Аналіз теплового балансу будівлі

Теплова потужність всієї будівлі становить:

∆ Q = 108,34 - 40,68 = 67,66 кВт.

Розрахункова величина теплової енергії, яку повинно було спожити всією будівлею за опалювальний період 2015-2016 року (176 діб, 24 години на добу), при умові дотримання температурного режиму у системі теплопостачання, та середній температурі за опалювальний сезон (15.10.2015–07.04.2016)+0,1⁰С (див. Додаток Д) буде становити:

Q _оп=67,66·(22-0,1)/(22-(-22))·24·176·8,6·10^-4=122,33 Гкал

Згідно даних за опалювальний 2015-2016 рік, фактичні обсяги теплоспоживання на опалення навчального закладу становлять Q _оп=110,08 Гкал.

Встановлений факт незначної невідповідності у споживанні теплової енергії дійсних показників з розрахунковими свідчить про те, що навчальний заклад не отримує у повному обсязі теплової енергії від системи теплопостачання. Це може бути пов’язано з магістральними втратами теплової енергії. Про що свідчить такий факт, що температура теплоносія, який подається у систему опалення, не відповідає температурному діапазону 70…95⁰С. Враховуючи додатково дійсний стан огороджувальних конструкцій об’єкту щодо їх невідповідності нормованим показникам опору теплопередачі (див. таблиця 3.1), загальний рівень енергоефективності роботи системи теплоспоживання є низьким.

Для оціночного аналізу теплової характеристики обстежуваної будівлі будь-якого призначення без урахування всіх видів тепловтрат і теплонадходжень її теплову потужність можна розрахувати за збільшеними показниками. Такий вид розрахунку найбільш прийнятний для оцінки можливої максимальної потужності системи опалення для випадку переведення будівлі на автономну систему опалення. Також, визначена величина теплової потужності використовується при впроваджені заходу з модернізації теплового пункту застарілої конструкції на об’єкті енергетичного обстеження на сучасний індивідуальний тепловий пункт з елементами автоматичного керування за режимами теплоспоживання. При розрахунку не враховуються основні чинники, що впливають на порушення вимог до тепловологісного балансу будівлі.

Визначення фактичної питомої опалювальної характеристики будівлі [8], Вт/м³·°С, за дійсними параметрами стану огороджувальних конструкцій:

, (3.3)

де Р_б – периметр будівлі за зовнішніми розмірами огороджувальних конструкцій, м;

F_б – площа будівлі в межах периметра, м²;

H_б – висота будівлі з урахуванням усіх опалюваних приміщень, м;

g ₀ – коефіцієнт скління будівлі;

– приведений опір теплопередачі зовнішніх стін, м²·К/Вт (див. табл. 3.1);

– приведений опір теплопередачі стелі будівлі, м²·К/Вт (див. табл. 3.1);

– термічний опір теплопередачі підлоги будівлі, м²·К/Вт (див. табл. 3.1);

– опір теплопередачі вікон, м²·К/В т (див. табл. 3.1).

Максимальна розрахункова теплова потужність будівлі за збільшеними показниками, яка можлива для даної будівлі, кВт, за опалювальний період визначається так [8]:

, (3.4)

де V_б – зовнішній об'єм будівлі, м³;

– осереднена температура по приміщеннях будівлі, °С;

t_з.р – розрахункова температура зовнішнього повітря для температурної зони, де розташована будівля [7], °С;

а – поправковий коефіцієнт, який визначається за формулою:

Максимальна теплова потужність будівлі

Статистичні дані багаторічного моніторингу енергоспоживання будівлями різного призначення свідчать про те, що їх системи теплопостачання є одними з найбільш енерговитратних, тому при розробленні заходів з енергозбереження для підвищення енергоефективності роботи таких систем, необхідно визначитись з базовим рівнем показників теплоспоживання, від яких буде обраховуватись майбутня економія витрат.

Базовий рівень споживання теплової енергії – показник споживання теплової енергії будівлями до початку впровадження енергоефективних заходів.

При подальшому визначені економії енерговитрат від впровадження енергозбережних заходів, базовий показник рівня енергоспоживання буде скоригований з урахуванням необхідності дотримання санітарних умов перебування персоналу та відвідувачів за нормативними показниками при розрахункових температурах зовнішнього повітря, а також враховуються всі індивідуальні конструктивні особливості дійсного стану будівлі на момент проведення енергоаудиту. Таким чином, фактичні величини теплоспоживання за останній звітний період опалювального року вважаються базовими, і у подальшому від них будуть розраховуватися відхилення рівня теплоспоживання.

Розрахунковий рівень теплоспоживання на обраний період за нормованими показниками визначається, як [9]:

(3.5)

де – осереднена температура по приміщеннях будівлі, °С;

t _ср..п – середня температура зовнішнього повітря за відповідний період, де розташована будівля, °С;

t _з.р – розрахункова температура зовнішнього повітря [7; 10], °С;

n _оп – кількість діб за відповідний період опалення.

На прикладі березня місяця (див. Додаток Б), розрахункова величина рівня теплоспоживання становить:

або:

На рисунку 3.3 представлені графіки базового (фактичного) рівня теплоспоживання та за нормативними розрахунковими показниками ДМШ №1за опалювальний період 2015-2016 року.

Рисунок 3.3 – Співвідношення базового теплоспоживання з розрахунковим теплоспоживанням за опалювальний період 2015 – 2016 роки

Аналіз величин відхилення базового рівня теплоспоживання від розрахунковогорівня теплоспоживанням стає об’єктивною характеристикою ефективності експлуатації будівлі, та аргументацією для розроблення тих заходів з енергозбереження, які виведуть обсяги теплоспоживання до рівня сучасних показників енергоефективності. Звичайно, після чергової реновації будівлі необхідно буде встановити нову базову норму для подальшого моніторингу ефективності споживання теплової енергії.

Встановлений факт значної невідповідності у споживанні теплової енергії за базовим рівнем у порівнянні з розрахунковим рівнем за нормованими показниками свідчить про те, що обстежуваний заклад не отримує у повному обсязі теплової енергії від системи теплопостачання, та не має ефективної технології якісного та кількісного регулювання обсягів споживання теплоенергії.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: