Дидактичні вимоги до уроку. Підготовка вчителя до уроку. Аналіз уроку.

Дидактичні вимоги до сучасного уроку - чітке формулювання освітніх завдань в цілому і його складових елементів, їх зв'язок з розвиваючими і виховними завданнями.

Визначення місця в спільній системі уроків:

- визначення оптимального вмісту уроку відповідно до вимоги учбової програми і цілей уроку, з врахуванням рівня підготовки і підготовленості учнів;

- прогнозування рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості умінь і навиків, як на уроці, так і на окремих його етапах;

- вибір найбільш раціональних методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання і контролю оптимальної дії їх на кожному етапі уроку, вибір, що забезпечує пізнавальну активність поєднання різних форм колективної і індивідуальної роботи на уроці і максимальну самостійність в навчанні учнів;

- реалізація на уроці всіх дидактичних принципів;

створення умов успішного навчання учнів.

Підготовка вчителя до уроку, самоаналіз його результатів

Ефективність уроку значною мірою залежить від підготовки вчителя. У підготовці вчителя до уроку виділяють такі етапи: попередній і безпосередній.

Попередня підготовка до уроку. Цей етап розпочинається із створення календарно-тематичного плану, в якому встановлено терміни вивчення тем, визначено типи уроків, передбачено інші форми організації навчання.

Безпосередня підготовка вчителя до уроку передбачає, насамперед, створення поурочного плану-конспекту, який допомагає цілеспрямовано провести урок.

Підготовка вчителя до уроку завершується створенням конкретного плану-конспекту уроку, яким можна користуватися в наступні роки за умови внесення в його зміст необхідних коректив.

Професійна діяльність учителя, якій властива функція педагогічного аналізу (самоаналізу), дозволяє об’єктивно вивчити й оцінити результати процесу навчання, знайти причини вад у роботі і розробити на цій основі власне педагогічне рішення, що забезпечує перехід цієї діяльності у більш якісний стан.

Вибір цілей аналізу (самоаналізу) передбачає вивчення основних об’єктів педагогічної діяльності вчителя. До них слід віднести:

1) оцінку ступеня досягнення на уроці освітніх, виховних і розвивальних цілей;

2) визначення ступеня реалізації одного чи декількох принципів навчання;

3) оцінку правильності вибору засобів досягнення цілей уроку: а) змісту навчального матеріалу; б) методів і прийомів навчання; в) наочно-технічного обладнання;

4) визначення якості знань, умінь і навичок учнів, рівня сформованості загальних навчальних умінь.

Серед великої кількості об’єктів педагогічного аналізу (самоаналізу) найбільш важливими є основні компоненти педагогічної діяльності вчителя, які відображають його цільові, змістові, операційні і результативні сторони. До того ж, в центрі уваги вчителя повинні бути не стільки педагогічні явища, скільки зв’язки, взаємозалежності між ними.

Учителю необхідно аналізувати результати своєї праці в різних аспектах: дидактичному, психологічному, організаційному, виховному, санітарно-гігієнічному.

45. Позаурочні форми організації навчання ( організаційні форми навчання): семінарські заняття, практикуми, факультативи, екскурсії, гуртки, консультації. Види та характеристика

До позаурочних форм навчання належать:

- семінарські заняття, які проводяться у старших класах, можуть бути таких видів: розгорнута бесіда; доповідь –обговорення; коментоване читання; розв’язок задач.

- практикум – учні самостійно виконують практичні і лабораторні роботи, застосовують знання, вміння і навички.

- факультативні заняття – це ланка, яка з’єднує урок і позакласні заняття і є сходинкою переходу від засвоєння предмету до вивчення науки.

- екскурсії можуть бути програмними і позапрограмовими, тематичними і комбінованими, ботанічними, зоологічними, географічними і т.д.

- гуртки можуть бути предметними, технічними, спортивними секціями.

- консультація: індивідуальна, групова.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: