Калорійний (енергетичний) спосіб.

Формули розрахунку добового об'єму грудного молока для дітей

Формула Філатова в модифікації Зайцевої

використовується для дітей перших 10 діб життя:

Добова кількість молока (мл) = 2 % маси тіла дитини на час народження х n,

де n – день життя дитини.

Формула Фінкільштейна у модифікації Тура використовується також для дітей перших 10 діб:

n х 70 (якщо маса тіла дитини на час народження менша ніж 3200 г);

n х 80 (якщо маса тіла дитини на час народження більша ніж 3200 г).

Об'ємний спосіб Гейбнера-Черні використовується для дітей віком від 2 тиж життя до 9 міс.

Добова кількість молока для дитини становить:

у віці 10 дня – 2-х міс– 1/5 від маси тіла дитини;

у віці 2міс – 4 міс – 1/6 від маси тіла дитини;

у віці 4-6 міс – 1/7 від маси тіла дитини;

у віці 6-9 міс – 1/8 від маси тіла дитини.

На 1-му році життя добова кількість їжі не повинна перевищувати 1000-1100 мл.

Калорійний (енергетичний) спосіб.

На 1 кг маси тіла дитина повинна отримати:

0-3 міс - 502Кдж (120ккал)

у 3-6 міс життя –481 Кдж (115 ккал за добу);

у 6-9 міс життя –460 кДж(110 ккал за добу).

9 – 12 міс -418 кДж (100 ккал)

Якщо відомо, що 1 літр грудного молока містить 700 ккал, легко розрахувати добову потребу дитини.

V = 2% массы тела при рождении х п(обозначения те же).
Пример: масса тела ребенка при рождении 3500 г, ему 6 дней, V = (2% от 3500) х6 = 70x6 = 420мл — это суточный объем пищи, на одно кормление не­обходимо — 420: 7 - 60мл молока.
3. ^ Объем молока на одно кормление в среднем = 10 х п (обозначение прежнее).
Пример: малышу 2дня, за одно кормление он должен принять 10x2 = 20мл молока.

Расчет объема молока(вмл) на 1кормление,исходяизфункциональной

вместительностижелудка:
3 мл х п х массу тела (кг) (обозначение то же)
Пример: ребенку 5 дней, масса тела 3300г. За одно кормление ребенок дол­жен получить: 3x5 х 3,3 = 50 мл.

Грудне вигодовування

Найбільш фізіологічним, природним способом годування новонароджених є грудне вигодовування. Молоко матері має високі поживні якості, що добре засвоюється разом з тим, грудне молоко - готова їжа для немовляти, натуральна, стерильна та тепла. Біологічно - активні речовини, що містяться в грудному молоці (гормони, ферменти, імунні комплекси та чисельні регуляторні фактори), допомагають новонародженим швидше здолати пологовий стрес та краще адаптуватися до умов життя в новому для них оточуючому середовищі. Діти, які вигодовуються молоком матері, рідко хворіють, а якщо захворіли, швидко одужують. Ризик виникнення шлунково-кишкових, респіраторних та алергічних захворювань у них набагато менший, ніж у дітей, які вигодовуються штучними сумішами. Значно рідші випадки раптової смерті, менший ризик розвитку хронічних захворювань органів травлення та дихання, щелепних, стоматологічних та ортопедичних порушень, а в майбутньому й таких тяжких хвороб обміну речовин, як ожиріння, цукровий діабет і атеросклероз.

Частий та близький контакт матері та дитини під час годування грудьми викликає у немовлят почуття постійної захищеності, тепла, сприяє розвитку позитивних емоцій, які потім можуть стати рисою характеру. Ці діти спокійніші та врівноважені, привітніші та чуйніші, більш прив'язані до матері, а потім до батька. Їх фізичний, психомоторний та емоційний розвиток кращий, вони комунікабельніші, ніж діти - "штучники".

Режим вигодовування

Здорову новонароджену дитину вперше прикладають до груді матері. Якщо дозволяє її стан, не пізніше через дві години після пологів, на 2-3 хвилини незалежно від того, чи є в матері молоко. Надалі немовля годують через кожні 3-3,5 год., тривалість годування 20-30 хв. Загальне число годувань здорових новонароджених - 6 разів на добу з перервою вночі 6,5-6 год. Раннє годування має біологічне значення для дитини: поліпшує перебіг адаптивного періоду, сприяє ставленню місцевого і загального імунітету, формуванню фізіологічної мікрофлори кишок, знижує ризик раннього інфікування. Для матері це сприяє підвищенню пролактиту в сироватці крові, збільшенню кількості молока і тривалості лактації. Далі режим вигодовування змінюють залежно від віку дитини. У перші 4-5 міс. дитину продовжують годувати 6 разів на добу, починаючи з 5 міс. і до кінця 1-го року - 5 разів на добу (через 4 години з перервою вночі 8 год.).

Визначення потреби в їжі

Новонароджені протягом 1-ї доби життя можуть висмоктувати за одне годування 5-12 мл молока, протягом 3-ї доби - 30-35 мл, 7-ї - 70-80 мл.

Для розрахунку потреби в молоці на одне годування новонародженого в перші 7-8 днів життя використовують формулу: 10 х п, де п - кількість днів життя дитини.

Також вираховують добову потребу в молоці за формулою А.Ф.Тура або Г.І.Зайцевої.

1. Розрахунок за А.Ф.Туром: п х 70 або 80, де п - кількість днів життя дитини перемножують на 70, якщо її маса при народженні менша як 3200, і на 80 маса тіла дитини понад 3200 г.

2. Розрахунок за Г.І.Зайцевою: п х 2% маси тіла дитини при народженні, де п - кількість днів життя.

Якщо дитина старше 7 днів, розрахунок за Шкаріним, який включає вік дитини і кількість їжі, яку дитина віком 8 тижнів має з'їдати за добу. Це в середньому складає 800 г, якщо вік дитини менше 8 тиж. - на 50 г менше на кожний тиждень, якого не вистачає: 800 - 50 х (8 - п), де п кількість тижнів життя. Для дитини після 2 міс - на 50 г більше на кожен місяць життя: 800 + 50 х (п - 2), де п - кількість місяців життя дитини.

Об'ємний метод Гейбнера і Черні, включає вік дитини, і її масу тіла. Для дитини із середньою масою тіла кількість їжі на добу складає:

Докорм

Якщо є підозра. Що в матері мало молока, проводять контроль його кількості, зважуючи дитину до і після годування груддю. Це є підставою для переведення на змішане годування. Цей спосіб, який передбачає поєднання і чергування годувань груддю матері з годуванням молочною сумішшю, являється докормом. Докорм дається тільки після годування груддю. У разі різкого зменшення кількості молока докорм дають не відразу в повній кількості, а дрібними порціями. Коли молочну суміш дають через соску, суворо стежити за її якістю і величиною отвору в ній.

Штучне вигодовування

Існує також і штучне вигодовування. Цей спосіб вигодовування новонароджених за допомогою молочних сумішей. Це суміші "Малютка", "Малиш". При штучному вигодовуванні необхідно дотримуватись правил його проведення. Режим годування і кількість їжі при штучному вигодовуванні визначають за тими ж напрямками і формулами, що й при грудному вигодовуванні. При штучному вигодовуванні важливе значення має забезпечення стерильності молочних сумішей, пляшок, сосок, суворе дотримання правил збереження і приготування сухих молочних сумішей перед їх споживанням.

Прикорм

З 5 місячного віку дитині призначають прикорм. Прикорм - це додаткове годування, яке заміняє повністю грудне вигодовування. Починають його з одної чайної ложки не поспішаючи, щоб дитина не захлиснулась і поступово збільшується.

Харчові додатки

З 4-го місяця життя новонародженим на грудному вигодуванні потребують харчових додатків, які містять мінеральні солі, вітаміни, органічні кислоти, пектин. Спочатку дають соки - яблучний, чорносмородиновий, сливовий, морквяний, буряковий, малиновий, полуничний, цитрусовий, томатний, дотримуючись великої обережності через виникнення алергічних реакцій. Фруктові та овочеві соки призначають після грудного годування. Існує табличка термінів введення харчових додатків і підгодовування.

Терміни введення харчових додатків і підгодовування дітей

1-го року життя.

Дотримуючись повноцінного раціонального харчування дитина росте і набирає масу тіла.

Харчування від 1 до 3 років

Харчування дітей віком від 1 до 3 років є перехідним від вигодовування до харчування дорослої людини. До травлення підключаються всі групи слинних залоз, зміцнюються всі шари стінок стравоходу, шлунка, кишок, збільшується місткість шлунка з 250 мл у однорічної дитини до 300-500 мл у дитини 3-го року життя. Травлення їжі завершується через 4 години після вживання. Формується жувальний апарат: за період від 1 до 2,5 року в дитини прорізується 12 зубів.

Дітям раннього віку рекомендується режим харчування з чотириразовим прийманням їжі і чотиригодинним інтервалом між ними. Найліпшим часом для прийняття їжі є такий: Сніданок - 8.00 - 8.30, Обід - 12.00 - 12.30, Підвечірок - 16.00, Вечеря - 19.00 - 19.30.

Рекомендовано набір продуктів для дітей віком від 1 до 3 років:

хліб пшеничний, житній, борошно пшеничне, крупи, макаронні вироби, картопля, овочі різні, фрукти свіжі, сухі, кондитерські вироби, цукор, яйце, молоко, сир, м'ясо, риба, сметана, сіль, чай, кавовий напій.

Їжу потрібно правильно розподіляти за енергетичною цінністю та кількістю в окремі прийоми.

В меню для дітей цього віку необхідно використовувати продукти тваринного походження (молоко, м'ясо, риба, яйця) і різноманітні продукти рослинного походження (олія - соняшникова, соєва, кукурудзяна; крупи - гречана, вівсяна, перлова, пшоно, горох, квасоля; листяні овочі, коренеплоди, зелень, фрукти і ягоди, особливо вишні, абрикоси, сливи, горобина, яблука, персики, шипшина, смородина, чорниці, а також кавуни). Іноді доцільно давати до страв часник, земну цибулю, що мають бактерицидну і протизапальну дію. необхідно давати дітям фруктові та овочеві консерви, призначені спеціально для дитячого харчування, особливо в осінньо-зимовий період.

Їжа для дітей від 1 до 3 років має бути подрібненою. Страви мають бути м'які, кашкоподібні, у вигляді пюре, суфле, у вигляді тюфтельок, парових котлет, протертих чи дрібно нарізаних фруктів і овочів. Підготовка їжі має бути такою, як для дітей старшого віку.

Харчування дітей дошкільного віку (3-7 р.)

Раціональне харчування дітей дошкільного віку має велике значення у формуванні здоров'я. У цей період продовжують вдосконалюватися функції шлунково-кишкового тракту (розміри шлунка, кишок, печінки, підшлункової залози). У цьому віці в дітей починається зміна молочних зубів на постійні.

Причиною розвитку захворювань дітей дошкільного віку може бути: порушення структури харчування і технології його приготування. Внаслідок чого виникають слідуючи захворювання: - хронічні захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, жовчовивідних шляхів. З'являються чинники ризику щодо формування дегенеративних хвороб аліментарного походження, такі, як ожиріння, порушення опорно-рухового апарату, карієс зубів.

З цією метою розроблено набір продуктів тваринного і рослинного походження.

Добова норма білка має складатися з білків тваринного не менше як на 65% і з білків рослинного походження 35%.

Основним джерелом білків тваринного походження є молоко, сир, м'ясо, м'ясні вироби, субпродукти, яйця, риба. В яких містяться мінеральні речовини, фосфор і кальцій, вітаміни - ретинол, токофероли, кальциферол і групи В. вони легкозасвоювані, стимулюють апетит, справляють позитивний вплив на процеси травлення.

Білки рослинного походження є в злакових (борошно пшеничне, житнє), крупах і бобових. Але білків у них набагато менше, ніж вуглеводів.

Цукор і кондитерські вироби рекомендується вживати. Дуже корисним є мед. Він містить багато мінеральних речовин, вітамінів, органічних кислот, а також ферменти, які прискорюють травлення. Мед легше перетравлюється і повніше всмоктується, ніж цукор, тому рекомендовано ним замінити цукор.

Жири в харчуванні дітей дошкільного віку нормуються шляхом поєднання жирів тваринного і рослинного походження за рахунок чого підвищується їх біологічна цінність.

Важливо вводити сезонні овочі та фрукти. Які містять вуглеводи, вітаміни, органічні кислоти і мінеральні речовини.

Дітям дошкільного віку рекомендуються кулінарні вироби, тушене, печене, гострі страви, копченості, гірчицю, хрін.

Добовий раціон їжі розподіляють таким чином:

- сніданок складає 25% добової енергетичної цінності. Сюди входять: овочевий салат, каша (або картопля), яйця, сир твердий чи м'який, гарячий напій (кавовий, какао, чай);

- обід складає 30-35% добової енергетичної цінності. Сюди входять: не менше ніж три страви: 1-ша - суп, 2-га - м'ясна чи рибна страва з гарніром, 3-тя - солодке питво (компот, сік чи кисіль);

- підвечірок складає 15-20% добової енергетичної цінності. Це може бути молоко, кефір чи просто кваша, фрукти, ягоди, зефір, печиво;

- вечеря складає 20% добової енергетичної цінності. Обов'язково дають овочеву, круп'яну чи сирну страву і один із напоїв - молоко, кефір, чай або настій шипшини.

Інтервали між прийманням їжі тривають 3,5-4 години.

Харчування дітей шкільного віку

Шкільний вік є періодом розвитку людського організму, коли завершується формування скелета і розвиток скелетних м'язів, відбувається різка нейрогормональна перебудова дитячого організму, що лежить в основі статевого дозрівання підлітків, відбуваються якісні зміни в нервово-психологічній сфері, пов'язані з процесом навчання.

Однією з найістотніших особливостей шкільного віку є бурхливий ріст і збільшення маси тіла, розумове напруження, витрата енергії. Тому для відновлення енерговитрат школярів необхідне раціональне харчування. З цією метою необхідне суворе дотримання режиму харчування 4-5 разів на день.

Раціональне харчування включає такі принципи:

- відповідність енергетичної цінності харчового раціону добовим енерговитратам школярів;

- збалансоване співвідношення харчових речовин у раціоні при співвідношенні білків, жирів, вуглеводів як 1:1:4 (враховуючи особливу потребу організму, що росте, в незамінних чинниках харчування, слід витримувати в білках і жирах співвідношення компонентів тваринного і рослинного походження);

- широкий асортимент продуктів: різноманітні м'ясі, рибні, молочні, хлібні, круп'яні страви, овочі, фрукти, необхідні для забезпечення хімічного складу раціону;

- правильна кулінарно-технологічна обробка продуктів з метою збереження біологічної і харчової цінності, високих органолептичних властивостей страв і високої засвоєності харчових речовин.

Важливе значення має надходження з їжею вуглеводів, що відіграють істотну роль у забезпеченні організму дітей енергією. Тому в харчуванні дітей необхідно приділяти неабияку увагу якісному складу вуглеводів.

Під час розвитку організму потреба школярів у багатьох вітамінах безперервно зростає (тіамін, рибофлавін, піридоксин, ціанокобаламін, фолацин, ніацин, аскорбінова кислота, ретинол, токофероли, ергокальциферол).

Потреба школярів і у мінеральних речовинах порівняно висока у зв'язку з інтенсивним ростом і формуванням скелета. Для процесів кістково творення сприятливим вважається співвідношення кальцію і фосфору. 60-80% вмісту кальцію має забезпечуватися за рахунок молока і молочних продуктів. Інші мінеральні речовини (калій, магній, залізо і мікроелементи - мідь, кобальт, цинк) надходять в організм у достатній кількості з продуктів тваринного і рослинного походження.

Набір продуктів шкільного віку: молоко і молочні продукти, сир напівжирний, сметана, сир твердий, м'ясо, риба, яйце, хліб пшеничний, житній, борошно пшеничне, макаронні вироби, крупи, бобові, цукор і кондитерські вироби, масло вершкове, олія, картопля, овочі, фрукти свіжі чи сік, сухофрукти, кавовий напій, чай, дріжджі, желатин, сіль.

Школярі мають одержувати 5-разове харчування.

Режим харчування:

таким чином дотримування цих процесів свідчить про те, що питання вигодовування та харчування дітей є дуже важливою проблемою в плані нормального росту та розвитку підростаючого покоління і тому не тільки медичним, але й державним завданням, яке треба раціонально вирішувати.

V = 2% массы тела при рождении х п(обозначения те же).
Пример: масса тела ребенка при рождении 3500 г, ему 6 дней, V = (2% от 3500) х6 = 70x6 = 420мл — это суточный объем пищи, на одно кормление не­обходимо — 420: 7 - 60мл молока.
3. ^ Объем молока на одно кормление в среднем = 10 х п (обозначение прежнее).
Пример: малышу 2дня, за одно кормление он должен принять 10x2 = 20мл молока.
4. Расчет объема молока(вмл) на 1кормление,исходяизфункциональной

вместительностижелудка:
3 мл х п х массу тела (кг) (обозначение то же)
Пример: ребенку 5 дней, масса тела 3300г. За одно кормление ребенок дол­жен получить: 3x5 х 3,3 = 50 мл.
Для расчета суточного объема пищи ребенкустаршеговозраста существу­ют такие

Методы.

1. ОбъемныйметодГейбнераиЧерни (немецкие педиатры ХГХ-ХХ ве­ка) — таблица 25.

^ Таблица 25

Объемный метод расчета суточного объема пищи ребенку грудного возраста

Как видно из таблицы 25, суточный объем пищи у здорового ребенка можно рассчитать после его взвешивания и расчета необходимой части от полученного показателя массы тела. Чем старше ребенок, тем меньший объем пищи относительно массы он принимает.

Пример: ребенку 5 месяцев, масса тела 6650 г, необходимый объем пищи в течение суток составляет 6650: 7 = 950мл. Количество пищи на одно корм­ление — 950мл: 5 = 190 мл.

Внимание!!! При нормальноймассе тела (отсутствие гипо- и паратрофии) все показатели рассчитываются на фактическую массу тела ребенка.

2. Более точным методом расчета суточного объема молока, особенно в случае паратрофии. гипотрофии и недоношенности, является калорийныйметодМаслова (отечественный педиатр XX века):

Ах Вх 1000

С

где: А — возрастные потребности в ккал/кг м.т. (табл. 26); В — фактическая масса тела ребенка (кг); С — калорийность 1 л женского молока (табл. 26)

^ Таблица 26

Суточные потребности ребенка грудного возраста в энергии

Исходя, из данных таблицы 26, потребность ребенка в ккал на кг массы тела с возрастом уменьшается.

Примеры.

1. Ребенку 4 мес. Масса тела 6400 г. Расчет необходимого суточного коли­чества молока:

115x6,4x1000

V=- = 1051мл.

700

Так как у ребенка грудного возраста суточный объем пищи не должен превы­шать 1л (табл. 25), необходимое количество молока в данном случае составля­ет 1000мл. Объем молока на одно кормление — 1000мл:6 = 166 = 170мл.

^ 2. Ребенку 2 месяца, масса тела 3800г.

120 x 3,8x1000

V=-= 650мл молока — суточный объем.

700

На одно кормление — 650мл: 7 = 93 = 95мл.

Внимание.'Метод Маслова применяется лишь до введения прикорма, так как после приема разнообразной пищи расчет сделать невозможно.

^ Потребности ребенка в основных ингредиентах

Одновременно с составлением необходимого объема принимаемой пи­ши педиатр должен рассчитать такой состав продуктов, чтобы имеющиеся в них ингредиенты соответствовали потребностям ребенка (табл. 27).

^ Таблица 27

Суточная потребность детей первого года жизни в основных ингредиентах (г/кг массы тела)

Внимательно рассмотрите таблицу 27. Из указанных данных следует:

1) в течение первого года жизни потребность малыша в белках увеличива­ется и зависит от вида вскармливания;

2) потребность в жирах уменьшается, в углеводах — остается без измене­ний, однако цифры одинаковы при всех видах вскармливания.

Внимание! Разница между потребностями ребенка и получаемым количест­вом ингредиентов не должна превышать 1 г (< >).

^ Однако при этом количество получаемых углеводов может превысить по­требности на 10 г.

При естественном вскармливании до 4,5-5 месяцев основным продук­том малыша является материнское молоко, количество которого и состав его ингредиентов рассчитывается по указанным правилам. Затем в питание вводится прикорм.

^ Введение прикорма

Прикорм — это постепенная замена материнского молока приготовленной пищей. Ко времени введения прикорма ферментная система кишечника ре­бенка уже достаточно зрелая (англ. mature) для того, чтобы полноценно пе­реварить и всосать всю дополнительную, кроме молока, пищу.

^ Необходимость прикорма обоснована следующим:

- постепенно количество молока у матери уменьшается;

- в грудном молоке достаточное для нормального развития ребенка коли­чество белков, жиров, углеводов имеется только до 4-5 месяцев малыша;

- в продуктах растительного происхождения имеются минеральные ве­щества, потребность в которых к концу первого полугодия увеличи­вается;

- для правильного функционирования желудочно-кишечного тракта нужна клетчатка, которой нет в материнском молоке;

- жевание (англ. mastication) во время прикорма — один из факторов правильного развития аппарата речи;

- благодаря прикорму ребенок постепенно приучается к приготовлен­ной пище и отвыкает от материнского молока.

I прикорм вводится обычно в 4,5-5 месяцев или когда масса тела ребенка уд­ваивается (англ. doubling) по сравнению с массой при рождении. Внимание:

- даже при удвоении массы тела прикорм вводится не ранее ^ 4 месяцев;

- по современным данным, в случае нормального развития ребенка прикорм можно ввести и в бмесяцев (но не позже!).

Возраст, в котором рекомендуется первая дача прикорма, несколько от­личается в разных странах:

• ^ Американская ассоциация педиатров — в возрасте свыше 5-6месяцев;

• Индия — не позже 6 месяцев;

• ВОЗ рекомендует введение прикорма не ранее 6-го месяца. Большинство детей первый прикорм получают в виде овощного пюре.

В случаях, когда ребенок плохо набирает массу тела или имеет неустойчи­вый стул (склонность к диспептическим расстройствам), целесообразно на­чинать введения прикорма со злаковой (англ. cereals) молочной каши.

^ Общие правила введения прикорма:

- в 4,5-5 месяцев ребенок переводится на 5-разовое вскармливание (через 4 часа); и на втором кормлении, т.е. в 10 часов, дается первый прикорм;

Внимание! Только одно кормление в течение суток заменяется приготовлен­ной пищей, остальные 4 раза малыш получает материнское молоко;

- первый раз приготовленная пища дается перед кормлением грудью, при этом нужно дать небольшое количество смеси — 15-20 мл, после

чего докормить малыша материнским молоком; затем в течение суток следует наблюдать за тем, как ребенок отреагировал на новую пищу, какой у него стул, состояние кожных покровов (вспомните экссуда-тивно-катаральный диатез);

при отсутствии нарушений на второй день можно дать малышу 50 мл прикорма и докормить грудным молоком;

на третий день малыш получает 70-80 мл приготовленной пищи и не­обходимый, но еще меньший объем материнского молока; и так далее ежедневно нужно увеличивать объем прикорма и умень­шать количество молока;

на протяжении 1-2недельоднокормлениеполностьюзаменяетсяпер­вымприкормом:

- прикорм нужно давать ложечкой, а не через соску, так как ребенок, легко пососав пищу из бутылочки, может отказаться от материнской груди, сосание которой требует более значительных усилий. Необхо­димо предупредить родителей, что ребенок не всегда с большим удо­вольствием принимает новую для него пищу, да еще из ложечки. Ма­ме необходимо набраться терпения и не торопиться, чтобы ребенок к этому привык;

- приготовленная пища должна быть гомогенной;

- по консистенции постепенно пищу жидкую (англ. thin) нужно заме­нить густой (англ. thick), которая приучает ребенка к жеванию;

- в целом полное введение первого прикорма занимает один месяц;

- прикорм можно начать, только когда ребенок здоров. Если малыш болен, необходимо дождаться его выздоровления.

При даче первого прикорма в виде овощногопюре первый раз блюдо обычно готовится из картофеля(варится на воде, лучше на овощном отва­ре — англ. broth; для приготовления гомогенной массы можно добавить не­много кипяченого коровьего молока). Как уже рассмотрено, на привыка­ние к первому прикорму уходит 1-2 недели.

Затем мама постепенно через 3-5 дней добавляет к картофелю по одно­мувиду другие овощи —морковь, капусту (англ. cabbage), кабачки (англ. veg­etable marrow), тыкву (англ. pumpkin), свеклу (англ. beet).

На 6 месяце в пюре постепенно вводится растительное, на 6-7 месяце — сливочное масло.

При введении I прикорма в виде молочнойкаши наиболее рациональны­ми считаются следующие злаки: рис, гречиха (англ. buckwheat), кукуруза (англ. maize, corn).

Внимание! На основании исследований последних лет считается, что в часто применяемых раньше манной и овсяной (англ. oatmeal) крупах имеется значительное количество белков глютена и птиалина, которые

способствуют возникновению у ребенка синдрома мальабсорбции (це-лиакии). Поэтому манную и овсяную кашу малышу раннего возраста лучше не давать.

Кроме соблюдения указанных общих методов введения первого прикор­ма, необходимо выполнять следующие правила приготовления и постепенно­го изменения состава каши:

- на протяжении первой недели ребенок получает 5% кашу, сваренную на половинном молоке, т.е. половина жидкости — это молоко, а вто­рая половина — это вода или, еще лучше, овощной отвар;

- затем на второй-четвертой неделях 5% каша постепенно заменяется на 8-10% кашу (на половинном молоке); после чего 10% каша варится на цельном молоке и к ней добавляется 3% сливочногомаслаи5% сахара:

- в целом на привыкание ребенка к одному виду злака тоже уходит 1 месяц.

Исследованиями последних лет установлено, что введение I прикорма в бо­лее ранний срок (до 4 месяцев) приводит к развитию следующих отрицатель­ных последствий:

- уменьшение количества грудного молока у матери (так как уменьшает­ся частота и активность сосания);

- появление анемии (так как уменьшается всасывание железа);

- частые бактериальные заболевания кишечника (в связи с нарушением правил гигиены);

- пищевая аллергия;

- вдальнейшем более частое возникновение гипертонической болезни, ожирения, атеросклероза.

Матери рекомендации по вскармливанию дает участковый или семейный врач. При госпитализации больного уже в приемном отделении дежурный врач на каждого ребенка первого года жизнизаполняет лист питания, в кото­ром по часам указываются необходимые продукты.

Если малышу 6 месяцев и ему полностью введен I прикорм, лист пита­ния будет иметь следующий вид (Внимание! В образцах здесь и далее суточ­ное количество принятой пищи — 1000 мл, на одно кормление — 1000: 5 = 200мл. Лист питания пока неполный):

*Гр. молоко — грудное молоко (такое сокращение здесь и далее)

После полной адаптации ребенка к первому виду приготовленной пищи вводится IIприкорм — примерно в 5,5-6 месяцев. Если первым было овощ­ное пюре, то вторым — каша и наоборот. II прикорм постепенно на протя­жении недели заменяет четвертое кормление, т.е. в 18.00.

Образец листа питания ребенку 6,5 месяцев:

Таким образом, при назначении I и II прикормов ребенок получает ма­теринское молоко 3 раза в день. Целесообразно 2 вида прикорма разделить, обеспечив между ними один раз кормление грудью, так как:

- в 6 часов утра мать кормит ребенка одной грудью, а во второй грудной железе, которой она кормила еще накануне, застаивается много мо­лока;

- не следует нагружать желудочно-кишечный тракт малыша после пер­вого прикорма в 10.00 вторым прикормом в 14.00 и таким образом дать ему отдохнуть.

Студенты часто спрашивают: почему прикормы не вводят в 6.00 и 22.00? Объяснение простое. Утром желательно и ребенку и матери еще отдыхать, кормление грудью более простое для матери, да и малыш после этого быст­ро уснет. Получение плотной пищи на ночь — это нагрузка на желудочно-кишечный тракт, а ему тоже нужно отдохнуть.

Если второй прикорм введен полностью (на первый и второй прикормы ребенок получает соответственно в 10.00 овощное пюре и в 18.00 кашу), обычно меняется время приемов таких видов прикормов — в 10.00 ребенок получает кашу, в 18.00 — овощное пюре.

На 7 месяце II прикорм расширяется и приобретает вид обеда: ребенок по­лучает нежирный мясной бульон, который постепенно заменяется супом, и овощное пюре. Соотношение между ними по объему приблизительно 1:2 (суп — 60-70 мл, овощное пюре — 140-130 мл). Эти два блюда мамы часто соединяют вместе. Получаемая пища называется суп-пюре овощной.

С 6 месяцев в рацион II прикорма вводятся сухарики, печенье (количест­во постепенно увеличивается от 3-5 г до 10-15 г в конце 1 года жизни). С 7 месяцев ребенок получает хлеб пшеничный — соответственно с 5 г до 10 г (табл. 28). Обычно мучные изделия размягчаются в бульоне.

С 7 месяцев в кормление вводится мясной фарш (из курятины, свинины, говядины). Начиная с небольших порций — ^ 5 г, постепенно увеличивается разовый прием фарша до 20-30 г.

С 8-9 месяцев ребенку 1-2 раза в неделю вместо мяса можно рекомендо­вать pjj6jQje_djapni.

Учитывая ферментативную незрелость желудочно-кишечного тракта ре­бенка, отсутствие или начало прорезывания зубов, мясо вначале необходи­мо давать в хорошо перетертом, лучше гомогенном виде. С возрастом мяс­ное блюдо готовится в более плотном виде, и к концу года ребенок получа­ет фрикадельки (англ. quenelle), котлеты (англ. cutlet). Максимальное коли­чество в этом возрасте на один раз — 70 г.

Внимание! Введение мучных изделий, мясного блюда не увеличивает общее

количество П прикорма.

Оно, как и раньше, должно составлять 200 г.

Поэтому количество супа-mope уменьшается.

Одновременно при расширении П прикорма следует постепенно при­учитьребенка к другим злакам — гречневой, кукурузной, затем к манной и овсяной каше.

Образец листа питания ребенку 7,5 месяцев:

На ^ 7-8 месяце ребенку в рацион питания вводится III прикорм. К этому времени в материнской груди образуется меньше молока, его застой в мо­лочных железах не является опасным, поэтому нет необходимости чередо­вать грудное молоко и прикормы. Ребенок растет и обед, который он полу­чал в 18.00, переносится на обеденное время взрослого человека — 14.00.

В 18.00 малыш получает III прикорм. Он уже разнообразный:

- нежирный — 9%, 20% жирности — творог (30 г и 50 г к концу 1 года) и кефир;

- сухарик, печенье, булка, залитые горячим молоком; таким образом, цельное коровье молоко можно давать ребенку в 7 месяцев;

- на 10 месяце жизни можно дать второй раз в день кашу, однако из дру­гой крупы.

Образец листа питания ребенку 10 месяцев:

В настоящее время удобными являются сухие инстянтные кяпго, для при­готовления которых нужно только смешать сухой порошок с теплой кипяче­ной водой и перемешать. Преимуществом этих продуктов является гаранти­рованный состав, безопасность инфицирования, а также обогащение основ­ными витаминами, кальцием, железом и др. (см. «Приложение №4»).

А также изготавливаются консервированные продукты, которыми мож­но воспользоваться при введении прикорма в зависимости от возраста ре­бенка. Например:

• сухая молочная смесь «Колобок» (с толокном) — с 5-6 месяцев;

• «Бебимикс» (Югославия) с зеленым горошком и томатом, с картофе­лем и шпинатом (англ. spinach) — с 3 месяцев;

• овощное пюре «Топ-Топ» (Голландия) — на 6-м месяце;

• «Нестле» (Швейцария) — рисово-кукурузная каша с бифидобактери-ями, молочно-пшеничная каша, пшенично-овсяная, пшенично-ба-нановая и с другими фруктами, рисом, со многими злаками в одном составе — с 4-6 месяцев (варить их не надо);

• мясные консервы «Чебурашка» (свинина, говядина), «Петушок» (ку­риный фарш), «Мясное пюре» (говядина) — с 7 месяцев; «Говядина с языком» (пюре) — с 8 месяцев; «Телятина с печенью» — с 8 месяцев;

• «HiPP» (Австрия) — мясное пюре «Юниор» с рыбным, куриным, ин­дюшачьим, телячьим пюре и др. — с 8 месяцев;

• фруктово-творожное пюре «Дуэт», фруктовое пюре «Карапуз» (яб­лочное, тыквенное, вишневое и др.), «Банановое», овощные пюре и др.

Введение прикормов закончено. Так как у матери молока выделяется все меньше и меньше, то обычно с10-11 месяца первое, а к концу года последнее кормление заменяются цельным коровьим молоком, можно с печеньем или булкой.

Однако (Внимание!!!), если у матери имеется молоко, и она не работает, или рабочее время у нее короткое, то наиболее идеальным для нормального развития ребенка считается кормить его грудным молоком, хотя бы 1-2раза в день, и после первого года жизни (до тех пор, пока у матери будет молоко).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: