Змістовий модуль 2. Морфологічний та синтаксичний рівні сучасної української літературної мови. Особливості мови професійного спрямування на морфологічному рівні

Ознакою культури мовлення є граматична правильність (дотримання правил змінювання слів та їх творення, побудови словосполучень і речень).

В офіційно-діловому стилі важливо не тільки правильно дібрати слово, а й правильно використати його форму (відмінок, рід, число, особу та ін.). Неправильно вибрана форма слова спричиняє граматичні помилки, що утруднює розуміння тексту. Досить часто доводиться спостерігати помилки у використанні форм іменників. Труднощі у вживанні їх пов’язані з категорією роду (підсудного Калинець чи Калинця, Верхолаба чи Верхолаб? З потерпілим була чи був собака?), з відмінковими закінченнями (запрошено нових свідків чи свідок?). При висвітленні питань рекомендується особливу увагу звернути на рід іменників; відмінювання іменників; категорію істот і неістот; відмінювання прізвищ іменникового та прикметникового типів (особливості відмінкових закінчень чоловічих та жіночих прізвищ); відмінювання географічних назв з номенклатурним словом і без номенклатурного слова; причини помилок при творенні форм ступенів порівняння прикметників; зв’язок числівників з іменниками; особливості перекладу російських дієприкметникових та дієприслівникових зворотів українською мовою. У професійному мовлення велику роль у побудові тексту, у логічному висловленні думок відіграє порядок слів. Порядок слів – це послідовне розташування синтаксичних компонентів речення. Його основна функція – підкреслювати розгортання думки від даного до нового, від відомого до невідомого.

У цій темі, крім синтаксичного (яке потрібно знати для того, щоб не допускати помилок у побудові словосполучень, для контролю над своїм мовленням)слід звернути увагу на актуальне членування речень.

Будь-яке висловлювання в мовленні будується згідно із завданнями повідомлення. Скажімо, одне і теж висловлювання з одним і тим же граматичним складом може звучати по-різному, наприклад: Справа Петрова зараз у слідчого і У слідчого зараз справа Петрова, тобто, залежно від того що ми хочемо повідомити: чи де знаходиться справа Петрова чи чим зайнятий Петров. Таке застосування граматичної структури речення до завдань комунікації у певній мовленнєвій ситуації називається актуальним членуванням. Його важливо знати юристам для того, щоб точно, грамотно висловлюватися у кожному конкретному випадку. Актуальне членування – це смислове членування речення, усі компоненти якого поділяються на тему (або дане, те, що відоме) і рему – нове, те, задля чого будується речення. Скажімо, якщо поставлене питання: де справа Петрова? – то відомим (темою) тут є справа Петрова, а потім послідує відповідь: ” Справа Петрова зараз у слідчого. Висловлювання У слідчого зараз справа Петрова, як ми вже говорили, відповідає на питання, чим зараз зайнятий слідчий, тому рема в даній конструкції – справа Петрова.

Актуальне членування не завжди співпадає із синтаксичним. У першому прикладі воно співпадає, тому що підмет справа Петрова є темою, присудок (знаходиться) у слідчого – ремою. У другому прикладі актуальне членування із синтаксичним не співпадає, тому що темою тут є присудок у слідчого (знаходиться), ремою – підмет справа Петрова. До складу теми і реми можуть входити як головні, так і другорядні члени речення. Такий порядок слів – від відомого до невідомого – називається прямим.

Прямий порядок слівпередає загальний зміст речення без спеціального наголошення окремих його елементів. Сприймається як стилістично нейтральний, як мовна норма. Основна сфера його використання – офіційно-діловий і науковий стилі. Прямий порядок сприяє логічності висловлення думок у процесуальних актах. Наприклад: у протоколах допиту підписується той, кого допитували, що він прочитав і що записи його показань записані правильно. Це рема (невідоме, нове). А відоме у даному випадку із контексту – це протокол, записи. Тому речення будується так: Протокол я прочитав, з моїх слів записано правильно.

Для того, щоб не допускати помилок у побудові слів, потрібно пам’ятати порядок розташування компонентів з прямим порядком слів.

Розглядаючи особливості синтаксису писемного ділового мовлення, слід звернути увагу на найосновніші ознаки (вживання інфінітивних речень, наказових форм, пасивних конструкцій, дієприкметникових, дієприслівникових зворотів, непрямої мови, віддієслівних іменників тощо), проаналізувати, дібрати приклади.

Особливу увагу приділити складним випадкам узгодження присудка з підметом (у яких випадках присудок ставиться в однині, множині); складним випадкам синтаксичного керування (проаналізувати причини помилок).Розглянемо для прикладу деякі випадки синтаксичного керування. Близькозначні слова можуть вимагати після себе неоднакових відмінків; ми підміняємо одне слово іншим, зберігаючи спосіб керування, - і робимо помилку.

Ось які близькозначні слова найчастіше взаємозамінюються (зверніть увагу на те, яких відмінків після себе вони вимагають):

властивий (кому?) і характерний (для кого?)

опанувати (що?) і оволодіти (чим?)

завідувач (чого?) і завідуючий (чим?)

оснований (на чому?) і заснований (ким?)

Звернути увагу на невідповідність російських та українських конструкцій із керуванням: благодарить – кого? дякувати – кому?

При висвітленні останнього питання розглянути типові порушення норм у використанні однорідних членів речення (логічна неоднорідність; змішування родових і видових понять; побудова ряду однорідних членів з різних частин мови; поєднання у ролі однорідних членів речення підрядного речення і звороту; поєднання однорідних членів речення в пари за синонімією, антонімією в один ряд).

Опрацювавши навчальний матеріал, виконайте завдання.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: