ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
ПИТАННЯ 18. Допит: поняття, види, процесуальний порядок проведенняДопит (ст. 224 КПК України) – це слідча (розшукова) дія, спрямована на отримання у встановленому законом порядку показань від осіб (свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, експерта) про відомі їм обставини, що мають значення для кримінального провадження. Види допиту: 1. Залежно від джерела одержання інформації: – допит свідка, потерпілого (статті 224, 225, 352, 353 КПК України); – допит підозрюваного (ст. 224 КПК України); – допит обвинуваченого (ст. 351 КПК України); – допит експерта в суді (ст. 356 КПК України); 2. Залежно від віку особи, яка допитується: – допит малолітньої або неповнолітньої особи (статті 226, 354 КПК України); – допит повнолітньої особи; 3. За формою проведення: – одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб (ч. 9 ст.224 КПК України); – проведення допиту у режимі відеоконференції (ст. 232 КПК України); Місцем проведення допиту може бути: – місце проведення досудового розслідування; – інше місце за погодженням із особою, яку мають намір допитати; – судове засідання в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого, відповідно до ч. 1 ст. 225 КПК України. Кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків. Допит не може продовжуватися без перерви понад 2 години, а в цілому – понад 8 годин на день. Перед допитом встановлюється особа, роз’яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілий – за давання завідомо неправдивих показань. За необхідності до участі в допиті залучається перекладач. У разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов’язана його зупинити одразу після отримання такої заяви. Під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- та/або відеозапис. Допитувана особа має право використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо її показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті. За бажанням допитуваної особи вона має право викласти свої показання власноручно. За письмовими показаннями особи їй можуть бути поставлені додаткові запитання. Особа має право не відповідати на запитання: – з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо); – з приводу тих обставин, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення; – щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування (ст. 224 КПК України). Види запитань, які ставляться під час допиту: – доповнюючі (про обставини, які свідок, потерпілий забув розповісти); – уточнюючі (деталізація окремих фактів); – нагадуючі (щоб допомогти відновити в пам’яті забуті події і факти); – контрольні (перевірка правильності інформації). Відповідно до ст. 232 КПК України допит осіб може бути проведений у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) у випадках: 1) неможливості безпосередньої участі певних осіб у досудовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування; 5) наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|