ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
ПИТАННЯ 122. Поняття та види затримання у кримінальному процесіЗатримання особи – це тимчасовий запобіжний захід, який застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України, суть якого полягає у тимчасовій ізоляції особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, шляхом поміщення її до спеціальної установи. Види затримання: 1) затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу (статті 187−191 КПК України); 2) затримання без ухвали слідчого судді, суду: – законне затримання (ст. 207 КПК України); – затримання уповноваженою службовою особою (ст. 208 КПК України); 3) затримання з метою екстрадиції (ст. 582 КПК України). Ці види затримання відрізняються цільовим призначенням, підставами та порядком застосування, а також суб’єктами, які уповноважені приймати рішення про затримання. ПИТАННЯ 123. Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу здійснюється для забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застави чи домашнього арешту. Слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу виключно, у разі якщо: – ухвала про привід підозрюваного, обвинуваченого для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою не була виконана (ч. 3 ст. 187 КПК України); – прокурор, слідчий за погодженням із прокурором звернувся з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ст. 188 КПК України). Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу може бути подане: − одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під варту; − після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; − після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю (ч. 2 ст. 188 КПК України). Особливістю судового розгляду клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу є те, що: – клопотання розглядається слідчим суддею, судом негайно після його одержання; – розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора (частини 2, 3 ст. 189 КПК України). Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; 3) відкликання ухвали прокурором (ч. 3 ст. 190 КПК України). Службова особа, яка затримала особу, зобов’язана негайно вручити їй копію ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання. Про затримання негайно повідомляється слідчий, прокурор, зазначені в ухвалі. Строк затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу – до 36 годин з моменту затримання. По закінченню цього строку особа повинна бути: − звільнена; − або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу (ч. 1 ст. 191 КПК України).
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|