СУТЬ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ФІРМИ І ТОВАРУ

Змістовий модуль 3. Ділова комунікація.

План.

1. Особливості ділової комунікації.

2. Ділова нарада.

3. Прес-конференція.

4. Презентація.

Ділова нарада

Ділова нарада (збори) - усна комунікативна взаємодія групи людей (колективу). У цьому виді спілкування сполучаються різні жанри: ораторський монолог (вступне і заключне слово ведучого, виступи учасників, доповідь), бесіда (обмін інформацією, висування й обговорення ідей при «мозковій атаці»), дискусія.

Ефективність зборів багато в чому залежить від таланту організатора - від його мовленнєвої майстерності й управлінських здібностей. Нерідко збори проводить сам керівник.

Виділяють наступні основні задачі ділових нарад:

1)З'ясувати, проаналізувати стан справи (як виконується намічене, що відбувається в колективі...); обмінятися інформацією з обговорюваних питань, скоординувати зусилля і зробити організаційні висновки. Цим задачам відповідає інформаційний тип зборів.

2)Проінформувати колектив про пошуки в рішенні проблем, про новий досвід і можливості його впровадження, переконати співробітників у правильності проведеної господарської політики. Для рішення цих задач призначенеі роз'яснювальні збори чи збори - інструктаж.

3)Знайти колективне рішення проблеми, зібрати ідеї. Це тип зборів - проблемні чи «мозкова атака».

4)Відібрати і прийняти конструктивні рішення. Це задача зборів – прийняття рішення.

5)Дати учасникам необхідні знання, підвищити їхню кваліфікацію. Цей тип називається конференція чи навчальні збори.

Якщо керівник зацікавлений у постійних контактах з колективом, він організує регулярні наради. За частотою проведення збори можуть бути також разовими і періодичними.

Збори - це групове спілкування, що керується, організується. Їх успіх на 90% залежить від підготовки, обмірковування структурних елементів комунікативного етапу і наступної оцінки та самооцінки.

Етапи підготовки і проведення зборів:

I. Докомунікативний етап:

1.З'ясування необхідності наради;

2.Формулювання теми і мети;

3.Розробка порядку денного, проекту рішення;

4.Визначення і підготовка учасників;

5.Призначення часу і місця проведення.

II. Комунікативний етап:

1.Вступне слово голови;

2.Обговорення проблеми (повідомлення, чи бесіда -дискусія);

3.Прийняття рішень (факультативно);

4.Підсумковий монолог голови.

III. Посткомунікативний етап: Аналіз зборів.

Підготовка наради починається з визначення її необхідності. Цей складний вид роботи доцільно використовувати, якщо немає альтернатив, таких, наприклад, як бесіда, рішення вищого керівника, об'єднання з іншими нарадами. Після рішення організувати колективний процес обговорення уточнюють його тему і ціль. Шляхом виділення й угруповання проблем розробляється порядок денний. Обираючи послідовність розгляду питань, виходять із психологічних основ. Найбільш «важкі» пункти, що вимагають розширеного обговорення, пророблення, найкраще помістити в другу третину зборів, коли фізична і розумова працездатність групи досягає піка. Поточні чи термінові питання, що не вимагають багато часу, можна вирішити в першу чергу, а «найпростіші» чи пункти найбільш цікаві - залишити наприкінець.

Загалом треба підготувати проект рішення. Він нерідко являє собою «запитальник», по кожному пункту якого учасники в ході зборів будуть давати конкретні відповіді.

Наступний крок - визначення кількісного і якісного складу аудиторії, підготовка учасників. Зовсім не обов'язково на кожну нараду запрошувати керівників усіх підрозділів. Залучаються звичайно ті посадові особи, що найбільш компетентні у обговорюваній проблемі. Треба визначити, чи представляють комуніканти широкий спектр думок,чи утворять групу з однаковими поглядами. За кількістю учасників збори можуть бути вузькими (до 5 осіб), розширеними (до 20 осіб) і представницькими (понад 20 осіб). Маленькі групи високопродуктивні, але в них важко зав'язати розмову, є ризик прийняття ненадійних рішень. Великі, як правило, приймають вивірені рішення на основі багатьох точок зору, але в них важко дійти згоди, необхідний посилений контроль, існує небезпека виникнення угруповань, тиску на «саботажників».

Ідеальна кількість учасників для внутрішнього ділового засідання - від 6 до 9. Усі співробітники повинні бути завчасно ознайомлені з темою, метою, порядком денним і необхідними матеріалами, документами.

Найкращий час для проведення зборів, згідно ергономічним дослідженням, - це пізній ранок (11 годин середи, четверга). Для регулярних нарад відводять визначений день тижня.

Місцем проведення, як правило, є кабінет керівника організації. Однак краще скликати наради в спеціально обладнаному приміщенні. Воно повинно мати гарну акустику, звукоізоляцію, вентиляцію, нормальну температуру повітря (+ 19ос), зручні для роботи меблі. Оптимальне розташування учасників - на відстані витягнутої руки один від одного за столом трапецієподібної форми.

Доцільна тривалість спільної розумової діяльності великого числа людей - 40 - 45 хвилин. Якщо обставини справи вимагають більшого часу, то після 40 хвилин оголошують десятихвилинну перерву. Регламент установлюється на початку наради. Звичайно вступне і заключне слово ведучого, а також усі виступи плануються на 10 хвилин. У вступному слові треба ясно і конкретно, коротко викласти обговорювані проблеми і ще раз звернути увагу присутніх на кінцеву мету наради. Щоб створити стимул для дискусії, можна підкреслити практичну значимість питань, поставити перед слухачами ряд конкретних задач. Одне з найважливіших вимог до голови наради - не нав'язувати із самого початку свою позицію іншим учасникам. Посада надає словам керівника особливої ваги і ті з працівників, хто дотримується протилежних поглядів, можуть просто не зважитися їх висловити, щоб не суперечити начальству. Треба постаратися зайняти нейтральну позицію, викласти свою думку від 3-ї особи або сформулювати у вигляді питання. Найсерйозніші збори буває доречно починати зі зненацька цікавої репліки і навіть жарту. Дуже ефектно, якщо фраза, думка, якою відкривається нарада, буде використана й у її завершенні. Звертаючись до ораторів, головуючий називає учасників на ім’я по батькові, за можливістю підкреслює їхній досвід і компетентність з відповідного питання. Голова повинен бути вкрай уважний не тільки до суті виступу, але і до того, як кожен з них вписується у загальну конструкцію, як працює на досягнення наміченої мети; чи не веде убік. Організатор стежить за регламентом, у ході і після розгляду кожної проблеми коротко резюмує виступи. Це дозволяє домогтися впевненості в тому, що всі присутні чітко розуміють, про що мова, що в ході дискусії досягнуть визначеного прогресу. Якщо оратор виходить за рамки питання, варто дипломатично зупинити його. Критичну оцінку пропозицій дають негайно після промови, чи, якщо використовується метод «мозкового штурму», після висловлення всіх ідей.

Наступний можливий етап наради - прийняття рішень. Зачитується заздалегідь підготовлений проект рішення, і учасники наради вносять свої корективи, приймають його за результатами голосування. Після прийняття рішень визначаються особи, що здійснюють його виконання і контроль.

Закінчуючи збори головуючий може закликати усіх до виконання тих планів, програм, до досягнення тих цілей, до яких прийшли в підсумку; коротко резюмувати хід обговорення; похвалити найбільш вдалі ідеї, ділові виступи; подякувати усіх за продуктивну роботу.

Протокол наради - це первинний офіційний документ, на підставі якого керівник має право вимагати від працівників виконання доручених ним завдань. Секретар фіксує в протоколі найбільш важливі моменти: основні положення, висловлені ораторами, досягнення мети наради, прийняті рішення, їхніх виконавців і терміни виконання.

Виділяють наступні частини цього документа:

1.Найменування.

2.Дата.

3.Перелік присутніх.

4.Порядок денний.

5.Слухали.

6.Ухвалили.

7.Підпис (голови, секретаря).

Прес-конференція

Прес-конференції − дуже ефективний метод передачі інформації пресі й іншим ЗМІ. Отримавши величезне поширення, прес-конференції, як засіб спілкування з засобами масової інформації, дають позитивні результати.

Прес-конференції – один з найбільш поширених і найефективніших способів організації зв'язку з громадськістю і передачі їй необхідної інформації.

Прес-конференції доцільні у випадках, коли організації необхідно:

- проінформувати свою громадськість про звичайну або важливу і неординарну подію у житті;

- продемонструвати досягнення фірми чи її продукцію;

- представити нову концепцію розвитку, що викликає масовий суспільний інтерес;

- вирішити спірні питання, давно обговорювані громадськістю;

- налагодити безпосередні особисті контакти керівництва організації з представниками ЗМІ.

Ініціаторами проведення прес-конференції в переважній більшості випадків є керівники і спеціалісти різних структур, організації та компанії, інколи ж працівники ЗМІ, що під тиском різних груп громадськості бажають отримати розгорнуті, кваліфіковані і офіційні відповіді на цікаві для них питання.

Організація прес-конференції забирає багато часу і. від того, наскільки вдало розташована орендована конференц-зала, наскільки вона оснащена, як організовано роботу персоналу, обслуговуючого прес-конференцію, як сплановане проведення кофе-брейков чи фуршету, залежить значною мірою кількість представників преси, яке прибуде на прес-конференцію й, звісно їх реакція. Прес-конференція передбачає авторитетність джерела (ньюсмейкера), отримання інформації "із перших рук", можливість перевірки даних та уточнення інформації за допомогою питань. Організація прес-конференцій, звісно, не обмежується орендою конференц-залів та потрібного технологічного устаткування. Насамперед, слід чітко представляти, яким засобам масової інформації буде цікаво знати і зручно бути присутніми на прес-конференції. Слід також підготувати прес-реліз і розіслати з запрошеннями в обрані ЗМІ.

Проведення прес-конференції – це прискіпливо спланована і добре організована зустріч журналістів із представниками компаній, організацій чи окремими персонами. Технологія проведення прес-конференцій має передбачати розмову та обмін інформацією між основними виступаючими і запрошеними представниками ЗМІ безпосередньо до початку прес-конференції.

Кожна прес-конференція має власний план, свою структуру, що включає послідовність низки подій. Сценарій прес-конференції містить перерахування всіх подій майбутньої зустрічі із зазначенням виконавців, і часу (до хвилин), відведеного кожну з одного заходи:

- відкриття;

- представлення господарів (організаторів) прес-конференції;

- вступне слово ведучого;

- виступи (інформаційні повідомлення);

- питання й відповіді;

- закриття;

- неофіційна частина, куди входять перегляд слайдів, відеороликів тощо.

Загальна тривалість прес-конференції не повинна перевищувати 30-60 хвилин. Менш 30 хвилин – це оперативний брифінг. Наприкінці 60 хвилин увага журналістів, зазвичай, слабшає а відчуття значущості, і солідності того, що відбувається, поступово втрачається. Тому, якщо питання не вичерпалися, можна припинити прес-конференцію штучно. Продовжувати прес-конференцію більше години можна у тому випадку, коли ньюсмейкер ще не висловив те, що хотів.

Важливо на підготовчому етапі прес-конференції перевірити готовність всіх підрозділів, для цього необхідно провести репетицію всіх учасників. Особливу важливість репетиція представляє у разі, якщо учасники прес-конференції новачки, вперше виходять назустріч з журналістами. Але й для спокушених у цій справі асів прес-конференцій репетиція необхідна, якщо намічається телевізійна трансляція. Під час репетиції перевіряється готовність зв'язку, вибирається режим висвітлення, майданчики, інтер'єр (із столом президії), ракурси зйомок, мікрофони у залі й інше. Конче важливо також прорепетирувати питання й відповіді.

Виступи на прес-конференції готуються заздалегідь. Вони можуть бути просто зачитані, вивчені напам'ять чи сказані в імпровізованій формі. Характер цих виступів, їх структура залежить від цілей прес-конференції. Суспільно-політична проблематика вимагає розгорнутої заяви з обґрунтуванням позиції, повідомленням нової інформації, подробиць і деталей.

Важливо, щоб перед виступаючими стояли таблички зі своїми іменами, причому літери мають бути досить великими, щоб можна було прочитати із задніх рядів. Усі співробітники, задіяні на прес-конференції, повинні мати позначки із своїми іменами (про цю важливу деталь часто забувають).

Прес-конференцію веде прес-секретар чи відповідальний. Варто сказати про у тому, що прес-секретар – це ключова постать прес-служби чи прес-центру. Основні моменти своєї діяльності, регулярність контакту з журналістами, інформування громадськості про цілі і змістовність діяльності організації, або фірми, коментар рішень, дій керівництва, тлумачення змісту прийняття рішень та дій теж належать до сфери діяльності прес-секретаря. Усі заяви прес-секретаря мають носити об'єктивний, достовірний характері і бути інформаційно достатніми.

Прес-секретар чи відповідальний при проведенні прес-конференції зазвичай закликає присутніх тишу й починає виступ. У вступному слові прес-секретаря оголошується тема прес-конференції, представлення кожного з тих, хто влаштовує цю зустріч із журналістами (поіменне знайомство, із зазначенням посади, титулу, звання тощо.). Ведучим прес-конференції також оголошується регламент, і кому надалі надається слово.

Що ж до виступів представників фірми, то вони повинні бути інформаційноемкими, лаконічними і короткими, якщо передбачається багато запитань. Досить часто виступи супроводжуються показом слайдів.

Пресс-конференция – мероприятие, направленное на информационную и рекламную поддержку имиджа организации. Этот вид деловых контактов во многом обеспечивает эффективность взаимодействия с внешней средой.

Структура пресс-конференции. В вводной части обязательны следующие элементы: приветствие; разъяснение причины проведения; программа; представление выступающих; информация о материалах, представляемых прессе.

В ходе пресс-конференции: докладчик кратко зачитывает текст заявления, в котором отмечается о причинах ее проведения; репортеров просят задавать вопросы докладчику; определяется очередность ответов на заданные вопросы, при этом репортеры не должны отклоняться от объявленной темы.

Ведущий на пресс-конференции должен: не допускать преувеличений, называть вещи своими именами; проявлять уважение к своим конкурентам, политическим противникам; не стремиться убедить других в том, что успех — исключительно ваше личное достижение; не вступать в споры, не использовать «закрытые» ответы типа «Да», «Нет»; не затрагивать тем, освещение которых в прессе нежелательно; не проявлять пристрастия или неприязни к кому-либо из участников пресс-конференции.

Презентація

Презентація — одне з найпопулярніших сьогодні слів. Віддаючи данину моді, українські бізнесмени не завжди замислюються про дійсну необхідність проведення презентації. Під презентацією (praesentatio, від лат. praesento — передаю, вручаю або англ. present — представляти) розуміється передання і представлення аудиторії нових для неї ідей, планів, розробок. Іншими словами, презентація — це демонстраційні матеріали практично для будь-якого публічного виступу — від доповіді керівникові до рекламної акції або лекції перед слухацькою аудиторією.

Презентація — це представлення чого-небудь або кого-небудь будь-кому. Презентація завжди передбачає живе спілкування в режимі діалогу. На відміну від інших видів реклами, презентація передбачає початкову зацікавленість аудиторії в отриманні інформації та добровільне відвідування місця проведення її.

Предметом презентації може бути товар або послуга, а також книга, журнал, телепрограма, автомобіль, рок-група, ідея, інноваційна структура, ефективна технологія тощо.

Презентація надає фірмі додаткову можливість швидкого зворотного зв’язку, аналізу статистики, проведення опитувань, анкетування. Правильно організована презентація сприяє суспільному визнанню, підвищенню популярності, зміцненню іміджу компанії, корисним і цікавим знайомствам.

Багато в кого цей захід викликає такі асоціації, як «шоу», «свято», «подарунок». Для створення у запрошених «святкових» відчуттів найбільш простими інструментами можуть бути: вручення безкоштовних зразків; роздавання проспектів або брошур; пригощання (частіше за все — фуршет); демонстрування товарів у дії; подарунки у вигляді сувенірної продукції (ручки, годинники, календарі, запальнички, попільнички, сірники, блокноти, кепки, майки, брелоки з нанесеними на них логотипом і адресою фірми). Хоча сувенірна продукція (її називають також спеціальною рекламою) виконує тільки функцію нагадування, вона містить у собі величезний потенціал впливу на клієнта, стає атрибутом його прихильності до фірми, особливо у поєднанні з приємними спогадами. Звичайно, ці прийоми мають сприяти досягненню основних намічених цілей презентації.

Друга обов’язкова умова за проведення презентації — забезпечити відвідувачеві почуття «бажаного гостя». Для цього необхідно ретельно добрати і підготувати персонал. Тут є декілька нюансів:

фахівців має бути стільки, щоб завжди хтось був поряд для відповідей на запитання будь-кого з гостей;

персонал має складатися з людей привабливих, відкритих, доброзичливих. Тут не допоможуть генії із замкненим характером. Одні люди можуть найкраще працювати всередині компанії, інші неначе створені для представлення її інтересів на виставках і презентаціях.

Типовою помилкою є залучення дівчат-моделей для антуражу. Вони, як правило, не володіють ситуацією та необхідною інформацією і не зацікавлені в особливій привітності. Персонал, що обслуговує презентацію, має бути представником фірми:

працівники повинні бути винахідливими, оскільки навіть блискуче спланована презентація несе в собі низку непередбачених моментів;

особи, задіяні у презентації, повинні бути енергійними і повними сил (щоб не дуже швидко втомлювалися): презентації вимотують. Важко стояти, ходити, всміхатися і бути чарівним весь вечір, а то й ніч;

слід уважно добирати працівників фірми для презентації з точки зору їх манер, уміння спілкуватися з людьми;

дуже ефектно сприймається персонал, одягнутий у фірмову уніформу корпоративних кольорів з логотипом компанії.

За планування презентації найголовніше — правильно визначити мету проведення (табл. 1). Виходячи з цього необхідно: визначити цільову аудиторію, її сегментний склад і кількість; узгодити бажаний результат і масштаби заходу з фінансовими можливостями фірми; вибрати ідеологію спілкування з цільовою аудиторією, оптимальний набір заходів і методів проведення презентації.

Таблиця 1

СУТЬ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ФІРМИ І ТОВАРУ

Презентації дуже різняться. Їх існує стільки видів, скільки є компаній, залежать вони й від того, наскільки досвідченим і талановитим є фахівець з маркетингу, що займається підготовкою і проведенням презентацій.

Залежно від того, до яких організацій належать аудиторія та презентатор, розрізняють зовнішні та внутрішні презентації.

Зовнішня презентація проводиться перед аудиторією, що не належить до організації, яку представляє презентатор. Приклад зовнішньої презентації — виступ торгового представника фірми перед покупцями.

Внутрішня презентація здійснюється за ситуацій, коли презентатор і аудиторія знаходяться в рамках однієї і тієї ж організації.

За домінуючими характеристиками розрізняють презентації [там саме]: просувні, інформаційні, низхідні та висхідні.

Просувна презентація має на меті рекламу продукту, послуги, ідеї, проекту рішення або рекомендацій. Метою просувної презентації також може бути просування певного кандидата або політичної платформи.

В інформаційній презентації основний акцент роблять на переданні інформації. Вона може бути подана у вигляді технічних даних, наукових матеріалів, огляду або статистичних досліджень, політичних матеріалів, способів і прийомів.

Низхідні та висхідні презентації є внутрішніми. Терміни «низхідні» і «висхідні» є похідними від традиційної ієрархії, за якої позиції сторін розташовуються по вертикалі. Презентація вищого керівника перед керівниками нижчої ланки, керівника перед начальниками підрозділів або начальників перед підлеглими буде «низхідною», оскільки комунікація йде вниз по організаційній лінії. І навпаки, презентація підлеглого перед начальником, начальника перед керівником і керівника перед керівництвом буде «висхідною».

За об’єктом презентації розрізняють такі її типи: презентація організації; презентація товару; презентація проекту; презентація результатів; презентація плану майбутніх робіт.

Презентація організації (фірми, акціонерного товариства, корпорації громадської організації тощо). Мета: створення іміджу фірми серед ділових кіл, створення або відтворення сприятливого образу фірми, реклама імені фірми. За своєю суттю така презентація є частиною рекламної кампанії організації.

Презентація товару. Мета: інформування цільового ринку про нову марку, товар або послугу; ознайомлення споживачів з новими можливостями товару, режиму роботи магазину тощо; досягнення віддання переваги марці та ін.

Презентація проекту. Мета: інформування слухачів про проект, визначення зворотної реакції, пошук зацікавлених у підтримці розроблення та реалізації проекту. Під час презентації має бути продана ідея, проект або продукція. Цей вид презентації найбільш вимогливий до форми подання, змісту і підготовки, оскільки передбачає переконання аудиторії в необхідності розроблення або втілення проекту. Слухачами найчастіше є група осіб, які на основі цієї презентації повинні прийняти рішення про розроблення проекту. Часто такий вид презентації водночас є й першим контактом з інвестором.

Вимоги: Оскільки у більшості випадків термін проведення такої презентації обмежений (максимум 15 хвилин), презентатор повинен уміти за декілька хвилин донести до слухачів переваги та відмінні риси своєї ідеї, проекту. Оскільки він не знає аудиторії, він повинен під час презентації розпізнати «невербальні» ознаки реакції слухачів і використовувати пов’язану з цим важливу (цінну) інформацію. Особливі вимоги висуваються до структури презентації та засобів впливу: мова рухів, риторика, жестикуляція та структура допоміжних засобів (слайди, дошки тощо).

Хід презентації:

привітання, представлення презентатора;

презентація згідно з обраною структурою;

запитання та відповіді;

висновки;

коротка подяка за увагу та прощання.

Презентація результатів (обсягу і змісту виконаних робіт). Мета: представити значущість результатів своєї праці, надати певній вузькій групі осіб звіт, ознайомити з результатами виконаних робіт. Така презентація менш вимоглива до дотримання певних правил підготовки і цілком може бути спонтанною, якщо заздалегідь підготовлено та впорядковано необхідні дані, а презентатор добре знайомий з цим матеріалом. Зазвичай майже всі слухачі презентатору знайомі, але він може впливати на їх склад. Презентація результатів часто є приводом для подальших замовлень.

Вимоги: Упевнений виступ і знання проекту/проектів, на яких базується доповідь, уміння маніпулювати засобами інформування. Доцільно перейти до дискусії і провести її.

Допоміжні засоби: проектор, дошка, підручні засоби.

Хід презентації:

привітання;

формулювання мети презентації, представлення перебігу та тривалості її;

формулювання мети проекту (так, як це визначено у проекті);

доповідь згідно з основною структурою;

перехід до дискусії через постановку запитань;

ведення дискусії;

підведення підсумків дискусії;

оголошення подальшого перебігу подій;

подяка за увагу та прощання.

Тривалість — мінімум 30 хвилин, максимум 60 хвилин плюс час на дискусію.

Презентація плану майбутніх робіт. Цей вид презентації аналогічний попередньому, але об’єктом тут є майбутні роботи організації або особи. Її метою може бути: інформування певного кола осіб про намічені роботи, їх опис з метою піддання об’єкта презентації критичному аналізу та зміні.

За цілями та масштабами проведення виділяють такі типи презентацій: брифінг; ексклюзив; конференція; шоу.

Презентація-брифінг. Мета: представлення нововведень компанії. Проводиться середніми і великими компаніями (банками, операторами зв’язку, тур-операторами, рекламними агентствами тощо) для інформування постійних клієнтів про зміни в діяльності компанії.

Цей вид презентації збирає тільки професіоналів у певній сфері і, звичайно, не підлягає розголосу в пресі. Це дійовий і доступний вид реклами, що підвищує імідж, зв’язки з партнерами, створює образ стабільної компанії. Найчастіше презентація проводиться у конференц-залі з подальшим фуршетом у банкетному залі. Роздається друкована інформація про новинки, звіти компанії за минулий період часу, доречними можуть бути пам’ятні подарунки. Щоб відбулася тепла дружня дискусія, має бути запрошено не більше 25 осіб.

Презентація-ексклюзив. Мета: залучення нових клієнтів. Звичайно проводиться невеликими фірмами вузької спеціалізації, які точно знають свою клієнтуру. Компанія запрошує незначну кількість потенційних споживачів до себе для демонстрації можливостей фірми, переваг і вигоди співпраці з нею. Як правило, проводиться випробування товарів або надаються безкоштовні послуги.

Цей вид презентації доцільно провести компаніям, що пропонують на ринок товари або послуги постійного попиту. Для організацій, що займаються ремонтними роботами, консультуванням, іншими видами послуг, такий вид презентації є недоцільним. Ефективніше застосовувати інформаційну рекламу в засобах масової інформації.

Презентація-конференція. Мета: привернення уваги громадськості та фахівців до нових компаній і товарів. Проводиться за здійснення стратегії просування компанії на новий ринок або виведення нового товару на існуючий ринок (автомобілі, комп’ютерна та оргтехніка, косметика та парфюмерія, товари народного споживання). Така презентація під силу тільки великим компаніям, оскільки передбачає великі витрати.

Запрошуються представники різних засобів масової інформації, потенційні клієнти, постійні партнери. Аудиторія може досягати 300 осіб. Захід проводиться у великому конференц-залі з подальшим фуршетом. Презентатор, яким може бути голова компанії або відомий телевізійний ведучий, розповідає про історію створення і розвиток компанії, розроблення ідеї нового товару, його переваги та унікальні якості. В процесі презентації демонструють рекламні фільми, слайди, товари-новинки. Запрошують авторитетних осіб і одного-двох артистів для виступу і випробування представленого товару. Часто серед гостей проводять лотерею з розігруванням товарів, що представляються. Іноді така презентація набуває вигляду семінару з виступом фахівців. Обов’язковими є прес-релізи, буклети, проспекти, бажаний — дрібна сувенірна продукція.

Презентація-шоу. Мета: підвищення престижу і підтримка іміджу компанії. Такий вид презентації проводять найбільші компанії, святкуючи ювілеї, особливі досягнення, представляючи наукомісткі високотехнологічні товари, тим самим зміцнюючи прихильність споживачів до їх компанії. Часто такі презентації намагаються приурочити до традиційних або національних свят, ушановуючи водночас і компанію, і клієнтів, чим здобувають загальне визнання і прихильність публіки.

Презентація-шоу — капіталомісткий захід, оскільки передбачає багато гостей (від 500 до 1000 осіб — реальних і потенційних споживачів), обширну концертну програму за участю зірок естради, театру і кіно. При цьому сценарій необхідно скласти так, щоб увага акцентувалася на винуватцеві свята, а не на артистах. Скрізь має бути символіка фірми, транслювання та демонстрування іміджевої реклами компанії. Звичайно під час таких акцій підбиваються підсумки річних конкурсів, розігруються призи серед найбільших партнерів організації, нагороджуються кращі працівники компанії, керівництво фірми виступає з короткою доповіддю про досягнення компанії, плани на майбутнє. Сценарій має включати поздоровлення артистів і гостей на адресу організаторів презентації, залучення присутніх до імпровізованих розіграшів і конкурсів.

Основним результатом презентації-шоу має бути підвищення уваги громадськості до компанії, чому сприяє так званий «галас» навколо фірми, який підтримується певний час засобами масової інформації. Тому величезна частина витрат, крім витрат на концертну програму і пригощання, припадає на оплату послуг мас-медіа. Звичайно це питання вирішується за допомогою створення медіа-поля і залучення інформаційних спонсорів. Так, телебачення надає ефірний час для анонсування презентації, а за це дістає право на трансляцію відео-версії концерту, можливість розміщення логотипу компанії TV у концертному залі та в усіх інших засобах, що підтримують акцію (на радіоканалах, у пресі, зовнішній рекламі, запрошеннях).

Презентацією є також: виставка, візит представника фірми до клієнта з товаром, який рекламують; вуличне демонстрування товару з подальшою апробацією.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: