Споживання та заощадження.

Темпи економічного зростання значною мірою залежать від співвідношення між споживанням та нагромадженням. Споживання є головним компонентом сукупних видатків. Використовуваний дохід дорівнює споживанню плюс заощадження. Отже, при розгляді чинників, що визначають споживання, водночас вивчають чинники, що визначають заощадження. З-поміж багатьох чинників, які впливають на рівень видатків споживачів, найважливішим є використовуваний дохід. А оскільки заощадження є тією часткою доходу, яка не споживається, то використовуваний дохід виступає основним чинником, що визначає особисті заощадження.

Численні обстеження бюджетів сімей за ряд років, здійснені у США, показали, що існує пряма залежність між споживанням і використовуваним доходом. Домогосподарства витрачають на споживання більший відсоток невеликого використовуваного доходу, ніж великого доходу. Пряма залежність існує також і між заощадженнями та використовуваним доходом. Заощадження становлять меншу частку невеликого використовуваного доходу, ніж великого. Якщо домогосподарства отримують відносно невеликі доходи, то вони споживають більше, ніж поточний дохід, зменшуючи нагромаджене майно (продаючи його за гроші) або беручи гроші в борг.

Оскільки використовуваний дохід або споживається, або заощаджується, сума спожитої і заощадженої (неспожитої) частин повинна поглинути всю величину доходу будь-якого рівня.

Виражена у відсотках частка будь-якого загального доходу, яка йде на споживання, називається середньою схильністю до споживання (ССС), а та частка загального доходу, яка йде на заощадження, називається середньою схильністю до заощадження (ССЗ). Тобто:

Та обставина, що домогосподарства споживають певну частку загального доходу, не гарантує, що вони будуть споживати ту ж саму частку в разі зміни величини доходу. Частка приросту (скорочення) доходу, яка йде на споживання, називається граничною схильністю до споживання (ГСС). Іншими словами, це відношення будь-якої зміни споживання до тієї зміни у величині доходу, яка спричинила цю зміну у споживанні.

Аналогічно частка будь-якого приросту (скорочення) доходу, яка йде на заощадження, називається граничною схильністю до заощадження (ГСЗ), що виражається у відношенні будь-якої зміни заощадження до тієї зміни доходу, яка її викликала.

Сума ГСС і ГСЗ для будь-якої зміни використовуваного доходу повинна завжди дорівнювати одиниці, тобто приріст доходу може йти або на споживання, або на заощадження. Та частка будь-якої зміни величини доходу, яка не споживається, по суті, йде на заощадження. Тому спожита частка ГСС і заощаджена частка мають поглинати весь приріст доходу:

ГСС + ГСЗ = 1

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: