Відтворіть праслов’янські форми наведених слів, поясніть зміни, які в них відбулися: класти, сєсти, гнєсти, гр сти, плєсти, блюсти.

Практичне заняття

Підсумкове заняття з «Фонетики»

1. Охарактеризуйте основні риси фонетичної системи старослов’янської мови.

2. Назвіть основні процеси у фонетичній системі праслов’янської мови, що були зумовлені дією закону відкритого складу.

3. Чи могли в праслов’янській мові функціонувати такі індоєвропейські слова: лит .ran ka; нім. Berg, kind? Яка їх подальша доля на праслов’янському ґрунті?

Поясніть походження сполучень ра, ла, рь, ль в старослов’янській мові. Для цього підберіть до поданих слів болгарської мови з і старослов’янської мови українські відповідники: болг. клада, срам, дърво, злато і ст.-сл клада, срамъ, дрьво, злато.

5. Поясніть, чому праслов’янські сполучення or, ol, er, el на початку слова перед голосним не зазнали змін, а перед приголосними змінилися.

6. Доберіть старослов’янські та українські відповідники до споріднених слів інших мов: лит. gardas, vargas, aldija, derva, гот. waldan.

Відтворіть праслов’янські форми наведених слів, поясніть зміни, які в них відбулися: класти, сєсти, гнєсти, гр сти, плєсти, блюсти.

8. У праіндоєвропейській мові були відсутні шиплячі та африкати. Якого походження ці приголосні праслов’янської мови?

9. Проаналізуйте подані приклади і визначте, в якій позиції приголосні g, k, ch зберегли свою твердість, а в якій зазнали змін. Яких саме? Слоуга-слоужити, тихо-тишина, дроугъ-дроужити, соухъ-соушити-соуша, коликъ-количьство.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: