Функції господарського договору

Лекція 6. Загальна характеристика господарських договорів.

1. Поняття та ознаки господарського договору.

2.Функції господарського договору

3. Класифікація господарських договорів.

4. Порядок укладання господарських договорів.

Поняття та ознаки господарського договору.

Законодавство не містить легального визначення поняття «господарський договір», проте стаття 626 Цивільного кодексу
України визначає договір як угоду двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Категорії «договір» і «господарський договір» співвідносяться як загальне та особливе.. Господарський договір — це регулятор конкретних господарських відносин між суб'єктами господарської діяльності, підстава виникнення господарсько-договірних зобов'язань.

Аналізуючи господарське законодавство вважаємо, що найбільш доцільним буде наступне визначення господарського договору:

Господарський договір – це правочин майнового характеру, який укладається між суб’єктами господарської діяльності, відповідно до якого одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії (передати майно, виконати роботи або надати послуги), а інша сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а також зобов’язана оплатити господарські дії або надати зустрічні послуги.

Господарський договір має особливі ознаки:

1. Закон обмежує коло суб'єктів, які можуть бути суб'єктами господарських договорів. Ними, як правило, можуть бути тільки суб’єкти господарського права, тобто, фізичні та юридичні особи, які зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності, і які вступають між собою у господарські правовідносини.

2. Господарське законодавство регулює цей договір як правочин, який має визначену економічну і правову мету. Господарський договір завжди укладається з господарською (комерційною) метою для досягнення необхідних господарсь­ких і комерційних результатів. Це виробництво і реалізація за плату продукції, виконання робіт і оплата їхніх результатів, надання платних послуг.

3. Стосовно господарських договорів діють окремі правила щодо

підстав їх укладання і змісту господарських до­говірних зобов'язань. Законодавством про господарські дого­вори встановлено, що ті з них, які спрямовані на забезпечення пріоритетних потреб України в продукції, роботах та послугах, укладаються на підставі відповідних державних замовлень. Юридичною особливістю в такому разі є те, що зміст госпо­дарського договору, який укладається на підставі державного замовлення (державний контракт), повинен відповідати цьому замовленню (ч. 5 ст. 179 ГК). В теорії такі договори визнача­ються як плановані.

Але не всі господарські договори укладаються на підставі державного замовлення. Отже, ця ознака господарського до­говору не є абсолютною.

4. Спори, які виникають під час укладання, припинення та виконання господарських договорів, як правило, вирішуються у господарських судах.

Функції господарського договору

Роль господарських договорів найбільш повно розкривається через їх функції - основні напрями дії господарських договорів та/або ті економічні результати, досягнення яких забезпечується у разі застосування правової форми господарського договору.

Господарський договір виконує низку важливих функцій. Основними з яких є регулятивна, координаційна та охоронна.

Регулятивна функція виявляється в тому, що за допомогою господарського договору здійснюється регулювання відносини між сторонами. Регулятивна дія господарського договору обумовлена двома чинниками:

а) господарський договір є індивідуальним правовим актом, що забезпечує юридичне оформлення складних і різноманітних господарських зв'язків;

б) складність і різноманітність цих зв'язків з необхідністю вимагає належного пристосування загальних вказівок закону до змісту і середовища функціонування певного господарського зв'язку: характеру конкретної господарської операції, економічних інтересів і технічних можливостей сторін, їх фінансового становища, перспектив розвитку.

Координаційна функція проявляється в тому, що сторони господарського договору розробляють умови цього договору шляхом погодження між учасниками договірних відносин умов договору. Оскільки інтереси сторін господарського зв'язку, як правило, не збігаються, а задовольнити свої потреби кожна з них може, лише співпрацюючи з контрагентом, сторони на стадії укладання договору змушені так скоординувати свої потреби і можливості, інтереси і передбачення, щоб шляхом компромісу виробити обопільно прийнятну правову модель відповідного господарського зв'язку; на стадії виконання договору сторони координують свою діяльність відповідно до його умов.

Охоронна функція господарського договору проявляється в можливості забезпечити захист прав та законних інтересів сторін договору. Сама наявність договору в передбаченій законом формі, зафіксовані в ньому права і обов'язки сторін, а також санкції за невиконання (неналежне виконання) останніх дозволяють здійснити в судовому порядку захист прав та законних інтересів сторін у разі порушення договірних зобов'язань з боку однієї з них чи обопільного порушення. Відтак, найбільш повно ця функція виявляється за умови укладення договору в повній письмовій формі з максимальною деталізацією зобов'язань сторін, способів забезпечення належного виконання договору, позитивного (у формі заохочень за належне або поліпшене виконання договірних зобов'язань) та негативного (у формі санкцій за їх невиконання чи неналежне виконання) стимулювання.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: