Поняття та система приватного права

- це сукупність правил та норм, що стосується визначення статусу і захисту інтересів окремих осіб, які не перебувають у відносинах влади і підпорядковуються рівноправно і вільно встановлюють свої права та обов’язки у відносинах, що виникають за їх ініціативою (Харитнов Є.О.)

Привáтне пр́аво — це сукупність правових норм різних галузей права (підсистема), предметом регулювання яких є відносини у сфері приватних, індивідуальнихінтересів юридично рівних суб'єктів за допомогою переважно диспозитивного методу регулювання.

До приватного права відносять насамперед норми цивільного права. Тут юридичний пріоритет (на відміну від норм публічного права) у питаннях реалізації приватних інтересів, ініціатива залежить від волі приватних осіб, громадян, їх об'єднань, недержавних суб'єктів господарювання, а регулювання відбувається на засадах координації, тобто за принципами юридичної рівності, автономії таких суб'єктів.
Приватне право має велике значення в забезпеченні свободи автономної особи, незалежності і самостійності приватних осіб і тому є умовою і гарантом розвитку ринкової економіки, демократії, громадянського суспільства. Воно охоплює відносини, учасники яких не володіють ніякою примусовою владою один щодо одного, а, більш того, відокремленні від державної влади і тому є «приватними».
Однак, і це дуже важливо, їх договори, акти, в тому числі односторонні, наприклад акти власників, мають повноцінне юридичне значення, захищаються судом, визнаються і забезпечуються державою як її власні веління. приватне право створює зону свободи, ізольовану від державної влади, в якій здійснюють свою майнову,господарську діяльність приватні особи. Державна влада може втручатись у цю діяльність тільки в передбачених законом випадках, або за рішенням суду. Водночас дії приватних осіб, якщо вони не порушують встановлених законом заборон, державна влада зобов'язана не тільки визнавати, а й захищати. До приватного права відносять галузі:

· цивільне право

· сімейне право

· господарське право

тощо.

3. співвідношення цивільного права з суміжними галузями права(сімейним, господарським,трудовим)

· Цивільне право VS Трудове право

Критерії розмежування:

1.Предметом трудового договору є сам процес організації праці, а цивільний укладається для досягнення результату.

2.За трудовим договором працівник виконує трудову функцію і підлягає внутрішньому трудовому розпорядку. За цивільно-правовим виконавець не виконує трудової функції, не підлягає внутрішньому трудовому розпорядку, виконує роботу на власний ризик і самостійно організовує процес виконання роботи.

3.При укладанні трудового договору видається Наказ про прийняття працівника на робот у.

За трудовим договором працівнику виплачується заробітна плата, а за цивільно-правовим оплачується винагорода, передбачена договором.

5.За трудовим договором встановлюються певні соціальні гарантії

· Цивільне право VS Сімейне право

1. Сімейне право є підгалуззю ЦП (Майданик)

2. Сімейне право - самостійна галузь права (Матвеєв Г.К.)

3. Сімейно-шлюбні відносини виникають з особл.юрид факті в (ст..11 ЦК)

4. Сімейно-шлюбні є переважно особисто-правовими, а вже потім майновими

5. Сімейно-шлюбні права і обов’язки є невідчужуваними.

4.предмет цивільного права на сучасному етапі

ЦП включає організаційні і корпоративні правовідносини. Майнові відносини – це такі суспільні відносини, які пов’язані з використанням різних майнових благ і засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та самостійності.

Особисті немайнові правовідносини – це такі правовідносини, що виникають з приводу особистих немайнових благ (життя, здоров’я)

ЦП має 3 точки зору на місце особистих немайнових відносин в предметі ЦП:

- Негативна – ЦП регулює лише ті особисті немайнові відносини, які пов’язані з майновими (ІВ)

- Позитивна – ЦП і регулює, і охороняє будь-які майнові права.

- Радикальна – особисті немайнові права, які не пов’язані з майновими являють собою самостійне вчення

Організаційні правовідносини – це відносини, зміст яких встановлює дії немайнового характеру, спрямовані на виникнення та упорядкування майнових або особистих немайнових

- Організаційно-майнові(

- Організаційно –делегаційні (видача довіреностей)

- Організаційно-контрол.

- Організаційно –інформаційні (обмін інф між сторонами договору)

Корпоративні - відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав ст. 167 ГК У

5.проблеми методу цивільного права

Ознаки методу:

юридична рівність учасників процесу

велике відкрите коло юрид фактів, які слугують підставою виникнення, припинення

диспозитивність цивільного законодавства

особливості цив-правової відповідальності, що має відновний характер

6. джерело цивільного права:загальна характеристика

· цивільне законодавства

· міжнародні договори ст. 9 КУ

· правові звичаї ч.1 ст.7 ЦК – правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеними в певній сфері відносин (озн. Повторюваність)

поділяються на 2 групи: зафіксовані і незафіксовані

· судові прецеденти

ЗУ «Про виконання ршень та застосування практики Європейського суду з прав людини) ст 17

· Судова практика (має рекомендаційний характер)

· Цивілістична доктрина (має рекомендаційний характер)

7. основні правові сім’ї сучасності. Загальна характеристика цивільно-правових систем світу

Рене Давід «Основные правовые системы современности»

Він запровадив поняття «Правова сім’я». Правова сім’я – це сукупність національних правових систем, виділених на підставі спільності, їх різноманітності ознак та рис.

Види:

· романо-германська

· соціалістична (країни колишнього СРСР)

· загального права (англо-американскьа)

· інші (мусульманська, право Індії,Африки,Мадагаскару)

Цивльно-правові системи

Види:

· континентальна

· англо-американська

· змішана/гібридна (латиноамериканська, скандинавська)

· сім’я релігійного права (ісламське право)

· сім’я традиційного права

8. проблема монізму і дуалізму у приватному праві.

Традиційний дуалізм – цивільне та торгове право розвиваються окремо і не пов’язані між собою

Квазідуалізм – один ЦК і торговий кодекс, який є спеціальним по відношенню до ЦК

(Інформаційний лист Вищого Господарського суду про деякі питання практичного застосування норм ЦК та ГК від 07.07.2008) http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v_211600-08

9. загальна характеристика Французького цивільного кодексу

1799 р – утворена комісія для підготовки ЦК (4 особи)

1804 р.- ЦК французів (укладений за інституційною системою.Інститути Гая- джерело римського права) Складався з 3х книг: 1- про осіб; 2- майно(видозміни права власності);3-способи набуття власності. В кодексі не було поняття «Юридична особа» аж до 1978 р.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: