Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






АНАЛІЗ НАРОДНОЇ ПІСНІ.




Аналіз народної пісні здійснюється за вище означеними параметрами. Це – розкриття особливостей поетики, образної мови, форми, ритмомелодики, ладовості, типу багатоголосся, жанрової приналежності.

Приклад аналізу.

„Ой у полі криниченька” (збірник пісень під назвою ”Ой у полі криниченька” записаних та упорядкованих відомим хормейстером-фольклористом з Чернігівщини Василем Івановичем Польовиком). Пісня записана від фольклорного гурту с. Жукля Корюківського району (керівник М.Архипенко).

 

1. Ой у полі/ криниченька, // 3. Ти, козаче,/ молоденький,//

Там холодна водиченька. Сватай мене дівчиноньку.

 

2. Там дівчина/ воду брала,// 4. Ой рад би я/ тебе сватать,//

З козаченьком розмовляла. Так не велять батько й мати.

 

5. Ой у полі /криниченька,//


Там холодна водиченька.

 

Пісня належить до жанру ліричних пісень. Уважно аналізуючи зразок, можна зробити висновок, що поетичний текст пісні (за кількістю строф) усічений (певно з метою скорочення), що дуже часто зустрічається у виконавській практиці сучасних фольклорних гуртів. В пісні відсутній розгорнутий сюжет. В ній відображено типову для народної лірики тему кохання в якій присутній соціальний момент (незгода батьків на одруження, що властиво для патріархального укладу в сімейному побуті українців, який був досить стійким аж до другої половини ХІХст.).

Рима. В тексті пісні наявні різні рими. Упершій строфі кінцеві склади заключних слів рядків мають точний збіг (криниченька -- водиченька). У третій строфі присутня рима-асонанс де є неточний збіг закінчень слів (молоденький -- дівчиноньку).

Поетика. Для лексики тексту характерне вживання дуже поширених в народній пісні епітетів образно-синтаксичної будови: „холодна водиченька”, „козаче молоденький”, які підсилюють емоційне сприйняття образності. З цього можна висловити припущення, що час побутування цього пісенного зразка належить (умовно) до фольклору кінця ХУІІІ-го першої половини ХІХст., коли ще досить стійкими були патріархальні традиції і широко вживані типові (постійні) образи для фольклору козацької доби: -- „козак - козаченько”, „дівчина - дівчинонька”.

Форма.Слід зважати на те, що типографський варіантдворядковості пісні є умовним. Даний зразок пісні має однорядкову строфу ізометричної будови (А (а+б) + (в+г)). Складочислення рядка по сегментах (4+4) є парним, що належить до найпоширеніших складочислових структур у народній пісенності, особливо в жанрі колядок.. В окремих строфах пісні вживається початковий приспівний елемент „Ой”, який в даному прикладі не порушує парної складочислової будови рядків. Для розвитку мелодичного контуру характерне використання незмінного повторення (див. перший рядок) і спадності руху наспіву від кульмінативної ноти (сі). Форма пісні набуває завершеності при зміненому повторі всієї строфи (див. заключні чотири такти зразка). Змінність повтору полягає у гармонізації перших двох сегментів наспіву.

Ладові особливості. Співвідношення кадансових тонів між першими двома і третім сегментом терцеве (сі -- ре), що свідчить про наявність у наспіві двох ладових устоїв: устій (ре) -- наявний у початкових двох сегментах (Ой у полі,криниченька); устій(сі)є заключним і разом з тим кульмінативним тоном. Перші два сегменти музичної форми побудовані в межах пентахорду (ля-мі), третій музичний сегмент на словах „там холодна водиченька”побудований в межах семиступеневого звукоряду фригійського ладу ознакою якого є альтерована нота (до-бекар),або, як прийнято визначати,в музикознавчій практиці – понижений другий ступінь мінору. Зважаючи на терцеве співвідношення устоїв напрошується висновок, що лад пісні відноситься до групи плагальних ладів.

Ритмомелодика. Даний зразок народної пісні має кантиленну ритмомелодику. Ритміка – регулярна часокількісна і регулярна акцентна. Твір виписаний для однорідного жіночого гурту у триголосому викладі. Загальний амбітус пісні сягає інтервалу нони. Отже даний зразок можна віднести до пізнього розвиненого багатоголосся з широкоамбітусним звукорядом.

Багатоголосся. Аналізований твір можна віднести до змінного типу багатоголосся – гомофонно-гармонічного з елементами піголосковості у третьому і шостому сегментах в яких основний наспів часом „ховається ” між верхнім і нижнім підголосками. Даний зразок багатоголосся характерний для гуртових пісень зібраних на Чернігівщині. Типово використовується короткий сольний заспів (в межах сегменту), а далі відбувається поступове насичення фактури (дво-триголосся) з широко вживаним виводом. Зміст пісні дозволяє приєднання до жіночих голосів чоловічої партії, яка, як правило, дублює нижні голоси. Це надасть пісні тембральної барвистості і більших виразових можливостей у розкритті її змісту.

 

ЛІТЕРАТУРА.

Алексеев Э. Проблема формирования лада.М.1976.

Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. К.2001.

Гошовський В. У истоков народной музыки славян.М., 1971.

Іваницький А. Українська народна музична творчість. К., 2002.

Квітка К. Избранные труды. Т.1. С.119-122.

Колесса Ф. Музикознавчі праці. К., 1970. С. 21-233.

Рубцов Ф. Статьи по музикальному фольклору. М.,--Л., 1971. С. 8-80.

Українські народні пісні. К.1960.

ЯщенкоЛ Українське народне багатоголосся. К., 1962.

 

 


 


[1] В основу методичної розробки „Теорія музичної фольклористики” покладена концепція А.І.Іваницького, що відображена у підручнику „Українська народна музична творчість”, К., 2002, С.—32-48.

[2] Ященко Л. Українське народне багатоголосся. К.1962, С.49.




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных