При встановленні факту правопорушень до суб’єктів господарювання на підставі складених актів застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Органи державної влади і посадові особи зобов’язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб’єктів господарювання неупереджено, об’єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб’єктів господарювання. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Суб’єкт господарювання має право на одержання інформації про результати інспектування і перевірок його діяльності. Дії та рішення державних органів контролю та нагляду, а також їх посадових осіб, які проводили інспектування і перевірку, можуть бути оскаржені суб’єктом господарювання у встановленому законодавством порядку.

Загалом усю сукупність контролюючих органів можна умовно поділити:

а) за критерієм обсягу повноважень

б) за критерієм спеціальних повноважень.

Так, за критерієм обсягу повноважень всю сукупність контролюючих органів за їх компетенцією можна умовно поділити на окремі групи.

По-перше, загальні, тобто ті органи, компетенцією яких є здійснення контролю за всіма юридичними особами незалежно від виду та специфіки їх діяльності. Діяльність загальних контролюючих органів стосується всіх без винятку суб’єктів господарської діяльності.

По-друге, спеціальні, тобто ті органи, до компетенції яких належить здійснення контролю за діяльністю юридичних осіб у зв’язку із виконанням ними специфічної діяльності (наприклад, електропостачальні компанії, аптечні заклади, ломбарди).

До загальних контролюючих органів належать такі органи влади:

1) Державна податкова служба України;

2) Пенсійний фонд України;

3) Прокуратура України;

4) Державний департамент з нагляду за додержанням законодавства про працю;

5) Державний департамент пожежної безпеки МНС України;

6) Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

7) Державна санітарно-епідеміологічна служба;

8) Антимонопольний комітет України;

9) Служба безпеки України;

10) Міністерство внутрішніх справ України.

До спеціальних контролюючих органів належать такі органи влади:

1) Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;

2) Державна архітектурно-будівельна інспекція;

3) Державна контрольно-ревізійна служба України;

4) Державна пробірна служба;

5) Національний банк України;

6) Державна служба інтелектуальної власності;

7) Державна служба технічного регулювання України;

8) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України;

9) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;

10) Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення;

11) Національна комісія регулювання електроенергії України;

12) Державна служба України із земельних ресурсів;

13) Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель.

Перелік спеціальних контролюючих органів у даному випадку не є вичерпним і залежить, як правило, від видів діяльності, які здійснює підприємство.

Способи здійснення контролю відповідними органами є різноманітними. Будь-який спосіб здійснення державного контролю спрямований на збір або отримання інформації і найчастіше реалізовується, як вже зазначалося, за допомогою проведення перевірок діяльності, шляхом витребування документів або опитування певних осіб.

За іншим критерієм контролюючі органи умовно можна розподілити таким чином:

по-перше – це фіскальні органи, на які покладається обов’язок щодо наповнення бюджету (серед них слід виділити Державну податкову службу України);

по-друге – органи по забезпеченню життєдіяльності громадян (серед них необхідно вказати Санітарно-епідеміологічну службу, Державну службу технічного регулювання України та органи державного контролю якості лікарських засобів МОЗ України (Держлікслужба));

по-третє – правоохоронні органи (МВС, прокуратура, СБУ).

Отже, органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: