ПИТАННЯ 27. Підстави проведення експертизи та порядок залучення експерта

Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду (ст. 1 Закону України “Про судову експертизу”).

Підставою для проведення експертизи є необхідність спеціальних знань для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження. До спеціальних знань належать знання експерта в певній галузі науки, техніки, іншої сфери людської діяльності, набуті ним унаслідок професійної підготовки та досвіду роботи.

Процесуальними видами експертиз є – первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об’єкт досліджується вперше.

Додаткова – експертиза, що проводиться у разі, якщо первинна експертиза буде визнана неповною, а тому виникає необхідність провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Проведення додаткової експертизи доручається тому самому або іншому експертові.

Повторна – експертиза, що проводиться у разі, якщо висновок первинної експертизи буде визнаний необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам провадження або викликає сумніви в його правильності. Під час проведення повторної експертизи досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Проведення повторної експертизи доручається іншому експертові або іншим експертам.

Комісійна – експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань).

Комплексна – експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання).

Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права (ч. 1 ст. 242 КПК України).

Слідчий або прокурор зобов’язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо:

1) встановлення причин смерті;

2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;

5) встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених ст. 155 КК України;

6) визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням (ч. 2 ст. 242 КПК України).

За загальним правилом залучення експерта відбувається без рішення суду. Винятком є примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи, що здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду (ч. 3 ст. 242 КПК України).

Експерта може залучити:

– сторона обвинувачення – за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого;

– сторона захисту – на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової;

– слідчий суддя – за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених ст. 244 КПК України.

Отримання зразків для експертизи − це слідча (розшукова) дія, що проводиться слідчим суддею, судом або стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи, з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Зразки − це об'єкти, які відображають властивості або особливості людини, тварини, трупа, предмета, матеріалу або речовини, а також інші зразки, необхідні стороні кримінального провадження або суду для призначення судової експертизи, а експерту − для проведення досліджень і наданні висновку.

У разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються:

– стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи

– слідчим суддею, до якого звернулася із клопотанням сторона кримінального провадження;

– судом або за його дорученням залученим спеціалістом.

Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (ст.ст. 160−166 КПК України).

Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами проведення освідування особи (ст. 241 КПК України).

У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160−166 КПК України, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов’язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: