СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ШЛХ ПОДОДАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ КОНФЛІКТІВ

Дніпропетровський національний університет

Імені Олеся Гончара

Факультет суспільних наук і міжнародних відносин

(повне найменування центру, назва факультету)

Кафедра політології

(повна назва кафедри)

Дипломна робота

Бакалавр

(освітньо-кваліфікаційний рівень)

на тему: Представництво в органах державної влади у гендерному вимірі на прикладі Скандинавських країн

Виконала: студентка IV курсу, групи СП-12-2

напряму підготовки (спеціальності):

6.030104 Політологія

Распітіна Анастасія Вадимівна

Керівник __ доцент,кандидат політичних наук

Лясота Аліна Євгеніївна

Рецензент ________ док. політ. наук, професор

Висоцький Олександр Юрійович

м. Дніпропетровськ − 2015 року

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Факультет суспільних наук та міжнародних відносин

Кафедра політології

ДИПЛОМНА РОБОТА

ЗА ОКР СПЕЦІАЛІСТА

СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ШЛХ ПОДОДАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ КОНФЛІКТІВ

Виконавець:

студентка групи СП-14с ___________ Распітіна А.В.

Науковий керівник:

доцент кафедри політології ___________ Лясота А.Є.

Допускається до захисту:

завідувач кафедри політології

доктор політ. наук, професор ___________ Третяк О.А.

Реферат

Дипломна робота за ОППП бакалавра, 55сторінок, 50 джерел.

Об’єктом дослідження є органи вищої державної влади.

Предметом дослідження є представництво в органах державної влади у гендерному просторі на прикладі Скандинавських країн

Мета роботи полягає у дослідженні впливу гендерної політики у сфері владних відносин.

При дослідженнівикористовується сукупність загальнонаукових методів та методів соціально-гуманітарного дослідження.

Одержані висновки та їх новизна: визначено сучасний стан та тенденції розвитку гендерного представництва у органах вищої влади України,враховуючи досвід Скандинавських країн.

Результати досліджень можуть бути застосовані при подальшому вивченні даної проблематики щодо оптимізації діяльності владних структур у контексті гендерного дискурсу.

Перелік ключових слів: «гендер», гендерна політика, органи вищої державної влади, гендерна самосвідомість,рівність.

Resume

The graduation research of the 4-year student Anastasia Raspitina (Oles Honchar Dniepropetrovsk National University, the Faculty of Social Sciences and International Relations, the Department of Political Science).
Democratization and humanization of modern society provide the creation of equal opportunities for self-realization regardless of social origin, nationality, age, gender. Gender is a complex socio-cultural designer, which displays the differences between male and female roles, behavior, mental and emotional characteristics. In the 21st century gender equality in the field of power relations has become an important aspect in the development of society. Women fight for the right of equal representation in politics. The most striking example of the high level of gender equality and identity are the Scandinavian countries.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….6

РОЗДІЛ 1. ГЕНДЕРНИЙ ДИСКУРС У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІї СИСТЕМИ ОРГАНІВ ВИЩОї ДЕРЖАВНОї ВЛАДИ………………………….

1.1.Гендерна теорія: основні поняття й напрямки……………………………………………………………………………

1.2. Методологічні аспекти дослідження гендерного балансу у владних відносинах…………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 2 ДОСВІД ГЕНДЕРНОГО ПАРИТЕТУ В СКАНДИНАВСЬКИХ КРАїНАХ. …………………………………………………………………………

2.1. Програми подолання гендерної асиметрії як джерело стабільності політичної системи Швеції ………………………………………………………..

2.2. Реалізація принципів консенсусної демократії в Норвегії: конституційно-законодавча основа впровадження гендерної ідеології …………………………

2.3. Гендерно-чуттєва політика Фінляндії: практика застосування гендерних квот…………………………………………………………………………………..

Розділ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСККОНАЛЕННЯ УКРАїНСЬКОї СИСТЕМИ ОРГАНІВ ВИЩОї ДЕРЖАВНОї ВЛАДИ У ГЕНДЕРНОМУ ВИМІРІ……………………………………………………………………………..

3.1. Особливості і основні напрямки розвитку гендерної політики України….

3.2. Методи удосконалення гендерної політики України на прикладі Скандинавії…………………………………………………………………………

ВИСНОВКИ……………………………………………………….………………..

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….

Вступ

У Скандинавських країнах розвиток владних відносин у гендерному дискурсі пов'язаний з проектом здійснення скандинавської політичної моделі всебічного благополуччя. Північні країни асоціюються з універсально-інституційним режимом,який базується на ідеї того,що країна розглядається,як великий дім. Цей аспект має досить чітку соціально-демократичну,політичну та інтелектуальну традицію,а ідея соціальних прав трактується як базове поняття,що має сприяти досягненню рівності на рівні суспільного розвитку. Скандинавська модель держави найкраще продемонстрована у Швеції,з основною швецькою концепцією «folkhemmet»,яка дослівно перекладається як «народний дім»,що заснована в 1960-ті роки. Подібна система діє і в законодавстві Фінляндії. Дана модель розвитку державного управління базується на досягненні соціальної рівності та значним рівнем соціального забезпечення громадян. В Скандинавії ці права більш інституціолізовані,а крім того більш різноманітні. А сама держава відіграє єдиним гарантом цього соціального урегулювання. Розглядаючи дане питання потрібно розуміти,що основний засіб досягнення високого рівня державного та політичного функціонування державних структур є створення рівних життєвих позицій. Очевидно,що це явище співвідноситься з рішенням основної проблеми,а саме знищення класової нерівності,і крім того гендерної у тому числі. Акцент при процесі створення рівних життєвих позицій та розвитку соціальної політики в північних країнах виключно важливий з точки зору визначення ролі жінки у процесі створення та розвитку держави в цілому,а крім того у системі реалізації владних систем та їх функціонування. Велика кількість соціально-політичних служб зробили великий внесок у розвиток жіночого представництва в політичному житті та на ринку праці. В вище сказаному регіоні створений гендерний контракт між державою і жінкою,що розглядається як контракт «працюючої матері». Основний акцент державної політики полягає в надання жінкам можливостей поєднувати публічну роль з індивідуальною – подвійний. Авжеж цей контракт розглядається як двосторонній союз: з одного боку, спеціальні організації та служби надають представницям жіночої статі брати участь у публічній сфері, а з іншого боку, маючи зайнятість на ринку праці, жінки, у свою чергу, фінансують діяльність цих служб через сплату податків.

На сучасному етапі розробка механізмів гендерного врегулювання у політиці стала тематикою проведення міжнародних конференцій, створення різноманітних організацій, прийняття міжнародних актів. Однак, незважаючи на активне розгортання та впровадження гендеру в політичній сфері, досвід участі жінок у європейських та американських парламентах був досить невтішним. Так на Другій Конференції ООН у Найробі у 1985 році була наведена статистика, відповідно до якої жінки охоплювали лише 11,9 % парламентських місць у всьому світі. Вже у 1995 році у Пекіні було проведено Четверту Міжнародну Конференцію з питань жінок, де було окреслено основні принципи забезпечення рівності між чоловіками та жінками у політиці. На Пекінській конференції держави- учасниці зобов’язались усіляко заохочувати доступ жінок до повноцінної участі в структурах влади. Була визначена основна платформа дій щодо даної проблематики. Усі заходи, які були здійсненні для збільшення кількості жінок у політиці призвели до того, що сучасний відсоток жіночого представництва у світових парламентах збільшився, в загальному, вдвічі, а в деяких, окремо взятих, країнах Західної Європи навіть втричі. Значні успіхи у розробці та реалізації механізмів гендерної рівності в політиці зробили скандинавські (Норвегія, Фінляндія, Швеція). Саме в цих країнах процент залучення жінок у політику складає не менше 30 %. Якісним гендерним перетворенням у політиці сприяло те, що протягом минулого десятиліття Міжпарламентський Союз будував свою роботу на принципі фундаментальної співпраці між жінками та чоловіками у процесі управління суспільними процесами. Було чітко визначено, що просування жінок у політиці сприяє повноцінному розвитку суспільства і більш ефективному управлінню в державній сфері. Проте, в той час як деякі країни роблять суттєві успіхи у встановленні гендерної рівності у сфері політики, для інших гендерна рівність в політичному аспекті залишається скоріше міфом, аніж реальністю. Зокрема, мова йде про острівні країни Тихоокеанського регіону, для яких залучення жінки до політичного процесу скоріше виняток, ніж правило. На думку автора, нерівномірне впровадження механізмів входження жінок у політику, залежить від різного рівня розвитку громадянського суспільства, низької політичної активності самих жінок, слабкого розвитку політичних інститутів, властивих демократичному режиму правління та недосконалості нормативно-правової бази. Проте, основним фактором, який перешкоджає ефективному впровадженню гендерного рівноправ’я у деяких країнах світу залишається панування суспільних стереотипів переважно патріархального типу управління. Автор наголошує на тому, що досягнення рівності між чоловіками та жінками в політиці можливо лише тоді, коли буде налагоджена ефективна співпраця між обома сторонами з метою трансформації стереотипів щодо різних ролей в управлінні суспільством. На сьогоднішній день, аналізуючи шляхи потрапляння жінок та чоловіків до політики, можна побачити цікаву закономірність: представники чоловічої статі приходять до політики здебільшого за допомогою активної діяльності політичних партій, членами яких вони є, жінки ж, як правило, залучаються до політичного процесу завдяки співпраці з неурядовими організаціями. Окрім цього, спостерігається різний спектр умов входження представників різних статей до політикуму.

Актуальність роботи полягає у необхідності розробки проблематики гендерного удосконалення системи органів вищої державної влади. Сучасні тенденції розвитку політичної сфери все більше зосереджуються на питанні місця і ролі жінок у політичному процесі. Гендерна рівність постає як основна характеристика демократизації та цивілізованості суспільства. Присутність жінок у парламентах та різноманітних інституціях владних структур дає змогу говорити про представництво інтересів жіночої частини населення, що розкриває основні принципи демократичного устрою в тій чи іншій країні. Тож, в умовах спрямування світової політики на демократизацію, гендерний аспект у політичному контексті набуває досить важливого значення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: