Товаровиробників для набуття і підтвердження статусу платника ФСП

* Додаток «Відомості про наявність земельних ділянок» містить відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельни­ми ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Об'єктом оподаткування ФСП є площа сільськогосподар­ських угідь, що перебуває у власності товаровиробника або надана йому у користування, в тому числі й на умовах оренди.

Землі сільськогосподарського призначення - це землі, на­дані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

При цьому, згідно з нормами Земельного кодексу, до земель сільськогосподарського призначення належать як безпосеред­ньо сільськогосподарські (рілля, багаторічні насадження, сіножа­ті, пасовища та перелоги), так і несільськогосподарські угіддя (гос­подарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захис­ні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарсько­го призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Об'єктом оподаткування податком для сільськогосподар­ських товаровиробників є також землі водного фонду (внутріш­ніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебувають у власнос­ті сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у ко­ристування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування ФСП є нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земель­ної ділянки, визначений, відповідно до законодавства, централь­ним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Причому залежно від призначення та порядку проведен­ня грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною й експертною.

Нормативна грошова оцінка використовується для цілей опо­даткування, тоді як експертна - при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабміном.

Залежно від мети та методів проведення оцінка земель поді­ляється на такі види: бонітування ґрунтів; економічна оцінка зе­мель; грошова оцінка земельних ділянок.

Дані бонітування ґрунтів є складовою державного земельного кадастру та є основою проведення економічної оцінки сільськогосподарських угідь і враховуються при визначенні екологічної при­датності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських куль­тур, а також втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Дані з економічної оцінки земель є основою при проведенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, аналізі ефектив­ності використання земель порівняно з іншими природними ре­сурсами та визначенні економічної придатності земель сільсько­господарського призначення для вирощування сільськогосподар­ських культур.

Економічна оцінка земель проводиться відповідно до держав­них стандартів, норм і правил, а також інших нормативно-право­вих актів на землях сільськогосподарського призначення, неза­лежно від форм власності. Економічна оцінка земель сільськогос­подарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали держав­ного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика зе­мель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування.

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарсько­го призначення провадиться окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасови­щами за рентним доходом, який формується залежно від якості, місцерозташування та економічної оцінки земель.

Ставки ФСП з одного гектара сільськогосподарських угідь диференціюються залежно від:

- категорії (типу) земель (за багаторічні насадження ставки є нижчими);

- розташування земель (для гірських зон та поліських тери­торій ставки є нижчими);

- спеціалізації товаровиробника (тепличні комбінати сплачу­ватимуть податок за підвищеними ставками).

Ставки встановлені у відсотках від їх грошової оцінки, тобто є адвалерними, що не передбачає необхідності їх перегляду (уточ­нюватися повинна податкова база) (табл.5.3).

Таблиця 5.3

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: