Тема 7. Логіка дискурсу і діалогу, логічні моделі аргументації (2 год.).

7.1. Семантичні теорії дискурсу.

7.2. Логіка і теорія діалогу.

7.3. Аргументація і діалог.

Література:

Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. – 1994. – № 4. – С. 17-33.

Ивин А. А. Теория аргументации: Учебное пособие. – М.: Гардарики, 2000. – 416 с.

Chesnevar C. I., Maguitman A.G., Loui R. P. Logical Models of Argument // ACM Computing Surveys. – V. 32, № 4. – 2000. – P. 337-383.

Gärdenfors P. The Emergence of Meaning // Linguistics and Philosophy. – 1993. – V. 16, № 3. – P. 285-309.

Muskens R., Benthem J. van, Visser A. Dynamics // Handbook of Logic and Language [J. Van Benthem and A. Ter Meulen, editors]. – Amsterdam, Lausanne, New York, Oxford, Shannon, Tokyo: Elsevier; Cambridge, Massachusetts: The MIT Press, 1997. – P. 587-648.

Pollock J. L. Defeasible reasoning [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oscarhome.soc-sci.arizona.edu/~pollock.

Prakken H., Vreeswijk G. A. W. Logics for Defeasible Argumentation // Handbook of Philosophical Logic, second edition [D.Gabbay, F. Guenthner, eds.]. – Dordrecht, Boston, London: Kluwer Academic Publishers, 2002. – V. 4. – P. 219-318.

Walton D. The Place of Dialogue Theory in Logic, Computer Science and Communication Studies // Synthese. – 2000. – V. 123, № 3. – P. 327-346.

Питання до заліку

1. Визначення логіки.

2. Основні етапи розвитку логіки.

3. Теоретичне і практичне значення логіки.

4. Логіка і мова.

5. Міркування і аргументи.

6. Логічні оператори.

7. Формули логіки висловлювань.

8. Символізація висловлювань.

9. Правила істинності для формул логіки висловлювань.

10. Таблиці істинності.

11. Тавтології логіки висловлювань.

12. Тавтологічна імплікація і тавтологічна еквіваленція.

13. Аналітичні правила для логічних операторів.

14. Побудова аналітичного дерева для формул логіки висловлювань.

15. Предикати, відношення та індивідні константи.

16. Квантори і змінні. Вільні і зв’язані входження змінних.

17. Формули логіки предикатів.

18. Елементи теорії множин.

19. Інтерпретації в логіці предикатів.

20. Правила істинності для формул логіки предикатів.

21. Валідність в логіці предикатів.

22. Аналітичні правила для кванторів.

23. Побудова аналітичного дерева для формул логіки предикатів.

24. Вираження аргументів у логіці висловлювань.

25. Правила дедуктивного виводу в логіці висловлювань.

26. Стратегії побудови дедуктивних породжень у логіці висловлювань.

27. Redictio ad absurdum.

28. Правила дедуктивного виводу в логіці предикатів.

29. Стратегії побудови дедуктивних породжень в логіці предикатів.

30. Мова модальної логіки висловлювань.

31. Модальні аксіоми.

32. Системи модальної логіки.

33. Семантика можливих світів: модальні моделі, відношення досяжності.

34. Аналітичні дерева у модальній логіці.

35. Мова логіки часу.

36. Аксіоматична побудова логіки часу.

37. Семантика логіки часу.

38. Семантичні теорії дискурсу.

39. Логіка і теорія діалогу.

40. Аргументація і діалог.

Модульно-рейтинговий контроль навчальних досягнень студентів з дисципліни "Логіка"

Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань. Рейтинг студента з кожної дисципліни розраховується за 100-бальною шкалою кожного семестру.

До структури модуля з дисципліни "Логіка" входять такі складові: аудиторна робота (лекції, семінари) і модульна контрольна робота.

Модульна контрольна робота (МКР) є системою навчальних завдань, що завершують засвоєння студентом усіх видів поточної навчальної діяльності з даного модуля та оцінюються в балах. Оцінювання роботи студентів здійснюється з урахуванням трьох рівнів освоєння навчального матеріалу: репродуктивного (рівень А) – відтворення навчальної інформації без її належного аналізу; алгоритмічного (рівень В) – застосування навчальної інформації для осмислення стандартних ситуацій; творчого (рівень С) – рефлексивне, інноваційне освоєння навчальної та наукової інформації та її застосування для осмислення нестандартних ситуацій.

Форми пізнавальної діяльності, участь у яких дозволяє студенту набути відповідний рейтинг:
– участь у семінарських заняттях (ваговий бал – 10)

– модульна контрольна робота (ваговий бал – 40).

Таким чином, семестровий рейтинг студента з дисципліни "Логіка" становить:

R=6×10+40=100 балів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: