Облік витрат за рахунок коштів спеціального фонду

Здійснення витрат за рахунок кошт спеціального фонду знаходиться під строгим контролем органів Державного казначейства України.

Оплата витрат розпорядників позабюджетних кошт здійснюється органами Державного казначейства України на підставі наданих платіжних доручень, до яких додаються відповідні рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, договори на виконання робіт і т.п. Платіжні доручення приймаються до виконання в межах наявності кошт по визначеному коді економічної класифікації витрат відповідного реєстраційного рахунка. Виключення складають доручення на перерахування в бюджет і державні цільові фонди сум податків і зборів (обов'язкових платежів), пені, штрафів і інших санкцій, передбачених законодавством. Такі доручення приймаються незалежно від наявності залишку кошт на спеціальному реєстраційному рахунку. Облік таких доручень здійснюється органами Державного казначейства України відповідно до Порядку безперечного списання кошт із реєстраційних рахунків установ і організацій, оплата витрат яких здійснюється з єдиного казначейського рахунка, затвердженим наказом Головного керування Державного казначейства України від 22.03.99 р. № 25. Безперечне стягнення зі спеціальних реєстраційних рахунків здійснюється за рахунок надходжень на цей рахунок, без обліку кодів економічної класифікації витрат. Планом рахунків для обліку фактичних витрат, здійснюваних бюджетною установою за рахунок кошт спеціального фонду на зміст установи й інші заходи, передбачені спеціальним фондом кошторису доходів і витрат даної установи, передбачений рахунок 81 «Витрати спеціального фонду».

На субрахунку 811 «Витрати по спеціальних коштах» враховуються фактичні витрати спеціального фонду кошторису доходів і витрат бюджетної організації (у частині спеціальних коштів).

На субрахунку 812 «Витрати по інших власних надходженнях» враховуються фактичні витрати спеціального фонду кошторису доходів і витрат бюджетної установи (у частині інших власних надходжень установи).

На субрахунку 813 «Витрати по ладимо коштам» враховуються фактичні витрати спеціального фонду кошторису доходів і витрат у частині інших коштів.

До субрахунку 813 «Витрати по інших коштах» бюджетні установи можуть відкривати додаткові субрахунку другого порядку:

813/1 «Витрати по інших коштах у частині сум за дорученнями»;

813/2 «Витрати по інших коштах у частині субвенцій, отриманих з бюджету іншого рівня»;

813/3 «Витрати по інших коштах у частині інших доходів спеціального фонду».

Облік зобов’язань

У бюджетних установах специфічними об’єктами обліку є зобов’язання та фінансові зобов’язання. Порядок обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету регламентується Порядком обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства, затвердженим Наказом Державного

казначейства України від 19.10.2000 № 103 з подальшими змінами (Наказ Державного казначейства України від 12.10.2001 № 180).

Відповідно до цих нормативних документів зобов’язання — це відповідальність розпорядника коштів бюджету як споживача товарів, робіт, послуг, що виникає з договорів (угод, замовлень), згідно з якими він повинен сплатити належну суму виконавцеві за умов реалізації цих договорів.

Фінансові зобов’язання — це зобов’язання розпорядника коштів бюджету сплатити кошти за надані товари (послуги) чи інші ідентичні операції, що виникають як наслідок виконання договорів (угод, замовлень) або відповідно до первинних фінансових документів, тобто кредиторська заборгованість і/або попередня та авансова оплата.

Бюджетні установи — розпорядники коштів мають право брати зобов’язання:

· у разі виконання кошторису за загальним фондом — у межах кошторисних призначень з огляду на необхідність забезпечити виконання пріоритетних заходів поточного бюджетного року з урахуванням погашення заборгованості минулих років;

· у разі виконання кошторису за спеціальним фондом — у межах кошторисних призначень.

Облік зобов’язань є, по суті, методом попереднього й поточного контролю за виконанням кошторису та ведеться розпорядниками коштів і органами Державного казначейства.

Останні ведуть облік зобов’язань і фінансових зобов’язань розпорядників коштів на рахунках позабалансового обліку Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

Бюджетні установи ведуть облік зобов’язань у книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань (табл. 2.19). Книга є регістром оперативного обліку та призначена для реєстрації угод, укладених бюджетними установами в будь-якій формі, і контролю за відповідністю прийнятих зобов’язань бюджетним асигнуванням. Книга відкривається на рік на підставі затвердженого кошторису доходів і видатків установи згідно з КЕКВ. Для кожного коду функціональної класифікації відводяться окремі сторінки. Книга ведеться окремо за загальним і спеціальним фондом.

У книзі реєструється кожна укладена угода, за наслідками виконання якої бюджетна установа повинна буде сплатити кошти за

отримані послуги чи матеріальні цінності. Після кожної зареєстрованої угоди у книзі виводиться залишок кошторисних призначень за кодами функціональної та економічної класифікації, у межах яких установа надалі може приймати зобов’язання. Якщо за якимись угодами прийняті в поточному році зобов’язання не були повністю оплачені, вони переносяться до книги на наступний рік.

Фінансові зобов’язання обліковуються розпорядниками коштів бюджету як кредиторська заборгованість чи реєструються у відповідних регістрах бухгалтерського обліку як попередня й авансова оплата, тобто ведеться аналітичний облік кредиторсько-дебіторської заборгованості.

З метою реєстрації зобов’язань в органах Державного казначейства, які виникають у процесі виконання кошторису доходів і видатків, розпорядники коштів складають на паперових (електронних) носіях Реєстр зобов’язань розпорядників коштів бюджету (табл. 2.21) і Реєстр фінансових зобов’язань розпорядників коштів бюджету (табл. 2.20). До зазначених реєстрів додаються первинні документи або їх копії (засвідчені в установленому порядку) про взяття зобов’язання чи фінансового зобов’язання. Окремі фінансові зобов’язання, наприклад заробітна плата, нарахування на заробітну плату, видатки за відрядженнями, стипендії, різні види допомоги чи попередня проплата оформляються Довідкою про суми фінансових зобов’язань (табл. 2.22). Органи Державного казначейства звіряють подані розпорядником реєстри зобов’язань та підтверджувальні документи на предмет відповідності даних, включених до реєстрів, та перевіряють наявність залишків невикористаних асигнувань за відповідними кодами функціональної та економічної класифікації видатків.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: