Структура управління підприємством

Для виконання функцій управління виробництвом створюється керуюча система - апарат управління.

Під структурою апарату управління виробництвом розуміється кількість і склад ланок та ступенів управління, їх підпорядкованість і взаємозв'язок. Структура апарату управління робить активний вплив на процес функціонування системи управління розвитком виробництва.

На структуру апарату управління впливають такі фактори:

- Характер виробництва та його галузеві особливості: склад продукції, технологія виготовлення, масштаб і тип виробництва, рівень технічної оснащеності виробництва;

- Форми організації управління виробництвом: лінійна, лінійно-функціональна, матрична;

- Ступінь відповідності структури апарату управління ієрархічній структурі виробництва;

- Співвідношення між централізованою і децентралізованою формами управління;

- Співвідношення між галузевою і територіальними формами управління;

- Рівень механізації та автоматизації управлінських робіт, кваліфікація працівників, ефективність їх праці;

- Відповідність ієрархічній структурі виробництва як керованої системі.

В ієрархічній структурі виробництва розрізняють дві взаємно доповнюють один одного підструктури: організаційну і виробничу, що характеризують з різних сторін будова об'єкта управління - керованої системи. Кожна з підструктур виступає як самостійна по відношенню до іншій структурі.

Організаційна структура визначає склад і співвідношення різних рівнів в організації виробництва, а також форми цієї організації.

Під виробничою структурою розуміються склад і потужність виробничих підрозділів, їх співвідношення і форми взаємозв'язку на кожному ступені (рівні) організації виробництва.

Первинною ланкою організації виробництва є робоче місце.

Робочим місцем називається неподільне в організаційному відношенні (в даних конкретних умовах) ланка виробничого процесу, що обслуговується одним або кількома робочими, призначене для виконання певної операції, оснащеного відповідним обладнанням та організаційно-технічними засобами.

Від рівня організації робочих місць, обґрунтованого визначення їх кількості та спеціалізації, узгодження їх роботи в часі, раціональності їх розташування в цехах істотно залежать результати роботи підприємства.

Організаційні структури управління виробництвом орієнтовані на виконання наступних завдань: створення умов для виробництва і збуту високоякісної продукції та послуг при одночасному підвищенні рівня ефективності виробництва, забезпечення розробки, освоєння і поставки на ринок нових видів продукції.

Збільшення масштабів виробництва та його ускладнення в умовах використання автоматизованих систем збору і обробки інформації обумовлюють розвиток нових організаційних структур. В основі цього розвитку - перехід до структур, які забезпечують швидку реакцію на зміни, що відбуваються у виробництві.

Залежно від характеру зв'язків між різними підрозділами розрізняють такі типи (форми) організаційних структур управління виробництвом: лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, матрична, проблемно-цільове управління, відділкова.

У кав’ярні «Золотий Дукат» лінійна структура управління виробництвом. На чолі підприємства знаходиться керівник, наділений всіма повноваженнями і здійснює одноосібне керівництво підлеглими йому працівниками і зосереджуючий в своїх руках всі функції управління. Його рішення, що передаються по ланцюжку «зверху вниз» обов'язкові для виконання всіма нижчестоящими ланками. Керівник середньої ланки підпорядкований вищестоящому керівнику. На цій основі створюється ієрархія керівників даної системи управління.

Директор кав’ярні здійснює прийняття управлінських, організаційних, економічних та усіх інших рішень, здійснює закупівлю необхідних для нормального функціонування товарів та сировини, здійснює контроль за роботою персоналу та підбір кадрів, а також здійснює розрахунок заробітної плати працівників та розпоряджується прибутком.

Старший бариста координує роботу барист, працює з програмно-касовим забезпеченням, контролює якісне та швидке виконання замовлень, слідкує за наявністю необхідної сировини, здійснює щотижневу інвентаризацію.

Бариста спілкуються безпосередньо з відвідувачами кав’ярні, виконують замовлення, слідкують за чистотою та умовами комфорту у кав’ярні.

Переваги лінійної структури управління:

· єдність і чіткість розпорядництва;

· узгодженість дій виконавців;

· підвищення відповідальності керівника за результати діяльності очолюваного підрозділу;

· оперативність у прийнятті рішень;

· отримання виконавцями ув'язаних між собою розпоряджень і завдань, забезпечених ресурсами;

· особиста відповідальність керівника за кінцеві результати діяльності свого підрозділу.

Недоліки лінійної структури управління:

· високі вимоги до керівника, який повинен мати обширні різнобічні знання і досвід з усіх функцій управління і сфер діяльності, які здійснюють підлеглими йому працівниками, що, у свою чергу, обмежує масштаби очолюваного підрозділу і можливості керівника з ефективного керування ним;

· велика перевантаження інформацією, величезний потік паперів, множинність контактів з підлеглими, вищестоящими і суміжними організаціями.

Отже, лінійна структура створює умови для оперативної роботи усіх працівників закладу, а невелика кількість працівників кав’ярні зменшує кількість недоліків лінійної структури та можливість виникнення проблем в роботі.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: