Анатомія рослин: мета, методи та об’єкти дослідження, використання у фармакогнозії,фармації та інших галузях.

Ботаніка як наука, її мета, завдання та розділи. Дисципліна «Фармацевтична ботаніка», її зв'язок з фармакогнозією та іншими професійно орієнтованими, спеціальними дисциплінами та професійною діяльності фармацевта. Роль і використання рослин.

Ботаніка – (з грец botanе – трава, зелень) – комплексна біологічна наука про рослини, охоплює знання про природу і велике коло проблем. Фарм ботаніка – сучасний напрямок ботаніки, допомагає комплексно вирішувати наукові і практичні проблеми біологів, медиків та фармацевтів відносно дослідж і використ рослин та рослинних ресурсів на користь здоровя людини (створ. Медичних засобів: таблеток, настойок, сиропів, драже та ін.) кожна рослина містить сотні органічних і не органіічних речовин. Це можуть бути первинні поживні речовини (крохмаль, цукри, білки, олії) та вторинні метаболіти (алкалоїди, глікозиди, ефірні олії…)

Анатомія рослин: мета, методи та об’єкти дослідження, використання у фармакогнозії,фармації та інших галузях.

Анатомія рослин вивчає структуру, закономірності походження і розвитку клітин, тканин та органів рослин. Щоб зрозуміти зовнішню і внутрішню структуру органів і організму в цілому, нам необхідні знання загальної організації та осрбливостей різних клітин (фітоцитологія) та тканин (фітогістологія). Поштовхом до розвитку анатомії рослин стали поява оптичної техніки. Перший прототип мікроскопа заснували брати Янсени, вдосконалив його А. Левенгук. Левенгук за допомогою мікроскопа роздивився стебло бузини і ввів термін «клітина».

Сучасне уявлення про будову рослинної клітини, її складові – протопласт і похідні протопласту.Компоненти рослинної клітини, що мають діагностичне значення при мікроскопічному аналізі рослинних об’єктів.

Клітина –основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів. Рослинна клітина складається з живого вмісту – протопласта і продуктів життєдіяльності протопласта – клітинної оболонки (надає певної форми клітині, обмежує і захищає протопласт, бере участь у проведенні, поглинанні та виділенні речовин), вакуолі з клітинним соком(відмежована від цитоплазми вакуолярною мембраною – тонопластом) та включень(непостійні компоненти клітини, знаходяться у вакуолях, гіалоплазмі чи органеллах, можуть бути твердими і рідкими, поживними чи екскреторними).
Вуглеводи. Крохмаль (С6Н10О5)_п –запасний продукт, утворюється і запасається в пластидах у вигляді кристалів різноманітної форми. Інулін та інуліди – містяться в клітинному соку деяких родів родин айстрові, цибулеві, дзвоників… Виконують роль осморегуляторів та антифризів. Глікоген – розчинний полісахарид клітин синьозелених водоростей і грибів. Білки. Алейронові зерна – прості – складаються з білкової оболонки і аморфного білка, складні – ще містять кристалоїди. Здатність формувати кристалоїди в алейроновому зерні притаманна певним таксонам (рицини, льон, гарбуз). Жири. Жирні олії накопичуються в гіалоплазмі у вигляді ліпідних краплинок, синтезуються в олеопластах. Є енергоємкими, забарвлюються суданом 111 в жовтогарячий колір. Кристали оксалату кальцію: -поодинокі кристали (моногідрати)мають форму призми, паличкоподібні(листки бегоній, агав). –друзи(дигідрати) зірчасто-зрощені пірамідальні кристали(гречкові, бобові, березові). –рафіди (дигідрати) голчасті кристали. – стилоїди(дигідрати) подовжені, вузькі, призматичні. Рафіди і стилоїди у однорічних рослин зустрічаються. –кристалічний пісок це дрібні кристали,що запонюють порожнину ідіобласта чи кристалоносного мішка. Кристали карбонату кальцію та кремнезему. Цистоліт-внутрішній виріст оболонки спеціалізованих клітин-літоцист. Деференційований на целюлозну ніжку і тіло, булавовидний. Характерний для родин кропивові, шовковицеві, коноплеві, шорсткоквіткові…

4. Ознаки, що відрізняють рослинні клітини від клітин тварин, грибів і ціанобактерій.
Рослинна клітина відрізняється від бактеріальної наявністю ядра. Рослинна клітина відрізняється від тваринної наступними ознаками:

1. міцною клітинною стінкою значної товщини;

2. особливими органоїдами — пластидами, в яких відбувається первинний синтез органічних речовин із мінеральних за ра­хунок енергії світла;

3. розвинутою сіткою вакуолей, які значною мірою обумовлю­ють властивості осмосу клітин.

Рослинна клітина, як і тваринна, оточена цитоплазматичною мембраною, але окрім неї обмежена товстою клітинною стінкою, що складається з целюлози, якої немає у тварин. Клітинна стінка має пори, через які канали ендоплазматичної сітки сусідніх клі­тин сполучаються один з одним. Переважання синтетичних процесів над процесами вивіль­нення енергії — одна з найхарактерніших особливостей обміну речовин рослинних організмів. Первинний синтез вуглеводів із неорганічних речовин здійснюється в пластидах. Пластиди мо­жуть переходити один в одного. Вони містять ДНК і РНК і роз­множуються розподілом надвоє. Вакуолі розвиваються з цистерн ендоплазматичної сітки, містять у розчиненому вигляді білки, вуглеводи, низькомолекулярні продукти синтезу, вітаміни, різні солі й оточені мембраною. Тиск осмосу, який створюється розчи­неними у вакуолярному соку речовинами, призводить до того, що в клітину надходить вода і створюється тургор — напруга клітин­ної стінки. Тургор і товсті пружні оболонки клітин обумовлюють міцність рослин до статичних і динамічних навантажень.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: