ТЕМА № 12.2. Правове регулювання та його механізм

Питання до семінарського заняття:

1. Поняття механізму правового регулювання. Види і характеристика елементів механізму правового регулювання.

2. Законність: поняття, ознаки, принципи та система гарантій.

3. Поняття правопорядку, його ознаки, зміст, структура, функції та принципи.

Методичні поради з викладання теми:

До першого питання. При відповіді на перше питання слід дати визначення механізму правового регулювання. Механізм правового регулювання розкривається у відповідному визначенні: Механізм правового регулювання – це система всіх державно-правових (юридичних) засобів, за допомогою яких держава здійснює владний вплив на суспільні відносини. Він включає норми права, нормативно-правові акти, юридичні факти, суб’єктивні юридичні права і обов’язки, правосвідомість, законність, правову культуру. А також – факультативні: інтерпретаційно-правові акти, акти застосування правових норм.

Розуміння механізму правового регулювання, його елементів дозволяє з’ясувати, якою мірою здійснюється юридичне забезпечення, ефективність дії закону.

До другого питання. Законність – правовий режим точного і неухильного здійснення законів та інших нормативних актів всіма суб’єктами суспільних відносин, як в сфері правотворчості, так і в сфері реалізації правових норм. Режим, яким забезпечується всебічна охорона прав і інтересів особи, суспільства і держави.

Підготовка відповіді щодо принципів законності має включати не тільки їх перелік, але і їх характеристику, розкриття їх суті, зокрема: принципів верховенства права; єдність законності, її реальність; доцільність законності (непротиставлення законності доцільності), неминучість відповідальності за правопорушення; справедливість; зв’язок законності і демократії, законності і культури.

Під час висвітлення поняття гарантій законності слід зазначити, що це система матеріальних і нематеріальних умов, які забезпечують реальність законності. Гарантії законності поділяються на загальні і спеціально-юридичні. До загальних відносять політичні, економічні, ідеологічні, соціальні, моральні та інші засоби, умови.

Спеціально-юридичні гарантії поділяються на два види. До першого відносяться: вияв правопорушень, запобігання їм, їх попередження, припинення, захист від них, юридична відповідальність. До другого – удосконалення правової системи, повнота, високий рівень законотворчої діяльності, дієва система контролю і нагляду за законністю, ефективна робота юридичних установ та інші.

До третього питання. Обговорення третього питання має сприяти глибокому засвоєнню слухачами поняття правопорядку, який полягають в тому, що правопорядок – стан фактичної впорядкованості суспільних відносин, врегульованих правом, який виражає реальне, практичне здійснення законності. Окремо необхідно наголосити на його ознаках.

Разом з тим важливо знати і розуміти визначення змісту правопорядку та його основних видів. Відтак, розрізняють два види змісту правопорядку: матеріальний та юридичний.

Слід, також, звернути увагу на структуру правопорядку та характеристику його основних елементів (суб’єктів права, динамічний зв'язок, упорядкованість усіх його елементів).

При розкритті питання щодо функцій правопорядку необхідно наголосити на тому, що це основні напрямки формування і підтримання стабільного правового стану системи суспільних відносин. При цьому слід вказати їх основні види.

Під час висвітлення принципів правопорядку слід надати їх визначення та окреслити їх класифікацію.

Додаткові завдання для підготовки до семінарського заняття:

1. Поняття та елементи механізму правового впливу.

2. Характеристика елементів механізму правового регулювання.

3. Стадії механізму правового регулювання.

4. Вимоги законності.

5. Державна дисципліна.

Практичне заняття

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: