходів здійснюється шляхом зіставлення їх економічних результатів з необхідними для їх здійснення витратами за допомогою показників загальної і порівняльної ефективності природоохоронних витрат і чистого економічного ефекту природоохоронного заходу.

Економічний результат природоохоронних заходів при розрахунку чистого економічного ефекту складається з

- величини запобігання економічного збитку від забруднення навколишнього середовища, тобто величини можливих витрат матеріального виробництва невиробничої сфери і особистих витрат населення, що запобігли завдяки здійсненню природоохоронного заходу;

- приросту економічної (грошовою) оцінки природних ресурсів, що зберігаються (покращуваних) при впровадженні природоохоронного заходу;

- приросту продукції (у грошовому виразі), отриманої завдяки повнішій утилізації сировинних, паливно-енергетичних і інших матеріальних ресурсів унаслідок проведення природоохоронного заходу.

Показник загальної (абсолютною) економічної ефективності природоохоронних заходів обчислюється як відношення річного об'єму повного економічного ефекту від цих заходів до витрат, що викликали їх. Цей показник застосовується для обгрунтування структури і об'ємів природі захисних заходів або структури і об'ємів капітальних вкладень средозащитного призначення.

Показник порівняльної економічної ефективності використовується для вибору якнайкращого варіанту природоохоронних заходів (за умови еквівалентної дії різних варіантів). Він визначається як мінімально необхідні сукупні експлуатаційні витрати і капітальні вкладення, необхідні для реалізації природоохоронних заходів, проведені до річної розмірності з урахуванням чинника часу.

Повний економічний ефект від природоохоронних витрат розраховується по різниці показників чистої продукції або прибутку в матеріальному виробництві, витрат в невиробничій сфері і витрат з держбюджету і особистих засобів населення при стані, що склався, природного середовища (або стані, який може виникнути без проведення средозащитньїх заходів) і проектованому (що досягається) її стані.

У загальному вигляді ефективність природоохоронних заходів З₃ визначається за формулою:

З₃ = Р/3

де Р - отриманий результат від впровадження природоохоронних заходів, грн.;

З - витрати на проведення цих заходів, грн.

Економічний результат від впровадження природоохоронних заходів розраховується за формулою:

Р = П+Д

де П - величина економічного збитку, що запобіли, грн. Вона визначається за формулою:

П = У1-У2

де У₁ - розрахункова величина збитку, який має місце до впровадження природоохоронних заходів, грн./рік;

У₂ - величина залишкового збитку, що обчислюється після проведення природоохоронного заходу, грн./рік;

Д - величина додаткового прибутку, що отримується галуззю або підприємством унаслідок впровадження, природоохоронного заходу або від реалізації обумовленої сировини, грн./рік.

Витрати на проведення природоохоронного заходу 3 розраховуються за формулою:

З = С+Е_Н*К

де С - величина річних експлуатаційних витрат на утримання і обслуговування споруд природоохоронного призначення;

К - величина капітальних вкладень в будівництво (створення) природоохоронних споруд;

Е_н - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень, що зазвичай приймається рівним 0.12-0.15

Таким чином, повна економічна ефективність природоохоронних заходів З₃ визначається за формулою:

З₃ = ((У 1-У 2)+ Д)/(С+Е_Н*К)

Показник чистого економічного ефекту природоохоронних заходів Я розраховується за формулою:

R = Р-3

Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень в природозащитньїе заходи 3 визначається як відношення річного повного об'єму економічного ефекту Р, за вирахуванням витрат на експлуатацію средозащитньїх споруд (об'єктів) 3, до величини капітальних вкладень, що забезпечують цей результат:

З = (Р - С)/К= (((У 1 - У2) + Д) - С) / К

Отриманий результат має бути рівний або вище за нормативний коефіцієнт капітальних вкладень Е_н, З_р > Е_н.

3. Практична частина.

Визначити економічний ефект і загальну економічну ефективність захисту водоймища від забруднення стічними водами заводу, розташованого в м. Херсоні.

Капіталовкладення, будівництво очисних споруд (К) по попередніх підрахунках складає 90 тис. грн.

Поточні витрати (С) на їх експлуатацію 70 тис. грн. в рік.

Середньодобове скидання стічних вод (w) 545 м³ /доб.

Таблиця 1 - Вміст забруднень (К) мг/л.

Річне скидання стічних вод (W) визначається за формулою:

W = w * (кількість днів в році)

У нашому випадку W = 545 * 365 = 198925 м³/рік.

Значення приведеної маси річного скидання домішок визначається за формулою:

М = Σ(А_i * К_i * W),

где К_i – концентрація і-го забруднюючої речовини т/м^З.

Таблиця 2 - Розрахунок приведеної маси річного скидання забруднюючих речовин

Визначаємо річну оцінку збитку до (У₁) і після (У₂) проведення водозахисних заходів на даній ділянці за формулою:

У = j*σ_к*М

У₁ = 400 * 0,34 * 1036,7 = 140990,88 грн./рік

У₂ = 400 *0,34 *183,0 = 24889,50 грн./рік.

Визначаємо економічну ефективність запланованих водозахисних заходів з урахуванням даних по капітальних вкладеннях і поточних витратах.

Таблиця 3 – Результати розрахунків

Д = дохід; Д = 0.

Оскільки Р > 0, то оцінюваний комплекс водозахисних заходів економічно доцільний. Об'єкт вважається економічно ефективний, якщо термін окупності не перевищує 7 років. При такому терміні нормативна економічна ефективність (Е н.) дорівнює 0,125 рік^-1.

У нашому випадку економічна ефективність капіталовкладень
Е = 0,51 рік^-1 більше нормативної. Розраховуємо строк окупності:

1 / Е = 2,0 < 7 отже, заходи економічно ефективні.

Висновки

Засвоєно методику розрахунку економічної ефективності природоохоронних заходів.

Виконано річну оцінку економічного збитку від скидання шкідливих речовин до (У₁ = 140991,20 грн./год) і після (У₂ = 24888,00 грн./год) проведення водозахисних заходів на даній ділянці.

Визначено чистий економічний ефект (R = 35303,20 грн./рік) і загальну економічну ефективність природоохоронних заходів захисту водоймища від забруднення стічними водами (Е = 0,51 рік^-1), що є вищим за нормативний коефіцієнт капітальних вкладень (Е_н = 0,125 рік^-1), а також строк окупності (1/Е= 2,0) що є меншим за граничний строк (7 років) отже, заходи економічно ефективні.

Контрольні запитання

Варіант 11

1. Суть і завдання Міжнародної конвенції МАРПОЛ 73/78.
Міжнародна конвенція по запобіганню забруднення з суден (МАРПОЛ 73/78) (англ. International Convention for the Prevention of Pollution from Ships, MARPOL 73/78) - міжнародна конвенція, яка передбачає комплекс заходів щодо запобігання експлуатаційного та аварійного забруднення моря з суден нафтою; рідкими речовинами, які перевозяться наливом; шкідливими речовинами, які перевозяться в упаковці; стічними водами; сміттям.
Міжнародній Конвенції MARPOL 73/78 та інших основних документів ІМО з метою задоволення нових потреб народного господарства і суспільства в цілому. Також стає очевидним, що вимоги Конвенції MARPOL 73/78 мають бути адресовані не тільки до плавскладу, а й до берегового персоналу, залученому в системи управління морської безпекою та захисту навколишнього середовища, для підвищення їх компетентності та професійної підготовки. В даний час захист навколишнього середовища від нафтовмісних вод - одне з головних завдань. Заходи, спрямовані на очищення води від нафти, допоможуть зберегти певну кількість нафти і зберегти чистими повітряний і водний басейни. Важливою і актуальною екологічною проблемою є забруднення Світового океану нафтопродуктами, які використовуються в якості основних видів палива і мастильних масел в суднових енергетичних установках. В останні роки значно підвищилися вимоги до якості очищення суднових нафтовмісних вод (НСВ), так як до 1998 року допускався скидання нафтовмісних вод з концентрацією нафтопродуктів до \ 100 млн-1. Відповідно до Конвенції MARPOL 73/78 на сьогоднішній день концентрація нафти в очищених водах не повинна перевищувати 15 млн-1 при мінімальних вартості, енергоспоживанні і підвищеному ресурсі роботи системи очищення НСВ, що становить серйозну проблему.

2. В чем проявляется «парниковый» эффект и каково его влияние на окружающую среду

Отрицательное воздействие судов на гидросферу

В процессе эксплуатации судов образуются отходы, которые можно разделить на две группы:

1. Отходы, образующиеся вследствие неполноты выгрузки судов, обработки водой палуб, трюмов и танков.

2. Отходы, образующие в результате жизнедеятельности экипажа и пассажиров (хозяйственно-бытовые, фекальные стоки и бытовой мусор), а также в результате эксплуатации судовых механизмов (подсланевые, нефтесодержащие воды, отработанные газы СЭУ, шум, вибрация, /МП, твердые отходы).

Весьма часты случаи аварийных разливов нефтепродуктов при бункеровке судов, различных аварийных ситуациях, военно-промышленных конфликтов, форс-мажорных явлениях.

Мусор – все виды пищевых, бытовых или эксплуатационных отходов.

Мусор делится на бытовой и производственный. Существует классификация мусора по степени его взаимодействия с водой:

- плавающий – приводит к загрязнению поверхности воды и береговой полосы;

- тонущий – загрязняет дно водоема, особый вред наносит местам нерестилищ рыб;

- растворяющийся – поглощает для своего окисления кислород из воды водоема, изменяет ее окраску, вкус.

Бытовые твердые отходы составляют большую часть скапливающего бытового мусора. Основные проблемы – неоднородность состава бытового мусора, значительные колебания его объемов. Объем производственных твердых отходов зависит в первую очередь от мощности судовой энергетической установки и от состояния механизмов.

Выхлопные газы: 70% загрязнений, более 200 веществ

Нефтесодержащие воды (льяльные воды) – образуются вследствие течи трубопроводов, арматуры, насосов, через обшивку корпуса и донную арматуру, при ремонте механизмов, топливной и масляной аппаратуры. Нефтесодержащие воды образуются и вследсвтие попадания под слани воды, использованной при промывке деталей, механизмов, пропарке топливных и масляных цистерн, а также в результате аварийных протечек, конденсации паров воды на внутренней поверхности корпуса судов.

Среднесуточное накопление нефтесодержащих вод в основном определяется мощностью главного двигателя. Концентрация нефтепродуктов в нефтесодержащих водах (НВ) колеблется в широких пределах – от долей % до 75%. После непродолжительного отстаивания среднее значение нефтепродуктов в воде находится в пределах 200÷500 мг/л.

Сточные воды. При использовании воды для производственных, питьевых и хозяйственных нужд на судне образуются сточные воды. До недавнего времени считалось, что сброс сточных вод в водоемы без предварительной их очистки не наносит ущерба, за счет разбавления сточных вод, а также способности водоемов к самоочищению. Особенно неблагоприятное положение наблюдается в местах скопления судов в портах. Обьемы среднесуточных накоплений сточных вод можно определить по: грузовому флоту 150 л/чел, по пассажирскому флоту 250-300л/чел.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: