Компоненти нормальної кардіограми. Векторкардіографія

Форма ЕКГ під час синхронного запису з різних ділянок тіла різна. Зубці та хвилі електрокардіограми характеризують знак, значення та локалізацію потенціалів серця. Відрізки на ЕКГ, що розміщені між зубцями називають сегментами, а сегменти разом з зубцями - інтервалами.Горизонтальні ділянки сегментів вказують на відсутність різниці потенціалів на поверхні тіла; вони зображені ізоелектричною лінією. Зубці і хвилі, спрямовані вершиною вгору від ізоелектричної лінії, вважаються додатніми, вниз — від'ємними. Діагностичними показниками електрокардіограм є форма, висота зубців й інтервали між ними. Висота (амплітуда) зубців вимірюється в мм (мВ), Тривалість сегментів й інтервалів кривої по горизонталі вимірюється в частках секунди.

Тривалість одного кардіоциклу -0,8-0,9 с. Зубець Ρ записується під час поширення збудження в міокарді передсердь; у нормі його тривалість— 0,06-0,11 с. Комплекс QRS утворюється в результаті поширення хвилі збудження в міокарді шлуночків у напрямі від ендокарда до епікарда; його тривалість у нормі 0,08 - 0,1 с. Процес згасання збудження в шлуночках складний і перебігає повільно. Прийнято вважати сегмент S-T відображенням фази реполяризації міокарда шлуночків, його називають електричною систолою шлуночків. Зубець U формується в результаті сповільнення процесу реполяризації на окремих ділянках шлуночків серця. Весь серцевий цикл електричної активності реєструється інтервалом R-R. Тривалість інтервалу R-R визначається за декількома циклами.

Векторкардіографія ─ метод дослідження серця, заснований, як і електрокардіографія, на реєстрації змін за серцевий цикл сумарного вектора електрорухомих сил серця, але в проекції його не на лінію (вісь відведення), а на площину. Векторкардіограма (ВКГ) відображає взаємодію двох різниць потенціалів у вигляді вектора, що має певний напрям, залежний від орієнтації електричного поля серця, і розташування у площині, обумовленій даними відведеннями.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: