Комп’ютерні злами у вільний від роботи час — справа Ван де Глессена проти Getronics

Нідерландський хакер Димитрій Ван де Глессен, який зламав сайт Microsoft (http://www.microsoft.com) у листопаді 2000 року, незабаром був звільнений з роботи у компанії Getronics (http://www. getronics.nl). Однак у Нідерландах не існує закону, який би дозволяв звільняти співробітника за те, що він зламував сайти у вільний від роботи час. Тому справу було розглянуто в суді. За словами хакера, формальним приводом його звільнення була його відмова від обслуговування конференції через небажання звертати до себе увагу журналістів. Він стверджує, що його прийняли на роботу саме через його хакерські вміння, а звільнення пояснюється тим, що він повідомив про злам керівництво Getronics вже після інформування Microsoft та оголошення зламу у пресі. Таким чином, Getronics, комерційний партнер Microsoft, втратила козирі у переговорах щодо контракту на забезпечення безпеки серверів цієї корпорації.

Представники Getronics заявили, що компанія справді потребувала професійних навичок Димитрія, але його злами інших компаній створювали проблеми для Getronics, і керівництво неодноразово вимагало від хакера припинити таку діяльність. Злам сайту Microsoft став останньою краплею.

Суд постановив, що компанія має виплатити Димитрію вихідну допомогу у розмірі заробітної плати за три місяці, що становить 10 тис. голландських гульденів (приблизно 4300 доларів).

Засоби фізичного (технічного) захисту інформації — це різного роду механічні, електро- або електронно-механічні пристрої, а також спорудження і матеріали, призначені для захисту від несанкціонованого доступу і викрадень інформації та попередження її втрат у результаті порушення роботоздатності компонентів ІС, стихійних лих, саботажу, диверсій і т. ін. До цієї групи відносять:

· засоби захисту кабельної системи. За даними різних досліджень саме збої кабельної системи спричиняють більш як половину відказів ЛОМ. Найкращим способом попередити подібні збої є побудова структурованої кабельної системи (СКС), в якій використовуються однакові кабелі для організації передавання даних в ІС, сигналів від датчиків пожежної безпеки, відео­інформації від охоронної системи, а також локальної телефонної мережі. Поняття «структурованість» означає, що кабельну систему будинку можна поділити на кілька рівнів залежно від її призначення і розміщення. Для ефективної організації надійної СКС слід додержувати вимог міжнародних стандартів;

засоби захисту системи електроживлення. Американські дослідники з компанії Best Power[1] після п’яти років досліджень проблем електроживлення зробили висновок: на кожному комп’ютері в середньому 289 раз на рік виникають порушення живлення, тобто частіш ніж один раз протягом кожного робочого дня. Найбільш надійним засобом попередження втрат інформації в разі тимчасових відімкнень електроенергії або стрибків напруги в електромережі є установка

· джерел безперебійного живлення. Різноманітність технічних і споживацьких характеристик дає можливість вибрати засіб, адекватний вимогам. За умов підвищених вимог до роботоздатності ІС можливе використання аварійного електрогенератора або резервних ліній електроживлення, підімкнених до різних підстанцій; засоби архівації та дублювання інформації. За значних обсягів інформації доцільно організовувати виділений спеціалізований сервер для архівації даних. Якщо архівна інформація має велику цінність, її варто зберігати у спеціальному приміщенні, що охороняється. На випадок пожежі або стихійного лиха варто зберігати дублікати найбільш цінних архівів в іншому будинку (мож­ливо, в іншому районі або в іншому місті);

· засоби захисту від відпливу інформації по різних фізичних полях, що виникають під час роботи технічних засобів, — засоби виявлення прослуховувальної апаратури, електромагнітне екранування пристроїв або приміщень, активне радіотехнічне маскування з використанням широкосмугових генераторів шумів тощо.

До цієї самої групи можна віднести матеріали, які забезпечують безпеку зберігання і транспортування носіїв інформації та їх захист від копіювання. Переважно це спеціальні тонкоплівкові матеріали, які мають змінну кольорову гамму або голографічні мітки, що наносяться на документи і предмети (зокрема й на елементи комп’ютерної техніки) і дають змогу ідентифікувати дійсність об’єкта та проконтролювати доступ до нього. Як було вже сказано, найчастіше технічні засоби захисту реалізуються в поєднанні з програмними.

Програмні засоби захисту забезпечують ідентифікацію та аутентифікацію користувачів (див. підрозд. 3.4.4), розмежування доступу до ресурсів згідно з повноваженнями користувачів, реєстрацію подій в ІС, криптографічний захист інформації, захист від комп’ютерних вірусів тощо (див. докладніше далі).

Розглядаючи програмні засоби захисту, доцільно спинитись на стеганографічних методах. Слово «стеганографія» означає приховане письмо, яке не дає можливості сторонній особі взнати про його існування. Одна з перших згадок про застосування тайнопису датується V століттям до н. е. Сучасним прикладом є випадок роздрукування на ЕОМ контрактів з малопомітними викривленнями обрисів окремих символів тексту — так вносилась шифрована інформація про умови складання контракту.

Комп’ютерна стеганографія базується на двох принципах. По-перше, аудіо- і відеофайли, а також файли з оцифрованими зображеннями можна деякою мірою змінити без втрати функціональ­ності. По-друге, можливості людини розрізняти дрібні зміни кольору або звуку обмежені. Методи стеганографії дають можливість замінити несуттєві частки даних на конфіденційну інформацію. Сімейна цифрова фотографія може містити комерційну інформацію, а файл із записом сонати Гайдна — приватний лист. Але найчастіше стеганографія використовується для створення цифрових водяних знаків. На відміну від звичайних їх можна нанести і відшукати тільки за допомогою спеціального програмного забезпечення — цифрові водяні знаки записуються як псевдовипадкові послідовності шумових сигналів, згенерованих на основі секретних ключів. Такі знаки можуть забезпечити автен­тичність або недоторканість документа, ідентифікувати автора або власника, перевірити права дистриб’ютора або користувача, навіть якщо файл був оброблений або спотворений.

Щодо впровадження засобів програмно-технічного захисту в ІС, розрізняють два основні його способи:

· додатковий захист — засоби захисту є доповненням до основних програмних і апаратні засобів комп’ютерної системи;

· вбудований захист — механізми захисту реалізуються у вигляді окремих компонентів ІС або розподілені за іншими компонентами системи.

Перший спосіб є більш гнучким, його механізми можна додавати і вилучати за потребою, але під час його реалізації можуть постати проблеми забезпечення сумісності засобів захисту між собою та з програмно-технічним комплексом ІС. Вмонтований захист вважається більш надійним і оптимальним, але є жорстким, оскільки в нього важко внести зміни. Таким доповненням характеристик способів захисту зумовлюється те, що в реальній системі їх комбінують.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: