ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК З ЛОГІКИ
А
| абстрагирование | — абстрагування |
| абстрактное понятие | — абстрактне поняття |
| абстракция | — абстракція |
| абсурд | — абсурд |
| адекватное деление | — адекватний поділ |
| аксиома | — аксіома |
| аксиома силлогизма | — аксіома силогізму |
| аксиоматический метод | — аксіоматичний метод |
| алгебра логики | — алгебра логіки |
| алогизм | — алогізм |
| альтернатива | — альтернатива |
| амфиболия | — амфіболія |
| анализ | — аналіз |
| аналитическое суждение | — аналітичне судження |
| аналогия | — аналогія |
| антитезис | — антитеза |
| апагогическое доказательство | — апагогічне доведення |
| аподиктическое суждение | — аподиктичне судження |
| апория | — апорія |
| аргумент | — аргумент |
| аристотелевский сорит | — арістотелівський сорит |
| ассерторическое суждение | — асерторичне судження |
| атрибутивное суждение | — атрибутивне судження |
Б
| безотносительное понятие | — безвідносне поняття |
| безусловное суждение | — безумовне судження |
| бессмысленное суждение | — абсурдне судження |
| бессмысленность | — абсурдність |
| бессмыслица | — абсурд |
| ближайший род | — найближчий рід |
| большая посылка | — більший засновок |
| больший термин | — більший термін |
В
| вербальное определение | — вербальне визначення |
| вероятное суждение | — імовірне судження |
| вероятность | — імовірність |
| версия | — версія |
| взаимооднозначное отношение | — взаємнооднозначне відношення |
| вид | — вид |
| видовое отличие | — видова відмінність |
| видовое понятие | — видове поняття |
| видовой признак | — видова ознака |
| включающее суждение | — включаюче судження |
| внерасположенные понятия | — позарозташовані поняття |
| восприятие | — сприйняття |
| всеиндуктивизм | — всеіндуктивізм |
| вспомогательная классификация | — допоміжна класифікація |
| вторая фигура простого категорического силлогизма | — друга фігура простого категоричного силогізму |
| выведение | — виведення |
| выведение следствий | — виведення наслідків |
| вывод | — висновок |
| выводное знание | — вивідне знання |
| выделяющее суждение | — виділяюче судження |
| выделяющее нерегулярное суждение | — виділяюче нерегулярне судження |
| выделяющее регулярное суждение | — виділяюче регулярне судження |
| выделяющее условное суждение | — виділяюче умовне судження |
| высказывание | — висловлювання |
Г
| генетическое доказательство | — генетичне доведення |
| генетическое определение | — генетичне визначення |
| гипотеза | — гіпотеза |
| гипотетический силлогизм | — гіпотетичний силогізм |
| гипотетическое суждение | — гіпотетичне судження |
| гипотетическое умозаключение | — гіпотетичний умовивід |
| гоклениевский сорит | — гокленіївський сорит |
Д
| двусмысленность | — двозначність |
| двучленное деление | — двочленний поділ |
| дедуктивная теория | — дедуктивна теорія |
| дедуктивное доказательство | — дедуктивне доведення |
| дедуктивное умозаключение | — дедуктивний умовивід |
| дедукция | — дедукція |
| деление по видоизменению признака | — поділ за видозміною ознаки |
| деление объема понятия | — поділ обсягу поняття |
| «деление с лишними членами» | — «поділ із зайвими членами» |
| делимое понятие | — ділене поняття |
| демонстрация | — демонстрація |
| деструктивная дилемма | — деструктивна дилема |
| деструктивний модус | — деструктивний модус |
| дефиниция | — дефініція |
| диалектическая логика | — діалектична логіка |
| диаметральная противоположность | — діаметральна протилежність |
| дизъюнктивное суждение | — диз’юнктивне судження |
| дизъюнкция | — диз’юнкція |
| дилемма | — дилема |
| диспаратные понятия | — диспаратні поняття |
| дихотомическое деление | — дихотомічний поділ |
| дихотомия | — дихотомія |
| довод | — доказ |
| доказательное мышление | — доказове мислення |
| доказательность | — доказовість |
| доказательство | — доведення |
| доказательство, исчерпывающее все возможные случаи доказываемого тезиса | — доведення, що вичерпує усі можливі випадки доводжуваної тези |
| «доказательство к истине» | — «доведення до істини» |
| «доказательство к публике» | — «доведення до публіки» |
| «доказательство к человеку» | — «доведення до людини» |
| доказательство от противного | — доведення від протилежного |
| доказательство по аналогии | — доведення за аналогією |
| доказательство по существу | — доведення по суті |
| доказуемость | — довідність |
| достаточное основание | — достатня основа |
| достаточные признаки | — достатні ознаки |
| достаточные условия | — достатні умови |
| достоверное суждение | — достовірне судження |
| достоверность | — достовірність |
| «древо» Порфирия | — «дерево» Порфирія |
Е
| единичное понятие | — одиничне поняття |
| единичное суждение | — одиничне судження |
| естественная классификация | — природна класифікація |
З
| заблуждение | — заблудження |
| заключение | — висновок |
| закон достаточного основания | — закон достатньої підстави |
| закон исключенного третьего | — закон виключеного третього |
| закон мышления | — закон мислення |
| закон противоречия | — закон суперечності |
| закон тождества | — закон тотожності |
| законы формальной логики | — закони формальної логіки |
| защита | — захист |
| знание | — знання |
И
| импликационное суждение | — імплікаційне судження |
| импликация | — імплікація |
| имя | — ім’я |
| индивид | — індивід |
| индивидуальное понятие | — індивідуальне поняття |
| индивидуальное суждение | — індивідуальне судження |
| индуктивная логика | — індуктивна логіка |
| индуктивное доказательство | — індуктивне доведення |
| индуктивное умозаключение | — індуктивний умовивід |
| индукция | — індукція |
| индукция через анализ и отбор фактов | — індукція через аналіз і відбір фактів |
| исключающее суждение | — виключаюче судження |
| исключающе-разделительное суждение | — виключаючо-розділове судження |
| искусственная классификация | — штучна класифікація |
| истина | — істина |
| истинное суждение | — істинне судження |
| истинность | — істинність |
| истинность мышления | — істинність мислення |
| исчерпывающее деление | — вичерпний поділ |
К
| категорический силлогизм | — категоричний силогізм |
| категорическое суждение | — категоричне судження |
| категория | — категорія |
| качество суждения | — якість судження |
| квантификация суждения | — квантифікація судження |
| квантор | — квантор |
| квантор общности | — квантор загальності |
| квантор существования | — квантор існування |
| класс | — клас |
| классификационное суждение | — класифікаційне судження |
| классическая формальная логика | — класична формальна логіка |
| классы понятий | — класи понять |
| количество суждения | — кількість судження |
| комбинаторная логика | — комбінаторна логіка |
| конкретное понятие | ¾ конкретне поняття |
| конструктивная дилемма | — конструктивна дилема |
| конструктивный модус дилеммы | — конструктивний модус дилеми |
| контрадикторная противоположность | — контрадикторна протилежність |
| контрадикторность | — контрадикторність |
| контрадикторные понятия | — контрадикторні поняття |
| контрадикторные суждения | — контрадикторні судження |
| контрапозиция | — контрапозиція |
| контрапозиция условного суждения | — контрапозиція умовного судження |
| контрарная противоположность | — контрарна протилежність |
| контрарность | — контрарність |
| контрарные понятия | — контрарні поняття |
| контрарные суждения | — контрарні судження |
| концептуализм | — концептуалізм |
| конъюнктивное суждение | — кон’юнктивне судження |
| конъюнкция | — кон’юнкція |
| координация | — координація |
| координация понятий | ¾ координація понять |
| координация суждений | — координація суджень |
| косвенное доказательство | — побіжне доведення |
| крайние термины | — крайні терміни |
| круг в доказательстве | — коло у доведенні |
| круг в определении | — коло у визначенні |
Л
| лемма | — лема |
| лемматический силлогизм | — лематичний силогізм |
| лемматическое умозаключение | — лематичний умовивід |
| логика | — логіка |
| логика вещей | — логіка речей |
| логика классов | — логіка класів |
| логика отношений | — логіка відношень |
| логическая норма | — логічна норма |
| логическая операция | — логічна операція |
| логическая ошибка | — логічна помилка |
| логическая переменная | — логічна змінна |
| логическая постоянная | — логічна постійна |
| логическая связка | — логічна зв’язка |
| логическая форма | — логічна форма |
| логическая функция | — логічна функція |
| логически истинное суждение | — логічно істинне судження |
| логически эквивалентное суждение | — логічно еквівалентне судження |
| логический анализ | — логічний аналіз |
| логический закон | — логічний закон |
| «логический квадрат» | — «логічний квадрат» |
| логический класс | — логічний клас |
| логический позитивизм | — логічний позитивізм |
| логический прием | — логічний прийом |
| логический символ | — логічний символ |
| логический смысл суждения | — логічний смисл судження |
| логический союз | — логічний сполучник |
| логический формализм | — логічний формалізм |
| логическое | — логічне |
| логическое действие | — логічна дія |
| логическое мышление | — логічне мислення |
| логическое основание | — логічна основа |
| логическое подлежащее | — логічний підмет |
| логическое противоречие | — логічна суперечність |
| логическое сказуемое | — логічний присудок |
| логомахия | — логомахія |
| ложная аналогия | — хибна аналогія |
| ложное суждение | — хибне судження |
| ложность | — хибність |
| ложь | — хиба |
М
| математическая логика | — математична логіка |
| материальная истинность | — матеріальна істинність |
| материя суждения | — матерія судження |
| меньшая посылка | — менший засновок |
| меньший термин | — менший термін |
| метод | — метод |
| метод интерпретации | — метод інтерпретації |
| метод классификации | — метод класифікації |
| метод моделирования | — метод моделювання |
| метод остатков | — методологія остач |
| метод различия | — метод різниці |
| метод сопутствующих изменений | — метод супровідних змін |
| метод сходства | — метод схожості |
| методология | — методологія |
| методы индуктивного исследования | — методи індуктивного дослідження |
| мнимая переменная | — уявна перемінна |
| мнимое следование | — уявне слідування |
| многозначная логика | — багатозначна логіка |
| многочленное деление | — багаточленний поділ |
| множество | — множина |
| множество причин | — множність причин |
| модальность суждений | — модальність суджень |
| модус силлогизма | — модус силогізму |
| мышление | — мислення |
| Н | |
| наблюдение | — спостереження |
| наведение | — наведення |
| наибольшая противоположность | — найбільша протилежність |
| научная индукция | — наукова індукція |
| «не вытекает» | — «не випливає» |
| «неизвестное через неизвестное» | — «невідоме через невідоме» |
| необходимые признаки | — необхідні ознаки |
| неопределенное частное суждение | — невизначене часткове судження |
|
|
| неопределяемое понятие | — невизначуване поняття |
| неотделимый несобственный признак | — невіддільна невласна ознака |
| неотделимый собственный признак | — невіддільна власна ознака |
| «непозволительное расширение большего термина» | — «недозволене розширення більшого терміна» |
| «непозволительное расширение меньшего термина» | — «недозволене розширення меншого терміна» |
| неполная аналогия | — неповна аналогія |
| неполная индукция | — неповна індукція |
| неполная индукция через простое перечисление при отсутствии противоречащих случаев | — неповна індукція через простий перелік при відсутності суперечливих випадків |
| неполная система аксиом | — неповна система аксіом |
| неполное деление | — неповний поділ |
| непосредственное умозаключение | — безпосередній умовивід |
| неправильное мышление | — неправильне мислення |
| неправильность мышления | — неправильність мислення |
| непротиворечивое мышление | — несуперечливе мислення |
| непротиворечивость | — несуперечливість |
| непрямое противоречие | — непряма суперечність |
| нераспределенность терминов | — нерозподіленість термінів |
| нераспределенный термин | — нерозподілений термін |
| нерегистрирующее понятие | — нереєструюче поняття |
| несиллогистическое умозаключение | — несилогістичний умовивід |
| «не следует» | — «не слідує» |
| несобственный признак | — невласна ознака |
| несовместимые понятия | — несумісні поняття |
| несовместимые суждения | — несумісні судження |
| несравнимые понятия | — непорівнянні поняття |
| нестрогая аналогия | — нестрога аналогія |
| неявное определение | — неявне визначення |
| номинализм | — номіналізм |
| номинальное определение | — номінальне визначення |
| нормативизм | — нормативізм |
| нулевое понятие | — нульове поняття |
| нулевой класс | — нульовий клас |
О
| обобщение | — узагальнення |
| обобщение понятия | — узагальнення поняття |
| обоснованное мышление | — обґрунтоване мислення |
| обоснованность | — обґрунтованість |
| обращение с обобщением | — обернення з узагальненням |
| обращение с ограничением | — обернення з обмеженням |
| обращение с приращением | — обернення з прирощенням |
| обращение суждения | — обернення судження |
| обусловливающее доказательство | — зумовлююче доведення |
| общая посылка | — загальний засновок |
| общее понятие | — загальне поняття |
| общее суждение | — загальне судження |
| общеотрицательное суждение | — загальнозаперечне судження |
| общеутвердительное суждение | — загальноствердне судження |
| общие правила силлогизма | — загальні правила силогізму |
| общий вывод | — загальний висновок |
| объединенная классификация суждений по качеству и количеству | — об’єднана класифікація суджень за якістю й кількістю |
| объективная логика | — об’єктивна логіка |
| объем понятия | — обсяг поняття |
| объяснение | — пояснення |
| объяснение фактов | — пояснення фактів |
| объяснительное суждение | — пояснювальне судження |
| ограничение понятия | — обмеження поняття |
| операциональное определение | — операціональне визначення |
| операция образования дополнения | — операція утворення доповнення |
| операция отрицания суждения | — операція заперечення судження |
| операция «сложения» | — операція «додавання» |
| операция «умножения» | — операція «множення» |
| описание | — опис |
| опосредствование | — опосередкування |
| опосредствованное умозаключение | — опосередкований умовивід |
| определение понятия | — визначення поняття |
| определение через ближайший род м видовое отличие | — визначення через найближчий рід і видову відмінність |
| определенное мышление | — визначене мислення |
| определенность мышления | — визначенність мислення |
| определяемое понятие | — визначуване поняття |
| определяющее понятие | — визначаюче поняття |
| опровергающее доказательство | — спростовуюче доведення |
| опровержение | — спростування |
| опыт | — досвід |
| основание | — основа, підстава |
| основание деления | — основа поділу |
| основания доказательства | — основи доведення |
| «основная ошибка» | — «основна помилка» |
| основные признаки | — основні ознаки |
| особые правила фигур силлогизма | — особливі правила фігур сило- гізму |
| отделимый собственный признак | — віддільна власна ознака |
| отличительный признак | — відмітна ознака |
| относительное понятие | — відносне поняття |
| отношение | — відношення |
| ІОСТІ і ^ИУ | — див. отношение соподчинения |
| елашіщпя-(ування | — відношення координації |
| отношение внеположенности | — див. отношение соподчинения |
| отношение координации | — відношення координації |
| отношение несовместимости | — відношення несумісності |
| отношение несогласия | — відношення незгідності |
| отношение несравнимости | — відношення непорівняності |
| отношение перекрещивания | — відношення перехресності |
| отношение пересечения | — відношення перетину |
| отношение подчинения | — відношення підпорядкування |
| отношение противности | — відношення противності |
| отношение противоположности | — відношення протилежності |
| отношение противоречия | — відношення суперечності |
| отношение равнозначности | — відношення рівнозначності |
| отношение совместимости | — відношення сумісності |
| отношение соподчинения | — відношення співпідпорядкування |
| отношение сравнимости | — відношення порівнянності |
| отношение субконтрарности | — відношення субконтрарності |
| отношение субординации | — відношення субординації |
| отношение тождества | — відношення тотожності |
| отношение частичного совпадения объемов | — відношення часткового збігу обсягів |
| отношение эквивалентности | — відношення еквівалентності |
| отрицание | — заперечення |
| отрицание дизъюнкции | — заперечення диз’юнкції |
| отрицание импликации | — заперечення імплікації |
| отрицание кванторов | — заперечення кванторів |
| отрицание конъюнкции | — заперечення кон’юнкції |
| отрицание суждения | — заперечення судження |
| отрицательная посылка | — заперечний засновок |
| отрицательное заключение | — заперечний висновок |
| отрицательное определение | — заперечне визначення |
| отрицательное суждение | — заперечне судження |
| отрицательный вывод | — заперечний висновок |
| отрицающий модус условно-категорического силлогизма | — заперечуючий модус умовно-категоричного силогізму |
| «от сказанного в относительном смысле к сказанному безотносительно» | — «від сказаного у відносному смислі до сказаного безвідносно» |
| очевидность | — очевидність |
| ошибка произвольного вывода | — помилка довільного висновку |
| ^ ^ |
П
| парадокс | — парадокс |
| паралогизм | — паралогізм |
| первая фигура простого категорического силлогизма | — перша фігура простого категоричного силогізму |
| перекрестное деление | — перехресний поділ |
| перекрестное понятие | — перехресне поняття |
| перестановка посылок | — перестановка засновків |
| «переход в другой род» | — «перехід в інший рід» |
| повествовательное суждение | — розповідне судження |
| подкласс | — підклас |
| подмена тезиса | — підміна тези |
| подмножество | — підмножина |
| подпротивная противоположность | — підсупротивна протилежність |
| подпротивность | — підсупротивність, підпротивність |
| подпротивные суждения | — підсупротивні судження |
| подчинение | — підпорядкування |
| подчиненное понятие | — підпорядковане поняття |
| подчиненное суждение | — підпорядковане судження |
| подчиняющее понятие | — підпорядковуюче поняття |
| подчиняющее суждение | — підпорядковуюче судження |
| познание | — пізнання |
| полилемма | — полілема |
| полисиллогизм | — полісилогізм |
| политомия | — політомія |
| полная аналогия | — повна аналогія |
| полная индукция | — повна індукція |
| полная система аксиом | — повна система аксіом |
| положительное понятие | — позитивне поняття |
| понятие | — поняття |
| популярная индукция | — популярна індукція |
| «порочний круг» | — «порочне коло» |
| последовательное мышление | — послідовне мислення |
| последовательность | — послідовність |
| «после этого — значит, по причине этого» | — «після цього — значить, з причини цього» |
| поспешное обобщение | — поспішне узагальнення |
| постулат | — постулат |
| посылка | — засновок |
| пояснительное суждение | — пояснювальне судження |
| правильность мышления | — правильність мислення |
| превращение суждения | — перетворення судження |
| правильность мышления | — правильність мислення |
| практика | — практика |
| превращение суждения | — перетворення судження |
| предикат суждения | — предикат судження |
| предложение | — речення |
| предметная область | — предметна область |
| представление | — уявлення |
| преобразование суждений | — перетворення суджень |
| «приведение к абсурду» | — «приведення до абсурду» |
| приемы, сходные с определением | — прийоми, подібні до визначення |
| признак | — ознака |
| признак понятия | — ознака поняття |
| причина | — причина |
| причинность | — причинність |
| проблематическое суждение | — проблематичне судження |
| прогрессивный полисиллогизм | — прогресивний полісилогізм |
| пропозициональная функция | — пропозиціональна функція |
| просиллогизм | — просилогізм |
| простая аналогия | — проста аналогія |
| простая форма суждения | — проста форма судження |
| простое обращение | — просте обернення |
| простое суждение | — просте судження |
| простой деструктивний модус дилеммы | — простий деструктивний модус дилеми |
| простой категорический силлогизм | — простий категоричний силогізм |
| простой конструктивный модус дилеммы | — простий конструктивний модус дилеми |
| простой разделительный силлогизм | — простий розмежувальний силогізм |
| простой сокращенный силлогизм | — простий скорочений силогізм |
| простой условный силлогизм | — простий умовний силогізм |
| противность | — супротивність |
| противные суждения | — супротивні судження |
| противоположность | — протилежність |
| противоположные понятия | — протилежні поняття |
| противоположные суждения | — протилежні судження |
| противопоставление предикату | — протиставлення предикату |
| противопоставление субъекту | — протиставлення суб’єкту |
| противопоставление суждений | — протиставлення суджень |
| противоречащая противоположность | — суперечна протилежність |
| противоречащие понятия | — суперечні поняття |
| противоречащие суждения | — суперечні судження |
| противоречивое мышление | — суперечливе мислення |
| противоречивость | — суперечливість |
| противоречие | — суперечність |
| прямое доказательство | — пряме доведення |
| прямое противоречие | — пряма суперечність |
| прямой метод опровержения суждений | — прямий метод спростування суджень |
| пустой класс | — пустий клас |
Р
| рабочая гипотеза | — робоча гіпотеза |
| равнозначные понятия | — рівнозначні поняття |
| разделительное доказательство | — розділове доведення |
| разделительное суждение | — розділове судження |
| разделительное умозаключение | — розділовий умовивід |
| разделительно-категорический силлогизм | — розділово-категоричний силогізм |
| разделительный силлогизм | — розділовий силогізм |
| различение | — розрізнення |
| различие | — відмінність |
| распределенность терминов | — розподіленість термінів |
| распределенный термин | — розподілений термін |
| распространенная аналогия | — поширена аналогія |
| рассуждение | — міркування |
| «расчленение целого на части» | — «розчленування цілого на частини» |
| реализм | — реалізм |
| реальное определение | — реальне визначення |
| регистрирующее общее суждение | — реєструюче загальне судження |
| регистрирующее понятие | — реєструюче поняття |
| регрессивный полисиллогизм | — регресивний полісилогізм |
| рефлексивность | — рефлексивність |
| решающий експеримент | — вирішальний експеримент |
| род | — рід |
| родовое понятие | — родове поняття |
| родовой признак | — родова ознака |
| С^і |
| ^^ б І й^) |
|
С
| самый низший вид | — найнижчий вид |
| сведение фигур силлогизма | — зведення фігур силогізму |
| свободная переменная | — вільна змінна |
| свойство | — властивість |
| свойство рефлексивности | — властивість рефлексивності |
| свойство симметричности | — властивість симетричності |
| свойство транзитивности | — властивість транзитивності |
| свойство функциональности | — властивість функціональності |
| связанная переменная | — зв’язана змінна |
| связка суждения | — зв’язка судження |
| семантическая логика | — семантична логіка |
| силлогизм | — силогізм |
| силлогистическое умозаключение | — силогістичний умовивід |
| символ | — символ |
| символическая логика | — символічна логіка |
| симметричность | — симетричність |
| синтез | — синтез |
| синтетическое суждение | — синтетичне судження |
| система аксиом | — система аксіом |
| систематизация | — систематизація |
| «скачок в делении» | — «стрибок у поділі» |
| слабая дизъюнкция | — слабка диз’юнкція |
| следствие | — наслідок |
| «слишком узкое деление» | — «надто вузький поділ» |
| «слишком узкое определение» | — «надто вузьке визначення» |
| «слишком широкое деление» | — «надто широкий поділ» |
| «слишком широкое определение» | — «надто широке визначення» |
| сложная форма суждения | — складна форма судження |
| сложное суждение | — складне судження |
| сложносокращенный силлогизм | — складноскорочений силогізм |
| сложный деструктивный модус дилеммы | — складний деструктивний модус дилеми |
| сложный конструктивный модус дилеммы | — складний конструктивний модус дилеми |
| сложный силлогизм | — складний силогізм |
| случайный признак | — випадкова ознака |
| «смешение действий» | — «змішання дій» |
| «смешение нескольких вопросов в одном» | — «змішання кількох питань в одному» |
| собирательное понятие | — збірне поняття |
| собственный признак | — власна ознака |
| совместимые понятия | — сумісні поняття |
| совместимые суждения | — сумісні судження |
| содержание понятия | — зміст поняття |
| содержание понятия | — зміст поняття |
| соединение делений суждений по количеству и качеству | — сполучення поділів суджень за кількістю і якістю |
| соединенный метод сходства и различия | — сполучений метод схожості і відмінності |
| соединительное доказательство | — сполучне доведення |
| соединительное суждение | — сполучне судження |
| соединительно-разделительное суждение | — сполучно-розділове судження |
| соединительно-разделительный союз «или» | — з’єднувально-розділовий сполучник «або» |
| сокращенный полисиллогизм | — скорочений полісилогізм |
| соподчинение | — співпідпорядкування |
| соподчиненность | — співпідпорядкованість |
| соподчиненные понятия | — співпідпорядковані поняття |
| сопоставление суждений | — зіставлення суджень |
| соразмерное деление | — співмірний поділ |
| соразмерность деления | — співмірність поділу |
| соразмерность определения | — співмірність визначення |
| сорит | — сорит |
| софизм | — софізм |
| софистика | — софістика |
| способ доказательства | — спосіб доведення |
| способ связывания кванторами | — спосіб зв’язування кванторами |
| способы опровержения | — способи спростування |
| способы отрицания | — способи заперечення |
| сравнимые понятия | — порівнянні поняття |
| средний термин | — середній термін |
| строгая аналогия | — строга аналогія |
| строгая дизъюнкция | — строга диз’юнкція |
| строго-разделительный союз «или» | — строго-розділовий сполучник «або» |
| субконтрарность | — субконтрарність |
| субконтрарные суждения | — субконтрарні судження |
| субординация | — субординація |
| субординация понятий | — субординація понять |
| субординация суждений | — субординація суджень |
| суждение | — судження |
| суждение вероятности | — судження імовірності |
| суждение включения | — судження включення |
| суждение возможности | — судження можливості |
| суждение всеобщности | — судження загальності |
| суждение действительности | — судження дійсності |
| суждение достоверности | — судження достовірності |
| суждение единичности | — судження одиничності |
| суждение необходимости | — судження необхідності |
| суждение особенности | — судження особливості |
| суждение отношения | — судження відношення |
| суждение принадлежности | — судження належності |
| суждение свойства | — судження властивості |
| суждение состава | — судження складу |
| суждение существования | — судження існування |
| суждение тождества | — судження тотожності |
| суждение эквивалентности | — судження еквівалентності |
| субъект суждения | — суб’єкт судження |
| субъективная логика | — суб’єктивна логіка |
| существенный признак | — істотна ознака |
Т
| тавтология | — тавтологія |
| тавтология в определении | — тавтологія у визначенні |
| тезис | — теза |
| термин | — термін |
| термины силлогизма | — терміни силогізму |
| термины суждения | — терміни судження |
| тождественно-истинное суждение | — тотожно-істинне судження |
| тождественность | — тотожність |
| тождественные понятия | — тотожні поняття |
| тождество | — тотожність |
| «то же через то же» | — «те саме через те саме» |
| традиционная логика | — традиційна логіка |
| традуктивное умозаключение | — традуктивний умовивід |
| традукция | — традукція |
| «требование основания» | — «вимога основи» |
| третья фигура простого категорического силлогизма | — третя фігура простого категоричного силогізму |
| трехчленное деление | — тричленний поділ |
| трилемма | — трилема |
| трихотомия | — трихотомія |
У
| убедительность доказательства | — переконливість доведення |
| указание | — вказівка |
| умозаключение | — умовивід |
| универсалии | — універсалії |
| универсальный класс | — універсальний клас |
| условие | — умова |
| условное суждение | — умовне судження |
| условное умозаключение | — умовний умовивід |
| условно-категорический силлогизм | — умовно-категоричний силогізм |
| условно-разделительное суждение | — умовно-розділове судження |
| условный силлогизм | — умовний силогізм |
| утвердительное заключение | — ствердний висновок |
| утвердительное суждение | — ствердне судження |
| утвердительный вывод | — ствердний висновок |
| утверждающе-отрицательный модус | — стверджувально-заперечний модус |
| утверждающий модус условно-категорического силлогизма | — стверджувальний модус умовно-категоричного силогізму |
| утверждение | — твердження |
| «учетверение терминов» | — «почетверіння термінів» |
| "р?-^-^^^ |
Ф
| фигура силлогизма | — фігура силогізму |
| форма доказательства | — форма доведення |
| формализация | — формалізація |
| формализм | — формалізм |
| формализованное исчисление | — формалізоване числення |
| формальная истинность | — формальна істинність |
| формальная логика | — формальна логіка |
| формально-логические законы мышления | — формально-логічні закони мислення |
| форма мышления | — форма мислення |
| функциональное отношение | — функціональне відношення |
| функциональность | — функціональність |
| функция высказывания | — функція висловлювання |
| функция предложения | — функція речення |
| функция суждения | — функція судження |
Х
| характеристика | — характеристика |
Ч
| частная гипотеза | — часткова гіпотеза |
| частная посылка | — частковий засновок |
| частное заключение | — частковий висновок |
| частное суждение | — часткове судження |
| частноотрицательное суждение | — частковозаперечне судження |
| частноутвердительное суждение | — частковостверджувальне судження |
| частный вывод | — частковий висновок |
| четвертая фигура простого категорического силлогизма | — четверта фігура простого категоричного силогізму |
| чисто разделительный силлогизм | — суто розділовий силогізм |
| чистое обращение | — чисте обернення |
| член класса | — член класу |
| члены деления | — члени поділу |
| с^^ ^^ ^ іА* |
| ^^б^,^^^ ^^ ^^-^ |
Э
| эвристика | — евристика |
| эйлеровы круги | — ейлерові кола |
| эквивалентная связь | — еквівалентний зв’язок |
| эквивалентное отношение | — еквівалентне відношення |
| экзистенциальное суждение | — екзистенціальне судження |
| эксперимент | — експеримент |
| элемент класса | — елемент класу |
| элементарная логика | — елементарна логіка |
| энтимема | — ентимема |
| эписиллогизм | — епісилогізм |
| эпихейрема | — епіхейрема |
| эристика | — еристика |
 |
* При цьому слід пам’ятати, що будь-який елемент з універсального класу U належить або до класу А, або до класу А1, тобто до доповнення до А. Звідси випливає: а`Є А º а Є А1.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: