| вербальное определение
| — вербальне визначення
|
| вероятное суждение
| — імовірне судження
|
| вероятность
| — імовірність
|
| версия
| — версія
|
| взаимооднозначное отношение
| — взаємнооднозначне відношення
|
| вид
| — вид
|
| видовое отличие
| — видова відмінність
|
| видовое понятие
| — видове поняття
|
| видовой признак
| — видова ознака
|
| включающее суждение
| — включаюче судження
|
| внерасположенные понятия
| — позарозташовані поняття
|
| восприятие
| — сприйняття
|
| всеиндуктивизм
| — всеіндуктивізм
|
| вспомогательная классификация
| — допоміжна класифікація
|
| вторая фигура простого категорического силлогизма
| — друга фігура простого категоричного силогізму
|
| выведение
| — виведення
|
| выведение следствий
| — виведення наслідків
|
| вывод
| — висновок
|
| выводное знание
| — вивідне знання
|
| выделяющее суждение
| — виділяюче судження
|
| выделяющее нерегулярное суждение
| — виділяюче нерегулярне судження
|
| выделяющее регулярное суждение
| — виділяюче регулярне судження
|
| выделяющее условное суждение
| — виділяюче умовне судження
|
| высказывание
| — висловлювання
|
| двусмысленность
| — двозначність
|
| двучленное деление
| — двочленний поділ
|
| дедуктивная теория
| — дедуктивна теорія
|
| дедуктивное доказательство
| — дедуктивне доведення
|
| дедуктивное умозаключение
| — дедуктивний умовивід
|
| дедукция
| — дедукція
|
| деление по видоизменению признака
| — поділ за видозміною ознаки
|
| деление объема понятия
| — поділ обсягу поняття
|
| «деление с лишними членами»
| — «поділ із зайвими членами»
|
| делимое понятие
| — ділене поняття
|
| демонстрация
| — демонстрація
|
| деструктивная дилемма
| — деструктивна дилема
|
| деструктивний модус
| — деструктивний модус
|
| дефиниция
| — дефініція
|
| диалектическая логика
| — діалектична логіка
|
| диаметральная противоположность
| — діаметральна протилежність
|
| дизъюнктивное суждение
| — диз’юнктивне судження
|
| дизъюнкция
| — диз’юнкція
|
| дилемма
| — дилема
|
| диспаратные понятия
| — диспаратні поняття
|
| дихотомическое деление
| — дихотомічний поділ
|
| дихотомия
| — дихотомія
|
| довод
| — доказ
|
| доказательное мышление
| — доказове мислення
|
| доказательность
| — доказовість
|
| доказательство
| — доведення
|
| доказательство, исчерпывающее все возможные случаи доказываемого тезиса
| — доведення, що вичерпує усі можливі випадки доводжуваної тези
|
| «доказательство к истине»
| — «доведення до істини»
|
| «доказательство к публике»
| — «доведення до публіки»
|
| «доказательство к человеку»
| — «доведення до людини»
|
| доказательство от противного
| — доведення від протилежного
|
| доказательство по аналогии
| — доведення за аналогією
|
| доказательство по существу
| — доведення по суті
|
| доказуемость
| — довідність
|
| достаточное основание
| — достатня основа
|
| достаточные признаки
| — достатні ознаки
|
| достаточные условия
| — достатні умови
|
| достоверное суждение
| — достовірне судження
|
| достоверность
| — достовірність
|
| «древо» Порфирия
| — «дерево» Порфирія
|
| категорический силлогизм
| — категоричний силогізм
|
| категорическое суждение
| — категоричне судження
|
| категория
| — категорія
|
| качество суждения
| — якість судження
|
| квантификация суждения
| — квантифікація судження
|
| квантор
| — квантор
|
| квантор общности
| — квантор загальності
|
| квантор существования
| — квантор існування
|
| класс
| — клас
|
| классификационное суждение
| — класифікаційне судження
|
| классическая формальная логика
| — класична формальна логіка
|
| классы понятий
| — класи понять
|
| количество суждения
| — кількість судження
|
| комбинаторная логика
| — комбінаторна логіка
|
| конкретное понятие
| ¾ конкретне поняття
|
| конструктивная дилемма
| — конструктивна дилема
|
| конструктивный модус дилеммы
| — конструктивний модус дилеми
|
| контрадикторная противоположность
| — контрадикторна протилежність
|
| контрадикторность
| — контрадикторність
|
| контрадикторные понятия
| — контрадикторні поняття
|
| контрадикторные суждения
| — контрадикторні судження
|
| контрапозиция
| — контрапозиція
|
| контрапозиция условного суждения
| — контрапозиція умовного судження
|
| контрарная противоположность
| — контрарна протилежність
|
| контрарность
| — контрарність
|
| контрарные понятия
| — контрарні поняття
|
| контрарные суждения
| — контрарні судження
|
| концептуализм
| — концептуалізм
|
| конъюнктивное суждение
| — кон’юнктивне судження
|
| конъюнкция
| — кон’юнкція
|
| координация
| — координація
|
| координация понятий
| ¾ координація понять
|
| координация суждений
| — координація суджень
|
| косвенное доказательство
| — побіжне доведення
|
| крайние термины
| — крайні терміни
|
| круг в доказательстве
| — коло у доведенні
|
| круг в определении
| — коло у визначенні
|
| математическая логика
| — математична логіка
|
| материальная истинность
| — матеріальна істинність
|
| материя суждения
| — матерія судження
|
| меньшая посылка
| — менший засновок
|
| меньший термин
| — менший термін
|
| метод
| — метод
|
| метод интерпретации
| — метод інтерпретації
|
| метод классификации
| — метод класифікації
|
| метод моделирования
| — метод моделювання
|
| метод остатков
| — методологія остач
|
| метод различия
| — метод різниці
|
| метод сопутствующих изменений
| — метод супровідних змін
|
| метод сходства
| — метод схожості
|
| методология
| — методологія
|
| методы индуктивного исследования
| — методи індуктивного дослідження
|
| мнимая переменная
| — уявна перемінна
|
| мнимое следование
| — уявне слідування
|
| многозначная логика
| — багатозначна логіка
|
| многочленное деление
| — багаточленний поділ
|
| множество
| — множина
|
| множество причин
| — множність причин
|
| модальность суждений
| — модальність суджень
|
| модус силлогизма
| — модус силогізму
|
| мышление
| — мислення
|
| Н
|
| наблюдение
| — спостереження
|
| наведение
| — наведення
|
| наибольшая противоположность
| — найбільша протилежність
|
| научная индукция
| — наукова індукція
|
| «не вытекает»
| — «не випливає»
|
| «неизвестное через неизвестное»
| — «невідоме через невідоме»
|
| необходимые признаки
| — необхідні ознаки
|
| неопределенное частное суждение
| — невизначене часткове судження
|
| неопределяемое понятие
| — невизначуване поняття
|
| неотделимый несобственный признак
| — невіддільна невласна ознака
|
| неотделимый собственный признак
| — невіддільна власна ознака
|
| «непозволительное расширение большего термина»
| — «недозволене розширення більшого терміна»
|
| «непозволительное расширение меньшего термина»
| — «недозволене розширення меншого терміна»
|
| неполная аналогия
| — неповна аналогія
|
| неполная индукция
| — неповна індукція
|
| неполная индукция через простое перечисление при отсутствии противоречащих случаев
| — неповна індукція через простий перелік при відсутності суперечливих випадків
|
| неполная система аксиом
| — неповна система аксіом
|
| неполное деление
| — неповний поділ
|
| непосредственное умозаключение
| — безпосередній умовивід
|
| неправильное мышление
| — неправильне мислення
|
| неправильность мышления
| — неправильність мислення
|
| непротиворечивое мышление
| — несуперечливе мислення
|
| непротиворечивость
| — несуперечливість
|
| непрямое противоречие
| — непряма суперечність
|
| нераспределенность терминов
| — нерозподіленість термінів
|
| нераспределенный термин
| — нерозподілений термін
|
| нерегистрирующее понятие
| — нереєструюче поняття
|
| несиллогистическое умозаключение
| — несилогістичний умовивід
|
| «не следует»
| — «не слідує»
|
| несобственный признак
| — невласна ознака
|
| несовместимые понятия
| — несумісні поняття
|
| несовместимые суждения
| — несумісні судження
|
| несравнимые понятия
| — непорівнянні поняття
|
| нестрогая аналогия
| — нестрога аналогія
|
| неявное определение
| — неявне визначення
|
| номинализм
| — номіналізм
|
| номинальное определение
| — номінальне визначення
|
| нормативизм
| — нормативізм
|
| нулевое понятие
| — нульове поняття
|
| нулевой класс
| — нульовий клас
|
| обобщение
| — узагальнення
|
| обобщение понятия
| — узагальнення поняття
|
| обоснованное мышление
| — обґрунтоване мислення
|
| обоснованность
| — обґрунтованість
|
| обращение с обобщением
| — обернення з узагальненням
|
| обращение с ограничением
| — обернення з обмеженням
|
| обращение с приращением
| — обернення з прирощенням
|
| обращение суждения
| — обернення судження
|
| обусловливающее доказательство
| — зумовлююче доведення
|
| общая посылка
| — загальний засновок
|
| общее понятие
| — загальне поняття
|
| общее суждение
| — загальне судження
|
| общеотрицательное суждение
| — загальнозаперечне судження
|
| общеутвердительное суждение
| — загальноствердне судження
|
| общие правила силлогизма
| — загальні правила силогізму
|
| общий вывод
| — загальний висновок
|
| объединенная классификация суждений по качеству и количеству
| — об’єднана класифікація суджень за якістю й кількістю
|
| объективная логика
| — об’єктивна логіка
|
| объем понятия
| — обсяг поняття
|
| объяснение
| — пояснення
|
| объяснение фактов
| — пояснення фактів
|
| объяснительное суждение
| — пояснювальне судження
|
| ограничение понятия
| — обмеження поняття
|
| операциональное определение
| — операціональне визначення
|
| операция образования дополнения
| — операція утворення доповнення
|
| операция отрицания суждения
| — операція заперечення судження
|
| операция «сложения»
| — операція «додавання»
|
| операция «умножения»
| — операція «множення»
|
| описание
| — опис
|
| опосредствование
| — опосередкування
|
| опосредствованное умозаключение
| — опосередкований умовивід
|
| определение понятия
| — визначення поняття
|
| определение через ближайший род м видовое отличие
| — визначення через найближчий рід і видову відмінність
|
| определенное мышление
| — визначене мислення
|
| определенность мышления
| — визначенність мислення
|
| определяемое понятие
| — визначуване поняття
|
| определяющее понятие
| — визначаюче поняття
|
| опровергающее доказательство
| — спростовуюче доведення
|
| опровержение
| — спростування
|
| опыт
| — досвід
|
| основание
| — основа, підстава
|
| основание деления
| — основа поділу
|
| основания доказательства
| — основи доведення
|
| «основная ошибка»
| — «основна помилка»
|
| основные признаки
| — основні ознаки
|
| особые правила фигур силлогизма
| — особливі правила фігур сило- гізму
|
| отделимый собственный признак
| — віддільна власна ознака
|
| отличительный признак
| — відмітна ознака
|
| относительное понятие
| — відносне поняття
|
| отношение
| — відношення
|
| отношение внеположенности
| — див. отношение соподчинения
|
| отношение координации
| — відношення координації
|
| отношение несовместимости
| — відношення несумісності
|
| отношение несогласия
| — відношення незгідності
|
| отношение несравнимости
| — відношення непорівняності
|
| отношение перекрещивания
| — відношення перехресності
|
| отношение пересечения
| — відношення перетину
|
| отношение подчинения
| — відношення підпорядкування
|
| отношение противности
| — відношення противності
|
| отношение противоположности
| — відношення протилежності
|
| отношение противоречия
| — відношення суперечності
|
| отношение равнозначности
| — відношення рівнозначності
|
| отношение совместимости
| — відношення сумісності
|
| отношение соподчинения
| — відношення співпідпорядкування
|
| отношение сравнимости
| — відношення порівнянності
|
| отношение субконтрарности
| — відношення субконтрарності
|
| отношение субординации
| — відношення субординації
|
| отношение тождества
| — відношення тотожності
|
| отношение частичного совпадения объемов
| — відношення часткового збігу обсягів
|
| отношение эквивалентности
| — відношення еквівалентності
|
| отрицание
| — заперечення
|
| отрицание дизъюнкции
| — заперечення диз’юнкції
|
| отрицание импликации
| — заперечення імплікації
|
| отрицание кванторов
| — заперечення кванторів
|
| отрицание конъюнкции
| — заперечення кон’юнкції
|
| отрицание суждения
| — заперечення судження
|
| отрицательная посылка
| — заперечний засновок
|
| отрицательное заключение
| — заперечний висновок
|
| отрицательное определение
| — заперечне визначення
|
| отрицательное суждение
| — заперечне судження
|
| отрицательный вывод
| — заперечний висновок
|
| отрицающий модус условно-категорического силлогизма
| — заперечуючий модус умовно-категоричного силогізму
|
| «от сказанного в относительном смысле к сказанному безотносительно»
| — «від сказаного у відносному смислі до сказаного безвідносно»
|
| очевидность
| — очевидність
|
| ошибка произвольного вывода
| — помилка довільного висновку
|
| парадокс
| — парадокс
|
| паралогизм
| — паралогізм
|
| первая фигура простого категорического силлогизма
| — перша фігура простого категоричного силогізму
|
| перекрестное деление
| — перехресний поділ
|
| перекрестное понятие
| — перехресне поняття
|
| перестановка посылок
| — перестановка засновків
|
| «переход в другой род»
| — «перехід в інший рід»
|
| повествовательное суждение
| — розповідне судження
|
| подкласс
| — підклас
|
| подмена тезиса
| — підміна тези
|
| подмножество
| — підмножина
|
| подпротивная противоположность
| — підсупротивна протилежність
|
| подпротивность
| — підсупротивність, підпротивність
|
| подпротивные суждения
| — підсупротивні судження
|
| подчинение
| — підпорядкування
|
| подчиненное понятие
| — підпорядковане поняття
|
| подчиненное суждение
| — підпорядковане судження
|
| подчиняющее понятие
| — підпорядковуюче поняття
|
| подчиняющее суждение
| — підпорядковуюче судження
|
| познание
| — пізнання
|
| полилемма
| — полілема
|
| полисиллогизм
| — полісилогізм
|
| политомия
| — політомія
|
| полная аналогия
| — повна аналогія
|
| полная индукция
| — повна індукція
|
| полная система аксиом
| — повна система аксіом
|
| положительное понятие
| — позитивне поняття
|
| понятие
| — поняття
|
| популярная индукция
| — популярна індукція
|
| «порочний круг»
| — «порочне коло»
|
| последовательное мышление
| — послідовне мислення
|
| последовательность
| — послідовність
|
| «после этого — значит, по причине этого»
| — «після цього — значить, з причини цього»
|
| поспешное обобщение
| — поспішне узагальнення
|
| постулат
| — постулат
|
| посылка
| — засновок
|
| пояснительное суждение
| — пояснювальне судження
|
| правильность мышления
| — правильність мислення
|
| превращение суждения
| — перетворення судження
|
| правильность мышления
| — правильність мислення
|
| практика
| — практика
|
| превращение суждения
| — перетворення судження
|
| предикат суждения
| — предикат судження
|
| предложение
| — речення
|
| предметная область
| — предметна область
|
| представление
| — уявлення
|
| преобразование суждений
| — перетворення суджень
|
| «приведение к абсурду»
| — «приведення до абсурду»
|
| приемы, сходные с определением
| — прийоми, подібні до визначення
|
| признак
| — ознака
|
| признак понятия
| — ознака поняття
|
| причина
| — причина
|
| причинность
| — причинність
|
| проблематическое суждение
| — проблематичне судження
|
| прогрессивный полисиллогизм
| — прогресивний полісилогізм
|
| пропозициональная функция
| — пропозиціональна функція
|
| просиллогизм
| — просилогізм
|
| простая аналогия
| — проста аналогія
|
| простая форма суждения
| — проста форма судження
|
| простое обращение
| — просте обернення
|
| простое суждение
| — просте судження
|
| простой деструктивний модус дилеммы
| — простий деструктивний модус дилеми
|
| простой категорический силлогизм
| — простий категоричний силогізм
|
| простой конструктивный модус дилеммы
| — простий конструктивний модус дилеми
|
| простой разделительный силлогизм
| — простий розмежувальний силогізм
|
| простой сокращенный силлогизм
| — простий скорочений силогізм
|
| простой условный силлогизм
| — простий умовний силогізм
|
| противность
| — супротивність
|
| противные суждения
| — супротивні судження
|
| противоположность
| — протилежність
|
| противоположные понятия
| — протилежні поняття
|
| противоположные суждения
| — протилежні судження
|
| противопоставление предикату
| — протиставлення предикату
|
| противопоставление субъекту
| — протиставлення суб’єкту
|
| противопоставление суждений
| — протиставлення суджень
|
| противоречащая противоположность
| — суперечна протилежність
|
| противоречащие понятия
| — суперечні поняття
|
| противоречащие суждения
| — суперечні судження
|
| противоречивое мышление
| — суперечливе мислення
|
| противоречивость
| — суперечливість
|
| противоречие
| — суперечність
|
| прямое доказательство
| — пряме доведення
|
| прямое противоречие
| — пряма суперечність
|
| прямой метод опровержения суждений
| — прямий метод спростування суджень
|
| пустой класс
| — пустий клас
|
| рабочая гипотеза
| — робоча гіпотеза
|
| равнозначные понятия
| — рівнозначні поняття
|
| разделительное доказательство
| — розділове доведення
|
| разделительное суждение
| — розділове судження
|
| разделительное умозаключение
| — розділовий умовивід
|
| разделительно-категорический силлогизм
| — розділово-категоричний силогізм
|
| разделительный силлогизм
| — розділовий силогізм
|
| различение
| — розрізнення
|
| различие
| — відмінність
|
| распределенность терминов
| — розподіленість термінів
|
| распределенный термин
| — розподілений термін
|
| распространенная аналогия
| — поширена аналогія
|
| рассуждение
| — міркування
|
| «расчленение целого на части»
| — «розчленування цілого на частини»
|
| реализм
| — реалізм
|
| реальное определение
| — реальне визначення
|
| регистрирующее общее суждение
| — реєструюче загальне судження
|
| регистрирующее понятие
| — реєструюче поняття
|
| регрессивный полисиллогизм
| — регресивний полісилогізм
|
| рефлексивность
| — рефлексивність
|
| решающий експеримент
| — вирішальний експеримент
|
| род
| — рід
|
| родовое понятие
| — родове поняття
|
| родовой признак
| — родова ознака
|
| самый низший вид
| — найнижчий вид
|
| сведение фигур силлогизма
| — зведення фігур силогізму
|
| свободная переменная
| — вільна змінна
|
| свойство
| — властивість
|
| свойство рефлексивности
| — властивість рефлексивності
|
| свойство симметричности
| — властивість симетричності
|
| свойство транзитивности
| — властивість транзитивності
|
| свойство функциональности
| — властивість функціональності
|
| связанная переменная
| — зв’язана змінна
|
| связка суждения
| — зв’язка судження
|
| семантическая логика
| — семантична логіка
|
| силлогизм
| — силогізм
|
| силлогистическое умозаключение
| — силогістичний умовивід
|
| символ
| — символ
|
| символическая логика
| — символічна логіка
|
| симметричность
| — симетричність
|
| синтез
| — синтез
|
| синтетическое суждение
| — синтетичне судження
|
| система аксиом
| — система аксіом
|
| систематизация
| — систематизація
|
| «скачок в делении»
| — «стрибок у поділі»
|
| слабая дизъюнкция
| — слабка диз’юнкція
|
| следствие
| — наслідок
|
| «слишком узкое деление»
| — «надто вузький поділ»
|
| «слишком узкое определение»
| — «надто вузьке визначення»
|
| «слишком широкое деление»
| — «надто широкий поділ»
|
| «слишком широкое определение»
| — «надто широке визначення»
|
| сложная форма суждения
| — складна форма судження
|
| сложное суждение
| — складне судження
|
| сложносокращенный силлогизм
| — складноскорочений силогізм
|
| сложный деструктивный модус дилеммы
| — складний деструктивний модус дилеми
|
| сложный конструктивный модус дилеммы
| — складний конструктивний модус дилеми
|
| сложный силлогизм
| — складний силогізм
|
| случайный признак
| — випадкова ознака
|
| «смешение действий»
| — «змішання дій»
|
| «смешение нескольких вопросов в одном»
| — «змішання кількох питань в одному»
|
| собирательное понятие
| — збірне поняття
|
| собственный признак
| — власна ознака
|
| совместимые понятия
| — сумісні поняття
|
| совместимые суждения
| — сумісні судження
|
| содержание понятия
| — зміст поняття
|
| содержание понятия
| — зміст поняття
|
| соединение делений суждений по количеству и качеству
| — сполучення поділів суджень за кількістю і якістю
|
| соединенный метод сходства и различия
| — сполучений метод схожості і відмінності
|
| соединительное доказательство
| — сполучне доведення
|
| соединительное суждение
| — сполучне судження
|
| соединительно-разделительное суждение
| — сполучно-розділове судження
|
| соединительно-разделительный союз «или»
| — з’єднувально-розділовий сполучник «або»
|
| сокращенный полисиллогизм
| — скорочений полісилогізм
|
| соподчинение
| — співпідпорядкування
|
| соподчиненность
| — співпідпорядкованість
|
| соподчиненные понятия
| — співпідпорядковані поняття
|
| сопоставление суждений
| — зіставлення суджень
|
| соразмерное деление
| — співмірний поділ
|
| соразмерность деления
| — співмірність поділу
|
| соразмерность определения
| — співмірність визначення
|
| сорит
| — сорит
|
| софизм
| — софізм
|
| софистика
| — софістика
|
| способ доказательства
| — спосіб доведення
|
| способ связывания кванторами
| — спосіб зв’язування кванторами
|
| способы опровержения
| — способи спростування
|
| способы отрицания
| — способи заперечення
|
| сравнимые понятия
| — порівнянні поняття
|
| средний термин
| — середній термін
|
| строгая аналогия
| — строга аналогія
|
| строгая дизъюнкция
| — строга диз’юнкція
|
| строго-разделительный союз «или»
| — строго-розділовий сполучник «або»
|
| субконтрарность
| — субконтрарність
|
| субконтрарные суждения
| — субконтрарні судження
|
| субординация
| — субординація
|
| субординация понятий
| — субординація понять
|
| субординация суждений
| — субординація суджень
|
| суждение
| — судження
|
| суждение вероятности
| — судження імовірності
|
| суждение включения
| — судження включення
|
| суждение возможности
| — судження можливості
|
| суждение всеобщности
| — судження загальності
|
| суждение действительности
| — судження дійсності
|
| суждение достоверности
| — судження достовірності
|
| суждение единичности
| — судження одиничності
|
| суждение необходимости
| — судження необхідності
|
| суждение особенности
| — судження особливості
|
| суждение отношения
| — судження відношення
|
| суждение принадлежности
| — судження належності
|
| суждение свойства
| — судження властивості
|
| суждение состава
| — судження складу
|
| суждение существования
| — судження існування
|
| суждение тождества
| — судження тотожності
|
| суждение эквивалентности
| — судження еквівалентності
|
| субъект суждения
| — суб’єкт судження
|
| субъективная логика
| — суб’єктивна логіка
|
| существенный признак
| — істотна ознака
|
| убедительность доказательства
| — переконливість доведення
|
| указание
| — вказівка
|
| умозаключение
| — умовивід
|
| универсалии
| — універсалії
|
| универсальный класс
| — універсальний клас
|
| условие
| — умова
|
| условное суждение
| — умовне судження
|
| условное умозаключение
| — умовний умовивід
|
| условно-категорический силлогизм
| — умовно-категоричний силогізм
|
| условно-разделительное суждение
| — умовно-розділове судження
|
| условный силлогизм
| — умовний силогізм
|
| утвердительное заключение
| — ствердний висновок
|
| утвердительное суждение
| — ствердне судження
|
| утвердительный вывод
| — ствердний висновок
|
| утверждающе-отрицательный модус
| — стверджувально-заперечний модус
|
| утверждающий модус условно-категорического силлогизма
| — стверджувальний модус умовно-категоричного силогізму
|
| утверждение
| — твердження
|
| «учетверение терминов»
| — «почетверіння термінів»
|
* При цьому слід пам’ятати, що будь-який елемент з універсального класу U належить або до класу А, або до класу А1, тобто до доповнення до А. Звідси випливає: а`Є А º а Є А1.
