З отриманих даних можна зробити висновок, що всі дані сортозразки мають аналогічну масу 1000 насінин, окрім зразку 11/2011, в якого ця позначка дещо нижча.

ОХОРОНА ПРАЦІ

Тема моєї роботи «Порівняння господарськоцінних показників різних генотипів льону олійного за умов вирощування в північно – східному криму». При виконанні моєї дипломної роботи мені треба було виконувати правила техніки безпеки при роботі з комп'ютером та при виконанні польових робіт. Недотримання цих правил може поставити під загрозу здоров'я та життя працівника. Тому, щоб звести до мінімуму ризик роботи, усі знання, отримані мною на теоретичному курсі «Охорона праці» використовувалися на практиці [52].

Техніка безпеки – це частина охорони праці. Під технікою безпеки розуміють сукупність технічних засобів і прийомів виконання операції, що зводять до мінімуму ризик на роботі [52].

Під час проведення польових робіт та роботи з ПК доводиться зустрічатися з рядом небезпечних виробничих факторів. Основний небезпечний виробничий фактор при роботі з ПК – електричний струм, дія якого може викликати електротравми, або навіть смерть. Під час роботи в польових умовах також зустрічається ряд небезпечних виробничих факторів, основними з яких є несприятливі погодні мови, укуси отруйних комах та павуків, загроза захворювання інфекційними та гельмінтозними захворюваннями, можливість отримання механічних травм під час роботи з інструментами. Висока температура повітря, ультрафіолетове опромінення. У сонячні дні при високій температурі можливий сонячний удар, сонячний опік, тепловий удар [52].

Перед початком роботи зі мною був проведений інструктаж з охорони праці науковим керівником за інструкцією № 113 з Охорони праці та інструкцією № 62 з Пожежної безпеки [52].

Робота з ПК. Інструкція з охорони праці при експлуатації комп'ютерної техніки [53].

Загальні положення.

– дана інструкція розроблена на підставі «Положення про розробку інструкцій по ВІД» і паспорти по технічному керівництву приладу.

– персональний комп'ютер призначений для введення даних, обробки інформації і роботи з програмами.

Вимоги безпеки перед початком роботи [53].

– зовні оглянути підключення комп'ютера, а також його технічний стан.

– перевірити наявність елементів захисного заземлення.

– оглянути робоче місце, прибрати предмети, які не мають відношення до виконуваної роботи.

Вимоги безпеки під час виконання роботи [53].

– під час виконання роботи необхідно дотримувати в чистоті і порядку робоче місце, тримати відкритими всі вентиляційні отвори пристроїв.

– зовнішній пристрій «мишу» застосовувати тільки за наявності спеціального килимка, при необхідності припинення роботи на деякий час закриваються всі активні завдання.

– виконувати санітарні норми і дотримуватися режиму роботи і відпочинку, а також дотримуватися правил експлуатації обчислювальної техніки відповідно до інструкцій з експлуатації.

– при роботі з текстовою інформацією вибрати найбільш фізіологічний режим представлення чорних символів на білому фоні, дотримуватися встановленого режимом робочого часу, робити регламентовані перерви в роботі і виконувати у фізкультпаузах вправи для очей, шиї, рук, тулуба, ніг, дотримуватися відстані від очей до екрану в межах 60-80см.

– забороняється торкатися одночасно екрану монітора і клавіатури, торкатися задньої панелі системного блоку при включеному живленні, перемикати роз'ємі інтерфейс них кабелів периферійних пристроїв при включеному живленні.

– забороняється захаращувати верхні панелі пристрою папером і сторонніми предметами, захаращувати робоче місце папером щоб уникнути накопичення органічного пилу, відключати живлення під час виконання активного завдання, а також проводити часті перемикання живлення.

– забороняється допускати попадання вологи на поверхню системного блоку, монітора, на робочу поверхню клавіатури, дисководів, принтерів і інших пристроїв, а також проводити самостійний розтин і ремонт устаткування.

Вимоги безпеки після закінчення роботи [53].

– провести закриття всіх активних завдань.

– виконати пар ковку прочитуючої головки жорсткого диска (якщо не передбачена автоматична парковка головки).

– переконатися, що в дисководах немає дискет.

– вимкнути живлення з системного блоку.

– вимкнути живлення всіх периферійних пристроїв.

– відключити блок живлення.

Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях [54].

– у випадку виявлення обривів дротів живлення, несправності заземлення і інших пошкоджень, появи запаху гару негайно відключити живлення і повідомити про аварійну ситуацію керівнику.

– при поразці людини електричним струмом негайно звільнити його від дії струму шляхом відключення електроживлення і до прибуття лікаря надати потерпілому долікарську допомогу.

– у будь-яких випадках збою в роботі технічного устаткування або програмного забезпечення негайно викликати представника інженерно-технічної служби експлуатації обчислювальної техніки.

– у разі появи різі в очах, різкому погіршенні видимості, неможливості сфокусувати погляд або навести його на різкість, появі болю в пальцях і гронах рук, посиленні серцебиття негайно покинути робоче місце, повідомити про те, що відбулося керівнику роботи і звернутися до лікаря.

– при спаласі устаткування відключити живлення і вжити заходи по гасінню вогнища пожежі за допомогою вогнегасника, а також викликати пожежну бригаду.

– у разі відключення електроживлення припинити роботу і провести виключення комп'ютера [55].

Робота в польових умовах. Зменшити шкідливий вплив погодних умов на організм людини можна шляхом закалювання організму та застосування спецодягу. У сонячні дні при високій температурі можливий сонячний удар, сонячний опік, тепловий удар [55].

Інструкції з охорони праці при виконанні польових робіт в рослинництві.

Загальні положення [54].

– при роботі на відкритому повітрі необхідно працювати в спецодязі: головний убір, рукавички, взуття, одяг, що вкриває відкриті ділянки тіла. Спецодяг повинен захищати людину від сильного впливу температури, дощу та вітру, подразнюючої дії навколишніх предметів.

– польовий дослід – це метод наукового дослідження, який завершує пошукове дослідження, кількісно та якісно оцінює результати дослідження та дає об’єктивні передумови для впровадження результатів дослідження у виробництво.

Вимоги безпеки перед початком роботи [54].

– надягти спецодяг та отримати дозвіл на виповнення робіт.

– впевнитися в наявності предметів гасіння вогню та надання першої допомоги.

– перед початком роботи уважно ознайомитися з завданням, правилами безпеки робіт та інструментів, ознайомитися з правилами пожежної безпеки та дотримуватися їх.

– починаючи роботу в полі, треба впевнитися в справності землеоброблюючого інструменту: сапи повинні бути міцно набиті на держаки та закріплені. Держаки повинні бути вироблені з твердої деревини з гладкою поверхнею. Довжина держака повинна забезпечувати зручну позу під час роботи. Лезо сапи повинно бути заточеним.

– під час переїзду на роботу та з роботи з інструментом слідкуйте, щоб він був зачохлений.

Вимоги безпеки під час виконання роботи [54].

– треба бути уважним, точним, акуратним.

– уникати укусів отруйних комах (бджіл, ос, джмелів – та павуків (тарантулів, каракуртів. У відкритих ландшафтах уважно оглядати взуття та польове знаряддя, так як у складках можуть сховатися павуки. Необхідно давати укушеному багато пити.

– виконувати правила особистої гігієни для запобігання виникнення інфекційних та гельмінтозних захворювань.

– працюючий у польових умовах повинен вміти правильно вести розрахунки та вести документацію.

– оглянути територію, що підлягає обробці, прибрати з неї сміття, каміння та інші зайві предмети.

– під час проріджування рослин з використанням сап, розташовуйтесь уступами на відстані 2-3 м один від одного. Рубайте бур’яни та розчищайте землю на безпечній відстані від ніг. При наявності каміння в ґрунті направляйте лезо так, щоб уникнути удару інструмента по камінню.

– під час тимчасових перерв у роботі кладіть сапу на землю лезом донизу, в стороні від проїзної частини, пішохідних доріжок, на видному місці.

– прислухайтесь до сигналів тракториста-машиніста.

– зупинити всі види польових робіт під час грози, зливи, урагану.

– ручну погрузну проводити в транспортні засоби з вимкненим двигуном.

Вимоги безпеки після закінчення роботи.

– робочий інструмент та інвентар зачохлити та здати на зберігання.

– Зняти та привести в порядок спецодяг.

Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях.

– при виникненні аварійної ситуації треба по можливості ізолювати та усунути джерело її виникнення.

– будьте обережні при виявленні вибухонебезпечних предметів. При виявленні цих предметів, роботу завершити, вивести людей на безпечну відстань, організувати охорону та зробити доповідь керівнику роботи.

– при травмуванні робітника або несподіваного захворювання, завершити роботу, по можливості усунути або нейтралізувати джерело небезпеки та оказати першу медичну допомогу, доповісти в медичний заклад та керівнику роботи [63, 64].

Пожежна безпека.

Пожежна безпека регламентується Законом України «Про пожежну безпеку» від 17.12.93 року, Правилами пожежної безпеки України, затвердженими 13.06.95 року наказом № 400 МВС України, Правилами пожежної безпеки України, затверджені наказом МНС України від 19.10.2004 та інструкціями [56].

Територія повинна постійно триматися в чистоті, своєчасно прибиратися від горючих відходів та сміття. Забороняється захаращувати матеріалами, конструкціями та обладнанням територію проведення робіт [56].

Користуватись відкритим вогнем на території дозволяється тільки у спеціально відведених місцях відповідно до встановленого протипожежного режиму [57].

Постійно утримувати у справному робочому стані засоби протипожежного захисту (установки пожежогасіння, системи протидимового захисту, системи повідомлення, засоби протипожежного водопостачання, інші захисні пристрої).

У разі виникнення пожежі необхідно: повідомити пожежну охорону (тел.101); роботу завершити, вивести людей на безпечну відстань [57].

Перша долікарська допомога при опіках.

Термічні опіки шкіри – це опіки від впливу на шкіру високих температур. При цьому клітини шкіри гинуть. Чим вище температура, тим глибше опік. Опік I ступеня – це почервоніння шкіри; опік II ступеня – утворення пухирів на шкірі; опік III ступеня – омертвіння шкіри; опік IV ступеня – омертвіння глибоких тканин. Тяжкість стану при опіках багато в чому залежить від площі ураження. Перша допомога – охолодити поверхню опіку холодною водою, щоб зупинити подальшу дію температури, а суб’єктивно – зменшити відчуття болю. На 10-15 хв охолодіть уражені ділянки холодною водою, льодом, снігом, а потім закрийте їх сухою антисептичної пов’язкою [58].

Опіки I ступеня після охолодження обробіть 40%-м спиртом або одеколоном.

На опіки II ступеня після обробки спиртом накладіть стерильну пов’язку.

При опіках III-IV ступеня до втручання лікаря не відкривайте і не проколюйте пухирі, які утворюються; просто накладіть стерильну пов’язку, не видаляючи з поверхні опіку залишків одягу. Одяг акуратно зріжте ножицями по краю обпаленої поверхні. Якщо потерпілий знаходиться у свідомості і немає явищ шоку, дайте йому 2 таблетки анальгіну і негайно відправте в лікувальну установу [58].

Вимоги електробезпеки.

Лінія електромережі для живлення персональних комп‘ютерів, їх периферійних пристроїв (принтер, сканер тощо) виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму тощо [58].

Персональний комп‘ютери, периферійні пристрої повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення. Неприпустимим є підключення комп‘ютерів, периферійних пристроїв до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі - з використанням перехідних пристроїв. Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення персональних комп‘ютерів, периферійних пристроїв слід виконувати за магістральною схемою, по 3 - 6 з'єднань або електророзеток в одному колі. Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В та 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 В та 220 В. Штепсельні з'єднання та електророзетки, розраховані на напругу 12 В та 36 В, мають бути пофарбовані в колір, який візуально значно відрізняється від кольору штепсельних з'єднань, розрахованих на напругу 127 В та 220 В [58].

Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції. Тимчасова електропроводка від переносних приладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин, приладів та меблях [58].

Є неприпустимими: експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання; користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів [58].

Перша долікарська допомога при електротравмах.

Електротравми виникають при включенні людини в електричний ланцюг. Важкість ураження залежить від багатьох причин (сила і напруга струму, тривалість його дії, характер навколишнього середовища — дощ, волога земля, вода, стан організму — суха чи волога шкіра й ін.). Ураження складається із загального впливу струму на організм і з його місцевої дії, що виражається в опіку. Звичайно опіки при ураженні струмом не дуже великі, але глибокі та важкі [58].

Перша допомога полягає у звільненні потерпілого від джерела струму або шляхом знеструмлення ланцюга (вимикання рубильника, викручування запобіжників, перерізання проводу — інструмент повинен бути заізольований, рятівник — у гумовому взутті чи стояти на ізолюючому матеріалі), або відтягання проводу від постраждалого (сухою палицею, рукою, закутаною щільним шаром сухого одягу). Поки потерпілий не відсунутий від джерела струму, він сам є джерелом струму для тих, хто надає допомогу! [58]

Після цього треба приступити до штучного дихання і непрямого масажу серця, розстебнувши попередньо весь одяг, що стискує. Лише після оживлення приступають до перев'язки обпечених місць [58].

Особливим випадком електротравми є ураження блискавкою. У цьому випадку перша допомога буде полягати в штучному диханні й непрямому масажі серця. Уражений блискавкою не є джерелом струму [58].

Таким чином виконуючи усі правила безпеки при роботі з комп'ютерною технікою, правила роботи в польових умовах я уник надзвичайних ситуацій та аварій, чим зберіг здоров'я та життя як себе, так і оточуючих [58].

ВИСНОВКИ

1. Кліматичні та грунтові умови північно-східного Криму в цілому придатні для вирощування льону олійного.

2. За показником «висота рослин» найкращим виявився зразок 11/2011 у 2012 році, та зразок …… у 2013. (якщо цей зразок не є найкращим в обидва роки тоді пишемо взагалі найкращим).

3. За показником «кількість бокових стебел» найкращим виявився сортозразок Патрицій у 2012 році, та зразок …… у 2013. (якщо цей зразок не є найкращим в обидва роки тоді пишемо взагалі найкращим)..

4. За показником «кількість коробочок» найкращим виявився зразок 16/2010 у 2012 році, та зразок …… у 2013. (якщо цей зразок не є найкращим в обидва роки тоді пишемо взагалі найкращим)..

5. За показником «кількість насінин» найкращим виявився зразок 11/2011 у 2012 році, та зразок …… у 2013. (якщо цей зразок не є найкращим в обидва роки тоді пишемо взагалі найкращим).

6. За показником «маса 1000 насінин» найкращим виявився зразок

7. За сукупністю проаналізованих показників на протязі двох років спостережень найбільш вдало пристосованим до умов північно-східного Криму є зразок ……

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Хржановский В.Г. Пономаренко С.Ф., Догузашвили В.А. К вопросу о происхождении и эволюции рода Linum L. семейства Linaceae// Изв. АН СССР. Сер. биол. №5.- 1979. – С. 696-713.

2. Д. Н. Доброчаєва, М. І. Котов. Визначник Вищих рослин України// 1987, - К.

3. Гаврилюк М.М., Салатенко В.Н., Чехов А.В. Олійні культури в Україні. – К.:Основа, 2007. - 416 с.

4. Каталог сортів та гибридів олійних культур// Укр. акад. аграр. наук, Ін-т олійних культур. – Запоріжжя:IОК УААН,2008.- 42 с.

5. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур.- К.: Центр навчальної літератури, 2004.- 808с.

6. Пустовойт В.С. Масличные и эфиромасличные культуры. - М.:Изд-во сельскохозяйственной литературы, 1963.-576с.

7. Міщенко Л.Ю. Мікрогаметофітний добір на стійкість до абіотичних факторів середовища та скоростиглість у льону олійного: Автореф. дис д-ра біол.наук: 05.05.03/ Укр. акад.аграр. наук, Iн-т олійних культур - Запоріжжя, 1999.- 17с.

8. Никитчин Д.И. Масличные культуры. - Запоріжжя: ВПК «Запоріжжя”, 1996.- 256с.

9. Сорока А. И. Получение удвоенных гаплоидов у льна масличного через культуру пыльников // Ин-т масличных культур Укр. акад. аграр. наук.– Запоріжжя:ВПК «Запоріжжя»,2007.–№3.- С.27-31.

10. Лях В.О., Полякова І.О. Селекція льону олійного: Методичні рекомендації.– Запоріжжя:ЗНУ, 2008.– 38 с.

11. Заєць С.О. Вплив норм висіву на продуктивність різних сортів льону олійного // Вiсник аграрної науки. - 2007.- №5. - С. 13-27.

12. Зубцов В.А. Потребительская ценность семян льна // Аграрная наука.- 2002.- №10.- С. 12-15.

13. Калініна О.Ю. Успадкування ознаки карликовості в льону олійного // Вiсник аграрної науки. - 2007.- №3. - С. 29-32.

14. Лагрон В.А. Изучение действия этилметансульфоната на лен масличный // Вісник аграрної науки. - 2003.– №8. - С.31-37.

15. Локоть О.Ю. Комплексна оцінка ефективності застосування вітчизняних регуляторів росту в льонарстві України // Економіка АПК. – 2005.- № 5.- С. 35-39.

16. Локоть О.Ю. Еколого-економічні аспекти застосування азотовмісних агрохімікатів у льонарстві // Економіка АПК. – 2004.- №12.– С. 49-53.

17. Лях В.А., Полякова И.А. Использование индуцированного мутагенеза в селекции льна масличного // Агроном. - 2004.- №8. - С. 53-58.

18. Лях В.О., Полякова І.О., Ягло М.М. Успадкування забарвлення насіння у льону олійного // Вісник аграрної науки. - 2008. - №3. - С. 47-48.

19. Масляний О. Вирощування олійного льону на Півдні України // Агроном.- 2005.- №2.- С.18-29.

20. Махно Ю.А., Полякова И.А. Оценка засухоустойчивости селекционного материала льна // Вісник аграрної науки. – 2006. - №8. – С. 19-23.

21. Махно Т.О. Ефективність виробництва льону олійного на основі впровадження нових сортів // Агроном. – 2007. - № 3-4. – С. 40-42.

22. Мищенко Л.Ю. Особенности выращивания льна масличного //Олійно-жировий комплекс.- 2006.- №2.- С.40-41.

23. Мищенко Л.Ю., Сорока А.И., Лях В.А. Селекция холодоустойчивости генотипов в мужском гаметофитном поколении у льна масличного // Олійно – жировий комплекс. - 1998.- №9. - С. 34-38.

24. Мищенко Л.Ю. Межвидовые скрещивания у льна // Олійно – жировий комплекс. - 2003.– №6.- С. 46-51.

25. Москаленко А.М. Історико-економічні аспекти розвитку вітчизняного льоновиробництва// Економіка АПК. – 2007. - № 6. – С. 41-46.

26. Нікітчин Д.І., Гуцаленко А.П., Ручка В.О. Вивчення елементів інтенсивної технології вирощування льону олійного на насіння в умовах Півдня України // Агроном. - 1997. - №2. - С. 18-20.

27. Поляков А.И. Влагопотребление льна масличного в зависимости от сроков посева и норм высева // Вісник аграрної науки. - 2005.- №10. - С. 16-19.

28. Поляков А.И., Ручка В.А., Никитенко О.В. Влияние условий выращивания на продуктивность льна масличного// Вісник аграрної науки. - 2005.- №10. - С. 32-39.

29. Поляков А.И., Ручка В.А., Никитенко О.В. Влияние орошения на продуктивность сортов льна масличного в условиях Южной Степи Украины // Агроном. - 2006.– №11. – С. 12-16.

30. Полякова И.И., Бигун М.С., Ягло М.Н. Особенности ведения семеноводства льна масличного // Агроном. - 2005. - №10. - С. 40-43.

31. Лакин Г. Ф. Биометрия// 351 стр.; 1990, - М.

32. Ручка В.А. Лен масличный – ценная масличная культура // Олійно – жировий комплекс. - 1998. –№3. - С. 34-36.

33. Товстановская Т.Г. Наследование масличности семян льна у гибридов первого поколения // Олійно – жировий комплекс. -2005.- №4. - С. 33 - 40.

34. Товстановская Т.Г., Лунина Н.Д. Изучение исходного материала для селекции на повышенное содержание масла в семенах льна масличного // Олійно – жировий комплекс. - 1998. - №3.- С. 15-20.

35. Товстановская Т.Г., Мищенко Л.Ю. Корреляционные взаимосвязи между жирными кислотами у коллекционных образцов льна масличного // Вісник аграрної науки. - 2006. - №12.– С.20-26.

36. Шугурова Н.О., Береженко Ж.І. Оцінка стійкості льону олійного проти фузаріозу // Вісник аграрної науки. - 2003.– №8. - С. 27-30.

37. Ягло М.Н. Маркерные признаки льна //Агроном. - 2007.- №13. - С. 61-71.

38. Tammes T. The genetics of genus Linum // Bibl. Genet. – 1928. – V. 4. – P. 1 - 36.

39. Малышева А.Г., Сорочинская М.А. Биохимические особенности семян сортов льна масличного // Науч.-техн.. бюл. ВНИИМК. - 1981.- Вып. 78.

40. Кутузова С.Н. Генетика льна // Генетика культурных растений. - Санкт - Петербург, 1998.

41. Брем А. Жизнь растений. Новейшая ботаническая энциклопедия. – М.: Эксмо, 2005. – 976 с.

42. Прокудин Ю.Н. и др. Определитель высших растений Украины. 2 изд. Киев: Фитосоциоцентр, 1999. – С. 218.

43. Лях В.А., Полякова И.А., Сорока А.И. Л98 Индуцированный мутагенез масличных культур: Монография. – Запорожье: Запорожский национальный университет, 2009. – 225 с.:

44. Абрамов, Н.Г. Уход за посевами льна / Н.Г.Абрамов // М.: Колос,1967.-С. 278-303.

45. Долгов, Б.С. Методические указания по проведению полевых опытов со льном масличным / Б.С.Долгов. М.: Колос, 1969. - С. 3.

46. Доспехов, Б.А. Методика полевого опыта / Б.А.Доспехов. — М.: Колос, 1986.-336 с.

47. Абрамов, Н.Г. Основная и предпосевная обработка почвы под лён / Под ред. В. Н. Озерова // Передовые приёмы в льноводстве.— М.: Государственное издательство сельскохозяйственной литературы, 1958.-С. 17-23.

48. Аринушкина, Е.В. Руководство по химическому анализу почв / Е.В. Аринушкина. М.: Изд-во МГУ, 1970.- 488 с.

49. Галкин, Ф. М. Особенности селекции льна масличного / Ф.М. Галкин // Масложировая промышленность.- 2000.- №3.- С. 13-14.

50. Особенности селекции льна масличного // «Масложировая промыш-

ленность». – 2000. – № 3. – С. 13–15.

51. О.Масляный. Выращивание льна масличного на юге Украины. - Агроном №2, май 2005.

52. Жидецький В.Ц. Охорона праці користувачів комп’ютерів. Навчальний посібник / В. Ц. Жидецький. – Львів: Афіша, 2001.- 176 с.

53. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин: НПАОП 0.00-1.28-10, затверджені наказом від 26.03.2010 № 65. – К.: Основа, 2010. – 16 с.

54. Безпека робіт підчас проведення польових навчальних та навчально-виробничих практик / [Вовченко Р.Г., Ковтун Р.М., Фурман В.В., Яремко З.М.] – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2003 – 277 с.

55. Грибан В.Г. Охорона праці / В.Г. Грибан, О.В. Негодченко. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 280 с.

56. Закон України «Про пожежну безпеку» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.

57. Правила пожежної безпеки України, затверджені наказом МНС України від 19.10.2004 N 126 (z1410-04) // Офіційний вісник України. – 2004. – № 45. – Ст. 2984.

58. Буянов В. М. Первая медицинская помощь: учебник / В. М. Буянов, Ю. А. Нестеренко. – М.: Медицина, 2000. – 224 с.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: