Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






у вищому навчальному закладі освіти




 

Формування студентського контингенту навчального закладу вищої фізкультурної освіти має свої особливості. Потенційними абітурієнтами і студентами цих закладів є, як правило, молодь, яка активно займається спортом і є заздалегідь профе­сійно зорієнтованою. Умовами прийому до фізкультурного ви­щого навчального закладу є наявність в абітурієнта певного рі­вня спортивної підготовки і передбачаються пільги при вступі для осіб, які мають високий рівень спортивних досягнень. Тим не менше це не позбавляє ВНЗ в цілому, як і окремі його під­розділи (факультети, кафедри) провадити цілорічну профоріє­нтаційну роботу. Для цього, крім традиційних методів, таких як оголошення чи реклама у засобах масової інформації, опри­люднення умов вступу, випуску буклетів, використовуються також агітаційні заходи на змаганнях з видів спорту, персона­льні контакти викладачів з потенційними абітурієнтами та їх­німи тренерами.

Ефективною й дієвою є співпраця з комітетами фізичної культури і спорту, з добровільними спортивними товариства­ми, спортивними клубами, дитячо-юнацькими школами, ко­мандами тощо.

Між такими організаціями та вищим навчальним закладом можуть укладатися угоди про підготовку фахівців, у тому числі такі, що передбачають підготовку конкретних осіб за кошти замовника. Угодами про підготовку кадрів можуть передбача­тися особливі умови навчання та надання додаткових освітніх послуг з боку ВНЗ.

У структурі багатьох вищих навчальних закладів є підготовчі відділення. Вони діють з метою надання допомоги при вступі до ВНЗ переважно працюючій молоді, звільненим в запас вій­ськовослужбовцям та молоді, яка проживає в сільській місце­вості.

Прийом слухачів на підготовче відділення ведеться згідно з правилами прийому, розробленими вищим навчальним закла­дом. Всі питання, пов'язані з прийомом вирішує приймальна комісія.

Понад державне замовлення може здійснюватись зарахуван­ням осіб, фінансування підготовки яких проводиться за раху­нок коштів замовників та приватних осіб.

Випускні іспити підготовчого відділення можуть одночасно бути вступними на І курс ВНЗ.

Порядок зарахування випускників підготовчих відділень на І курс ВНЗ затверджується приймальною комісією згідно з умо­вами прийому.

Навчальні заняття у ВНЗ проводяться за розкладом згідно з на­вчальними планами і програмами. Розклад занять оприлюдню­ється не пізніше ніж за тиждень до початку кожного семестру. При зміні розкладу протягом семестру студенти повинні бути поставлені до відома не пізніше як за тиждень до його зміни.

До початку занять кожен курс ділиться на академічні групи. Склад групи затверджується наказом ректора. В кожній групі призначається (або обирається) староста з числа студентів, які успішно вчаться і дотримуються навчальної дисципліни.

Староста групи підпорядковується безпосередньо декану фа­культету та куратору групи. До обов'язків старости належить:

— облік відвідування студентами всіх видів навчальних та спортивних занять;

— подання до деканату рапортів про явку студентів на за­няття;

— допомога викладачеві у створенні робочої атмосфери під час занять і в контролі за збереженням інвентарю та на­вчального обладнання;

— призначення чергових по групі (навчальному приміщенні);

— отримання і видача стипендій;

— ведення журналу.

Розпорядження старости у межах вказаних функцій є обо­в'язковим для виконання всіма студентами групи.

Особа стає студентом з моменту підписання наказу ректора про її зарахування (поновлення) до числа студентів. Студентам на час навчання у ВНЗ видається студентський квиток, який засвідчує особу та залікова книжка, дійсність яких щороку підтверджується.

Студентський квиток може бути перепусткою до навчаль­них приміщень, гуртожитків, спортивних споруд, бібліотек, лабораторій, комп'ютерних класів, студентських клубів, закри­тих пунктів харчування, медичних установ тощо.

Впродовж усього періоду перебування у ВНЗ студент має певні, чітко окреслені права, якими може користуватися та обо­в'язки, які повинен виконувати.

Основні права студента (аспіранта), відображені в Законі України «Про вищу освіту». До основних прав відносяться:

— вибір форми навчання, профілю, індивідуальних програм;

— користування навчальною, спортивною, науковою і по­бутовою базою ВНЗ;

— участь в науково-дослідній роботі, в культурно-спортив­них заходах, конференціях, конкурсах;

— участь в органах студентського самоврядування і добро­вільних самодіяльних об'єднаннях;

— забезпечення гуртожитком, стипендіями, закладами охо­рони здоров'я і оздоровлення;

— трудова діяльність в позаурочний час;

— перерва (припинення) навчання у ВНЗ за станом здоро­в'я або сімейними обставинами.

Студентам можуть надаватися додаткові освітні послуги і до­даткові види матеріального забезпечення за рахунок коштів мі­сцевих Рад, спортивних і громадських організацій, благодійних фондів і приватних осіб.

Додаткові права та обов'язки студентів передбачаються і кон­кретизуються Статутом ВНЗ та положеннями, які регламенту­ють окремі напрямки діяльності студентів і аспірантів.

Студенти мають своїх представників в органах колективно­го управління ВНЗ. Зокрема, в складі Вченої ради резервується 10 % місць для представників від студентів і аспірантів.

Основними обов'язками студентів вищого закладу освіти фі­зкультурного профілю є:

— систематичне глибоке оволодіння знаннями і практич­ними навичками;

— підвищення професійної і спортивної майстерності та за­гальнокультурного рівня;

— додержання законодавчих, моральних і етичних норм співжиття;

— виконання в установлені терміни всіх видів завдань, пе­редбачених навчальним планом;

— оволодіння українською мовою як державною і як мо­вою міжнаціонального спілкування;

— додержання статуту, положень і правил внутрішнього роз­порядку ВНЗ.

За успіхи в навчанні і спорті, за активну участь в науково-дослідній роботі студентам встановлюються різні форми мора­льного і матеріального заохочення.

В зв'язку з частими виїздами на тренувальні збори і змаган­ня, студенти, які досягли великих успіхів у спорті, можуть на­вчатись на одному курсі 2 роки, але не більше двох разів за весь період навчання.

За порушення передбачених Статутом ВНЗ положень та пра­вил внутрішнього розпорядку обов'язків, до студентів застосо­вуються дисциплінарні і матеріальні стягнення аж до виключення з інституту. Виключений студент згодом (не раніше як через рік) може бути поновленим до числа студентів при наяв­ності вільних місць на курсі. Студенти, виключені з І курсу, можуть бути поновлені тільки понад місця державного замов­лення в разі оплати на навчання замовником.

З усіх питань, пов'язаних з виконанням студентом навчаль­ного плану, побуту, відлучень з інституту, пов'язаних з прива­тними, спортивними чи іншими причинами, студент повинен звертатися в деканат факультету безпосередньо або через пра­цівників профілюючої кафедри чи виховника-куратора навча­льної групи.

Виховання студентів є органічним компонентом освіти і має бути спрямованим на формування у молоді світоглядної свідо­мості, ідеї, поглядів, ідеалів, звичаїв та інших соціально значу­щих надбань вітчизняної і світової культури.

Головна мета національного виховання — набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних над­бань українського народу, досягнення високої культури міжна­ціональних взаємин, формування рис громадян української дер­жави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, мораль­ної, естетичної і правової культури.

Виховний процес є постійним, безперервним, він пронизує всю діяльність навчального закладу і є присутнім, чи в усякому разі має бути в навчальному і спортивному процесі в усіх його формах.

Поряд з тим, у ВНЗ існує структура спеціальних виховних заходів і службові особи, які ці заходи організовують.

Відповідальність за організацію виховної роботи поклада­ється на одного з проректорів, найчастіше на проректора з спор­тивної або з навчальної роботи. Проректор через деканати, ка­федри, представників профспілок і громадських організацій координує і направляє виховний процес у ВНЗ.

Організаторами виховної роботи в навчальних групах є ви ховники (куратори, наставники), які призначаються ректора­том (деканатом).

Виховники призначаються з числа найавторитетніших ви­кладачів переважно спортивно-педагогічних кафедр, які вста­новлюють близькі стосунки з студентами групи, помагають їм у вирішенні проблем навчального, спортивного і особистого ха­рактеру, підтримують зв'язок з батьками студентів і організаціями-замовниками спеціалістів.

Виховники організовують і систематично проводять інфор­маційно-виховні години, якщо подібне передбачено розкладом, або ведуть індивідуальну роботу зі студентами, закріпленої за ни­ми групи.

Методичне керівництво виховниками може здійснювати Рада виховників, яка також дбає про розробку на відповідних кафе­драх і тиражування інформаційно-методичних матеріалів. Важ­ливо, щоб система виховних заходів включала заходи на всіх рівнях: загальноміських, вузівських, факультетських, кафедра­льних, групових.

Робота виховників повинна стимулюватись, зокрема, врахо­вуватись при встановленні їм навчального навантаження.

Громадські (самодіяльні) організації студентів можуть ство­рюватись як в самому навчальному закладі, так і поза його ме­жами. До їх числа відносяться найперше органи студентського самоврядування (ОСС). ОСС виражають інтереси студентів на­вчального закладу (факультету), дбають про забезпечення прав і інтересів студентів. Вони, в рамках передбачених статутом і по­ложеннями повноважень, вирішують питання, пов'язані з на­вчальною, спортивною, культурно-просвітницькою, науко­вою, господарською і іншими видами діяльності.

Органи студентського самоврядування опираються на під­тримку адміністрації ВНЗ, користуються коштами, приміщен­нями, засобами зв'язку і поліграфії на умовах, узгоджених з ре­кторатом. Коштами і майном, набутими від власної діяльності, ОСС розпоряджаються на власний розсуд.

Органи студентського самоврядування є виборними і під­звітними структурам, які їх обирали, вони діють у відповідаль­ності із затвердженими статутами.

Найвищим органом студентського самоврядування є загаль­ні збори (конференція) та постійно діючі студентські Ради (ву­зівська, факультетська, гуртожитку). До органів студентського самоврядування відносяться також студентські фракції учених рад ВНЗ чи факультетів.

Вирішення більшості побутових питань входить до компе­тенції студентських профспілок. У ВНЗ можуть працювати осе­редки Спілки студентів України, студентського Братства, спор­тивних, культурологічних, мистецьких, екологічних та інших громадських організацій.

Діяльність у ВНЗ політичних партій і релігійних об'єднань не допускається.

 

ВИСНОВОК

 

Таким чином, вивчення даної теми сприяє розширенню уявлень студенів про:

- значення, структуру і зміст науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі;

- особливості формування студентського колективу у ВУЗі, права та обов’язки студентів.

Контрольні питання

1. Назвіть основні методи досліджень у сфері фізичної куль­тури і спорту?

2. В чому полягає техніка написання статті та підготовки наукової доповіді?

3. Якими є взаємні зобов'язання вищого навчального закла­ду та студента?

4. Якими є права та обов'язки студента вищого навчального закладу?

5. Які форми стимулювання та покарання застосовуються щодо студентів?

 

 

Література

до питання 1

1. Ашмарин Б.А. Методика педагогических исследований в физическом воспитании. - Л., 1973.

2. Волков Л. Спортивная подготовка детей и подростков. - К.: Вежа, 1998.-190 с.

3. Довідник здобувача наукового ступеня / За ред. Бойка Р.В. - Київ: Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», 2000. - 64 с.

4. Донской Д.Д. Методика исследования в физической культуре. - Мо­сква: Физкультура и спорт, 1981.

5. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья де­тей и подростков в процессе физического воспитания. — К.: Олимпийская литература, 1999. - 232 с.

6. Круцевич Т.Ю. Научные исследования в массовой физической культу­ре. - К.: Здоров'я, 1985. - 120 с.

7. Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена. - К.: Олімпійська література, 1995. - 320 с.

8. Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів. - К.: Олім­пійська література, 2001. - 439 с.

9. Сиденко В.М., Грушко И.М. Основи научных исследований. - Харків: Вища школа, 1979. - 200 с.

10. Шандригось В.І. Методи дослідження фізичного стану школярів в про­цесі фізичного виховання: Метод, реком. на допомогу студентам. - Тернопіль, 2001. - 156 с.

11. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня: Методичні поради / Упорядн. Пономаренко Л.А. - К.: Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», видавництво «Толока», 2001. - 80 с.

 

до питання 2

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підруч­ник. - К.: Либідь, 1998. - 560 с.

2. Васянович Г. Педагогічна етика: Навчально-методичний посібник. - Л.: Норма, 2005. - 344с.

3. Нісімчук А.С. Технологія виховання студентів факультетів фізичної куль­тури: теорія і практика. - Луцьк: Вежа. - 2000. - 240 с.

4. Олійник М.О. Організаційні аспекти управління фізичною культурою і спортом в Україні. - Харків: ХДАФК, 2003. - 172 с.

5. Студент і закон: Збірник законодавчо-правових документів. - К.: Чет­верта хвиля, 1997. - 240 с.

6. Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України / За заг. ред. В. Зубка. - К.: Видавничий дім «Аkаdemіа», 1997. - 290 с.

7. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2005. - 560 с.

8. Фуллан М. Сили змін: Вимірювання глибинних освітніх реформ / Пе-рекл. з англ. Г. Шиян та Р. Шиян. - Львів: Літопис, 2000. - 269 с.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных