E. Дуоденальне дослідження за допомогою двоканального зонда. 187.Хвора 56р. звернулася до лікаря зі скаргами на біль в лівому підребер’ї, нудоту, блювання, здуття живота

187.Хвора 56р. звернулася до лікаря зі скаргами на біль в лівому підребер’ї, нудоту, блювання, здуття живота, стілець 4-5 разів на добу, рідкий з домішками неперетравленої їжі. Хворіє на хронічний панкреатит. Після огляду їй призначено лабораторне обстеження. Який найбільш інформативний тест у даному випадку?

A. дослідження рівня амілази, ліпази, трипсину та їх інгібіторів у крові *

B. дослідження білірубіну у крові

C. дослідження альфа-амілази в сечі

D. копрологічне дослідження

E. загальний аналіз крові

188.Пацієнтка 56 р. страждає на хронічний рецидивний панкреатит. В даний час відмічається загострення захворювання, з приводу чого звернулась до лікаря, який серед інших обстежень призначив дослідження калу. Які зміни в копрограмі характерні для хронічного панкреатиту?

A. кал мазеподібний, з різким смердючим запахом

B. стеаторея

C. креаторея

D. амілорея

E. всі перелічені *

189.Хворий скаржиться на запори, метеоризм, біль за ходом товстої кишки, відчуття неповного випорожнення після дефекації, головний біль, розлади сну. Які з перечислених методів обстеження найбільш інформативний для постановки діагнозу: хронічний коліт:

А. загальний аналіз крові;

В. аналіз калу на приховану кров;

С. оглядова рентгеноскопія;

Д. колоноскопія; *

Е. УЗД.

190.Хворого турбує біль внизу живота. Стілець зі схильністю зо запорів, кал має форму «овечого». При якому захворюванні буває така форма калу?

А. Хронічному ентериті

В. Неспецифічному виразковому коліті

С. Хронічному спастичному коліті *

Д. Хронічному панкреатиті

Е. Фундальній виразці шлунка

191.Хворий П.,48 р., страждає на хронічний ентероколіт. Скаржиться на біль у животі, здуття, проноси. При об`єктивному обстеженні: худий, блідий. Живіт здутий, болючий за ходом кишечника, більше в ділянці пупка справа. Йому призначено копрологічне дослідження з метою виявлення:

А. Панкреатичної недостатності

В. Гастрогенної недостатності

С. Недостатності випорожнення кишечника

Д. Недостатності кишкового травлення *

Е. Синдрому подразнення кишечника

192. Хворий П., 33 р., скаржиться на “голодні” болі в ділянці шлунку з відчуттям смоктання, печію, особливо після вживання грубої і гострої їжі, відрижку кислим. Ендоскопічно даних за виразку шлунку чи 12-палої кишки не виявлено. Якими мають бути показники кислотності шлункового вмісту?

A) гіпоацидний стан;

B) гіперацидний стан;=

C) ахілія;

D) нормальні показники кислотності;

E) наявність молочної кислоти в шлунковому вмісті.

193. Який з методів дослідження є найбільш інформативним для встановлення причини і локалізації кровотечі з верхнього відділу шлунково-кишкового тракту?

А) портоманометрія;

В) лапароскопія;

С) рентгенографія;

D) гастродуоденоскопія;=

E) целіакографія.

194. При пальпації сигмовидної кишки відмічено збільшення її розмірів та щільності, бугристість. Які методи обстеження допоможуть виставити діагноз?

A) оглядова рентгенограма кишківника;

B) колоноскопія;

C) ірігоскопія;

D) ректороманоскопія;

E) копрограма.

195. Хворий 50 рокiв поступив у хiрургiчне вiддiленняня з пiдозрою на кишкову непрохiднiсть. З якого методу необхiдно почати обстеження хворого для уточнення дiагнозу?

A) оглядова рентгенографiя черевної порожнини;=

B) ультразвукове обстеження черевної порожнини;

C) оглядова рентгенографiя грудної та черевної порожнин;

D) ірiгоскопiя;

E) комп’ютерна томографiя черевної порожнини.

196.При ендоскопії у хворого Р, 47 років, виявлено кровоточиву виразку. Якими при цьому будуть показники загального аналізу крові?

A) зменшення кількості еритроцитів і гемоглобіну;=

B) збільшення кількості лейкоцитів;

C) збільшення ШОЄ;

D) збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну;

E) зменшення кількості лейкоцитів.

197.При дуоденальному зондуванні хворого на хронічний холецистит після введення холеретика (33% сірчанокислої магнезії 20 мл) порція В жовчі з’явилась через 3 хвилини. Про що це говорить?

A) про гіпотонус жовчного міхура;

B) про передозування магнезії;

C) про спазм сфінктера Одді;

D) варіант норми;

E) про гіпертонус жовчного міхура.=

198.. У хворого Н, 27 років, при мікроскопічному дослідженні калу виявлено стеаторею.У даному випадку можна запідозрити:

А) порушення внутрішньосекреторної функції підшлункової залози;

В) порушення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози;=

С) паренхіматозну жовтяницю;

D) механічну жовтяницю;

E) гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка.

199.У хворого при біохімічному дослідженні крові виявлено збільшення білірубіну за рахунок обидвох фракцій до значень, що 3 рази перевищує норми. Як можна розцінити отримані результати?

А) обтурація жовчевивідних шляхів;

В) гемолітична жовтяниця;

С) паренхіматозна жовтяниця;=

D) отруєння солями важких металів;

E) жоден з перерахованих варіантів.

200. Хворому з хронічним панкреатитом було призначено дослідження вмісту підшлункової залози. Які компоненти визначають в панкреатичному соці?

А) активність амілази;

В) активність ліпази;

С) активність трипсину;

D) вміст бікарбонатів;

E) все вищеперераховане.=

201.Хворого П. 46 р., направлено на фракційне дослідження шлункового вмісту. З яких компонентів складається загальна кислотність шлункового вмісту?

А) з вільної соляної кислоти;

В) з вільної і зв’язаної соляної кислоти;=

С) з вільної соляної кислоти і кислотного залишку;

D) з вільної соляної кислоти, зв’язаної соляної кислоти і кислотного залишку;

Е)) з вільної соляної кислоти і молочної кислоти.

202. Ознака хронічного запального процесу в жовчних протоках:

А) наявність лейкоцитів в 1-ій фазі хроматичного дуоденального зондування;

В) збільшення лейкоцитів в 2-ій фазі хроматичнго дуоденального зондування;

С) збільшення лейкоцитів в порії А;

Д) збільшення лейкоцитів в порції В;

Е) збільшення лейкоцитів в порції С;=

1. Які межі нормальних величин систолічного АТ?

A. 90-120 мм рт.ст.

B. 100-140 мм рт.ст.*

C. 100-160 мм рт.ст.

D. 105-160 мм рт.ст.

E. 110-160 мм рт.ст.

2. Які межі нормальних величин діастолічного АТ?

A. 50-80 мм рт.ст.

B. 50-90 мм рт.ст.

C. 60-90 мм рт.ст.*

D. 60-95 мм рт.ст.

E. 70-95 мм рт.ст.

3. Величина систолічного АТ більш за все залежить від

A. в’язкості крові

B. загального периферичного опору судин

C. ОЦК

D. ударного об’єму серця*

E. ЧСС

4. Величина діастолічного АТ більш за все залежить

A. від в’язкості крові

B. максимальної швидкості вигнання крові

C. загального периферичного опору судин*

D. властивостей стінок судин

E. ударного об’єму серця

5. Обов’язковою умовою формування систоло-діастолічної артеріальної гіпертензії являється

A. підвищення загального периферичного опору судин *

B. підвищення в’язкості крові

C. підвищення ОЦК

D. підвищення хвилинного об’єму крові

E. підвищення ударного об’єму серця

6. В нормі різниця тиску на обох руках не повинна перевищувати

A. 5 мм рт.ст.*

B. 10 мм рт.ст.

C. 22 мм.рт.ст.

D. 30 мм рт.ст.

E. 40 мм. рт.ст.

7. Позитивний венний пульс частіше спостерігається при

A. аортальній недостатності

B. аортальному стенозі

C. мітральній недостатності

D. мітральному стенозі

E. тристулковій недостатності*

8. Гіперволемія малого кола кровообігу супроводжується

A. акцентом ІІ тону над аортою

B. нерозчепленим акцентом ІІ тону над легеневою артерією*

C. непостійним розчепленням ІІ тону над аортою

D. розчепленням ІІ тону і акцентом над легеневою артерією

E. розчепленням ІІ тону з акцентом над аортою

9. Несинхронний (різний) пульс характерний для

A. аортальної недостатності

B. аортального стенозу

C. мітральної недостатності

D. мітрального стенозу*

E. комбінованої аортальної вади

10. Швидкий пульс найбільш характерний для

A. аортальної недостатності*

B. аортального стенозу

C. повної передсердно-шлуночкової блокади

D. мітральної недостатності

E. мітрального стенозу

11. Альтернуючий переміжний пульс спостерігається при

A. аортальній недостатності

B. аортальному стенозі

C. блокадах серця

D. миготливої аритмії

E. тяжких ураженнях міокарда*

12. Дикротичний пульс визначається при

A. аортальних вадах серця

B. блокадах серця

C. миготливій аритмії

D. констриктивному перикардиті

E. зниженню тонуса артерій*

13. Напруження пульсу найбільш характеризує

A. величину максимального артеріального тиску

B. величину об'єму циркулюючої крові

C. величину ударного об’єму серця*

D. швидкість скорочення м'яза серця

E. ступінь розширення артерій

14. Наповнення пульсу найбільш характеризує

A. величину максимального артеріального тиску

B. величину ударного об’єму серця

C. стан судинної стінки*

D. швидкість скорочення м’яза серця

E. ширину судинного пучка

15. Величина пульсу найбільш характеризує

A. наповнення і напруження пульсу*

B. величину об’єму циркулюючої крові

C. величину ударного об’єму крові

D. розміри серця

E. швидкість розповсюдження пульсової хвилі

16. Дефіцит пульсу спостерігається при

A. аортальній недостатності

B. аортальному стенозі

C. миготливій аритмії*

D. різкому зниженню тонуса судин

E. важкому ураженні м’яза серця

17. У хворого має місце констріктивний перикардит, який буде верхівковий поштовх?

A. низьким

B. обмеженим

C. негативним*

D. розлитим

E. резистентним

18. У хворого верхівковий поштовх визначається в Y міжребер'ї на 2,5 см медіальніше лівої середньоключичної лінії, що може свідчити про

A. гіпертрофію лівого шлуночка

B. нормальне розміщення поштовху

C. пневмоторакс справа

D. ексудативний плеврит зліва*

E. емфіземи легень

19. У хворого має місце епігастральна пульсація, яка посилюється під час вдиху і обумовлена

A. справжньою пульсацією печінки

B. провідниковою пульсацією печінки

C. пульсацією черевної аорти

D. пульсацією лівої дол1 печінки

E. пульсацією правого шлуночка*

20. У хворого істинна пульсація печінки може бути ознакою

A. застою в великому колі кровообігу

B. кардіального цирозу печінки

C. легеневої артеріальної гіпертензії

D. недостатності клапана аорти

E. недостатності тристулкового клапана*

21. Розміщення правої межі відносної тупості серця по правому краю грудини може вказувати на

A. вікарну емфізему правої легені

B. гіпертрофію правого шлуночка

C. дилатацію правого шлуночка

D. дилатацію правого передсердя

E. нормальне розміщення меж серця*

22. Розміщення верхньої межі відносної тупості серця на рівні ІІ міжребер'я може свідчити про наявність

A. ателектазу лівої легені

B. гіпертрофії лівого передсердя*

C. дилатації лівого шлуночка

D. розширення аорти

E. звуження легеневої артерії

23. У хворого має місце локалізація верхівкового поштовху в YI міжребер’ї, що може бути наслідком

A. асциту

B. метеоризму

C. низького стояння діафрагми

D. плевроперикардіальних зрощень

E. аортального стенозу*

24. Розміщення правої межі абсолютної тупості серця по лівому краю груднини може вказувати на

A. дилатацію порожнинних вен

B. низьке стоянням діафрагми

C. нормальне розміщення межі*

D. ексудативний перикардит

E. емфізему легень

25. Розміщення верхньої межі абсолютної тупості серця в III міжребер’ї може вказувати на

A. високе стояння діафрагми

B. гіпертрофію правого передсердя

C. дилатацію лівого шлуночка

D. низьке стояння діафрагми

E. нормальне розміщення меж*

26. Розміщення лівої межі абсолютної тупості серця по лівій середньоключичній лінії може вказувати на

A. дилатацію лівого шлуночка*

B. лівобічний пневмоторакс

C. низьке стояння діафрагми

D. нормальне розміщення меж

E. склероз правої легені

27. Ширина судинного пучка 8 см може бути ознакою

A. дилатації лівого передсердя*

B. дилатації правого передсердя

C. нормальних розмірів пучка

D. пухлини середостіння

E. ексудативного перикардиту

28. Який метод є кращим для проведення перкусії серця:

A. Безпосередня перкусія

B. Опосередкована перкусія пальцем по пальці*

C. Опосередкована перкусія із застосуванням одежі

D. Опосередкована перкусія із застосуванням металевих предметів

E. Комбінована перкусія

29. Якою повинна бути сила перкуторного удару при визначенні меж відносної тупості серця:

A. Помірна

B. Середня*

C. Тиха

D. Звучна

E. Тиха і середня

30. Якою повинна бути сила перкуторного удару при визначенні меж абсолютної тупості серця:

A. Звучна

B. Середня

C. Тиха

D. Найтихіша*

E. Така, як при визначенні меж відносної тупості серця.

31. Порядок перкусії:

A. Права, ліва і верхня межі відносної серцевої тупості поперечник відносної тупості серця

B. Права, ліва і верхня межі відносної серцевої тупості права, ліва і верхня межі абсолютної серцевої тупості

C. Права, ліва і верхня межі відносної серцевої тупості поперечник відносної тупості серця ширина судинного пучка, права, ліва і верхня межі абсолютної серцевої тупості*

D. Верхня, ліва і права межі відносної серцевої тупості верхня, ліва і права межі абсолютної серцевої тупості

E. Визначаємо спочатку межі відносної, а потім абсолютної серцевої тупості

32. Яка висота стояння правого купола діафрагми:

A. 4 ребро

B. 5 ребро

C. 6 ребро*

D. 6 міжребер’я

E. 7 ребро

33. Що необхідно визначити безпосередньо перед проведенням правої межі відносної серцевої тупості:

A. АТ і пульс пацієнта

B. Ступінь важкості захворювання

C. Висоту стояння правого купола діафрагми*

D. Резистентність грудної клітки

E. Площу і локалізацію серцевого поштовху

34. Де розміщується права межа відносної серцевої тупості в нормі:

A. На 0,5 см назовні від правого краю груднини

B. На 1-1,5 см назовні від правого краю груднини*

C. По правому краю груднини

D. По передній серединній лінії

E. На 1-1,5 см досередини від передньої серединної лінії

35. Де в нормі розміщується ліва межа відносної серцевої тупості:

A. По лівій середньоключичній лінії

B. На 1-2 см досередини від лівої середньоключичної лінії*

C. На 1,5 см назовні від лівої середньоключичної лінії

D. По лівій передній пахвовій лінії

E. На 1,5-2 см досередини від лівої передньої пахвової лінії

36. Верхня межа відносної тупості серця в нормі розміщується:

A. По верхньому краю 4 ребра

B. По верхньому краю 3 ребра*

C. По нижньому краю 3 ребра

D. В 3 міжребер’ї

E. По верхньому краю 2 ребра

37. Права межа абсолютної тупості серця в нормі локалізується:

A. По правому краю груднини

B. По передній середньоключичній лінії

C. По лівому краю груднини*

D. На 0,5 см назовні від лівого краю груднини

E. На 1 см назовні від лівого краю груднини

38. Ліва межа абсолютної тупості серця в нормі:

A. Відповідає лівій середньоключичній лінії

B. Співпадає з лівою межею відносної тупості, або розміщується від неї на 1 см досередини*

C. На 1,5-2 см назовні від лівої середньоключичної лінії

D. На 3-4 см назовні від правої межі абсолютної тупості серця

E. На 0,5-1 см назовні від правої межі абсолютної тупості серця

39. Де розміщується верхня межа абсолютної тупості серця в нормі:

A. 3 міжребер’я

B. На рівні хряща 4 ребра*

C. 4 міжребер’я справа

D. Верхній край 5 ребра

E. Нижній край 5 ребра

40. У хворого має місце зміщення меж відносної серцевої тупості вправо, що може спострігатись при:

A. Розширенні судинного пучка

B. Розширенні правого передсердя і правого шлуночка*

C. Розширенні лівого передсердя

D. Розширенні лівого шлуночка

E. Гіпертрофії лівого шлуночка

41. Зміщення лівої межі відносної серцевої тупості буває при:

A. “Легеневому” серці

B. Розширенні правих відділів серця

C. Потовщенні міжпередсердної перегородки

D. Дилятації і гіпертрофії лівого шлуночка*

E. Вираженому розширенні лівого передсердя

42. Що лежить в основі аортальної конфігурації серця:

A. Ізольоване розширення правого шлуночка

B. Ізольоване розширення правого передсердя

C. Ізольоване розширення лівого шлуночка*

D. Ізольоване розширення лівого передсердя

E. Потовщення міжшлуночкової перегородки

43. Що включає поняття “мітральна конфігурація серця”:

A. Розширення лівих відділів серця

B. Розширення правих відділів серця

C. Розширення лівого шлуночка, лівого передсердя і правих відділів серця*

D. Розширення лівого передсердя

E. Розширення правого передсердя

44. Які зміни абсолютної тупості серця можна виявити при великих пухлинах середостіння:

A. Площа абсолютної тупості серця не зміниться

B. Збільшення площі абсолютної тупості серця*

C. Зменшення площі абсолютної тупості серця

D. Спочатку зменшиться, потім різко збільшиться

E. Спочатку збільшиться, потім різко зменшиться

45. Чи зміниться площа абсолютної тупості серця при глибокому вдоху:

A. Не зміниться

B. Дещо збільшиться площа

C. Площа зменшиться*

D. Ні, вона завжди стала

E. Суттєвих змін немає

46. У хворого відмічається зменшення абсолютної тупості серця що, вірогідно, свілчить про:

A. Гіпертонічну хворобу

B. Емфізему легень*

C. Ревматизм

D. Виразкову хворобу

E. Хронічний гепатит

47. Зменшення площі абсолютної тупості серця буває при:

A. При ревматизмі

B. При низькому стоянні діафрагми*

C. При хронічному нефриті

D. При кропив'янці

E. При ревматоїдному артриті

48. Що таке “судини опору”.

A. Артеріальна частина малого кола кровообігу

B. Артерії середнього калібру

C. Артеріоли*

D. Капіляри

E. Вінцеві артерії

49. Функція артеріол:

A. Обмін речовин між кров’ю і тканинами

B. Участь в підтриманні певного тиску в артеріальній сітці*

C. Відіграють роль шунтів

D. Депонують кров при серцевій недостатності

E. Беруть участь в газообміні між кров’ю і легенями

50. Який автор запропонував метод вимірювання систолічного і діастолічного артеріального тиску:

A. Пуазейль

B. Piвa-Poччі

C. Коротков*

D. Франк

E. Старлінг

51. Час кровообігу крові у великому колі кровообігу (при ЧСС 70-80 уд./хв.):

A. 5-10 сек

B. 15-20 сек

C. 20-25 сек*

D. 35-40 сек

E. 40-50 сек

52. Перевантаження обох шлуночків серцябуває при:

A. Недостатності клапанів аорти

B. Стенозі мітрального отвору

C. Емфіземі легень

D. Ексудативному перикардиті*

E. Стенозі гирла аорти

53. Верхівковий поштовх в нормі розташований:

A. В 5 міжребер’ї по середньоключичній лінії;

B. В 5 міжребер’ї на 1-1,5 см до середини від середньоключичної лінії;*

C. В 5 міжребер’ї на 0,5-2 см до середини від середньоключичної лінії;

D. В 5 міжребер’ї на 1-1,5 см назовні від середньоключичної лінії;

E. В 5 міжребер’ї на 0,5-2 см назовні від середньоключичної лінії.

54. Верхівковий поштовх зміщується вліво при:

A. ексудативному перикардиті;

B. стенозі мітрального отвору;

C. емфіземі легень;

D. лівобічному ексудативному плевриті;

E. аортальних вадах серця.*

55. Патологічне зміщення верхівкового поштовху вліво і вниз зустрічається при:

A. гіпертрофії лівого шлуночка;*

B. асциті;

C. метеоризмі;

D. емфіземі легень;

E. пневмосклерозі.

56. Площа обмеженого верхівкового поштовху становить:

A. 1-2 см2;*

B. 2-3 см2;

C. 2,5-3,5 см2;

D. 2-4 см2;

E. 3,5-4,5 см2.

57. Розлитим називається такий верхівковий поштовх, площина якого становить:

A. 1 см2;

B. 2 см2;

C. більше 2 см2;*

D. менше 2 см2;

E. 1-2 см2.

58. Розлитий верхівковий поштовх виникає при:

A. гіпертрофії лівого передсердя;

B. гіпретрофії правого шлуночка;

C. гіпертрофії лівого шлуночка;*

D. гіпретрофії правого передсердя;

E. Гіпертрофії всіх камер серця.

59. При вузькій грудній клітці верхівковий поштовх може зникати при:

A. пневмосклерозі;

B. ентероптозі;

C. метеоризмі;

D. підсиленні скорочення серця;

E. ексудативному перикардиті.*

60. Високий верхівковий поштовх свідчить про:

A. гіпертрофію лівого шлуночка;*

B. дилятацію лівого шлуночка;

C. стеноз мітрального отвору;

D. недостатність мітрального клапана;

E. гіпертрофію правого шлуночка.

61. Низький верхівковий поштовх свідчить про:

A. недостатність мітрального клапана;

B. стеноз гирла аорти;

C. гіпертрофію лівого шлуночка;

D. недостатність клапанів аорти;

E. дилятацію лівого шлуночка при його слабкій скорочувальній здатності.*

62. Резистентний верхівковий поштовх спостерігається при:

A. недостатності мітрального клапана;

B. недостатності клапанів аорти;

C. стенозі гирла аорти;

D. гіпертрофії лівого шлуночка;*

E. дилятації лівого шлуночка.

63. Від’ємний верхівковий поштовх спостерігається при:

A. ексудативному перикардиті;

B. гіпертрофії лівого шлуночка;

C. дилятації лівого шлуночка;

D. зрощенні обох листків перикарда між собою і грудною кліткою;*

E. гіпертрофії правого шлуночка.

64. Надчеревна пульсація підсилюється на вдосі, що свідчить про:

A. атеросклероз аорти;

B. гіпертрофію лівого шлуночка;

C. гіпертрофію правого шлуночка;*

D. дилятацію лівого шлуночка;

E. аневризму аорти.

65. Який симптом може супроводжувати наявність надчеревної пульсації, обумовленої гіпертрофією правого шлуночка?

A. Ландольори;

B. Дмитренко;

C. Плеша;*

D. Попова-Савельєва;

E. Мюллера.

66. Симптом Плеша свідчить про таку ваду серця:

A. недостатність мітрального клапана;

B. стеноз мітрального отвору;

C. недостатність клапанів аорти;

D. стеноз гирла аорти;

E. недостатність трикуспідального клапана.*

67. Артеріальна пульсація печінки може виникати при:

A. недостатності мітрального клапана;

B. недостатності клапанів аорти;*

C. недостатності трикуспідального клапана;

D. недостатності скорочувальної здатності лівого шлуночка;

E. стенозі мітрального отвору.

68. Венозна пульсація печінки може виникати при:

A. стенозі мітрального отвору;

B. недостатності клапанів аорти;

C. недостатності трикуспідального клапана;*

D. недостатності скорочувальної здатності лівого шлуночка;

E. гіпертрофії правого шлуночка.

69. Коли буває “танець каротид”?

A. при стенозі мітрального отвору;

B. при недостатності мітрального клапана;

C. при стенозі гирла аорти;

D. при недостатності клапанів аорти;*

E. при недостатності трикуспідального клапана.

70. Коли і де виникає і визначається діастолічне “котяче муркотіння”?

A. при стенозі мітрального отвору на верхівці серця або в точці Боткіна;*

B. при стенозі гирла аорти в 2-му міжребер’ї справа по краю грудини;

C. при стенозі гирла аорти в 2-му міжребер’ї зліва на1-2 см назовні від лівого краю грудини;

D. на верхівці серця при сухому перикардиті;

E. над зоною абсолютної тупості серця при сухому перикардиті.

71. Коли і де вин.икає і визначається систолічне “котяче муркотіння”?

A. при стенозі мітрального отвору на верхівці серця або в точці Боткіна;

B. при стенозі гирла аорти в 11-му міжребер’ї справа по краю грудини;*

C. при недостатності клапанів аорти в 2-му міжребер’ї справа по краю грудини;

D. на верхівці серця при сухому перикардиті;

E. в зоні абсолютної тупості серця при сухому перикардиті.

72. Величина поперечника серця в нормі становить:

A. 8-9см;

B. 4-6см;

C. 12-15см;

D. 11-13см;*

E. 13-16см.

73. Ширина судинного пучка в нормі становить:

A. 4-6см;*

B. 6-8см;

C. 7-9см;

D. 9-12см;

E. 10-14см.

74. Патологічне зменшення площі абсолютної серцевої тупості спостерігається при:

A. зморщенні передніх країв легень;

B. ексудативному перикардиті;

C. емфіземі легень;*

D. пухлинах заднього середостіння;

E. аортальних вадах серця.

75. Збільшення площі абсолютної серцевої тупості спостерігається при:

A. лівобічному пневмотораксі;

B. пухлинах заднього середостіння;*

C. емфіземі легень;

D. аортальних вадах серця;

E. низькому стоянні діафрагми.

76. Розширення розмірів поперечника серця спостерігається при:

A. гіпертрофії правого передсердя;

B. гіпертрофії лівого передсердя;

C. розширенні судинного пучка;

D. розширенні дуги аорти;

E. гіпертрофії правого і лівого шлуночків*

77. Патологічне збільшення площі абсолютної серцевої тупості спостерігається при:

A. великих пухлинах заднього середостіння;*

B. емфіземі легень;

C. Лівобічному пневмотораксі;

D. пневмоперикардиті;

E. бронхіальній астмі.

78. Від чого найбільше залежить швидкість розповсюдження пульсової хвилі:

A. Від швидкості кровообігу

B. Від в’язкості крові

C. Від частоти серцевих скорочень

D. Від тривалості діастолічного періоду

E. Від ступеня ригідності (щільності) стінки артерії*

79. У нормі площа верхівкового поштовху складає:

A. 2 см2

B. 3 см2

C. 4 см2

D. 5 см2

E. 5,5 см2

Тести по пропедевтиці внутрішніх хвороб

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: