РІДКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ

До рідких лікарських форм належать розчини, настої, відвари, емульсії, суспензії, сиропи, слизи, мікстури, настойки, рідкі екстракти, новогаленові препарати.

Рідкі лікарські форми мають свої переваги – вони краще та швидше, ніж тверді лікарські форми, всмоктуються, проникають у кров і, відповідно, діють швидше. Недоліками цієї лікарської форми є те, що рідини малопортативні, дозування їх не завжди точне у випадку вживання краплями, ложками або чарками, під впливом факторів зовнішнього середовища (світла, повітря, температури) їхні властивості можуть змінюватися.

Дозуються вони мілілітрами, за допомогою ложок, мірних чарочок, або краплями, а саме настойки екстракти, ново галенові препарати.

Розчини - Solutio, Solutionis, Sol. ‒ однорідна прозора рідка лікарська форма, яку отримують шляхом розчинення твердих, рідких речовин у розчиннику або шляхом змішування двох рідин.

Таким чином до складу розчинів входять 2 компонента:

‒ лікарська речовина, яку потрібно розчинити;

‒ розчинник.

В якості розчинника найчастіше використовують: дистильовану воду (Aqua destillata), етиловий спирт 90%, 70%, 40% (Spiritus aethylicus), олії: персикову, оливкову, вазелінову та інші. Відповідно до виду розчинника, розчини бувають водні, спиртові ‒ spirituosae, та олійні ‒ oleosae.

Розчини використовують:

̶ зовнішнього у вигляді очних, ушних або назальних крапель, спринцювань, промивань, полоскань тощо;

̶ всередину, дозують краплями, столовими, десертними і чайними ложками: в столовій ложці міститься в середньому 15 мл водного розчину, в десертній - 10 мл, в чайній- 5 мл;

̶ для парентерального введення, якщо розчин стерильний.

Правила виписування розчинів в рецептах:

1. Розчини, в яких в якості розчинника використовують дистильовану воду можна виписувати скороченим або розгорнутим способом.

2. Розчини, в яких в якості розчинників використовують спирт або олії, виписуються тільки скороченим способом, з обов’язковим указанням виду розчину – спиртовий (spirituosae) або олійний (oleosae).

3. В скороченому прописі концентрація лікарської речовини може позначатися трьома способами:

̶ у відсотках (%);

̶ у масово-об’ємному співвідношенні (0,3 – 200 ml);

̶ у відносних одиницях (1:100 – 300 ml).

4. В розгорнутому прописі, після перерахування його складових, одразу указують Misce. Da. Signa. (M.D.S.) - Змішай. Видай. Познач. Приписка «M. f. solutio» не пишеться.

Алгоритм пропису:

1. Розгорнутий спосіб:

Rp.: Назва лікарської речовини – кількість

Розчинник ad загальної кількості в ml

Misce. Da. Signa. (M. D. S.) - Змішай. Видай. Познач.

Приклад: Виписати 500 мл водного розчину для зовнішнього застосування, в якому міститься 0,1 г фурациліну (Furacilinum). Призначити для полоскання горла.

Rp.: Furacilini 0,1

Aquae destillatae ad 500 ml

M. D. S. Призначити для полоскання горла.

Приклад: Виписати 180 мл розчину натрію броміду для внутрішнього вживання (Natrii bromidum) з таким розрахунком, щоб хворий отримував на прийом 0,3 г лікарської речовини. Призначити по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Кількість лікарських речовин, яка входять до складу розчину слід вираховувати, виходячи з разової дози лікарського засобу та способу дозування розчину.

Роблять такі розрахунки:

1. скільки буде всього прийомів буде: 180 мл ÷15 мл (1 ст. л.) = 12

2. скільки необхідно натрію броміду: 0,3 г х 12 = 3,6 г

Rp.: Natrii bromidi 3,6

Aquae destillatae ad 180 ml

M. D. S. По 1 столовій ложці 3 рази на день.

При дозуванні розчинів чайними або десертними ложками кількості прийомів визначається шляхом поділу загальної кількісті розчину відповідно на 5 або 10 мл.

2. Скорочений спосіб пропис водного розчину:

Rp.: Solutionis (Sol.) Лік. реч. концентрація – ml

D. S. Спосіб призначення.

Приклад: Виписати 500 мл водного розчину для зовнішнього застосування, в якому міститься 0,1 г фурациліну (Furacilinum). Призначити для полоскання горла.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: