Тема 2. Влада як соціальний феномен

Поняття влади в політичній науці. Влада як суспільне явище. Поведінковий підхід до визначення природи влади: теологічна концепція (Аристотель, Аврелій Августин), біологічна (Габріель Марсель, Фрідріх Ніцше), біхевіористська (Чарльз Мерріам, Гарольд Лассуел), психоаналітична (Гарольд Лассуел), міфологічна (Леон Дюгі) та інші концепції влади. Соціологічний підхід у визначенні природи влади: структурно-функціональна концепція (Толкотт Парсонс), класова концепція (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс, Володимир Ілліч Ульянов (Ленін), дуалістична концепція (Моріс Дюверже) та ін.

Структура влади. Суб'єкт влади (держава, державні інститути, політичні лідери та еліти, політичні партії). Об'єкт влади (індивіди, соціальні групи, класи і т.д.). Джерела влади. Ресурси влади. Функції влади: панування; керівництво; управління; організація; контроль. Класифікації влади з різних підстав.

Сутність політичної влади, особливості та структура. Відмінні ознаки політичної влади. Принципи ефективного функціонування політичної влади: легітимність, легальність, реальність, колегіальність, самокритичність, безперервність та ін. Механізми влади – система політичних партій, апарат політичного примусу, вищі інститути державної влади – президент, парламент, уряд, суд і прокуратура. Типи політичної влади: тоталітарна («Заборонено все, крім того, що наказано»), авторитарна («Дозволено все, крім політики»), демократична – парламентська і президентська форми правління («Дозволено все, що не заборонено законом»).

Відмінні ознаки державної влади. Функції державної влади: внутрішні функції – основні напрямки діяльності органів державної влади щодо управління внутрішнім життям суспільства; зовнішні функції – основні напрямки діяльності органів державної влади на міжнародній арені.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: