Медико-реабілітаційні соціальні пільги.

Однією з пільг у сфері медико-реабілітаційного забезпечення є право на безоплатне або пільгове придбання ліків (постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1303). Таким правом, зокрема, наділені:

1) особи, яким передбачено безоплатне відпускання лікарських засобів згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Це — інваліди війни, учасники бойових дій, учасники війни, особи, які мають особливі заслуги перед державою, а також інші особи, на яких поширюється чинність цього Закону;

2) особи, які мають особливі трудові заслуги перед державою відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні";

3) особи, яким передбачено безоплатне відпускання лікарських засобів згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Це громадяни, які віднесені до І-VІ категорії постраждалих та діти, які належать до потерпілих;

4) пенсіонери з числа колгоспників, робітників, службовців, які одержують пенсію за віком, у зв'язку з інвалідністю та в разі втрати годувальника у мінімальних розмірах (за винятком осіб, які одержують пенсію на дітей у разі втрати годувальника);

5) діти віком до трьох років;

6) діти-інваліди до 18 років;

7) діти віком до 18 років, які перенесли у 1988 р. хімічну інтоксикаційну алопецію у м. Чернівцях;

8) дівчата-підлітки і жінки з протипоказаннями вагітності, а також жінки, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (забезпечуються безоплатно засобами контрацепції відповідно до Національної програми планування сім'ї, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 1995 р. № 736).[5, стор. 55]

Крім названих категорій осіб, у спеціальному додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1303 визначено перелік захворювань, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно. До них належать: онкологічні захворювання, гематологічні захворювання, діабет (цукровий і нецукровий), ревматизм, пухирчатка, туберкульоз, дизентерія, дитячий церебральний параліч, бронхіальна астма та деякі інші види захворювань.

Лікарські засоби за наявності в особи вказаних захворювань відпускаються безоплатно лише в разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким надано пільги. Наприклад, якщо особа хворіє на бронхіальну астму і лікує саме цю хворобу, то ліки за рецептом лікаря їй відпускатимуться безкоштовно. Якщо ця сама особа лікується від грипу, то ліки їй відпускаються за загальними правилами, тобто за оплату.

Особи, хворі на СНІД та ВІЛ-інфіковані, незалежно від основного захворювання мають право на безоплатне відпускання лікарських засобів за наявності у них будь-яких інших захворювань.

Законодавством передбачено також пільговий (з оплатою 50 % їхньої вартості) продаж лікарських засобів. Зокрема, при амбулаторному лікуванні на умовах пільгового продажу відпускаються лікарські засоби за рецептами лікарів:

1) інвалідам І та II груп унаслідок трудового каліцтва, професійного або загального захворювання;

2) інвалідам з дитинства І та II груп;

3) дітям віком від 3 до б років;

4) особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами;

5) особам, нагородженим знаком "Почесний донор України" та "Почесний донор СРСР" відповідно до Закону України "Про донорство крові та її компонентів".

Безкоштовно або на пільгових умовах хворим відпускаються лікарські засоби вітчизняного та іноземного виробництва згідно з переліком, що був затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету" від 5 вересня 1996 р. № 1071 (всього понад 2000 найменувань).

Дітям-інвалідам віком до 18 років лікарські засоби відпускають за рецептами лікарів незалежно від місця проживання цих дітей, але в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Витрати, пов'язані з оплатою вартості лікарських засобів, покладено на органи охорони здоров'я за місцем, де ці ліки фактично відпускаються.

Важливою пільгою, яка також належить до медико-реабілітаційних пільг, є безоплатне або пільгове санаторно-курортне лікування та виплата компенсації за невикористане право на пільгове санаторно-курортне лікування.

Інваліди війни забезпечуються путівками на санаторно-курортне лікування безоплатно позачергово щороку з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Учасники бойових дій мають першочергове право на їх одержання.

Учасники війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", забезпечуються путівками один раз на два роки в міру їх надходження та мають переважне право на їх одержання.

Інваліди від загального захворювання, інваліди внаслідок репресій, а також пенсіонери з числа репресованих, які були реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", ветерани праці, інваліди з дитинства, багатодітні матері, які удостоєні звання "Мати-героїня" або нагороджені орденом "Материнська Слава", мають переважне право на отримання путівки.

Усі інші пенсіонери забезпечуються путівками згідно з чергою на загальних підставах, але не частіше ніж один раз упродовж двох календарних років.

Грошова компенсація за санаторно-курортні путівки для інвалідів війни та компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування для учасників бойових дій, учасників війни, осіб, на яких поширюється Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та ветеранів праці за їх бажанням виплачується за умови перебування таких осіб на обліку для одержання путівки в органах праці та соціального захисту.

Надання санаторно-курортних путівок особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, або одержання компенсації замість них здійснюється згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зокрема, ті з них, які належать до І категорії, мають право на позачергове щорічне безоплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання грошових компенсацій у розмірі середньої вартості путівки. Особам II категорії путівки надаються на тих же умовах, але першочергово. А потерпілі III та VI категорій мають право на першочергове щорічне забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою чи одержання за їх бажанням компенсації в розмірі 70 % (50 %) середньої вартості путівки. Всі інші потерпілі від аварії на ЧАЕС мають право на щорічне безплатне забезпечення їх путівками для оздоровлення строком до двох місяців.

Інваліди І групи всіх категорій при направленні на санаторно-курортне лікування забезпечуються, крім того, путівкою на супровідну особу в разі наявності відповідного висновку лікувально-профілактичного закладу про необхідність супровідника.

А тепер поговоримо трішки про АТО.

Необхідність розв’язання проблем реабілітації учасників АТО нині є одним з найбільш значущих питань, якому приділяється значна увага в засобах масової інформації та яке виноситься на порядок денний засідань урядових комітетів і громадських організацій. Багатогранність завдань медичної реабілітації постраждалих в АТО потребує ефективного функціонування цієї системи як самостійного напряму клінічної та соціальної медицини. Як інформують ЗМІ, у МОЗ України створено окремий відділ медичної реабілітації та паліативної медицини, який буде курирувати роботу цього напряму. Розробкою наукових програм, протоколів реабілітації, методичним керівництвом реабілітаційних закладів займаються дев’ять науково-дослідних установ, зокрема НДІ реабілітації інвалідів Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, Український НДІ медичної реабілітації та курортології (м. Одеса), Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології (м. Київ); Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності. У ВНЗ працюють 11 профільних кафедр і три кафедри в закладах післядипломної освіти.

За інформацією ЗМІ, клінічну базу становлять 11 лікарень відновного лікування – усього 1 тис. 888 ліжок, згодом до них долучилися обласні госпіталі інвалідів війни – ще 7 тис. 248 ліжок, сім фізіотерапевтичних лікарень, понад 12 тис. ліжок ЗАТ «Укрпрофоздоровниці» та відомчих санаторно-курортних закладів.

Міжнародна спільнота й громадські організації також допомагають українській владі в лікуванні військових, які отримали поранення або стали інвалідами після сутичок із прокремлівськими сепаратистами на Сході України.

Розробкою програм реабілітації учасників АТО займається безпосередньо український уряд, а от кадрову підтримку надають західні союзники України, які відряджають в Україну висококваліфікованих психологів. Не залишилися осторонь і волонтери: вони збирають кошти на придбання протезів для тих, кого війна зробила інвалідами.

Щоправда, як зазначив голова комісії з реабілітації постраждалих в АТО Всеукраїнського товариства фізичної та реабілітаційної медицини, доктор медичних наук, професор В. Стеблюк, завдання, які має вирішувати реабілітаційна медицина, не закінчаться з останнім пострілом на війні чи з останнім виписаним з госпіталю солдатом. Це проблема найближчих десятиліть. І від того, хто її вирішуватиме, залежить багато. «Натомість на сьогодні в Україні відсутня така медична спеціальність, як “медична реабілітація”», – наголосив В. Стеблюк.

За його словами, така наукова спеціальність є, існують відповідні кафедри та НДІ, є профільний головний позаштатний спеціаліст МОЗ. Медичної ж спеціальності немає! «От і займаються реабілітацією фізіотерапевти, неврологи, травматологи і всі “дотичні” фахівці. Фахівців із фізичної реабілітації готують за напрямом підготовки “фізичне виховання і спорт” у педагогічних університетах, ВНЗ спортивно-фізкультурного спрямування. Однак працювати за спеціальністю в лікувальних закладах ці фахівці не можуть (не передбачено таких посад), інколи їх оформлюють як медсестер масажу», – зазначив голова комісії з реабілітації постраждалих в АТО Всеукраїнського товариства фізичної та реабілітаційної медицини.

За інформацією різних джерел, на сьогодні в збройному конфлікті на Сході України беруть участь близько 50 тис. українських солдатів, причому за останній час значно побільшало тих, хто повертається додому інвалідами не тільки у фізичному, а й у психологічному плані. Психологи зазначають, що реабілітація має важливе значення не тільки для самих вояків, а й для всього суспільства. Зокрема, підполковник С. Чижевський, командир військової частини та начальник структурного підрозділу психологічного забезпечення Нацгвардії, зазначив, що майже 98 % вояків «можуть потребувати висококваліфікованої психологічної допомоги», про що говорить міжнародний досвід і результати ряду досліджень.

Він повідомив, що в Україну приїхало багато міжнародних експертів, які допомагатимуть українським колегам проводити реабілітацію українських військовослужбовців. «Поранених зі Сходу (України) везуть щодня. Всі вони знесилені, деякі навіть стали інвалідами, втративши на війні кінцівки. Україна не в змозі забезпечити всіх їх простими протезами, не кажучи вже про найсучасніші», – зазначає С. Чижевський.

Медики звертають увагу на не досить високу якість вітчизняних протезів, які завдають клопоту постраждалим. Сучасна молодь хоче вести активне життя, а ці протези просто не впораються з таким завданням. Досвідчені протезисти та ортопеди з Великої Британії готові познайомити українських лікарів з інноваційними технологіями протезування. Британські фахівці розробили протези, які здатні повернути інвалідів до повноцінного життя. Тепер людина зможе ходити не тільки повільно, а й швидко, а також матиме можливість підніматися й спускатися сходами. «Принцип роботи найкращих в Україні штучних колінних суглобів полягає в тому, що підтримувати рівновагу людині дозволяє її власна вага, а це великий недолік, бо достатньо вам зробити помилку – і ви впадете, – зазначив Д. Боендер, розробник штучного колінного суглобу Very Good Knee, який сьогодні продає британська компанія Orthomobility Ltd. За його словами, розроблений ним суглоб залишається у фіксованому положенні, доки людина не робить крок. Коли пацієнт переступає на іншу ногу, суглоб опорної ноги робиться гнучким, і він легко робить наступний крок.

Як інформують ЗМІ, сучасний протез коштує близько 20 тис. євро, та український уряд готовий платити такі гроші. «Солдатам не треба платити за протези з власної кишені: всі витрати лягають на плечі держави. Саме тому наші вояки отримують сучасні європейські замінники кінцівок», – зазначила О. Полякова, директор департаменту соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики України. За її словами, відповідно до нового законодавства, отримати протез тепер можна набагато швидше, оскільки нині не потрібно «подавати купу документів».

Проте, як зазначають деякі учасники АТО, багато вояків усе ще не отримали допомоги. Зокрема, про це говорить один з бійців О. Кікін. Він заявив, що кілька його бойових товаришів усе ще стоять у черзі за протезами. «Наразі точно невідомо, скільком солдатам потрібні протези. Наскільки я знаю, на протези чекають близько 200 осіб», – підсумував він.

Координатор «Волонтерської сотні» Н. Воронкова погоджується з таким твердженням і зазначає, що ініціатива уряду дуже щедра, але все лишається лише на папері. «Справа в тому, що людям доводиться чекати до двох років», – наголосила вона.

Щоправда, подібні заяви сьогодні вже втрачають актуальність, адже теперішня ситуація виникла менше року тому і є надія, що проблеми з протезуванням розв’язуватимуться значно швидше. Звичайно, за умови, якщо ситуація на Сході України не погіршиться й буде менше поранених. Сьогодні ж людям дійсно доводиться стояти в черзі. «Так, черга дійсно існує, – пояснив С. Артюх із Фонду соціального захисту інвалідів. – Якщо вам потрібен протез, вам доведеться зібрати не один пакет документів, а потім отримати офіційний статус інваліда, а в Україні це може розтягнутись на роки. Попри це, ми робимо все можливе, аби допомогти таким людям».

Експерти закликають владу активізувати роботу з реабілітації інвалідів. Тим часом значний внесок у цю справу роблять волонтери, які допомагають державі втілювати в життя реабілітаційні програми, а також працюють безпосередньо з вояками. Завдяки їхнім зусиллям влада стала працювати швидше, але розв’язати всі проблеми поки що не вдається, що і спричиняє затримки. «Влада допомагає лише на словах», – заявив представник німецького філіалу благодійного фонду «Міжнародна асоціація підтримки України» Д. Пужай. За його словами, усі документи готують представники благодійного фонду. «У законодавстві не прописано, як саме має вестись благодійна діяльність, що значно ускладнює процес. Крім того, досі немає системи електронного документообігу, і документи часто губляться», – зазначив Д. Пужай.

За інформацією ЗМІ, волонтери з Німеччини, Франції, Австрії, Словаччини та США спільними зусиллями збирають кошти для українських вояків не тільки в Україні, а й за кордоном. Крім того, вони оперативно допомагають військовим ліками та медичним обладнанням, причому солдати мають змогу проходити спеціальне лікування. Волонтери також відправили на реабілітацію за кордон уже понад 100 українських військовослужбовців.

Експерти акцентують увагу на психологічній адаптації, якої потребують майже всі учасники АТО й переселенці із зони військового конфлікту. Медики вважають, що у випадку недостатнього лікування з часом поствоєнні симптоми не просто повертаються, а й посилюються. Солдатів, які пережили страхіття війни, часто мучать безсоння, відсутність емоцій, дратівливість. Для того щоб люди могли нормально адаптуватися до мирного життя, вони повинні пройти лікування. Психологи зауважують, що учасники тих страшних подій важко йдуть на контакт, адже думають, що час усе вилікує і зазвичай тримають усе в собі. Війна, за словами медиків, підриває психологічне здоров’я і потреба в лікуванні з кожним днем зростає. Як інформують ЗМІ, починаючи з осені 2014 р., створюється мережа лікувальних закладів для надання допомоги постраждалим під час АТО. Зокрема, у містечку Ірпінь уже створено повноцінну клініку на 70 ліжок, де пройдуть курс оздоровлення військовослужбовці, які зазнали загальносоматичних поранень. Там є два відділення – профпатології та нетрадиційних методів лікування. Ще один реабілітаційний центр сформовано при військовому клінічному центрі у Львові. Це відділення призначене для спинальних хворих. У Луцьку при обласному госпіталі для ветеранів та інвалідів війни з 1 жовтня почав діяти Реабілітаційний центр з надання медико-психологічної допомоги військовим, які повернулися із зони АТО. У Волинській області до процесу створення такого центру долучилися профільні департаменти ОДА, медики і волонтери. З резервів обласного бюджету віднайшли 450 тис. грн на ремонт приміщень і ще 110 тис. – на закупівлю необхідного обладнання. Там навіть відбуваються семінари-навчання з надання психологічної допомоги учасникам АТО та членам їхніх родин. На Закарпатті також функціонує Центр психологічної служби та кризових станів, який було створено ще в січні 2014 р. спершу на базі Психологічної служби Майдану, а зараз як центр лікування учасників АТО. У центрі працюють психологи, психотерапевти, консультанти психотерапевтичних напрямів, які надають практичну психологічну допомогу, підтримують і супроводжують військовослужбовців, їхні сім’ї.

Голова Закарпатського осередку УСП і координатор Центру психологічної служби та кризових станів О. Кузьма та її колега Н. Братасюк повідомили, що в центрі працюють кваліфіковані спеціалісти, які готові надати необхідну допомогу постраждалим. «Усі військовослужбовці, котрі йдуть на Схід (України), проходять консультації. Щодо тих, хто повертається, то примусити когось проходити реабілітацію ми не можемо, але зрозуміло, що людина повертається розбалансована. Ми працюємо також із їхніми сім’ями, переселенцями та дітьми», – зазначають психологи.

Як інформують ЗМІ, в Ужгороді, Березному й Чопі формуються відповідні бригади для надання необхідної медичної та психологічної допомоги. Створюються центри психологічних служб у кожному райцентрі. Адже ці проблеми, навіть коли війна закінчиться, триватимуть багато років.

За словами посадовців, в Ужгороді створюється центр соціально-психологічної реабілітації для всіх. Це має бути одне місце, в одному приміщенні, де людина може отримати кваліфіковану допомогу: консультації, фізичні процедури, групову психотерапію, куди запрошуватимуть фахівців з України для проведення семінарів для психологів, де люди матимуть змогу жити й харчуватися хоча б по два тижні.

Щоправда, не так легко буде все це зробити при відсутності необхідного фінансування. Проте в управлінні охорони здоров’я запевнили, що на базі військового госпіталю в Мукачевому вже ведеться психологічна робота з військовими, які повернулися з АТО й перебувають на стаціонарному лікуванні. Двічі на тиждень формується виїзна бригада фахівців (психологів, психотерапевтів), які надають допомогу пацієнтам терапевтичного та хірургічного відділень госпіталю. Крім того, найближчим часом створять військово-лікарську психіатричну комісію на базі обласної психіатричної лікарні м. Берегового. Як пояснили в управлінні, це буде зручніше для закарпатських військовослужбовців, які повернулися з АТО й потребують психологічної допомоги.

Вистачає проблем з організацією адаптації військових і їхніх сімей і в інших областях. Місцеві органи влади не завжди мають підтримку з боку уряду при створенні належних умов для лікування постраждалих. Утім, як інформують ЗМІ, навіть при недостатньому фінансуванні з боку уряду й профспілок на базі санаторію «Черче», що на Рогатинщині (Івано-Франківська область), усе-таки відкриють лікувально-реабілітаційний центр для поранених бійців АТО. У цьому запевнив голова обласної ради В. Скрипничук. Раніше прикарпатські обранці звернулися до Прем’єр-міністра України з проханням відкрити такий центр. Однак у Кабміні ініціативи не підтримали. Проте обласна рада відступати не має наміру. І вже вишукує інші способи розв’язання проблеми щодо повноцінного лікування та реабілітації поранених прикарпатців у зоні бойових дій. Наразі Черченська сільська рада вже погодилася передати деякі земельні ділянки.

Однак, за словами В. Скрипничука, обласний бюджет не «витримає» очікуваних видатків. Він пропонує інший варіант: узяти на утримання частину приміщень або ліжко-місць у санаторію. Не виключають в обласній раді й можливості дообладнання та розширення санаторію «Черче». Заклад має належну лікувальну базу для реабілітації. Тут функціонують відділення для допомоги людям із захворюваннями опорно-рухового апарату, грязелікарня, кабінети лікувальної фізкультури, фізіотерапії, підводного витягування.

Натомість на Чернігівщині вже запрацювала Служба психологічно-соціального відновлення в Центрі психологічної реабілітації і лікування учасників АТО, створеного на базі КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня». За словами головного лікаря обласної психоневрологічної лікарні В. Ященка, завдяки розробленій диференційованій системі лікувально-профілактичних, реабілітаційних, організаційних заходів, створеній теплій, комфортній атмосфері в центрі психологічної реабілітації для учасників АТО, вдається досягти значних результатів у відновленні соціальної адаптації та повноцінного функціонування особистості військовослужбовців.

Разом з тим, як зазначає лікар, після виписки військовослужбовці знову приступають до служби, а у військових частинах психологічна реабілітація, як правило, не проводиться. Ось і постало питання інтенсифікації та збільшення обсягу комплексу психологічно-реабілітаційних заходів, що надаються військовим.

За інформацією ЗМІ, у службі працюватимуть п’ять кваліфікованих психологів. Психологічно-соціальне відновлення проводиться за п’ятьома напрямами: тілесно-орієнтована терапія, арттерапія, когнітивно-поведінкова терапія, психодинамічна терапія, консультування родин воїнів АТО щодо необхідності психологічної підтримки та особливостей стану посттравматичного стресового розладу. Заняття проходитимуть як у формі індивідуальної консультації, так і груповій роботі. За чотири місяці функціонування в центрі надано психологічну реабілітацію та лікування понад 150 учасникам АТО. Їм надається спеціалізована психологічна, психіатрична та психотерапевтична допомога. Система лікувально-реабілітаційних заходів для потерпілих має комплексний характер і містить у собі психотерапію, психологічну корекцію, медикаментозну та немедикаментозну терапію.

У Києві також відкривається центр післятравматичної реабілітації воїнів АТО. Як зазначають фахівці центру, там будуть фізично й психологічно реабілітувати бійців, поранених під час бойових дій. Центр створила група київських фізіотерапевтів і психологів. Психологи й реабілітологи намагатимуться комплексно реабілітувати поранених, відновлюватимуть психіку, привчатимуть звикнути до нової кінцівки чи до її відсутності.

Щоправда, у столиці, як і в більшості міст України, влада, за відсутності необхідних коштів, не завжди може допомогти. Інколи навіть знайти хороше місце для реабілітаційних центрів – проблематично, хоча це місцеві органи влади могли б вирішити. Зокрема, для столичного центру приміщення надав голова Київського міського авто-мотоклубу, кандидат психологічних наук, боєць АТО С. Малик. Він зазначив, що воно маленьке, але чисте. «Ви собі навіть не уявляєте той масив людей, які потребують допомоги. Ми шпали, по яких потім покладуть рейки і піде паровоз», – наголосив С. Малик.

Р. Єрохов, голова ініціативи, реабілітолог заявив, що вже кілька разів просили в КМДА приміщення. Але поки що його немає.

У свою чергу І. Булгаков, колишній учасник бойових дій, а тепер волонтер АТО, вважає, що нині психологічна допомога потрібна й на фронті. Він запропонував центру організувати поїздки психологів на Схід України, тому що там сьогодні солдати п’ють. «П’ють тому, що з ними не працюють психологи, і алкоголем бійці душать емоції, а пережили вони багато», – наголосив волонтер.

Державні органи приділяють значну увагу проблемі реабілітації учасників АТО, але фінансові можливості державного бюджету недостатні. Разом з тим учасникам антитерористичної операції держава гарантує надання соціальної та професійної адаптації, а також забезпечення пільгових пенсійних виплат. Про це йдеться в інформації, наданій Міністерством соціальної політики України. Передбачено ряд заходів, як матеріальна так, і фізична допомога.

Разом з тим експерти наголошують на необхідності активізації зусиль влади й громадських організацій, волонтерів і просто небайдужих людей для негайного розв’язання основних проблем реабілітації учасників бойових дій. Зокрема, для цього також потрібно об’єднати зусилля санаторно-курортних закладів, незалежно від їх відомчого підпорядкування і форми власності, науково-дослідних установ та кафедр у розробці та впровадженні заходів з реабілітації на санаторно-курортному етапі. На думку експертів, таке лікування повинні забезпечити держава, фонди соціального страхування (у повному обсязі). Необхідно проводити закупівлю реабілітаційних путівок до санаторіїв за максимально спрощеною процедурою, адже це – вимога воєнного часу.

Як зазначила М. Кехтер, магістр психології, гештальт-терапевт, член ГО «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій», член Харківського фонду психологічних досліджень, психологічна реабілітація є складовою частиною медико-психологічної та загальної фізіологічної реабілітації військових, які проходять лікування у зв’язку з пораненнями, контузіями, травмами, опіками, психічними розладами. І центри психологічної реабілітації потрібні в усіх регіонах, звідки здійснювали призов у зону АТО.

За її словами, якщо цього не буде зроблено, у найближчі 20 років ми матимемо великі проблеми. Не лише медики знають про «в’єтнамський» і «афганський» синдроми. «У 1970-х роках у США у 25 % учасників бойових дій, які навіть не мали каліцтва, згодом загострилися різні психічні та психологічні порушення, а серед поранених і покалічених таких було 42 %, до 100 тис. ветеранів у різний час наклали на себе руки, а від 35 до 45 тис. донині ведуть замкнутий спосіб життя», – зазначила М. Кехтер.

За її словами, після війни у В’єтнамі Сполучені Штати Америки втратили людей значно більше, ніж під час бойових дій (через алкоголізм, наркоманію, самогубства, криміналізацію колишніх військових). «Тому психологічна реабілітація після закінчення бойових дій набуде особливого значення для нашого суспільства. І що раніше й повніше її надаватимуть учасникам АТО, то менше проблем виникатиме», – наголосила психолог.

Представники влади разом із громадськими організаціями та зарубіжними партнерами намагаються знайти шляхи розв’язання складної проблеми – лікування й реабілітація потерпілих. Проте неабияке значення має і своєчасне надання медичної допомоги в умовах війни.

Нещодавно відбулася міжнародна конференція, на якій гостро порушувалося це питання. Міжнародна спільнота, підтримуючи спротив українського народу російському агресору, запропонувала свою допомогу в лікуванні та реабілітації захисників України. Суть її закладена в назві конференції: «Розвиток, стандартизація та впровадження тактичної медицини в Україні». Термін «тактична медицина» показує її істотні відмінності від цивільної. Адже бойові умови диктують інший алгоритм дій, які необхідно застосувати для врятування життя бійців на полі бою. Саме з метою надання медичної допомоги постраждалим в зонах активного конфлікту та їхньої евакуації в безпечну зону й була розроблена тактична медицина.

Організатором конференції виступила гуманітарна ініціатива Світового конгресу українців «Захист патріотів», яка проводить інструктажі з тактичної медицини у форматі курсів бійця-рятувальника за стандартами армії США та країн НАТО. Як інформують ЗМІ, у цьому заході взяли участь керівники вітчизняних силових міністерств і відомств, народні депутати України, медики та очільники медичних служб і структур, представники яких задіяні до участі в антитерористичній операції, волонтери. Досвідом упровадження тактичної медицини поділилися з українськими колегами фахівці з тактичної медицини із США та країн-членів НАТО.

Під час виступу на конференції директор гуманітарних ініціатив Світового конгресу українців У. Супрун зазначила, що минулого року навчання на курсах бійця-рятувальника за стандартами НАТО пройшли 12 тис. українських військовослужбовців і бійців добровольчих батальйонів. Їм було роздано понад 9 тис. 500 індивідуальних аптечок, укомплектованих за такими стандартами. Українська діаспора зібрала на потреби лікування та реабілітації поранених військовослужбовців понад 1,3 млн дол. США.

У свою чергу, про готовність уряду Канади передати Збройним силам України мобільний госпіталь заявив у промові на конференції посол Канади в Україні Р. Ващук.

Учасники конференції оцінили стан тактичної медицини в Україні, зазначили, що вона народилася під час революції гідності, коли смертю героїв за майбутнє Української держави загинули перші представники «Небесної сотні». Волонтерський рух з надання першої медичної допомоги постраждалим за дуже короткий термін набув значних масштабів уже з перших днів проведення антитерористичної операції. Як зауважив у промові голова Служби безпеки України В. Наливайченко, одними з перших у боротьбу з терористами вступили офіцери цього відомства. Вони кров’ю вписали перші сторінки в історію запровадження тактичної медицини. І інші промовці говорили про те, що починали цю справу з «чистого аркуша», спиралися на кращий досвід рятування воїнів у роки Другої світової війни, бойових дій в Афганістані, участі українських військовослужбовців у миротворчих операціях.

Учасники конференції високо оцінили внесок у запровадження стандартів тактичної медицини Української військово-медичної академії. Викладачі академії побували в багатьох військових частинах, задіяних у проведенні антитерористичної операції, вивчили й узагальнили в посібниках, рекомендаціях кращий досвід з надання первинної медичної допомоги пораненим бійцям на передовій. Ці посібники вже надійшли до підрозділів, що беруть участь в антитерористичній операції. Незабаром медичну ланку українського війська поповнять кілька сотень мобілізованих офіцерів запасу. Усі вони в академії пройдуть курс перепідготовки за стандартами НАТО.

На думку заступника начальника Української військово-медичної академії полковника медичної служби О. Охонько, щоб успішно виконувати завдання із запровадження тактичної медицини, академії вкрай потрібний власний військовий мобільний госпіталь як центр з підготовки фахівців цієї справи. На конференції порушувалося питання щодо відновлення підготовки санітарних інструкторів підрозділів у навчальному центрі Сухопутних військ «Десна».

Учасники міжнародної конференції ухвалили рекомендації та план дій щодо впровадження в Україні тактичної медицини. Ними передбачено організацію та проведення занять медичної підготовки за стандартами НАТО з усіма військовослужбовцями, військовими медиками, командирами та начальниками. Цією системою навчань важливо охопити також усіх військовозобов’язаних, які поповнять лави війська під час чергової хвилі часткової мобілізації. Рекомендовано забезпечити їх індивідуальними аптечками. Учасники конференції висловилися за створення єдиного центру, який координуватиме всю роботу з розвитку, стандартизації і впровадження тактичної медицини в Україні.

Розв’язати всі проблеми лікування та реабілітації постраждалих під час воєнних дій буде нелегко, але це стане можливим при повній мобілізації зусиль державних органів, медиків, волонтерів, за підтримки зарубіжних партнерів.[22]

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: