ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Умови праці – це сукупність виробничих факторів, що впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її трудової діяльності.Тема-7.2. Гігієна праці та виробнича санітарія Питання для проведення практичного (семінарського) заняття в кінці лекції Навчальні питання
Класифікація умов праці, пільги і компенсації за шкідливі умови праці Гігієна праці та виробнича санітарія – це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на: – оздоровлення умов праці, – усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, – попередження нещасних випадків та професійних захворювань. Умови праці – це сукупність виробничих факторів, що впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її трудової діяльності. Небезпечний виробничий фактор – це негативні умови праці, які призводить до травмування працівника, або до іншого раптового погіршання його здоров’я. Шкідливий виробничий фактор – це негативні умови праці, що призводять до поступового захворювання працівника, та заниження його працездатності. Нещасний випадок на підприємстві – це раптова дія на працівника небезпечного виробничого фактору при виконанні ним трудових обов’язків. Професійне захворювання – це патологічна зміна стану здоров’я працівника пов’язана з постійним впливом на нього шкідливих виробничих факторів, або з надмірним його трудовим перевантаженням. Виробничо-обумовлені захворювання – це звичайні захворювання, які частіше виникають у працівників з тяжкими і шкідливими умовами праці, і у яких від цього гірше проходить процес видужування. За природою дії небезпечні і шкідливі виробничі фактори поділяються на: фізичні, хімічні, біологічні, та психофізіологічні (ГОСТ 12.0.003-74). Фізичні небезпечні і шкідливі фактори – це: – рух автомашин і різноманітних механізмів; – рухомі частини виробничого обладнання; – підвищення запиленості і загазованості виробничого середовища; – підвищення рівня шуму, вібрації, та різного роду випромінювань; – підвищення напруги електричного та магнітного поля; – недостатня освітленість робочої зони, і таке інше. Хімічні небезпечні і шкідливі фактори – це хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на: – загально токсичні; – подразнюючі; – сенсибілізуючі (що занижують чутливість); – канцерогенні (що викликають виразкові хвороби [рак]); – мутагенні (що змінюють клітинну структуру [мутація]); – що впливають на репродуктивну функцію. Біологічні небезпечні і шкідливі фактори – це: – патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки); – продукти їх життєдіяльності; – макроорганізми (рослини, комахи, тварини). Психофізіологічні небезпечні і шкідливі фактори – це: – фізична втома працівника (статична і динамічна); – нервово-психічне (розумове) перевантаження організму; – монотонність праці; – емоціональні спалахи працівника. КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ ПРАЦІ
Для оцінки умов праці законодавством України розроблена “Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливих і небезпечних виробничих факторів та тяжкості і напруженості трудового процесу”. (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2001 р. №528).
Згідно з цією класифікацією умови праці поділяються на 4 класи: 1 клас – оптимальні умови праці – при яких зберігається не тільки здоров’я працівників, але й утворюються посилання для підтримки високого рівня їх працездатності. 2 клас – допустимі умови праці – коли рівні шкідливих і небезпечних факторів не перевищують гігієнічних нормативів, а працездатність працівника відновлюється за термін необхідного відпочинку без негативного впливу на стан його здоров’я. 3 клас – шкідливі умови праці – коли шкідливі фактори перевищують гігієнічні норми, та негативно впливають на організм працівника. 3-й клас умов праці поділяється ще на 4 ступені шкідливості: І ступінь (3.1) – коли працездатність працівника не в повній мірі відновлюється за термін відпочинку до наступної зміни, що збільшує ризик погіршення його здоров’я. ІІ ступінь (3.2) – коли шкідливі фактори на протязі перших 10 років їх дії призводять до виробничо-обумовлених захворювань працівника без втрати його професійної працездатності. ІІІ ступінь (3.3) – коли шкідливі фактори призводять до професійних захворювань з втратою фахової працездатності працівника в період активної його трудової діяльності. ІV ступінь (3.4) – коли шкідливі фактори призводять до тяжких форм професійного захворювання з повною втратою будь якої трудової діяльності працівника. 4 клас – небезпечні (екстремальні) умови праці – коли на протязі однієї зміни рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів становлять надмірну загрозу для життя і здоров’я працівника (ризик тяжких захворювань, отруєнь, каліцтва, або смерті).
Оцінка умов праці базується на диференційному аналізу усіх виробничих факторів, які мають місце у даній робочій зоні. До таких виробничих факторів відносяться: – мікроклімат виробничого середовища; – важкість і напруженість праці; – вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони; – ступінь освітленості робочого місця; – рівень шуму і промислової вібрації; – інфразвук та ультразвук; – іонізуюче та електромагнітне випромінювання; – аероіонізація; – дія біологічних чинників.
Для усіх цих факторів “Санітарні норми і правила” містять таблиці гігієнічної класифікації умов праці, які мають форму:
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|